Ухвала від 05.03.2025 по справі 826/4181/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну третьої особи її правонаступником

05 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 826/4181/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про заміну третьої особи у справі за позовом Громадської спілки «Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство природних ресурсів та екології України, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Громадської спілки «Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва» (далі - позивач) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - третя особа - 1, ДАБІ України), Міністерство природних ресурсів та екології України (далі - третя особа - 2, Міністерство), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа - 3, Департамент культури КМДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (далі - третя особа - 4, ТОВ «Укрбуд Девелопмент») з вимогою:

- визнати незаконним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі міста Києва від 17.01.2017 № 36/17/012/009-17, надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент».

Від Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) 26 лютого 2025 року надійшла заява, в якій зазначено, що Державну архітектурно-будівельну інспекцію України ліквідовано. Проте ДІАМ створена шляхом утворення як нового органу влади та згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права, тобто ДІАМ України не є правонаступником Державної інспекції містобудування, Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Вирішуючи питання про заміну третьої особи її правонаступником, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - Постанова № 1340) зокрема, утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому вказаною постановою ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.

Згідно із пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого Постановою № 1340, основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого Постановою № 1340, визначено, що ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (у разі їх утворення).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1088-р утворено територіальні органи Державної інспекції архітектури та містобудування України як структурних підрозділів апарату зазначеної Інспекції за переліком згідно з додатком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» постановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16 вересня 2021 року розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Постанова № 961, в редакції від 15 вересня 2021 року) органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.

Відповідно до пункту 1 Примірного Положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю). Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним ДІАМ.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20 травня 2021 року внесено запис за № 1000701020000092252 про державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06 березня 2023 року до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи Державної архітектурно-будівельна інспекції України в результаті ліквідації (запис № 1000701110026047267).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на даний час єдиним органом до повноважень якого належить виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які виконувала ліквідована Державна архітектурно-будівельна інспекція України, є Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою в судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі № 264/5957/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року по справі № 9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:

1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Згідно із пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу.

У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».

З вище викладеного слідує, що приймаючи рішення про ліквідацію ДАБІ України Уряд поклав виконання функцій ліквідованого органу на новостворений, а саме на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ).

За таких обставин суд відхиляє як безпідставні твердження, що ДІАМ України не є правонаступником ДАБІ України.

Підсумовуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912), на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).

Керуючись статтями 52, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Допустити у справі заміну третьої особи - Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912), на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова