Рішення

від 05.03.2025 по справі 460/10137/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2025 року м. Рівне№460/10137/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, за участю секретаря судового засідання Максімцевої В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Забродовська Н.І., Процун О.О.,

відповідача: представники Гапонова М.О., Жабчик Г.В.,

треті особи: ОСОБА_1 , представники Ковальчук В.С., Корень О.М., Слобожан О.В., Ганов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Вараської міської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міський голова м. Вараш Мензул Олександр Павлович, Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України"доВараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська обласна військова адміністрація, про визнання протиправним та скасування наказу,В С Т А Н О В И В:

04.09.2024 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вараської міської ради до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти.

Разом з позовною заявою надійшла заява Вараської міської ради про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19 серпня 2024 року Про здійснення повноважень у сфері освіти.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у задоволенні заяви Вараської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Вараської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року про забезпечення позову в справі №460/10137/24 - без змін.

Ухвалою від 09.09.2024 позовну заяву Вараської міської ради до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №460/10137/24. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача міського голову м. Вараша Мензула Олександра Павловича, Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Всеукраїнську асоціацію органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України", а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Рівненську обласну військову адміністрацію.

13.01.2025 до суду надійшла заява Вараської міської військової адміністрації про закриття провадження з підстав, визначених ст. 237 КАС України. На обґрунтування поданої заяви зазначено, що з метою належної реалізації окремих повноважень відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану начальником Вараської міської військової адміністрації було видано наказ від 13.01.2025 №16 Про здійснення окремих повноважень відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, пунктом 4 якого наказ начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти визнаний таким, що втратив чинність.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у задоволенні клопотання Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про закриття провадження у справі відмовлено.

На обґрунтування позовних вимог Вараська міська рада зазначила, що 19.08.2024 в.о. начальника Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради повідомив міського голову м. Вараш про видання начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області наказу №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти», згідно з яким на період дії воєнного стану Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради, підпорядковується Вараській міській військовій адміністрації Вараського району Рівненської області.

Вараська міська рада вважає оскаржуваний наказ начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень, таким, що порушує права та законні інтереси Вараської міської територіальної громади, систему місцевого самоврядування як таку та органів місцевого самоврядування, зокрема, позивач вважає, що такий наказ не відповідає Конституції України, вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про освіту» та іншим нормативно-правовим актам.

Так, позивач стверджує, що станом на 20.02.2024 та на момент розгляду адміністративної справи, органи місцевого самоврядування на території Вараської міської територіальної громади належним чином продовжують здійснювати свої повноваження, які, в свою чергу, не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

Таким чином, на думку позивача, у разі дублювання, тобто закріплення за відповідними військовими адміністраціями населених пунктів повноважень, віднесених Конституцією і законами України до відання органів місцевого самоврядування, приймати відповідні рішення, за умови повноцінного функціонування місцевого самоврядування на відповідній території, повинні міські ради та їх виконавчі органи, міський голова.

Вважає, що відповідач уповноважений виконувати лише повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Вараської міської територіальної громади, вичерпний перелік яких визначено статтею 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», при цьому, органи місцевого самоврядування мають обов`язок сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій саме у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території, що визначений статтею 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, за відсутності на законодавчому рівні повноважень у військової адміністрації населеного пункту надавати доручення з інших питань та підпорядковувати органи місцевого самоврядування, на думку позивача, свідчить про завідомо неправомірність оскаржуваного наказу та його прийняття з перевищенням повноважень.

Також позивач вказує і на те, що чинним законодавством України взагалі не визначена можливість підпорядкування виконавчих органів міської ради та комунальних закладів військовій адміністрації населеного пункту як такій. При цьому, єдина передбачена законодавцем можливість законного підпорядкування виконавчих органів ради та комунальних закладів начальнику військової адміністрації населеного пункту - це прийняття Верховною Радою України відповідної постанови згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Вказує, що оскільки Верховною Радою України не було прийнято відповідної постанови, то це прямо засвідчує незаконність та протиправність оскаржуваного наказу та, як наслідок, відсутність підстав виконання начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області повноважень Вараської міської ради, її виконавчих органів та міського голови м.Вараш; безпосереднього підпорядкування начальнику Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради як виконавчого органу ради (п.1 Наказу), начальника Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради (п.2 Наказу) та керівників закладів освіти (п. 3 Наказу).

Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до положень статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та установчих документів закладів освіти, засновником яких є Вараська міська рада, відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, міському голові. Призначення на звільнення з посад керівників таких структурних підрозділів та комунальних (освітніх) закладів є виключною одноособовою компетенцією міського голови, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

При цьому, позивач наголошує на тому, що спір, який виник з Вараською міською військовою адміністрацією Вараського району Рівненської області, не є компетенційним, а є спором про оскарження індивідуального акта - наказу №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти.

Окрім іншого, позивач стверджує, що такий наказ передбачає втручання в самостійну діяльність органу місцевого самоврядування та здійснення самостійного контролю за діяльністю у галузі освіти, що не передбачено жодною нормою закону, в тому числі й Законом України «Про правовий режим воєнного стану», призводить до необґрунтованої централізації влади, фактично зупиняє налагоджену систему роботи Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради (в тому числі систему підконтрольності такого управління у сфері делегованих повноважень) та налагоджену роботу закладів та установ освіти на початку навчального року 2024-2025, що має негативний вплив на своєчасність та оперативність ухвалення управлінських рішень органу місцевого самоврядування, порушує принцип «правової визначеності».

Також на обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звертався до Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з питань щодо залежності обсягу повноважень військової адміністрації населеного пункту від підстав її утворення, обмеження повноважень органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та контролю за їх діяльністю, за результатами якого отримано лист у якому, на думку позивача, містяться ґрунтовні роз`яснення з цих питань, які також підтверджують очевидну протиправність наказу начальника Вараської міської військової адміністрації №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив повністю відмовити у їх задоволенні. У своїх заявах по суті, а також у своїх пояснення, міркування та аргументах, наданих під час розгляду справи, зазначив, що в позовній заяві позивач ставить під сумнів укази Президента України та всю систему військових адміністрацій України без належних правових на те підстав. З посиланням на положення пункту 15 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 57-1 Закону України «Про освіту» зазначає, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних. Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють, в тому числі, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації.

На думку відповідача утворення військової адміністрації населеного пункту тимчасово обмежує реалізацію місцевого самоврядування, оскільки з моменту її утворення до військової адміністрації переходять окремі повноваження органів місцевого самоврядування, визначені частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», серед яких і управління закладами освіти, установами освіти тощо. При цьому, військова адміністрація населеного пункту утворюється як юридична особа та набуває відповідних прав з моменту її утворення, в той час як орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень та як юридична особа не припиняється, а змінюється лише обсяг рішень та дій, які вони можуть вчиняти, при частковому збереженні своєї самостійності.

Відповідач наголошує на тому, що у разі виникнення необхідності Президент України звертається з поданням до Верховної Ради України щодо прийняття рішення про передачу начальнику військової адміністрації всіх повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови. В свою чергу, до моменту прийняття Верховною Радою України відповідної постанови про передачу начальнику військової адміністрації населеного пункту повноважень відповідної ради згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» органи місцевого самоврядування продовжують виконувати всі повноваження, крім тих, що визначені у частині 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, на думку відповідача, зважаючи на відсутність рішення про передачу начальнику Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області всіх повноважень Вараської міської ради, начальник Вараської міської військової адміністрації набула повноваження, визначені частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з управління закладами освіти та установами освіти.

При цьому, відповідач вказує на те, що відповідно до статті 24 Закону України «Про освіту» управління закладами освіти здійснюють, окрім засновника (засновників), керівників закладу освіти, колегіальних органів управління закладів освіти, колегіальних органів громадського самоврядування інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти. У даному випадку, відповідач вважає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» спеціальним, і відповідно до пункту 15 частини другої статті 15 даного Закону чітко передбачено здійснення повноважень щодо управління закладами освіти, установами освіти на період дії воєнного стану.

Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві обмежився лише загальним зазначенням про порушення своїх прав та втручання у самостійність місцевого самоврядування, проте в позовній заяві жодним чином не навів у чому полягає таке втручання та яке право позивача порушує кожний конкретний пункт оспорюваного наказу.

У відповіді на відзив позивач додатково зазначив, що частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено повноваження військової адміністрації населеного пункту, а не повноваження начальника військової адміністрації населеного пункту, які визначені частиною 7 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». За умови функціонування органів місцевого самоврядування на відповідній території військові адміністрації можуть лише сприяти органам місцевого самоврядування у виконанні їхніх, повноважень у галузі освіти. Натомість, на думку позивача, оскаржуваний наказ спрямований не на сприяння органам місцевого самоврядування у досягненні цілей, визначених статтею 57-1 Закону України «Про освіту», а на повний контроль за здійсненням повноважень Вараською міською радою як засновником закладів та установ освіти та Управлінням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, а також як органом управління.

Окрім цього, позивач наголошує на тому, що відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про освіту» засновник або уповноважений ним орган (особа) може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти. Однак, рішення Вараської міської ради щодо делегування відповідачу окремих своїх повноважень органу управління закладами освіти не приймалися, здійснення координаційних заходів щодо органів місцевого самоврядування, про які зазначає відповідач, на думку позивача, не передбачені чинним законодавством України.

У своїх поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - міський голова м. Вараша Мензул Олександр Павлович, позовні вимоги підтримав. З посиланням на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вказав, що пункти 1-3 наказу №167 від 19.08.2024, якими зобов`язано Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради підпорядковуватись Вараській міській військовій адміністрації, надано низку доручень начальнику такого управління та керівникам закладів освіти Вараської міської територіальної громади, ухвалений з перевищенням повноважень та є очевидно протиправним. При цьому, жодна норма, на яку міститься посилання в преамбулі оспорюваного наказу, на думку ОСОБА_1 , не передбачає повноважень начальника Вараської міської військової адміністрації підпорядковувати собі виконавчі органи Вараської міської ради та комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади за відсутності відповідної постанови Верховної Ради України.

Також третя особа зазначає, що відповідно до установчих документів закладів освіти комунальної власності на території Вараської міської територіальної громади - їх засновником є Вараська міська територіальна громада в особі Вараської міської ради, органом управління - Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради. При цьому, саме в установчих документах з урахуванням норм чинного законодавства чітко розмежована компетенція Вараської міської ради як власника та засновника відповідного закладу та Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, а також як уповноваженого нею органу. Вказує, що після утворення Вараської міської військової адміністрації зміни до установчих документів закладів освіти комунальної власності на території Вараської міської територіальної громади стосовно повноважень Вараської міської військової адміністрації як органу управління закладами освіти, передбаченого Законом України «Про правовий режим воєнного стану», не вносилися, а будь-яких рішень щодо делегування окремих повноважень органу управління закладами освіти не приймалися.

Відтак, на думку ОСОБА_1 , Вараська міська військова адміністрація, всупереч нормам статті 19 Конституції України, самостійно визначила підставу, межі та спосіб виконання нею повноважень щодо управління закладами освіти Вараської міської територіальної громади.

Представник Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Пояснив, що відповідно до пункту 1 Положення про управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, затвердженого рішенням Вараської міської ради від 18 травня 2022 року № 1401-РР-VІІІ, встановлено, що управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради є виконавчим органом Вараської міської ради, який утворюється Вараською міського радого, є підзвітним і підконтрольним раді, підпорядковується виконавчому комітету Вараської міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень є підконтрольним департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації. Пунктом 24 даного Положення встановлено, що управління освіти очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою. Вказує, що пунктами 7 та 10 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що саме міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, отже за трудовим законодавством вважається їх роботодавцем.

З урахуванням наведеного, Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради вважає, що начальник Вараської міської військової адміністрації не наділений повноваженнями щодо здійснення управління у сфері освіти.

Також третя особа зазначає, що до та після утворення Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області та до моменту прийняття оскаржуваного наказу від 19.08.2024 Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради належним чином організовувало роботу з установами та закладами освіти Вараської міської територіальної громади, а його начальник не порушував вимоги трудового законодавства, належним чином виконував свої посадові (службові) повноваження начальника управління, передбаченні посадовою інструкцією, що затверджується міським головою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України" позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що військові адміністрації населених пунктів можуть створюватися незалежно від функціонування в територіальних громадах органів місцевого самоврядування, однак, обсяг повноважень таких військових адміністрацій залежить від підстав їх створення.

Вважає, що лише після прийняття Верховною Радою України рішення начальник утвореної військової адміністрації населеного пункту може здійснювати повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови та управління усіма структурами ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств. Таким чином, на думку представника Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України", у разі відсутності відповідного рішення Верховної Ради України, військова адміністрація населеного пункту здійснює повноваження виключно направлені на здійснення в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходів правового режиму воєнного стану.

Також представник третьої особи звертає увагу на те, що жодне з положень ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачає підпорядкування військовій адміністрації населеного пункту жодного органу місцевого самоврядування, позаяк не передбачає таких повноважень для військової адміністрації населеного пункту як органу, а підпорядкування можливе лише усіх органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, лише начальнику військової адміністрації і лише за умови виконання ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Рівненська обласна військова адміністрація, проти позову заперечив та просив повністю відмовити у його задоволені. У своїх поясненнях зазначив, що виходячи з вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворення військової адміністрації населеного пункту тимчасово обмежує реалізацію повноважень місцевого самоврядування, оскільки вже з моменту її утворення до такої адміністрації переходять окремі повноваження органів місцевого самоврядування, визначені ч. 2 ст. 15 такого Закону, серед яких низка самоврядних повноважень органу місцевого самоврядування, а саме: складання, затвердження, внесення змін та управління місцевими бюджетами, управління майном та юридичними особами, утвореними територіальною громадою, забезпечення окремих публічних, соціальних та житлово-комунальних послуг на території тощо.

Вважає, що в силу положень ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з моменту утворення військової адміністрації населеного пункту до останньої переходять усі делеговані повноваження органу місцевого самоврядування, усі рішення з питань, передбачених такою нормою приймає начальник Вараської МВА, а Вараська міська рада зберігає частину своєї самостійності.

Стосовно застосування частини 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», то представник Рівненської обласної військової адміністрації пояснив, що така норма передбачає надання додаткових повноважень начальнику військової адміністрації населеного пункту, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», про що зазначено в абзаці 2 підпункту 1 частини 2 статті 10. Надання таких повноважень, на думку третьої особи, здійснюється за рішенням Верховної Ради України за поданням Президента України. Враховуючи викладене, вважає, що оспорюваний наказ начальника Вараської МВА прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений і діє дотепер.

Указом Президента України від 20.02.2024 №82/2024 «Про утворення військової адміністрації» утворено Вараську міську військову адміністрацію Вараського району Рівненської області, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 45356703).

Розпорядженням Президента України від 20.02.2024 №17/2024-рп «Про призначення Л. Мариніної начальником Вараеької міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області» Людмилу Мариніну призначено начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області.

19.08.2024 начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області, з посиланням на підпункти 2, 5, 12, 15, 44, абзацу 2 частини другої, пункту 8 частини сьомої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указ Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України від 20 лютого 2024 року №82/2024 «Про утворення військової адміністрації», Закон України «Про освіту», у зв`язку із здійсненням повноважень щодо управління закладами освіти, установами освіти, які належать Вараській міській територіальні громаді; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних; управління майном, що перебуває у комунальній власності Вараської міської територіальної громади, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, з метою ефективного виконання повноважень у сфері освіти в умовах воєнного стану, належної організації роботи закладів освіти Вараської міської територіальної громади, видано наказ №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти».

Відповідно до пункту 1 такого рішення суб`єкта владних повноважень наказано Управлінню освіти виконавчого комітету Вараської міської ради на період дії воєнного стану підпорядковуватись Вараській міській військовій адміністрації з питань:

1.1.Управління закладами освіти, установами освіти, які належать Вараській міській територіальній громаді.

1.2.Організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів освіти, установ освіти, які належать Вараській міській територіальній громаді.

1.3.Організації надання закладами освіти, установами освіти, які належать Вараській міській територіальній громаді послуг, у тому числі соціальних.

1.4.Управління майном, що є комунальною власністю Вараської міської територіальної громади та перебуває на балансі та/або оперативному управлінні закладів освіти, установ освіти, які належать Вараській міській територіальній громаді.

1.5.Забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації майна та об`єктів житлово-комунального господарства.

1.6.Бюджетного фінансування підпорядкованих закладів та установ освіти.

1.7.Здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування, в тому числі повноважень, визначених пунктом «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до пункту 2 наказу Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти наказано начальнику Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради Олені Корень на період дії воєнного стану:

1.Подавати на погодження:

-укладення та розірвання строкових трудових договорів (контрактів) з керівниками закладів та установ освіти Вараської міської територіальної

громади;

-усі види матеріальних заохочень керівників закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади;

-притягнення керівників закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади до дисциплінарної відповідальності;

-кошториси закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади та довідки змін до них у випадках та порядку, визначених законодавством;

-плани асигнувань та довідки змін до них, закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади;

-плани надання кредитів із заг ального фонду бюджету закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громада;

-плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною бюджетною програмою закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади;

-вирішення питань щодо використання комунального майна, яке перебуває на балансі та/або оперативному управлінні управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради.

2.Подати на затвердження до 10 вересня 2024 року мережу закладів освіти Вараської міської територіальної громади.

3.Подавати для ознайомлення:

-фінансовий звіт закладів та установ освіти Вараської міської територійдьноІ громади;

-наявні Стратегії розвитку закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади га внесення змін до них;

-інформацію про утворення інклюзивних класів та/або груп у закладах освіти Вараської міської територіальної громади;

4.Подавати для розгляду:

-пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та підпорядкованих закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади та аналіз їх використання;

-щомісяця до 5 числа місяця, що йде за звітним, аналіз використання у підпорядкованих закладах та установах освіти Вараської міської територіальної громади коштів державного та місцевого бюджету, а також коштів з інших джерел, не заборонених чинним законодавством У країни.

5.Проводити наради з керівниками закладів освіти Вараської територіальної громади лише за участю представників Вараської міської військової адміністрації, попередньо погодивши план наради з начальником Вараської міської військової адміністрації.

6.Здійснювати підготовку проектів наказів Вараської міської військової адміністрації та подавати начальнику Вараської міської військової адміністрації на розгляд для прийняття управлінських рішень

Відповідно до пункту 3 наказу Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти наказано керівникам закладів освіти Вараської міської територіальної громади:

1) подавати на погодження: установчі документи закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади, їх нову редакцію та зміни до них; штатні розписи закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади (із включеними, педагогічними ставками) та зміни до них; тарифікаційні списки педагогічних працівників закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади; утворення спеціальних класів та/або груп у закладах освіти Вараської міської територіальної громади; утворення та ліквідацію структурних підрозділів у закладах та установах освіти Вараської міської територіальної громади; стратегії розвитку закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади та внесення змін до них, які схвалені педагогічними радами у період воєнного стану; вирішення питань щодо використання комунального майна, яке перебуває на балансі та/або оперативному управлінні закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади.

2) Подавати для ознайомлення навчальні плани (в тому числі індивідуальні навчальні плани) закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади (одночасно з поданням штатних розписів та тарифікаційних списків).

3 ) подавати для розгляду пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування очолюваних закладів та установ освіти Вараської міської територіальної громади та аналіз їх використання.

Не погоджуючись з наказом начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти, Вараська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування такого наказу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1).

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад (ч. 4).

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 15 «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.

Як вже було зазначено вище по тексту судового рішення Указом Президента України від 20.02.2024 №82/2024 «Про утворення військової адміністрації» утворено Вараську міську військову адміністрацію Вараського району Рівненської області.

Розпорядженням Президента України від 20.02.2024 №17/2024-рп «Про призначення Л. Мариніної начальником Вараеької міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області» Людмилу Мариніну призначено начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області.

Отже, враховуючи специфіку правового регулювання під час запровадження воєнного стану, з моменту утворення Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області, остання наділена повноваженнями здійснювати управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.

Такі повноваження реалізовані відповідачем шляхом прийняття наказу №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти, зокрема у його пунктах 2 та 3.

В той же час, поняття здійснення повноважень військовою адміністрацією у сфері освіти не є тотожним поняттю підпорядковування виконавчого органу місцевого самоврядування та не охоплює в цілому зміст такого поняття.

Так, суд погоджується із твердженнями відповідача, що здійснення повноважень у сфері освіти, тобто офіційна реалізація суб`єктом владних повноважень функцій з управління закладами та установами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організація надання ними послуг, у тому числі соціальних, прямо передбачено п. 15 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

В той же час, відповідно до пункту 1 Положення про управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, затвердженого рішенням Вараської міської ради від 18 травня 2022 року № 1401-РР-VІІІ, встановлено, що управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради є виконавчим органом Вараської міської ради, який утворюється Вараською міського радою та є підзвітним і підконтрольним раді, підпорядковується виконавчому комітету Вараської міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень є підконтрольним департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації.

Пунктом 24 даного Положення встановлено, що управління освіти очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою.

Пунктами 7 та 10 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Відповідно до абз. 2 пункту 1 частини 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Суд також погоджується з обґрунтуваннями Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області, що до моменту прийняття Верховною Радою України постанови про передачу начальнику військової адміністрації населеного пункту повноважень відповідної ради згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», органи місцевого самоврядування продовжують виконувати всі повноваження, крім тих, що визначені у частині 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Однак, по-перше, судом встановлено, що як на момент видання оспорюваного наказу, так і на момент розгляду справи Варська міська рада та міський голова м. Вараша здійснюють свої повноваження (владні управлінські функції), а, по-друге, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо не передбачено можливість підпорядковувати міській військовій адміністрації виконавчі органи органу місцевого самоврядування.

В той же час, судом встановлено, що начальником Вараської міської військової адміністрації було видано наказ від 13.01.2025 №16 ««Про здійснення окремих повноважень відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пунктом 4 якого наказ начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти» визнаний таким, що втратив чинність.

Спірним в межах даної справи є питання порушення оскаржуваним наказом начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти прав та інтересів Вараської міської ради, зокрема щодо самостійної діяльності органу місцевого самоврядування та здійснення самостійного контролю за діяльністю у галузі освіти.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та третьої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За приписом пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Рішенні Конституційного Суду України №6-зп від 25.11.1997 суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні № 19-рп/2011 від 14.12.2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. За таких обставин, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Своєю чергою, порушення вимог Закону рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями/бездіяльністю чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, які також узгоджуються із постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19. У даних постановах Верховний Суд зазначив, що обставинами, які свідчать про очевидну відсутність у позивача порушеного права чи законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є, зокрема, не правовий характер вимог, адже задоволення позовних вимог не породжує правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України.

Верховний Суд наголосив про необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення права чи інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

Ознаками потерпілого від порушення законного інтересу Верховний Суд вказав:

а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. У вказаних справах Верховний Суд підсумував, що безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що, по-перше, на момент розгляду даної адміністративної справи оспорюваний наказ №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти» втратив чинність на підставі п. 4 наказу начальника Вараської міської військової адміністрації від 13.01.2025 №16 ««Про здійснення окремих повноважень відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по-друге, Вараською міською радою не надано, а судом не здобуто, доказів наявності реальних порушень прав та інтересів саме органу місцевого самоврядування як позивача у справі, по-третє, оскаржуваний наказ стосується прав та інтересів визначених у такому акті осіб, а саме - Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, начальника Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та керівників закладів освіти Вараської міської територіальної громади.

Таким чином, позивачем не наведено, а в матеріалах справи не містяться будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів реального порушення прав та інтересів позивача.

Як вже зазначалося вище по тексту та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача, висновки суду ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено судом під час розгляду справи, аналізуючи відповідні доводи позивача.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Вараської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міський голова м. Вараш Мензул Олександр Павлович, Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України", до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська обласна військова адміністрація, про визнання незаконним та скасування наказу №167 від 19.08.2024 Про здійснення повноважень у сфері освіти відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Вараська міська рада (майдан Незалежності, 1,м. Вараш,Вараський р-н, Рівненська обл.,34403, ЄДРПОУ/РНОКПП 35056612)

Відповідач - Вараська міська військова адміністрація Вараського району Рівненської області (майдан Незалежності, 1,м. Вараш,Вараський р-н, Рівненська обл.,34403, ЄДРПОУ/РНОКПП 45356703)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міський голова м.Вараш Мензул Олександр Павлович

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська обласна військова адміністрація

Повний текст рішення складений 05 березня 2025 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО