Ухвала

від 12.02.2025 по справі 756/5850/23

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/5850/23 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/1246/2025 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 , захисника

в режимі відеоконференції - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

На підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим, остаточно у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено, стягнуто з ОСОБА_7 , на користь потерпілого ОСОБА_9 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з вироком суду, 28.02.2023 року, приблизно о 19 год. 19 хв. ОСОБА_7 ,перебував за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 9, де побачив припарковану на дорозі вантажівку марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , та в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до вищевказаної вантажівки марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 , та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету, запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки, за кабіною водія, звідки таємно викрав 2 акумулятори марки «Banner 12V 225 AR 1150A», вартістю 11 000 грн. 00 коп., за 1 акумулятор, загальною вартістю 22 000 грн. 00 коп., за 2 акумулятори. В подальшому, ОСОБА_7 , тримаючи при собі вищевказане викрадене майно, яке належить ОСОБА_9 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 , майнову шкоду на загальну суму 22 000 грн. 00 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2023 року близько о 17 год. 45 хв. ОСОБА_7 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 17, де побачив припарковану на дорозі вантажівку марки «Renault Magnum 460», державний номерний знак НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_10 , та в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до вищевказаної вантажівки марки «Renault Magnum 460», державний номерний знак НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_10 , та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету, запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки, за кабіною водія, звідки таємно викрав 2 акумулятори марки «LPM-MG 12V-190Ah», вартістю 12 500 грн. 00 коп., за 1 акумулятор, загальною вартістю 25 000 грн. 00 коп., за 2 акумулятори. В подальшому, ОСОБА_7 , тримаючи при собі викрадене майно, яке належить ОСОБА_10 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 , спричинив ОСОБА_10 , майнову шкоду на загальну суму 25 000 грн. 00 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2023 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_7 перебував за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, де побачив припарковану на дорозі парковки біля гіпермаркету «Епіцентр» вантажівку марки «IVECO», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), та в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до вантажівки марки «IVECO», державний номерний знак НОМЕР_3 , яка належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету, запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки, за кабіною водія, звідки, таємно викрав 2 акумулятори марки «Iveco Eurocargo 12V 143Ah 800A», вартістю 12 485 грн. 61 коп., за 1 акумулятор, загальною вартістю 24 971 грн. 22 коп., за 2 акумулятори. В подальшому, ОСОБА_7 , тримаючи при собі викрадене майно, яке належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), майнову шкоду на загальну суму 24 971 грн. 22 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2023 року, близько о 19 год. 55 хв., ОСОБА_7 перебував за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, де побачив припарковану на дорозі парковки біля гіпермаркету «Епіцентр» вантажівку марки «КАМАЗ-65117-62», державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), та в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до автомобіля марки «КАМАЗ-65117-62», державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету, запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки, за кабіною водія, звідки, таємно викрав 2 акумулятори марки «A-mega Ultra» 6CT-200-АЗ (3), вартістю 7 527 грн. 33 коп., за 1 акумулятор, загальною вартістю за 2 акумулятори 15 054 грн. 67 коп. В подальшому, ОСОБА_7 , тримаючи при собі викрадене майно, яке належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» (ЄДРПОУ 32490244), майнову шкоду на загальну суму 15 054 грн. 67 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2023 року, близько о 18 год. 45 хв. ОСОБА_7 перебував за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 11 де побачив на дорозі припарковану вантажівку марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ТОВ «Вікторія Транс Сервіс» (ЄДРПОУ 38552248), та в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до вантажівки марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ТОВ «Вікторія Транс Сервіс» (ЄДРПОУ 38552248), та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету, запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки, за кабіною водія, звідки, таємно викрав акумулятор марки «Bosh», тип 0 092 ТЕО 888, H8E277 132 0335 609661, 1 шт., вартістю 9 564 грн. 95 коп. та акумулятор марки «Bosh», тип 0 092 ТЕО 888, H8E277 133 0335 609661, 1 шт., вартістю 9 564 грн. 95 коп., загальною вартістю за 2 акумулятори 19 129 грн. 90 коп. В подальшому, ОСОБА_7 , тримаючи при собі викрадене майно, яке належить ТОВ «Вікторія Транс Сервіс» (ЄДРПОУ 38552248), з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_7 спричинив ТОВ «Вікторія Транс Сервіс» (ЄДРПОУ 38552248), майнову шкоду на загальну суму 19 129 грн. 90 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2023 року , близько о 18 год. 30 хв. ОСОБА_7 перебував за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 6-А, де побачив на дорозі припарковану вантажівку марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цей час у тому ж місці у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до вантажівки марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_11 , та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, збив за допомогою невстановленого предмету запірний пристрій на металевій коробці, яка розміщена ззовні вантажівки за кабіною водія. Виконавши всі дії, які ОСОБА_7 , вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, після того як збив запірний пристрій на металевій коробці, в середині якої зняв з двох акумуляторів клеми з проводами, намагався викрасти два акумулятори марки «Meisterteile 225Ah», вартістю 8 000 грн. 00 коп., за 1 акумулятор, загальною вартістю 16 000 грн. 00 коп., за 2 акумулятори, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як в цей час до вантажівки підійшов потерпілий ОСОБА_11 , побачивши, що робить ОСОБА_7 , почав кричати намагаючись припинити неправомірні дії останнього, у зв`язку з чим ОСОБА_7 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, та з місця вчинення зник.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_7 своїми умисними злочинними діями міг спричинити ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 16 000 грн. 00 коп.

Захисник не погоджуючись із призначеним вироком суду покаранням подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що в судовому засіданні обвинувачений визнав вину, щиро покаявся, визнав обставини вчинених ним кримінальних правопорушень. Крім того, судом не враховано те, що на утриманні обвинуваченого є неповнолітня дитина - ОСОБА_12 2014 року народження, в судових дебатах ставилося питання про призначення обвинуваченому мінімального покарання за ч.4 ст.185 КК України, проте, суд не врахував позицію сторони захисту та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.

При цьому захисник наголошує, що необхідно врахувати те, що не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, має місце реєстрації, під час судового розгляду обвинувачений добровільно надав показання щодо обставини вчинення злочинів, зазначив, що шкодує про вчинені ним злочини.

Зазначає, що суд належним чином не врахував вимоги статей 65,66 КК України, пом`якшуючі покарання обставини, зокрема, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення в силу скрутного матеріального становища, має міцні соціальні зв`язки, працевлаштований (здійснює підприємницьку діяльність) і має постійний матеріальний дохід. На думку захисника, враховуючи наведені обставини, наявні підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З вироку суду вбачається, що кримінальне провадження розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, через суворість, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, покаявся у вчиненому, характеризується посередньо, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд діяв з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України, визначив обвинуваченому достатню міру покарання, підстав для пом`якшення якого, про що просить захисник, не вбачається. Обставину, на яку посилається сторона захисту в апеляційній скарзі щодо щирого каяття, вже було враховано судом першої інстанції як таку, що пом`якшуює покарання, та обвинуваченому призначено покарання не в максимальних межах санкції, встановленої ч.4 ст.185 КК України.

Даних про те, що обвинувачений позитивно характеризується і має стійкі соціальні зв`язки, матеріали кримінального провадження не містять.

Також колегія суддів вважає, що скрутне матеріальне становище не може бути прийнято судом як обставина, що пом`якшує покарання, оскільки обвинувачений є особою працездатного віку, дані про те, що він є інвалідом чи безуспішно намагався знайти роботу в матеріалах кримінального провадження відсутні.

На переконання колегії суддів, наявність на утриманні малолітнього сина не може бути підставою для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки ця обставина не утримала обвинуваченого від вчинення кримінальних правопорушень.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки судом першої інстанції в повній мірі встановлено та належним чином оцінено і враховано всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання.

На переконання колегії суддів, призначене судом покарання, з огляду на вимоги статей 50, 65 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність та відповідає основній його меті як заходу примусу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції враховані та оцінені всі обставини, про які зазначає в апеляційній скарзі захисник, разом з іншими обставинами кримінального провадження в сукупності, а тому доводи захисника щодо невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через суворість, колегія суддів вважає неспроможними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог поданої апеляційної скарги і не знаходить підстав для зміни вироку, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4