Постанова

від 05.03.2025 по справі 340/5526/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5526/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року (суддя Пасічник Ю.П.) в справі № 340/5526/24 за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури до Вільшанської селищної ради, третя особа ОСОБА_1 , про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Голованівської окружної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Вільшанської селищної ради, третя особа ОСОБА_1 , про:

визнання протиправним та скасування рішення Вільшанської селищної ради №1067 від 13 жовтня 2023 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 »;

визнання протиправним та скасування рішення Вільшанської селищної ради №1136 від 22 грудня 2023 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь ОСОБА_1 »;

зобов`язання відповідно до вимог чинного законодавства вжити заходів з внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101 в частині внесення змін щодо їх цільового призначення з 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 01.08 для сінокосіння і випасання худоби та виду угідь з 001.01 рілля на 002.02 пасовища.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вільшанської селищної ради №1067 від 13.10.2023 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Вільшанську селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства вжити заходів з внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101 в частині внесення змін щодо їх цільового призначення з 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 01.08 для сінокосіння і випасання худоби та виду угідь з 001.01 рілля на 002.02 пасовища.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі третя особа просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставини, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття помилкового рішення, залишити позов без розгляду та закрити провадження у справі.

Вважає, що ця справа не відноситься до справ адміністративної юрисдикції, оскільки правові наслідки визнання недійсним рішення сільської ради щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок насамперед стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 як користувача спірних земельних ділянок, зокрема щодо можливості використання третьою особою земельної ділянки в підприємницькій діяльності відповідно до встановленого цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи рішення №1067 від 13.10.2023 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 ", не дотримався вимог стаття 37 Закону України Про охорону земель, а тому в силу пункту "а" статті 21 Земельного кодексу України, зважаючи на те, що цільове призначення земельних ділянок та угіддя не є тотожними поняттями, та заборона, яка визначена у статті 37 Закону України «Про охорону земель», не поширюється на питання зміни цільового призначення, в контексті зміни цільового призначення відповідач діяв правомірно.

На думку апелянта, при заявлені вимог позивачем щодо зобов`язання відповідача внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки в частині внесення змін щодо їх цільового слід було залучати відповіді територіальні органи Держгеокадастру як належного відповідача.

Крім того, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу та передачу у користування земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, що застосовується одноразово, з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та яке вичерпує свою дію фактом його виконання (внаслідок його виконання).

Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, а тому не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити із цих підстав.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням відповідача від 20.04.2023 №933 "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди для сінокосіння та випасання худоби" пунктами 1.2., 1.3., 1.4., передбачалось надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди для сінокосіння та випасання худоби КВЦПЗ 01.08 (а.с.60,61).

Рішенням відповідача від 07.10.2023 року №996 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для сінокосіння та випасання худоби гр. ОСОБА_1 , (пунктом 1) затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 (КВЦПЗ 01.08) для сінокосіння та випасання худоби, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Вільшанська селищна рада, за межами населеного пункту з кадастровими номерами 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101 та площами 12,6334 га, 20,0000 га, 10,0000 га відповідно (а.с.36,37).

17.07.2023 між відповідачем та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок №№ 17-07-23, 18-07-23, 19-07-23, згідно п.1.1 яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове (10 років) платне користування земельну ділянку на умовах оренди для сінокосіння та випасання худоби (код КВЦПЗ 01.08) за рахунок земель, які перебувають у запасі на території Вільшанської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області за межами смт.Вільшанка (а.с.40-54).

Рішенням відповідача від 30.08.2023 року №1018 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ", пунктами 1.1., 1.2., 1.3., передбачалось надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок з (КВЦПЗД - 01.08) для сінокосіння і випасання худоби на (КВЦПЗД -01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.38,39).

Рішенням відповідача №1067 від 13.10.2023 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 , затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 з (КВЦПЗД - 01.08) для сінокосіння і випасання худоби на (КВЦПЗД -01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебувають в оренді, за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Вільшанська селищна рада, кадастрові номери 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098,3524355100:02:000:1101, а рішенням №1136 від 22.12.2023 року надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок, які перебувають у її користуванні згідно договорів оренди земельних ділянок №№19-07-23 від 17.07.2023, 18-07-23 від 17.07.2023, 17-07-23 від 17.07.2023 (а.с.58,59).

Рішенням відповідача №1136 від 22.12.2023 року надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок, які перебувають у її користуванні згідно договорів оренди земельних ділянок №№19-07-23 від 17.07.2023, 18-07-23 від 17.07.2023, 17-07-23 від 17.07.2023 (а.с.74,75).

Станом на 23.10.2024 відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, щодо земельних ділянок кадастрові номери 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101, вбачається вид цільового призначення вказаних земельних ділянок: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.154-170).

Врахувавши, що відповідач, приймаючи рішення №1067 від 13.10.2023 року та №1136 від 22.12.2023 року, не дотримався вимог статті 37 Закону України Про охорону земель, а тому в силу пункту "а" статті 21 Земельного кодексу України, вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З метою приведення категорії земельних ділянок кадастрові номери 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101 до їх цільового призначення, яке існувало до внесення змін до Державного земельного кадастру на підставі оскаржуваних рішень, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача вжити заходів з внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101 в частині внесення змін щодо їх цільового призначення з 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 01.08 для сінокосіння і випасання худоби та виду угідь з 001.01 рілля на 002.02 пасовища.

Разом з тим, врахувавши самостійне скасування відповідачем рішення №1136 від 22.12.2023 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог в цій частині.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є орендарем земельних ділянок, розташованих у Кіровоградській області, Голованівський район, Вільшанська селищна рада, кадастрові номери 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098, 3524355100:02:000:1101, на підставі договорів оренди від 17 липня 2023 року №№ 17-07-23, 18-07-23, 19-07-23, укладених між Вільшанською селищною радою та ОСОБА_1 , за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове (10 років) платне користування земельну ділянку на умовах оренди для сінокосіння та випасання худоби (код КВЦПЗ 01.08) за рахунок земель, які перебувають у запасі на території Вільшанської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області за межами смт. Вільшанка.

Рішенням Вільшанської селищної ради від 30 серпня 2023 року №1018 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок» надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок з (КВЦПЗД - 01.08) для сінокосіння і випасання худоби на (КВЦПЗД -01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Вільшанської селищної ради №1067 від 13 жовтня 2023 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 » затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 з (КВЦПЗД - 01.08) для сінокосіння і випасання худоби на (КВЦПЗД - 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебувають в оренді, за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Вільшанська селищна рада, кадастрові номери 3524355100:02:000:1099, 3524355100:02:0000:1098,3524355100:02:000:1101.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання юрисдикції цього спору, правильності обраного способу захисту порушеного права, правомірності рішення №1067 від 13 жовтня 2023 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 », а також правильності визначення суб`єктного складу правовідносин.

Частинами першою та другою статті 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 ЗК України встановлені категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (пункт а) частини другої статті 22 ЗК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Відповідно до пункту а) статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року №962-IV (далі - Закон №962-IV) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Згідно статті 37 Закону №962-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється. Ця вимога не поширюється на зміну угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, право оренди, емфітевзису щодо яких виникло до набрання чинності цією частиною.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що зміна цільового призначення сіножатей, пасовищ у межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, переданих в оренду, на інші угіддя забороняється.

Отже, оскільки Вільшанською селищною радою при прийнятті рішення №1067 від 13 жовтня 2023 року, яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 , порушено вимоги статті 37 Закону №962-IV щодо заборони зміни цільового призначення земельних ділянок, які віднесені за своїм цільовим призначенням до земель сіножатей, пасовищ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в силу пункту а) статті 21 ЗК України вказане рішення є протиправними.

Доводи апелянта, що заборона, яка визначена у статті 37 Закону України «Про охорону земель», не поширюється на питання зміни цільового призначення, отже, в контексті зміни цільового призначення відповідач діяв правомірно, суд відхиляє, позаяк цією правовою нормою чітко установлена заборона на зміну сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису.

Аргумент апелянта про те, що цей спір не відноситься до публічно-правових суд також відхиляє, адже з огляду на суть спірних в цій справі правовідносин, суб`єктний склад сторін, суд доходить до висновку про відсутність в межах спірних в цій справі правовідносин спору про право, а предметом доказування є виключно рішення органу місцевого самоврядування, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

Відтак, цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність залучення відповідних територіальних органів Держгеокадастру як належного відповідача.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону № 3613-VI).

Відтак, органи Держгеокадастру вносять відповідні відомості кадастру за заявою власника, тому суд першої інстанції правильно зобов`язав відповідача - селищну раду вчинити такі дії, а органи Держгеокадастру самостійно не можуть вчиняти такі дії без відповідної заяви власника.

Той факт, що рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, що застосовується одноразово, з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та яке вичерпує свою дію фактом його виконання (внаслідок його виконання), не вказує на те, що таке рішення не може бути оскаржене в судовому порядку як таке, що не відповідає законам України, відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Доводи апелянта про неефективність способу захисту у спірних правовідносинах також є цілком незмістовними, адже іншого способу, ніж скасування незаконного рішення, не існує.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року в справі № 340/5526/24 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року в справі № 340/5526/24 за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури до Вільшанської селищної ради, третя особа ОСОБА_1 , про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 березня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко