Постанова

від 05.03.2025 по справі 300/2291/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 300/2291/23

адміністративне провадження № К/990/24479/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді Нос С.П., Шевчук С.М.)

у справі №300/2291/23

за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради

до Приватного підприємства «Тенко», Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про скасування сертифіката,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (далі - позивач, Управління) звернулося до суду з позовом до відповідачів: Приватного підприємства «ТЕНКО» (далі - відповідач-1, ПП «ТЕНКО»), Спільного українсько-македонського підприємства ТОВ «АВАЛОН» (далі - відповідач-2, СП ТОВ «АВАЛОН»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача АТ Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз (далі - третя особа, АТ Івано-Франківськгаз) про скасування Сертифікату № ІФ 122210802874 від 11.08.2021.

1.1 Підставою позову вказувало те, що 02.08.2021 Управлінням отримано заяву від замовників будівництва СП ТОВ «АВАЛОН» та ПП «ТЕНКО» про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за поштовою (будівельною) адресою: АДРЕСА_1» та видачу сертифіката з актом готовності його до експлуатації АС01:6924-5357-4770-8421. У пункті 7 вказаного акта відповідачі вказали, що всі передбачені проєктною документацією роботи на об`єкті будівництва виконані згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Обладнання встановлено у визначеному порядку згідно з актами про його прийняття після випробування. Тому, відповідно до вимог пунктів 25, 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 Управлінням за результатами виїзного огляду 11.08.2021 видано Сертифікат №ІФ 122210802874, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

1.2. В подальшому зі скарг мешканців прийнятого в експлуатацію будинку стало відомо, що творчі майстерні на одинадцятому поверсі будинку будуть використовуватись як житлові приміщення, хоча їх газифікація не проводилась. Крім того, в акті АТ Івано-Франківськгаз від 28.06.2022 № 28-06 вказано про підозру використання творчих майстерень на одинадцятому поверсі в якості житлових приміщень. У відповідь на лист Управління від 23.02.2023 № 12/32-16/18в АТ Івано-Франківськгаз листом від 03.03.2023 № 760021-Сл-3212-0323 повідомило, що вимоги технічних умов та проєктної документації не виконані в повному обсязі, оскільки система газопостачання багатоквартирного житлового будинку не введена в експлуатацію. Вказане є порушенням пунктів 4.1-4.5 Вимог безпеки при проведенні передпускових та пускових робіт систем газопостачання, які наведені у розділі IV Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285. Крім того, до пуску газу на об`єкти систем газопостачання складається акт приймання в експлуатацію цих об`єктів та акти згідно вимог ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання, які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101. Відповідно до пункту 4.6 вказаних вище Правил прийняття в експлуатацію об`єктів систем газопостачання населених пунктів здійснюється на підстав зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Тому, відповідачам, які є замовниками будівництва, слід звернутися до АТ Івано-Франківськгаз з метою визначення відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт проєкту, встановити якість монтажу та при необхідності провести додаткові випробування, а після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію прийняти в експлуатацію системи газопостачання. Відтак, на підставі даних, наведених у листі АТ Івано-Франківськгаз 03.03.2023 № 760021-Сл-3212-0323 щодо невиконання в повному обсязі вимог проєктної документації та технічних умов, Управлінням встановлено факт надання відповідачами недостовірної інформації в пункті 7 акта готовності об`єкта будівництва до експлуатації АС01:6924-5357-4770-8421. З вказаних підстав позивач просив суд скасувати Сертифікат №ІФ 122210802874 від 11.08.2021.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в позові відмовлено.

2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказані у листі АТ Івано-Франківськгаз факти порушення замовниками вимог ДБН В.2.5.-20-2001 Газопостачання не відповідають дійсності. Відповідно до актів обстеження системи газопостачання закінченого будівництвом об`єкта № 28-06 від 28.06.2022 та № 23-11 від 23.11.2023, складених спеціалістами АТ Івано-Франківськгаз, газифікація творчих майстерень, розташованих на одинадцятому поверсі, не проведена, там відсутні будь-які комунікації. В актах вказано лише про підозру, що творчі майстерні будуть використовуватися як житлові приміщення. Ту обставину, що одинадцятий поверх згідно проєктної документації є нежитловим повідомив суду представник ПП «ТЕНКО» та не заперечувала представниця позивача. Представник третьої особи також повідомив про технічну можливість встановлення на одинадцятому поверсі електричного опалення та забезпечення роботи побутових приладів електрикою.

2.2. Крім того, в порушення норм частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) Управління прийняло рішення про звернення до суду з цим позовом свавільно, а не за результатами планової чи позапланової перевірки, як це встановлено зазначеними Законами.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства Тенко, Спільного українсько-македонського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз) про скасування сертифіката задоволено повністю.

Скасовано сертифікат № ІФ122210802874, виданий Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради 11.08.2021 на об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за поштовою/будівельною адресою: АДРЕСА_1.

3.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів вважає, що заявниками були подані недостовірні дані, які відображені у пункті 7 акта готовності АС01:6924-5357-4770-8421, що дає підстави для висновку про здійснення будівельних робіт без належного затвердженого проекту у розумінні Законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Зазначене свідчить про подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

3.2. Також суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції, що встановлення факту подання недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, можливе лише за результатом проведеної перевірки. При цьому цей суд виходив з відсутності норм чинного законодавства, якими встановлено застереження стосовно того, що факти наведення недостовірних даних не можуть бути виявлені відповідним органом ДАБК на підставі інформації, відображеної в офіційних листах, повідомленнях, відповідях на запити чи інших документах державних органів, підприємств, установ, організацій тощо, отриманих у процесі здійснення цим органом своїх публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства. При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені за подібних правовідносин у постановах від 25.10.2021 у справі № 802/2080/16-а, від 14.02.2023 у справі № 826/16509/18.

4. Судами встановлені такі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті:

4.1. Управління отримано заяву від замовників будівництва СП ТОВ «АВАЛОН» та ПП «ТЕНКО» про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за поштовою (будівельною) адресою: АДРЕСА_1 та видачу сертифіката. До заяви був доданий акт готовності об`єкта до експлуатації від 02.08.2021, реєстраційний номер АС01:6924-5357-4770-8421.

4.2. Відповідно до пункту 7 акта готовності об`єкта до експлуатації від 02.08.2021, реєстраційний номер АС01:6924-5357-4770-8421, на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами і стандартами всі роботи, передбачені проєктною документацією, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

4.3. Управлінням за результатами розгляду заяви 11.08.2021 видано Сертифікат № ІФ 122210802874, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації .

4.4. Технічними умовами від 10.03.2010 (вих. № 125/03/06), які видані ВАТ "Івано-Франківськгаз" замовнику будівництва - ПП «ТЕНКО», визначено порядок газифікації об`єкта будівництва, зокрема: виготовлення проєкту, виконання будівельно-монтажних робіт системи газопостачання тощо.

4.5. Відповідно до акта здачі-приймання робіт № 00000342 від 29.05.2017, який підписаний і затверджений представниками від виконавця робіт - ПАТ «Івано-Франківськгаз» та замовника - ПП «ТЕНКО», спеціалістами Товариства здійснено первинний пуск газу в газове обладнання.

4.6. Управління листом від 23.02.2023 № 12/32-16/18в звернулося до АТ «Івано-Франківськгаз» щодо надання інформації про систему газопостачання завершеного будівництвом житлового будинку, на який виданий Сертифікат № ІФ 122210802874 від 11.08.2021 з метою з`ясування та встановлення достовірності даних, наведених замовниками будівництва в акті готовності об`єкта до експлуатації від 02.08.2021.

4.7. АТ «Івано-Франківськгаз» направило на адресу позивача відповідь за вих. № 76002.1-Сл-3212-0323 від 03.03.2023. У відповіді, серед іншого, зазначено, що робочий проєкт на газопостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення розроблено та погоджено на 10 поверхів, що відповідає вимогам ДБН В.2.5.-20-2001 «Газопостачання». На сьогоднішній день вимоги технічних умов та проєктної документації не виконані в повному обсязі, оскільки система газопостачання не введена в експлуатацію. Фактично замовником збудовано одинадцять поверхів. При комісійному обстеженні будинку представниками АТ «Івано-Франківськгаз» встановлено, що планування десятого та одинадцятого поверхів співпадають. Враховуючи вимоги ДБН введення в експлуатацію системи газопостачання одинадцятиповерхового житлового будинку не може бути реалізовано.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, що була залучена до участі у справі ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 - ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023.

Підставами касаційного оскарження зазначає порушення норм процесуального права під час розгляду справи та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права - статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 05.12.2019 у справі №818/878/16, від 12.06.2019 у справі №916/1986/18, від 22.08.2018 у справі №347/773/17 та від 14.02.2023 у справі №826/16509/18.

5.1. Зокрема вказує на те, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності. На переконання особи, яка подала касаційну скаргу, розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, оскільки предмет спору стосується прав, свобод та інтересів значної групи людей - 175 власників або фактичних володільців житловими та нежитловими приміщеннями в будинку АДРЕСА_1 . Ухвалення судового рішення у справі про скасування Сертифіката № ІФ 122210802874, який є підставою для оформлення права власності на житлові приміщення у вказаному будинку, порушує право власності осіб, які таке право оформили та право осіб, які не оформили права власності на квартири і будуть такого права позбавлені.

5.2. ОСОБА_1 також зазначає, що частина власників квартир в будинку АДРЕСА_1 зверталась до суду першої інстанції із заявами про залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. Проте ухвалою суду від 09.08.2023 у задоволенні заяв було безпідставно відмовлено. Натомість суд апеляційної інстанції ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати 14.03.2024, задовольнив заяви скаржника та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і залучив їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Така позиція суду апеляційної інстанції, на переконання особи, яка подала касаційну скаргу, свідчить про помилковий підхід суду першої інстанції при вирішенні питання залучення до участі у справі всіх осіб, на права та інтереси яких вплине судове рішення у цій справі.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відповідачі у справі, які є забудовниками, самоусунулись від участі в цій справі. Зокрема відповідач ПП «ТЕНКО» до суду першої інстанції лише подав відзив на позовну заяву і його представник участі у судових засіданнях не приймав. Відповідач, СП ТОВ «АВАЛОН», жодних заяв по суті справи не подавав, участі у розгляді справи судами не брав. Відтак саме власники і володільці житловими та нежитловими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1 можуть захистити свої права у цій справі.

5.3. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував під час розгляду справи норми статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і не врахував при цьому висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.12.2019 у справі № 818/878/16 щодо її застосування. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив будь-яких недостовірних даних, які могли б давати підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 - без змін. Мотивами вказує відповідність висновків суду апеляційної інстанції нормам матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування судового рішення.

7. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 подав заяву до суду касаційної інстанції, якою підтримав доводи касаційної скарги.

Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали, про відкриття провадження повідомлені належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

9. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у розгляді справи, колегія суддів касаційного суду зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, сформульовано положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його громадянських прав і обов`язків.

12. Існування статусу третьої особи в адміністративному процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак у публічно-правових відносинах рішення суду може вплинути на їх права, свободи, інтереси чи обов`язки. Цей статус закріплено у частині 2 статті 49 КАС України, яка визначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

13. Такі особи під час участі у розгляді справи наділені процесуальними правами учасника справи, у тому числі мають право на участь у розгляді справи, надання доказів, оскарження судового рішення.

14. Згідно судових рішень судів попередніх інстанцій публічно-правові відносини між позивачем та відповідачами виникли внаслідок видачі 11.08.2021 Сертифіката № ІФ 122210802874, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом 127 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації. На підставі вказаного Сертифіката за доводами касаційної скарги 175 фізичних осіб зареєстрували право власності або мають право на реєстрацію права власності на житлові та нежитлові приміщення. У позовній заяві позивачем вказувалось на те, що питання щодо скасування Сертифіката ініційоване за результатами розгляду скарг мешканців будинку АДРЕСА_1 .

15. Відтак суд касаційної інстанції вважає, що у цій справі судами першої та апеляційної інстанції вирішено спір про право у публічно-правових відносинах, учасниками яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судами є фізичні особи, які зареєстрували право власності або мають право на реєстрацію права власності на житлові та нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 .

16. При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що норма частини 2 статті 49 КАС України містить припис про те, що якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Такий припис кореспондується з обов`язком суду, визначеним статтею 9 КАС України, офіційно з`ясувати всі обставини справи.

17. Також пункт 1 частини 1 статті 306 КАС України приписує судді-доповідачу під час підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясувати склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучати таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

18. За таких обставин суд першої інстанції повинен був, зважаючи на приписи частини 2 статті 49 КАС України у сукупності з нормами статті 9 цього Кодексу, залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору осіб, які зареєстрували право власності або мають право на реєстрацію права власності на житлові та нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , проте не виконав цих вимог. Суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку вказане порушення вимог КАС України не усунув. Хоча при цьому залучив до участі у справі як третіх осіб на підставі заяв фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

19. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 353 КАС України це є обов`язковою самостійною підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

20. Колегія суддів також звертає увагу на інші порушення норм процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи.

Зокрема, щодо доводів касаційної скарги про помилковий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд касаційної інстанції зазначає, що згідно частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

21. Частинами 2 та 3 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

22. Верховним Судом у постанові від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20 викладено правовий висновок, за яким: «особливостями розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є: суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України); підготовче засідання не проводиться (частина третя статті 262 КАС України); перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС України); суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частини п`ята та шоста статті 262 КАС України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України); при розгляді справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться (частина восьма статті 262 КАС України).

При цьому важливо врахувати, що учасники справи, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, зазнають таких обмежень: скорочений строк на подачу заяви про відвід (стаття 39 КАС України); обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову (стаття 47 КАС України); скорочений строк вступу у справу третіх осіб (стаття 49 КАС України); скорочений строк подачі заяви про виклик свідків (стаття 92 КАС України); скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви (стаття 171 КАС України); обмежене право на об`єднання справ в одне провадження (стаття 172 КАС України); скорочений строк складення судом повного тексту рішення (стаття 243 КАС України); скорочений строк розгляду справи (стаття 258 КАС України); не проводяться судові дебати (стаття 262 КАС України); не проводиться підготовче судове засідання (стаття 262 КАС України)».

Цей висновок застосовано і в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №826/10888/18.

23. Судова колегія не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції, та за наслідками перегляду цієї справи зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, не врахував зазначених особливостей. Ухвала суду першої інстанції від 09.05.2023 про відкриття провадження по справі та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження не містить аналізу щодо наявності жодної із визначених частиною 3 статті 257 КАС України умов для такого розгляду. Між тим, предметом спору в цій справі є вирішення питання щодо скасування Сертифіката, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом 127 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації. Скасування такого Сертифіката стосуватиметься вже зареєстрованого права власності або реєстрації права власності у майбутньому осіб, які брали пайову участь у фінансуванні будівництва будинку АДРЕСА_1 .

24. Тому рішення в цій справі впливає на захист суспільного інтересу, який виражається у забезпеченні гарантованого Конституцією України права володіння майном значної кількості фізичних осіб. При цьому суд касаційної інстанції виходить з визначення суспільного інтересу Великою Палатою Верховного Суду як важливих для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреб, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації (постанова від 13.02.2019 року у справі №810/2763/17).

25. Крім того, важливим питанням у цій справі, яке залишене поза увагою судів попередніх інстанцій, є питання щодо права позивача - суб`єкта владних повноважень, звертатися до суду з позовом про скасування Сертифіката № ІФ122210802874, виданого Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради 11.08.2021 на об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за поштовою/будівельною адресою : вул. П. Орлика - Бельведерська - К. Данила по генплану №3, 4, 5 м. Івано-Франківськ.

26. За приписом частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. За частиною 5 статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

27. Спеціальний закон, що регулює спірні правовідносини - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», надає право органам державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду тільки з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення у разі встановлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень (стаття 39-1). Проте цей Закон не надає право органам державного архітектурно-будівельного контролю звертатися до суду з позовом про скасування Сертифіката.

28. У позовній заяві Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради право на звернення до суду з позовом про скасування Сертифіката обґрунтовувало нормами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Проте поза увагою судів попередніх інстанцій залишено приписи вказаного Закону про те, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру (частина 7 статті 4-1).

29. Відтак суди попередніх інстанцій мали вирішити відповідність заявленого позивачем способу захисту порушеного (оспореного) права нормам законодавства, що регулює відповідні правовідносини, проте безпідставно ухилились від цього під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі та розгляду справи по суті.

30. Також необхідно зазначити, що згідно з реченням першим частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

31. Проте суд апеляційної інстанції всупереч вказаній нормі процесуального права під час розгляду справи застосував до спірних правовідносин норми статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на порушення яких не вказував позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції та в доводах апеляційної скарги. При цьому приписи цієї норми права не встановлюють ні підстав, ні способу скасування сертифіката. Тим самим суд апеляційної інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог.

32. Між тим, друге речення частини 2 статті 9 КАС України визначає, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Щодо застосування цього речення суд касаційної інстанції робить висновок, що вихід за межі позовних вимог можливий виключно у справах, де відповідачем є суб`єкт владних повноважень, оскільки саме для ефективного захисту від порушень з боку суб`єкта владних повноважень можливо вийти за межі позовних вимог. Вихід за межі позовних вимог у справах, де відповідачем є інший суб`єкт у сфері публічно-правових відносин ніж суб`єкт владних повноважень не допускається, оскільки це суперечитиме як нормі частини 2 статті 9 КАС України так і завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною 1 статті 2 цього Кодексу.

33. За таких обставин суд апеляційної інстанції, протиправно вийшовши за межі позовних вимог, порушив норми частини 2 статті 9 КАС України та допустив порушення вимог частини 5 статті 308 КАС України щодо заборони розгляду підстав позову, які не були заявлені в суді першої інстанції.

34. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

35. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає склад всіх учасників справи; обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

36. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

37. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, визначити склад учасників справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

38. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. З цих підстав суд касаційної інстанції скасовує оскаржені рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №300/2291/23 скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін