Ухвала

від 04.03.2025 по справі 335/8990/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8990/24 1-кс/335/732/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотаннястаршого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023080000000244 від 01.06.2023 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тростянець Сумської області, не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні дітей, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.311, ч.2 ст.313, ч.2 ст.317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в обґрунтування якого посилається на те, що 10.10.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10.10.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.

11.10.2024 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.12.2024 включно.

04.12.2024 постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, до 09.01.2025.

06.12.2024 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 04.01.2025.

03.01.2025 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 09.01.2025.

08.01.2025 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя, продовжено строку досудового розслідування до 4 місяців, тобто до 09.02.2025.

29.01.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України.

07.02.2025 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя, підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 09.03.2025.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 09.03.2025, однак внаслідок особливої складності провадження, досудове розслідування неможливо закінчити у зазначений строк, оскільки для цього потрібно провести ряд процесуальних та слідчих дій, а саме:

- з урахуванням зібраних в ході досудового розслідування матеріалів, скласти та повідомити про підозру у складі організованої злочинною групи ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та допитати в якості підозрюваних щодо повідомленої підозри;

- долучити до матеріалів кримінального провадження ухвали слідчого судді на підставі яких у кримінальному провадженні проводились негласні слідчі (розшукові) дії;

-виконати інші необхідні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність в яких виникне за результатами попередніх слідчих дій;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, копії яких, згідно КПК України, вручити підозрюваним та захисникам;

-направити обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками підозрюваних і захисників до суду, а матеріали провадження прокурору.

З огляду на те, що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 09.03.2025, однак внаслідок особливої складності, досудове розслідування неможливо закінчити у зазначений строк, оскільки для цього потрібно провести ряд процесуальних та слідчих дій, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховані судом при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, відомості про наявність обставин, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування,

В судовому засіданні прокурор просив клопотання слідчого задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання його під вартою, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків переховування від слідства. Він не має закордонного паспорту, на момент затримання не переховувався від слідства. Зазначає, що сама по собі тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання під вартою, що є найсуворішим запобіжним заходом На даний час його провина не доведена, і прокуратурою чи слідчим не надані докази до суду. А всі обвинувачення є лише припущеннями. Також він раніше не судимий, має постійно місце проживання, прописаний у м. Запоріжжі, де і планує перебувати під час слідства. Має хронічне захворювання, яке вимагає регулярного звернення, очне чи телефонне. Зробити це знаходячись у СІЗО не є можливим. У наслідок цього в нього з`являються ускладнення такі як вранішні судоми, гілоглікетічні приступи тощо. З цих підстав, просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 також заперечував проти продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою. Вказував, що заявлені прокурором ризики є недоведеними, звернув увагу суду, що з кожним продовженням строку тримання під вартою ці ризики зменшуються. Зазначив, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12023080000000244від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.

10.10.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10.10.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів до 08.12.2024 включно, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 грн.

Впрдальшому строк такой продовжувався, в останнє ухвалою слідчого судді Орджонікіддзевського районного суду м. Запоріжя від 07.2.2025 до 09.03.2025 включно на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 11.10.2024.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04.03.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023080000000244 від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, продовжено до шести місяців до 09.04.2025 включно.

Увідповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_4 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного не змінилися та продовжують існувати, що доведено прокурором судовому засіданні..

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, які відносяться до категорії нетяжкого, тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, у разі визнання підозрюваного винним, передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема за ч. 3 ст. 313 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Отже існує висока ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до втечі.

Тяжкість висунутої підозри за інкримінованими злочинами поряд із очікуваним покаранням та відсутністю сталих соціальних зв`язків у підозрюваного, збільшує ризик втечі та підтверджує продовження існування ризику, встановленого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.

Очікуване покарання, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така обставина у сукупності з іншими збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Підозрюваний володіє інформацією про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також стадію розслідування, а тому з метою уникнення покарання ОСОБА_4 зможе незаконно випливати на свідків у даному кримінальному провадження, співучасників незаконної діяльності, особи яких органом досудового розслідування встановлюються, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показань чи їх змінити, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно вимог ст. 291 КПК України підлягають доказуванню, що доводить наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, кількість епізодів та інкримінованих підозрюваному злочинів, характеризує ОСОБА_4 , як особу, схильну до злочинної діяльності, та поряд з відсутністю у підозрюваного офіційного працевлаштування та постійного джерела доходу свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, у випадку перебування на свободі, та доводить наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер інкримінованих підозрюваному злочинів, дані про його особу, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, які враховував слідчий суддя при обранні та продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Доводи підозрюваного, висунуті в обґрунтування клопотання щодо можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу: посилання на незадовільний стан здоров`я та потребу у лікуванні, - є недостатньо обґрунтованими тазагалом не зменшують заявлені ризики, що стали підставою застосування цього запобіжного заходу.

Крім того, суду не надано даних про наявність в підозрюваного таких захворювань, які б перешкоджали її перебуванню в умовах попереднього ув`язнення, чи доказів, що на його звернення медична допомога надана не була. Слід зауважити, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі. Разом з тим, наявність хвороби у підозрюваного не може бути підставою для не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності для цього підстав, передбачених ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

При цьому доводи сторони захисту про зменшення встановлених ризиківчерез сплив часу слідчим суддею до уваги не приймаються, адже з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 в сукупності, та його попередньої поведінкитакий фактор істотно не впливає на ступінь цих ризиків та не зменшує їхню істотність.

Стороною захисту не було надано суду жодних доказів в спростування доводів прокурора.

Слідчий суддя звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , становить небезпеку для суспільства, слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.

Виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, враховуючи те, що 09.03.2025 спливає строк дії існуючого запобіжного заходу та немає реальної можливості станом на цю дату завершити досудове розслідування, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання слідчого та вважає, що його слід задовольнити та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді від 11.10.2024 про обрання запобіжного заходу та в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника, та необхідність задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 09.04.2025 включно.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.03.2025 по 09.04.2025 включно з можливістю внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді від 11.10.2024 про обрання запобіжного заходу та покладенням обов`язків на підозрюваного у разі внесення застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04.03.2025.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1