Ухвала

від 04.03.2025 по справі 643/7528/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/7528/23

Провадження № 1-в/643/73/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника заявника - лікара-психіатра ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої розглядається подання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву медичного директора зі стаціонарної роботи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_7 про припинення примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

10 лютого 2025 року директор зі стаціонарної роботи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою, в якій просить припинити примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару зі звичайним типом нагляду до ОСОБА_6 .

В обґрунтування заяви посилалася, що ОСОБА_6 був госпіталізований 01 серпня 2023 року о 16 годині 21 хвилин до КНП ХМР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» у супроводі поліції за рішенням суду. Хворіє на психічний розлад багато років. Примусові заходи медичного характеру в умовах психіатричного закладу із звичайним наглядом було застосовано згідно з ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2023 року у справі №643/7528/23.

05 лютого 2025 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів КНП ХОР «ОКПЛ № 3» у складі: медичного директора зі стаціонарної роботи лікаря-психіатра вищої категорії ОСОБА_9 , лікаря-психіатра вищої категорії завідувача 20 відділення ОСОБА_3 . Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 страждає на тяжкий психічний розлад в формі параноїдної шизофренії з безперервним типом перебігу. На фоні проведеного лікування психічний стан хворого покращився у відділенні рухово спокійний, упорядкований в поведінці, фон настрою рівний, охоче спілкується з оточуючими. Скарг не висловлює. Бере участь у трудових процесах відділення. Продуктивної психотичної симптоматики не виявляє. Емоційно сплощений. Мислення без грубих структурно-логічних порушень, сформувалась критика до свого стану, та комісія прийшла до висновку, що на даний час ОСОБА_6 продовження застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду не потребує та може бути переведений на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.

У судовому засіданні представник психіатричного закладу - лікар-психіатр ОСОБА_3 підтримала заяву про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі зі звичайним типом нагляду стосовно ОСОБА_6 , посилалася, що за своїм психічним станом останній не становить суспільну небезпеку, у нього з`явилася критики до скоєного.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви. Водночас під час судових дебатів змінила свою думку та вважала недоцільним припинення застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі зі звичайним типом, оскільки ОСОБА_6 потребує застосування амбулаторної примусової психіатричної допомоги, тому вважала за доцільне змінити йому примусові заходи медичного характеру на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Особа, стосовно якої розглядається питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення заяви, зазначив, що його стан покращився, він буде приймати ліку, знає де знаходиться лікарня та буде до неї ходити для отримання лікування та ліків. На питання суду пояснив, що вчинив крадіжку з магазину «АТБ» та більше нічого. Зазначив, що проживати вдома буде самостійно, його мати зараз перебуває за кордоном, вітчим проживає поблизу від нього.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив задовольнити заяву.

Законні представники ОСОБА_10 (вітчим та мати) повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 у справі №643/7528/23 застосовано до ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом (т. 1 а.с.191-195, т. 2 а.с. 14-16).

Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №23/23 від 05.02.2025, ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми з безперервним типом перебігу. На фоні проведеного лікування психічний стан хворого покращився у відділенні рухово спокійний, упорядкований в поведінці, фон настрою рівний, охоче спілкується з оточуючими. Скарг не висловлює. Бере участь у трудових процесах відділення. Продуктивної психотичної симптоматики не виявляє. Емоційно сплощений. Мислення без грубих структурно-логічних порушень, сформувалась критика до свого стану, та комісія лікарів дійшла висновку, що на даний час ОСОБА_6 продовження застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду не потребує, та може бути переведений на амбулаторну примусову психіатричну допомогу (т. 2 а.с.101-107).

Згідно з ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа.

За правилами ч. 1 ст.95КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до ч. 1 ст.514КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

За приписом ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження, зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців. Аналогічне твердження закріплено у ч. 2 ст. 95 КК України.

Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №23/23 від 05.02.2025, ОСОБА_6 може бути переведений на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Отже, відповідно до зазначених норм закону припинення застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише за умови видужання особи. В даному випадку ОСОБА_6 не видужав остаточно, оскільки має хронічне захворювання, проте, в силу покращення стану, може бути переведений на примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, тобто йому може бути змінено вид примусових заходів медичного характеру, а не припинена психіатрична допомогам взагалі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.

Питання про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку вирішується судом за місцем проживання особи. Письмова заява про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку направляється до суду лікарем-психіатром. До письмової заяви, в якій повинні бути викладені підстави для надання особі амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди та без письмової згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї статті, додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність надання особі такої допомоги.

Особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.

У разі необхідності продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання особи письмову заяву про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. До письмової заяви, в якій повинні бути викладені підстави надання особі амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї статті, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої допомоги. В подальшому продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

У разі погіршення стану психічного здоров`я особи, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, та ухилення від виконання цією особою або її законним представником рішення суду про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку психіатрична допомога може надаватися на підставах та в порядку, передбаченихстаттями 14,16і17цього Закону.

Надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров`я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Оскільки ОСОБА_6 згідно з висновком експертів потребує амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд не вбачає підстав для припинення примусових заходів медичного характеру, як про це просить заявник, натомість є підстави для зміни застосування примусового заходу медичного характеру. Водночас суд розглядає заяву в межах заявлених вимог та не може виходити за її межі.

Положеннями ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантовано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, до яких зокрема відноситься законне затримання психічнохворих.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заяву та матеріали, додані до неї, не вбачає підстав для задоволення медичного директора зі стаціонарної роботи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_8 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 в умовах психіатричного стаціонару зі звичайним типом нагляду, оскільки останній потребує амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Також у судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що матір за кордоном, він буде проживати у квартирі один, із чого суд робить висновок, що відсутня особа, яка б могла контролювати відвідування ОСОБА_6 лікаря та прийняття ним ліків. Крім того, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні критичне ставлення ОСОБА_6 до скоєних правопорушень, він згадав про вчинення крадіжки в магазині, проте жодним чином не згадав вчинення ним грабіжу. Суд вважає, що припинення примусових заходів медичного характеру може мати негативні наслідки як для самого ОСОБА_6 , так і для оточуючих, та не може допустити настання зазначених ризиків.

Також суд враховує, що законні представники ОСОБА_6 , мати та вітчим, не з`явилися до судового засідання та не підтвердили ту обставину, що будуть контролювати та сприяти у проходженні ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної допомоги (відвідування лікаря, прийом ліків тощо).

Згідно з приписами ч. 2 ст.27Закону України«Про психіатричнудопомогу» виключнокомпетенцією лікаря-психіатраабо комісіїлікарів-психіатрівє встановленнядіагнозу психічногорозладу,прийняття рішенняпро необхідністьнадання психіатричноїдопомоги впримусовому порядкуабо наданнявисновку длярозгляду питання,пов`язаногоз наданнямпсихіатричної допомогив примусовомупорядку. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.

Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви щодо припинення ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру, покладаючись в першу чергу на висновок лікарів-психіатрів, які зазначили про можливість переведення його на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.

Керуючись ст. 95 КК України, ст. 376, 369-372, 512, 514 КПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви медичного директора зі стаціонарної роботи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_7 про припинення примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено 06 березня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1