Постанова

від 26.02.2025 по справі 927/612/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. Справа№ 927/612/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Король Д.А.

учасники справи:

від прокуратури:Корж О.А.

від позивача : Божинський В.В.

від відповідача : Полегенько К.А.

від третіх осіб: не з`явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024

у справі № 927/612/24 (суддя Белов С.В.)

за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до Акціонерне товариство "Укртелеком"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:

Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства "Укртелеком", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 95742, розташованим за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 № 665 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі ВАТ "Укртелеком" у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, площею 84,2 кв.м., розташовану у підвалі триповерхового нежитлового приміщення за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА №836193 від 12.11.2004, виданого рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 №65;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Ніжинської міської ради Кичкайло А.М. від 08.08.2018, № 42447038;

- зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, розташовану за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено право держави щодо користування та розпорядження майном, оскільки в силу вимог законодавства спірне нерухоме майно - захисна споруда цивільної оборони (сховище) не могло бути приватизоване та вибувати із державної власності в приватну.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 в позові Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України до Акціонерне товариство "Укртелеком" відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 № 665 не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, а тому така вимога не підлягає задоволенню. Також суд виснував, що заявлена вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 12.11.2004 серії САА №836193 є неефективною, а тому така вимога не підлягає задоволенню. Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 20.11.2019 у справі №802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Також суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

Не погодившись з винесеним рішенням, Чернігівська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, у якій просила суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/612/24 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства "Укртелеком", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації, Головне управління ДСНС України в Чернігівській області, про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 95742, шляхом визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради; визнання недійсним свідоцтва про право власності; скасування рішення реєстратора; зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття, на користь держави в особі Фонду державного майна України.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилався на те, що спірне майно є захисною спорудою цивільного захисту, що в силу чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства унеможливлювало його передачу у приватну власність. Прокурор стверджує, що користування та розпорядження приватним власником сховищем з порушенням законодавства, що передбачало заборону на передання таких об`єктів у приватну власність (абз. 41 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Аналогічна заборона містилася у п. «в» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»), потрібно розглядати як порушення права власності держави, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідним майном, навіть якщо приватний власник зареєстрував своє «право» приватної власності на цей об`єкт. Прокурор наголошує, що з огляду на правовий режим спірного майна та законодавчі обмеження щодо його обороту, у даному спорі пред`явлено негаторний позов згідно з ст. 391 ЦК України. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння, у зв`язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на об`єкти згаданої категорії, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025.

23.01.2025 відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач стверджує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. На думку відповідача місцевий господарський суд зробив правильний висновок, що визнання незаконним та скасування зазначеного рішення не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, така вимога не підлягає задоволенню. Відповідач також вважає законним і обґрунтованим висновок суду про те, що заявлена вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності є неефективною, а тому така вимога не підлягає задоволенню. Також відповідач стверджує, що оскільки, свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано 12.11.2004 року, а тому вимога про визнання недійсним свідоцтва не може бути пов`язана з порушенням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки приватизація ВАТ "Укртелеком" відбулась в 2011 році. Таким чином, вимога Прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно площею (в цілому) є неефективною, а тому така вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ №155 від 27.12.1999, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" створено ВАТ "Укртелеком", яке було перейменовано у ПАТ "Укртелеком", правонаступником якого є АТ "Укртелеком", відповідач, та затверджено його статут.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1999 №948-р до сфери управління Державного комітету зв`язку та інформатизації України передане Українське державне підприємство електрозв`язку "Укртелеком".

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 09.08.2004 № 189 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ "Укртелеком" по Чернігівській дирекції станом на 01.07.1999, у власність ВАТ "Укртелеком"; затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" по Чернігівській дирекції (філії) згідно з додатком.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 09.08.2004, Державний комітет зв`язку та інформатизації України передав, а Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" прийняв об`єкти нерухомого майна по Чернігівській філії ВАТ "Укртелеком" згідно з переліком, зокрема, і будівлі приміщення по вул. Московська, 5А в м. Ніжині.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" №665 від 04.11.2004 вирішено оформити право приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності, за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" на будівлі за адресою вул. Московська, 5А в м. Ніжині площею 846,1 кв.м.

12.11.2004 Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради видано Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 836193. У свідоцтві зазначено, що ВАТ "Укртелеком" є власником 1/2 частини - 846,1 кв.м; частина нежитлової будівлі, А, 703,3 кв.м.; частини підвалу, Пд, 142,8 кв.м.; ганок, а; ганок, а1;, ганок, а2; ганок, а3; ганок, а4; ганок, а5; ганок, а6; ганок а7; ганок а8; що за адресою: вул. Московська (вул. Червоних партизанів), буд.5а.

Право власності ВАТ "Укртелеком" на зазначене майно зареєстроване 03.08.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Ніжинської міської ради Кичкайло А.М., індексний номер 42447038 від 08.08.2018, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1437312974104).

Згідно з інформаційною довідкою №382151463 від 10.06.20244 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер нерухомого майна 1437312974104, загальна площа 1/2 частини нежитлової будівлі становить 845,4 кв.м. до якої входить частини нежитлової будівлі літ. "А" загальною площею 702,6 кв.м. та частини підвалу "Пд" загальною площею 142,8 кв.м.

Відповідно до облікової картки захисної споруди цивільного захисту за адресою: вул. Московська,5-А в м. Ніжині знаходиться сховище (протирадіаційне укриття ПРУ)) №95742, що належить Чернігівська філія ПАТ "Укртелеком" . У технічній характеристиці захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 95742 зазначено, що захисна споруда прийнята в експлуатацію 1979 року, місткість 90 осіб, загальна площа 84,2 кв. м, укриття є вбудованим.

КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" на замовлення ПАТ "Укртелеком" 10.01.2013 виготовило Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ, обліковий №95742; № 5а літер "Пд" вулиця Московська, м. Ніжин.

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (інвентаризаційна справа № 11388, реєстровий № 335), який виготовлено 10.01.2013 року визначено, що власником ПРУ №95742 за адресою вулиця Московська № 5а, літ "Пд" м.Ніжин є ПАТ "Укртелеком".

Згідно з експлікацією приміщень до плану захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття обліковий номер 95742 №5а, літер "Пд", вулиця Московська, місто Ніжин загальною площею 84,2 кв.м. внесено 1- основне приміщення площею 45,4 кв.м, 2- санвузол площею 2,4 кв.м.,3- душова площею 5,3 кв.м., 4- основне приміщення площею 11,8 кв.м.,5- допоміжне приміщення площею 4,2 кв.м., 6- приміщення площею 5,3 кв. м.,7- основне приміщення площею 9,8 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на акт технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ №95742 від 30.01.2013, а також акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 07.06.2021, від 17.10.2023 та від 24.05.2024, за результатами яких встановлено те, що протирадіаційне укриття групи 4 класу місткістю на 90 осіб, загальною площею 84,2 кв.м. має обмежено працездатний технічний стан, санітарний стан - задовільний.

У листі від 12.06.2024 №01/34-239 КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" надало роз`яснення щодо площi на протирадiацiйне укриття (ПРУ) №957428 за адресою: м. Нiжин, вулиця Московська,5А. Згiдно з iнформацiєю з iнвентаризацiйної справи за вказаною адресою, нерухоме майно належить на правi спiльної часткової власностi за ВАТ "Укртелеком" на 1/2 частки, про що видано свідоцтво про право власності від 12.11.2004. До частки ВАТ "Укртелеком відноситься в т.ч.ч частина пiдвалу площею 142,8 кв.м., до якої, згідно матеріалів технічної інвентаризації відноситься приміщення 7-1 площею 45,4 кв.м, санвузол 7-2 площею 2,4 кв.м., душова 7-3 площею 5,3 кв.м., приміщення 7-4 площею 11,8 кв.м., парилка 7-5 площею 4,2 кв.м., приміщення 7-6 площею 5,3 кв. м., приміщення 7-7площею 9,8 кв.м., приміщення 8-1 площею 39,7 кв.м., приміщення 8-2 площею 18,9 кв.м.

До приміщень ПРУ № 95742 загальною площею 84,2 кв.м. відносяться основне приміщення 7-1 площею 45,4 кв.м, санвузол 7-2 площею 2,4 кв.м., душова 3-1 площею 5,3 кв.м., основне приміщення 7-4 площею 11,8 кв.м., допоміжне приміщення 7-5 площею 4,2 кв.м., допоміжне приміщення 7-6 площею 5,3 кв. м.,основне приміщення 7-7 площею 9,8 кв.м.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Згідно з положеннями статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.

За пунктами 1, 23-29 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Захисні споруди цивільного захисту є інженерними спорудами, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій. Враховуючи, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на території України введено воєнний стан, належне функціонування захисних споруд є основою забезпечення безпеки громадян.

За доводами прокурора, спірне нерухоме майно захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №95742, що розташоване за адресою: вул. Станіслава Прощенка, 5А в м. Ніжині, в силу закону відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, де розпорядником та власником якого є держава в особі Фонду державного майна України.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок оформлення та реєстрації за ВАТ "Укртелеком" права власності на майно за адресою: вул. Московська, 5А в м. Ніжині, Чернігівської області, в яке входить захисна споруда - протирадіаційне укриття №95742.

Ніжинською окружною прокуратурою листом від 12.04.2024.2023 № 15/3/2-1739-24 повідомлено Фонд державного майна України про факт незаконного вибуття з державної власності майна, яке не може бути приватизовано, а саме: захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, розташованого за адресою: Московська, 5А ,м. Ніжин, Чернігівської області, а також зазначено про необхідність повідомлення про вжиті заходи з метою повернення оспорюваного майна у державну власність.

Фонд державного майна України у відповіді від 07.05.2024 №10-33-12500 зазначив про те, що вказана у листі захисна споруда не належить до його сфери управління, внаслідок чого претензійно-позовна робота не здійснювалася.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 даного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, Фонд державного майна України є уповноваженим органом у даних спірних правовідносинах, яким не було вжито заходів з метою усунення встановленого порушення.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Ніжинська окружна прокуратура листом від 24.06.2024.2023 № 15/3/2-1739-24 повідомила Фонд державного майна України щодо звернення до суду в їх інтересах із позовом.

Таким чином прокурор обґрунтовано звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до господарського суду.

У даній справі між сторонами наявний спір щодо об`єкту нерухомого майна - частини нежитлової будівлі - 1/2, що знаходиться за адресою: вул. Станіслава Прощенка (колишня вул. Московська), 5А, м. Ніжин, Чернігівська область, набутого відповідачем у власність у 2004 році.

Як встановлено судом, згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №382151463 від 10.06.2024, нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: вул. Московська, 5А, м. Ніжин, Чернігівська область загальна площа 1/2 частини нежитлової будівлі 845,4 кв.м. до якої входить частини нежитлової будівлі літ. "А" загальною площею 702,6 кв.м. та частини підвалу "Пд" загальною площею 142,8 кв.м. належить на праві власності ВАТ "Укртелеком".

Відповідно до інформації з Інвентаризаційної справи №11388 на будівлю, зазначене приміщення знаходиться у підвалі даної будівлі та значиться на схемі "Пд".

У підтвердження правого статусу підвального приміщення площею 84,2 кв. м, розташованого за адресою: вул. Московська,5 А м. Ніжин, Чернігівська область, як захисної споруди (протирадіаційного укриття) надано:

- паспорт захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №95742, відповідно до якого захисну споруду прийнято в експлуатацію 1979 року. Відповідно до технічних характеристик: місткість 90 осіб, загальна площа84,2кв. м, укриття є вбудованим;

- облікову картку протирадіаційного укриття, відповідно до якої визначені наступні технічні характеристики, зокрема: конструкція, показник захисту Кз-100; тип проекту Б-2 вбудоване в 3 поверхову будівлю; рік введення в експлуатацію 1979; місткість 90 осіб; загальна площа 84,2 кв. м;

- технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття від 10.01.2013, реєстровий № 335, розташоване за адресою: вул. Московська,5А, м. Ніжин, Чернігівська область;

- акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №95742 від 07.06.2021,17.10.2023, та 24.05.2024, згідно з якими приміщення, що розташоване за адресою: вул. Московська,5А, м. Ніжин, Чернігівська область є захисною спорудою цивільного захисту, протирадіаційним укриттям групи 4 клас, №,95742, вбудоване в будівлю, місткість на 90 осіб, належить чернігівській філії АТ "Укртелеком", балансоутримувач: Чернігівська філія АТ "Укртелеком".

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що розташоване у підвалі будівлі приміщення площею 84,2 кв.м. за адресою: вул Московська, 5А, м. Ніжин, Чернігівська область має правовий статус захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття).

ВАТ "Укртелеком" створено згідно з наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації від 27.12.1999 №155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство в процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.07.1993 №508.

Засновником товариства виступив Державний комітет зв`язку та інформатизації України (правонаступник Міністерство інфраструктури України).

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 14.06.2011 №8 ВАТ "Укртелеком" змінило своє найменування на ПАТ "Укртелеком".

Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Укртелеком", які відбулися 22.04.2021, змінено повне найменування з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на Акціонерне товариство "Укртелеком".

АТ "Укртелеком" є правонаступником ПАТ "Укртелеком" та ВАТ "Укртелеком".

За висновками Верховного Суду проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18, № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, від 12.10.2021 у справі № 924/1431/20).

При корпоратизації держава зберігає контроль та вплив на об`єкт власності через корпоративні права щодо майна створеного акціонерного товариства.

Відповідно до зазначеного Указу Президента України, у разі прийняття рішення про приватизацію корпоратизованих товариств, їх засновники передавали державним органам приватизації для приватизації (продажу) тільки акції.

Таким чином, спірне майно - споруда цивільного захисту №95742, належить до об`єктів загальнодержавного значення, а приватизація даного об`єкту заборонена законом.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок оформлення та реєстрації за ВАТ "Укртелеком" права власності на майно за адресою: вул.Московська, 5А м. Ніжин, Чернігівська область, в яке входить захисна споруда - протирадіаційне укриття № 95742.

Предметом позову у цій справі є зокрема вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі ФДМУ, до АТ "Укртелеком" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 № 665 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі Відкритого акціонерного товаритсва "Укртелеком" права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95542, площею 84,2 кв.м., розташоване у підвалі триповерхового нежитлового приміщення за адресою: вул. Московська,5А, м. Ніжин, Чернігівської області на підставі якого було видано свідоцтво про право власності та оформлено право власності на нерухоме майно.

Прокурор на обґрунтування позову посилався на те, що спірне нерухоме майно - протирадіаційне укриття є обмежено оборотоздатним об`єктом цивільних прав, яке перебуває під особливою охороною держави і законодавством не передбачено можливості його вибуття з державної власності.

Як уже зазначалося, судом було встановлено, що до переліку об`єктів, які у процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" відведено у власність ВАТ "Укртелеком", було включено спірне майно - захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95542, що належить до захисних споруд цивільного захисту.

Проте згідно з положеннями частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають приватизації об`єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, захисні споруди цивільної оборони.

Крім того, пунктом 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92, яким затвердженого Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також імперативно визначалося, що захисні споруди цивільної оборони відносилися до об`єктів, що не підлягали приватизації.

Отже, захисні споруди цивільної оборони належать до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

Звідси спірне майно, яке є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95542, не могло бути передано у власність ВАТ "Укртелеком", оскільки такі споруди належали до об`єктів державної власності, що не підлягали приватизації, і відповідно, не передбачали можливості зміни їх власника.

Наведене відповідає правовим висновкам, викладеним, зокрема у постановах Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 927/1128/23, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23, від 16.01.2025 у справі № 922/660/24 у подібних правовідносинах.

При цьому колегія суддів відзначає, що за наявності законодавчої заборони переходу права власності на сховище як захисну споруду цивільної оборони від держави до особи приватного права, оформлення такого переходу, шляхом видачі свідоцтва про право власності та вчинення формального запису про нього у держреєстрі речових прав не є свідченням законності виникнення права приватної власності АТ "Укртелеком" на цей об`єкт.

Відповідно до частин 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Враховуючи, що спірне сховище не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, то поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися шляхом пред`явлення негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном яку, серед іншого, і заявив прокурор у цій справі.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Колегія суддів відзначає, що обрання прокурором у наведеному випадку належного способу захисту шляхом пред`явлення негаторного позову узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.06.2024 у справі № 918/744/23, від 27.11.2024 у справі № 922/221/24, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23, від 29.01.2025 у справі № 927/1128/23, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 неодноразово констатувала, що приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Судова колегія відзначає, що ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає значну кількість способів захисту. Але це не означає, що позивач може зажадати та вимагати застосування судом їх усіх чи кількох із них одночасно, або застосування будь-якого способу захисту за своїм вибором. Кожен із способів захисту спрямований на досягнення певного правового результату, притаманного лише йому. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

При цьому зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на саме ті правові наслідки, які захищають право.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалося Великою Палатою Верховного Суду неодноразово. Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, зокрема в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 цієї ж постанови вказано, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

З урахуванням приписів статті 388 Цивільного кодексу України, надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено, що захисна споруда не була загублена, не була викрадена, а також не вибувала з володіння держави, як власника поза її волею.

Як зазначалося вище, на час виникнення спірних правовідносин Закон виключав можливість приватизації (відчуження) захисних споруд цивільного захисту, у приватну власність.

Також колегією суддів враховується зокрема те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зазначено таке:

« 235. Велика Палата Верховного Суду у цій справі дійшла висновків, що правочин щодо відчуження садиби Терещенків на користь відповідача-1 укладено попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», всупереч умовам Положення про порядок проведення конкурсів та результатам проведеного конкурсу; Додаткова угода № 1 є такою, що порушує публічний порядок, спрямована на незаконне заволодіння садибою Терещенків, яка належить територіальній громаді міста Києва.

236. Отже, за чинного на час укладення Додаткової угоди № 1 правового регулювання право приватної власності на садибу Терещенків за жодних умов не могло виникнути у відповідача-1. Як наслідок, заволодіння відповідачем-1 цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на садибу Терещенків за відповідачем-1 не є доказом переходу до нього володіння цим майном. Оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

237. За обставин цієї справи мета позивача-1 спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Києва), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (об`єктом культурної спадщини, приватизація якого була забороненою), у користуванні та розпорядженні садибою Терещенків шляхом її повернення від відповідача-1.

238. Установивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Києва, яка не втратила володіння садибою Терещенків, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від відповідача-1, Велика Палата Верховного Суду розглядає вимогу про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садибу Терещенків як вимогу про повернення територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садиби Терещенків за правилами негаторного позову.

239. Як наслідок, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у цій справі порушене право власності на садибу Терещенків може бути захищено лише шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України. За обставин цієї справи належним способом захисту є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відзначає, що прокурором було обрано правильний спосіб захисту шляхом подання негаторного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для усунення перешкод державі у користуванні спірним майном - захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 95742, яке розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Московська, 5-а, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути вказану захисну споруду цивільного захисту на користь держави в особі Фонду державного майна України. У зв`язку із наведеним, позовні вимоги в частині зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, розташовану за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування оспорюваних рішення виконавчого комітету про оформлення права власності, свідоцтва про право власності, скасування рішення державного реєстратора, колегія суддів відзначає, що необхідності задоволення таких вимог у наведеному випадку у разі задоволення негаторного позову у цій справі про повернення спірного протирадіаційного укриття не було необхідним; між сторонами цієї справи наявний спір лише щодо вбудованого укриття, площею 84,2 кв.м.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора в частині:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 № 665 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі ВАТ "Укртелеком" у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, площею 84,2 кв.м., розташовану у підвалі триповерхового нежитлового приміщення за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА №836193 від 12.11.2004, виданого рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.11.2004 №65;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Ніжинської міської ради Кичкайло А.М. від 08.08.2018, № 42447038.

При цьому судовою колегією береться до уваги позиція Верховного Суду, викладена по справі № 910/76/24 у постанові від 11.02.2025.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги скаржника.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, беручи до уваги те, що за результатами апеляційного розгляду цієї справи доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження частково, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню в частині відмови у задоволені позовних вимог прокурора про зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, розташовану за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України, позов у вказаній частині підлягає задоволенню зважаючи на мотиви, викладені в цій постанові. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/612/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/612/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Чернігівської обласної прокуратури про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 95742, розташованим за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, розташовану за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області, на користь держави в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) та прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.

3. Усунути перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 95742, розташованим за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №95742, розташовану за адресою: вул. Московська, 5А (вул. Станіслава Прощенка), м. Ніжин, Чернігівської області, державі в особі Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) .

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на користь Чернігівської обласної прокуратури 2422,4 грн судового збору за подання позовної заяви.

5. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2024 у справі № 927/612/24 залишити без змін.

6. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на користь Чернігівської обласної прокуратури 3633,6 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити місцевому господарському суду видати накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2025.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран