Постанова

від 06.03.2025 по справі 912/1867/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 року м.Дніпро

Справа № 912/1867/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2024 року у справі №912/1867/24 (суддя Тимошевська В.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАСАДОР АГРО", вул. Шевченка, 37, с. Запруддя, Рокитнянський район, Київська область, 09620

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни, АДРЕСА_1

про стягнення 62 890,64 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБАСАДОР АГРО" (далі - ТОВ "АМБАСАДОР АГРО", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи-підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни (далі - ФОП Сабуркіна С.О., відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 62 890,64 грн, з яких: 55 694,20 грн інфляційних та 7 196,44 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат по судовому збору та на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19 встановлено обставини невиконання ФОП Сабуркіною Світланою Олександрівною та ОСОБА_1 основного грошового зобов`язання у розмірі 140 000,00 грн за договором безпроцентної фінансової допомоги №23/06/16 від 23.06.2016 року та договором поруки від 11.09.2018 року №2.

Вказаним рішенням стягнуто солідарно з Сабуркіної С.О. та Кулібаби О.І. на користь позивача 140 000,00 грн в рахунок стягнення заборгованості за договором фінансової допомоги №23/06/16 від 23.06.2016 року, 9 940,00 грн інфляційних втрат, 3 969,86 грн 3% річних, 2 308,66 грн.

Однак, як вказував позивач, грошове зобов`язання відповідачем після прийняття рішення суду виконано частково, з огляду на що у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2024 року у справі №912/1867/24 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАСАДОР АГРО" (вул. Шевченка, 37, с. Запруддя, Рокитнянський район, Київська область, 09620, ідентифікаційний код 37800058) заборгованість в сумі 41 056,77 грн інфляційних та 7 186,62 грн 3% річних, а також 2 322,78 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач долучив до позовної заяви копію договору фінансової допомоги № 23/06/16 від 23.06.2016 року. Однак, вказана копія не містить підпису та печатки ФОП Сабуркіної С.А.

Скаржник зазначає, що Дарницький районний суд 22.10.2020 року прийняв заочне рішення, яким задовольнив позов ТОВ "Амбасадор Агро" про стягнення заборгованості за договором фінансової допомоги від 23.06.2016 року. Це рішення було прийнято за відсутності відповідача ФОП Сабуркіної С.А., відтак вона була позбавлена можливості висловити свої заперечення, представити докази, що могли б вплинути на рішення суду.

Заява про перегляд заочного рішення, що була подана відповідачем 09.04.2024 року, була залишена без задоволення.

Скаржник вважає, що відсутність підпису та печатки на договорі підтверджує, що відповідач не підписував вказаний вище договір та не мав волевиявлення на вчинення даного правочину. Договір фінансової допомоги № 23/06/16 від 23.06.2016 року слід вважати неукладеним, і відповідно, відповідач не набула права і обов`язки за цим договором, а тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про укладання між сторонами договору №23/06/16 від 23.06.2016 року про надання фінансової допомоги.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1867/24 від 30.09.2024 року повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАСАДОР АГРО" до Фізичної особи - підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни про стягнення інфляційних збитків та 3% річних відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1867/24 від 30.09.2024 року в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, які він обґрунтовував невиконанням відповідачем рішення суду, що набрало законної сили.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19 за позовом ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансової допомоги позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" 140 000,00 грн в рахунок стягнення заборгованості за договором №23/06/16 від 23.06.2016 про надання фінансової допомоги, 9 940,00 грн інфляційних втрат, 3 969,86 грн 3% річних, 2 308,66 грн судового збору та 16 800,00 грн витрат на правничу допомогу (а.с.19-20).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2024 року у справі №753/5615/19 заяву представника відповідача Сабуркіної С.О. про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року залишено без задоволення (а.с. 21).

16.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. відкрито виконавче провадження №64526066 з виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва від 11.01.2021 року (а.с. 23).

В межах виконавчого провадження №64526066 з ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 122 385,24 грн, які перераховано на рахунок ТОВ "АМБАСАДОР АГРО", а саме: 30.04.2021 - 17 839,76 грн; 28.10.2022 - 2 727,28 грн; 05.12.2022 -1 818,19 грн; 24.01.2023 -72 727,28 грн; 28.11.2023 - 9 090,91 грн; 26.01.2024 - 9 090,91 грн; 28.06.2024 - 9 090,91 грн (8 095,02 грн + 995,89 грн) приватним виконавцем, що підтверджується інформацією про перекази коштів та виписками по рахунку ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" (а.с. 24-31).

Посилаючись на викладене та вказуючи на те, що Сабуркіною С.О. заочне рішення від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19 в повному обсязі не виконано та основне зобов`язання не сплачено, ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Дарницького району суду м. Києва від 15.04.2024 року провадження у справі № 753/5057/24 закрито і роз`яснено, що позовна заява підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (а.с. 22).

З підстав викладеного. ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За доводами апеляційної скарги відповідач не спростовує висновки суду щодо розміру стягнутих на користь позивача інфляційних та 3% річних. Тому в цій частині правильність висновків суду щодо проведеного позивачем розрахунку колегія суддів не переглядає.

По суті апелянт заперечує те, що суд підставою для стягнення зазначив факти, встановлені заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19.

Хоча суд в оскаржуваному рішенні і надав оцінку підстав виникнення обов`язку відповідача з оплати заборгованості, дані факти вже встановлені рішенням суду і вони є преюдиційними для даної справи відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Цією нормою права передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення суду у справі №753/5615/19 має преюдиційне значення при розгляді справи господарським судом, оскільки у вказаній справі встановлено укладання між сторонами договору №23/06/16 від 23.06.2016 року про надання фінансової допомоги.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 року по справі №922/643/19).

Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 908/1090/18).

Як вказано вище, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19 набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист. Крім того, відповідачем проведено частково його виконання, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до викладеного вище, є підтвердженими обставини укладення між ТОВ "АМБАСАДОР АГРО" і ФОП Сабуркіною С.О. договору позики (фінансової допомоги), за яким ФОП Сабуркіною С.О. отримано грошові кошти в розмірі 140 000,00 грн. Вказане спростовує заперечення відповідача щодо неукладення договору.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України колегія суддів зазначає наступне:

Частиною першою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №916/190/18 викладено правову позицію, за якою Суд зазначив, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 року у справі №906/1283/16, згідно з якою внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, з ухваленням судом рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19 про стягнення з відповідача боргу за договором про надання фінансової допомоги, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за вказаним договором не припинилося та фактичного виконання ним грошового зобов`язання не відбулось.

Колегія суддів зазначає, що суд в оскаржуваному рішенні вірно вказав, що за вказаних обставин кредитор має право на стягнення з відповідача сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення.

На стадії виконавчого провадження ФОП Сабуркіною С.О. частково сплачено заборгованість за рішенням суду.

З наданого позивачем розрахунку нарахування 3% річних та інфляційних проведено на суму боргу з урахуванням здійснених відповідачем оплат згідно виконавчого листа від 11.01.2021 року, виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату та за фактичний період заборгованості.

Також позивачем враховано період нарахувань, за який вже стягнуто інфляційні і 3% річних згідно заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі №753/5615/19, а саме - з 01.04.2018 року по 11.03.2019 року.

Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції встановив, що в періодах прострочення позивачем не враховано, що моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

З урахуванням викладеного та в межах розрахунку позивача, суд навів свій розрахунок, який скаржником не оспорюється і відповідні доводи в апеляційній скарзі не зазначаються. Отже, колегією суддів правильність розрахунку не перевіряється.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції не встановив порушень норм матеріального чи процесуального прав при ухваленні оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга не доведена та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сабуркіної Світлани Олександрівни на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2024 року у справі №912/1867/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2024 року у справі №912/1867/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков