Ухвала

від 06.03.2025 по справі 904/3892/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню

06.03.2025м. Дніпро№ 904/3892/24Господарський суд Дніпропетровської області

Суддя Дупляк С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача (заявника): Патласов О.М.;

від відповідача: представник не з`явився;

від третіх осіб-1,2: представники не з`явились;

розглянувши заяву позивача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (від 22.02.2025 за вх. №б/н), у справі №904/3892/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазаряна 22"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 ,

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Через систему Електронний суд 24.02.2025 від позивача надійшла заява від 22.02.2025 за вх. №б/н про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить суд визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 у справі №904/3892/24 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9.000,00 грн таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвалою від 03.03.2025 прийнято заяву позивача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду та призначено у засідання на 06.03.2025.

В судовому засіданні 06.03.2025 позивач підтвердив, що сплатив у добровільному порядку суму заборгованості у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте його неявка, в силу приписів ч. 3 ст. 328 ГПК України, не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Стислий виклад позиції позивача (заявника)

Оскільки позивач у добровільному порядку виконав наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 у справі №904/3892/24 щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9.000,00 грн (виданого на виконання додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025), то, на думку заявника, наявні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач пояснень на заяву відповідач не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

У даному випадку до предмета доказування входять обставини наявності чи відсутності чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням судового рішення боржником.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 у справі №904/3892/24 клопотання відповідача про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазаряна 22" 9.000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 к.) витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.

На виконання додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області та, був виданий наказ 17.02.2025.

Через систему Електронний суд 24.02.2025 від позивача надійшла заява від 22.02.2025 за вх. №б/н про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить суд визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 у справі №904/3892/24 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9.000,00 грн таким, що не підлягає виконанню повністю.

Наведені вище обставини і зумовили звернення відповідача до суду з даною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 №910/9026/13.

Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Сплата позивачем на користь відповідача заборгованості у розмірі 9.000,00 грн, підтверджується платіжною інструкцією №66ВР-4ВТ9-6ЕКК-79ТХ від 12.02.2025 на суму 9.000,00 грн, у якій вказано таке призначення платежу: «За судові витрати на правничу допомогу від ОСОБА_1 , о/р 23, Лазаряна 22, за рішення суду від 08.01.2025 по справі 904/3892/24».

Таким чином обов`язок позивача перед відповідачем зі сплати заборгованості за додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 у справі №904/3892/24 з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9.000,00 грн відсутній у зв`язку з його припиненням внаслідок добровільного виконання.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 у справі №904/3892/24 такими, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача від 22.02.2025 за вх. №б/н про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 у справі №904/3892/24, виданий на виконання додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазаряна 22" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Лазаряна, будинок 22; ідентифікаційний код 44520533) 9.000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 к.) витрат на професійну правничу допомогу, таким, що не підлягає виконанню, повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 06.03.2025.

Суддя С.А. Дупляк