Повістка

від 26.02.2025 по справі 908/1946/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 25/23/15-29/41/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

26.02.2025 Справа № 908/1946/15-г

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заяву представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1946/15-г

Кредитори:

1. Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01601, код в ЄДР25959784, представник Лаврін Олексій Вячеславович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, м. Київ, 01103, код в ЄДР 26549700, адреса для листування: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053)

Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор" (вул. Куйбишева, 120-А, м. Донецьк, 83096, код в ЄДР 25580903)

Ліквідатор (заявник) - Плесюк О.С. (вул. Хрещатик, 195, оф. 219, м. Черкаси, 18000, ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник Кияниця Роман Віталійович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про банкрутство

За участю представників сторін:

Представник заявника Плесюка О.С. - Кияниця Роман Віталійович, адвокат, ордер СА № 1108222 від 06.01.2025 (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

05.02.2025 до системи "Електронний суд" від представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. надійшла заява від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 06.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1946/1-г щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою заявник просить суд прийняти до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1946/15-г, яким стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказана заява передана на розгляд судді Черкаського В.І.

Ухвалою від 07.02.2025 заяву представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1946/15-г прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 17.02.2025, 12 - 30. Запропоновано Шевченківському відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати заперечення (при наявності) на заяву.

Ухвалою від 17.02.2025 відкладено судове засідання з розгляду заяви представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1946/15-г на 26.02.2025, 14 - 00. Повторно запропоновано Шевченківському відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати заперечення (при наявності) на заяву.

21.02.2025 до системи "Електронний суд" від представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. надійшли уточнення від 20.02.2025 (вх. № 4037/08-08/25 від 21.02.20205).

У судовому засіданні 26.02.2025 уточнення від 20.02.2025 (вх. № 4037/08-08/25 від 21.02.20205) прийняті до розгляду, копії приєднано до матеріалів справи.

Судове засідання 26.02.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судове засідання 26.02.2025 Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на заяву не надав, до відеоконференції не приєднався.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) з урахуванням уточнень (вх. № 4037/08-08/25 від 21.02.20205), заслухавши представника заявника, суд зазначає наступне.

За результатами розгляду скарги представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби судом постановлено ухвалу від 22.01.2025, якою скаргу представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 06.01.2025 (вх. № 219/08-08/25 від 06.01.2025) на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича О.В. від 23.02.2024 ВП № 72711745. В іншій частині скарги відмовлено.

За правилами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У скарзі заявник повідомляв, що у зв`язку із розглядом скарги арбітражний керуючий Плесюк О.С. очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1 - 4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторона та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Заява представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу подана з дотримання встановлених загальних вимог.

Частиною 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Представник арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвокат Кияниця Р.В. просить стягнути з Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Заявлення про стягнення безпосередньо з Міністерства юстиції України представник арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвокат Кияниця Р.В. обґрунтував тим, що Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до процесуальних документів самого ж органу ДВС, наявних у матеріалах справи відносно оскарження бездіяльності державного виконавця, є структурним внутрішнім підрозділом Міністерства юстиції України та знаходиться на утриманні/обслуговувані саме Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622 відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1123429 від 17.02.2025.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвокатом Кияницею Р.В. у тому числі надано:

- договір № 1 від 02.11.2024 про надання адвокатом правової допомоги (далі - "Договір") укладений між арбітражним керуючим Плесюком Олексієм Степановичем (далі "Замовник") та адвокатом Кияницею Романом Віталійовичем (далі - "Адвокат") та додатковий договір від 20.12.2024 до договору № 1 про надання адвокатом правової допомоги (Додаток № 1 до договору про надання адвокатом правової допомоги № 1 від 02.11.2024), згідно з якими замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання: підготувати скаргу до господарського суду Запорізької області на постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича О.В. від 23.02.2024 ВП № 72711745; здійснювати представництво інтересів в господарському суді Запорізької області при розгляді даної скарги;

- акт приймання-передачі до договору № 1 від 02.11.2024 про надання адвокатом правової допомоги, додатку № 1 від 20.12.2024 до договору про надання адвокатом правової допомоги № 1 від 02.11.2024 (далі - Акт виконаних робіт).

Згідно з Актом виконаних робіт, підписаним сторонами Договору, загальна вартість послуг, пов`язаних з поданням та розглядом судом скарги на бездіяльність державного виконавця, склала 10 000, 00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно постанови КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, викладені вище обставини справи свідчать, що підготовка та подання скарги до суду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, участю адвоката у судових засіданнях, суд дійшов до висновку, що заявлена сума 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.

Суд наголошує, що виконання дій пов`язаних із фактичним поданням скарги до суду не є правничою допомогою, оскільки дані дії не потребують спеціальних фахових знань в галузі права, а проведення збору документів та аналіз відповідності документів по суті спору вимогам діючого законодавства України, ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору та сьогоденної судової практики із аналогічних спорів, підготовка скарги є по суті однією дією.

Так, згідно з Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 за № 1707/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, централізований бухгалтерський облік витрат та утримання відділів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснюється відповідним внутрішнім структурним управлінням Міністерства юстиції України.

Надавши оцінку усім доданим доказам, з урахуванням категорії цієї справи, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд вважає за необхідне заяву представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) з урахуванням уточнень (вх. № 4037/08-08/25 від 21.02.20205) задовольнити частково та стягнути з Міністерства юстиції України, до складу якого входить Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича судові витрати у розмірі 5 000 грн. 00 коп. на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом скарги представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 06.01.2025 (вх. № 219/08-08/25 від 06.01.2025) на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби. Видати наказ. В іншій частині заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 126, 197, 232-235, 244, 255, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 05.02.2025 (вх. № 2725/08-08/25 від 05.02.2025) з урахуванням уточнень (вх. № 4037/08-08/25 від 21.02.20205) задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича (вул. Хрещатик, 195, оф. 219, м. Черкаси, 18000, РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом скарги представника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича адвоката Кияниці Р.В. від 06.01.2025 (вх. № 219/08-08/25 від 06.01.2025) на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби. Видати наказ.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію додаткової ухвали надіслати Шевченківському відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представнику заявника адвокату Кияниці Р.В., Міністерству юстиції України (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст додаткової ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Додаткова ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Додаткова ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст додаткової ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 06.03.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ