Ухвала

від 05.03.2025 по справі 910/663/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.03.2025Справа № 910/663/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Людмили Шкурдової

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №910/663/25

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ»

про визнання договорів недійсними та стягнення 2 976,20 грн.

за участю представників: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трій Газзбут» про визнання недійсним договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ200-1111-23 від 30.03.2023 р., визнання недійсним договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41В200-4181-23-b від 22.12.2023 р., стягнення 2 976,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договори постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ200-1111-23 від 30.03.2023 р. та № 41В200-4181-23-b від 22.12.2023 р. не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Трій Газзбут» неправомірно отримало кошти місцевого бюджету у розмірі 2 976,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу на усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/663/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.03.2025 року.

Представник позивача в судове засідання 04.03.2025 не з`явився, про дату, час та місцесудового засідання позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням від 11.02.2025 про доставлення процесуального документа (Ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2025) до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Дії позивача у суді повинні базуватись на принципі добросовісності, чесній діловій практиці, зокрема повинні відповідати вимогам процесуального закону та поведінці сторони, яка намагається здійснити захист своїх прав в суді.

В контексті викладеного, суд зазначає, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (стаття 42 ГПК України).

У цьому випадку позивач цих вимог не виконав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В аспекті зазначеного, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 року у справі № 909/811/22 про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до висновку, сформованого у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 916/365/17, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

Крім того, у постанові від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 911/73/21.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче чи судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце підготовчого засідання, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» про визнання договорів недійсними та стягнення 2 976,20 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Людмила Шкурдова