Постанова

від 25.02.2025 по справі 922/1987/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1987/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

прокуратури - Шапки І. М.,

відповідача-1 - Руденко Д. Ю. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - не з`явилися,

Кірко Олени Володимирівни - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Харківської міської ради, ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 (колегія суддів: Здоровко Л. М. - головуючий, Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) у справі

за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області

до: 1) Харківської міської ради, 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот"

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2022 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" (далі - ОК "ЖБК "ПАТРІОТ"), в якому просив:

- визнати недійсним з моменту прийняття пункт 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га та земельної ділянки № 2 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді Буковому, 4, та надано ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" у власність земельну ділянку № 1 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га та земельну ділянку № 2 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді Буковому, 4 (будівництво об`єкта виконати до 17.04.2022);

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко Ірини Анатоліївни (далі - держаний реєстратор Ісаєнко І. А.) від 21.05.2019 з індексним номером 46961040 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га із одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку;

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяни Вікторівни (далі - держаний реєстратор Дейнеко Т. В.) від 21.05.2019 з індексним номером 46961240 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га із одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку.

1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави обґрунтовані тим, що ОК ЖБК "ПАТРІОТ" не є житлово-будівельним кооперативом, оскільки ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" створений усупереч вимогам статей 133, 134, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186. Однак Харківська міська рада безоплатно надала у власність ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га. Водночас, за доводами Прокурора, Харківська міська рада під час безоплатного надання земельних ділянок ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" мала можливість та з урахуванням покладених на неї обов`язків була зобов`язана з`ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК "ЖБК "ПАТРІОТ". Тому Прокурор вважав, що оспорюване рішення Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1541/19 прийняте всупереч вимогам статті 41, частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. З урахуванням викладеного, на думку Прокурора, наведене рішення Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1541/19 необхідно визнати недійсним на підставі статей 21, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 21, 393 Цивільного кодексу України. Крім того, за доводами Прокурора, рішення державного реєстратора Ісаєнко І. А. від 21.05.2019 з індексним номером 46961040 та рішення держаного реєстратора Дейнеко Т. В. від 21.05.2019 з індексним номером 46961240 необхідно скасувати в судовому порядку відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України. При цьому Прокурор зазначав, що він виявив порушення, які свідчать про незаконність набуття ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" земельних ділянок, 26.09.2022 за результатами опрацювання доказів, отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження від 10.03.2021 № 42021000000000511. Тому Прокурор просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, встановленого приписами статті 257 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі № 922/1987/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави до Харківської міської ради та ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" про визнання недійсним та скасування рішень.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави, господарський суд першої інстанції виходив із того, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню застарілі приписи Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, оскільки вони суперечать Конституції України та Закону України "Про кооперацію". При цьому господарський суд констатував, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи Закону України "Про кооперацію". Водночас, за висновком місцевого господарського суду, Прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту прав держави, що є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, суд зазначив, що відмова в позові внаслідок закінчення перебігу строків позовної давності можлива лише у випадку порушення права, чого господарським судом першої інстанції не встановлено. У зв`язку із цим місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" про застосування строків позовної давності.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі № 922/1987/22 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Прокурора в інтересах держави до Харківської міської ради та ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" про визнання недійсним та скасування рішень.

Вирішено визнати недійсним з моменту прийняття пункт 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га та земельної ділянки № 2 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді Буковому, 4, та надано ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" у власність земельну ділянку № 1 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га та земельну ділянку № 2 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді Буковому, 4 (будівництво об`єкта виконати до 17.04.2022).

Скасовано рішення державного реєстратора Ісаєнко І. А. від 21.05.2019 з індексним номером 46961040 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га із одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку.

Скасовано рішення державного реєстратора Дейнеко Т. В. від 21.05.2019 з індексним номером 46961240 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га із одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельну ділянку.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги Прокурора в інтересах держави, апеляційний господарський суд зазначив, що Житловий кодекс Української РСР та постанова Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, якою затверджено Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, є чинними, а їх положення не суперечать законодавству України, а тому є обов`язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади. Водночас апеляційний господарський суд установив, що ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, який має право на отримання земельної ділянки безоплатно, оскільки у Статуті ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що суперечить його меті. При цьому, за висновком суду, мета, порядок створення, організація та діяльність ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, а матеріали справи не містять доказів того, що члени ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" потребують поліпшення житлових умов. Крім того, суд констатував, що ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не обґрунтував містобудівною документацією необхідний розмір земельних ділянок. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для безоплатної передачі ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" землі у власність відповідно до статті 41 Земельного кодексу України. Тому, за висновком суду, пункт 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19, на підставі якого проведена державна реєстрація права власності на земельні ділянки, прийнятий із порушенням вимог земельного та цивільного законодавства, порушує інтереси держави в особі територіальної громади, яка є власником землі. Крім того, апеляційний господарський суд не погодився з висновками господарського суду першої інстанції про те, що Прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту прав держави. Апеляційний господарський суд зазначив, що у спірних правовідносинах Прокурор звернувся з позовними вимогами, які в цілому забезпечують ефективний спосіб захисту порушеного права держави. За висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі висновки сформовані у правовідносинах, які виникають відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, котра не є правовою підставою позову Прокурора в цій справі. Оскільки пункт 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19, за висновком апеляційного суду, підлягає визнанню недійсним, то й оспорювані рішення державних реєстраторів також належить скасувати з одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельні ділянки. Водночас апеляційний господарський суд, розглянувши заяву ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" про застосування строків позовної давності, встановив, що Прокурор у цьому випадку не пропустив строки позовної давності.

3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 922/1987/22, до Верховного Суду звернулася Харківська міська рада з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі № 922/1987/22 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Харківська міська рада зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Харківська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. На думку скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 щодо застосування належного способу захисту та пред`явлення позовних вимог, спрямованих на уникнення застосування приписів статей 387, 388 Цивільного кодексу України; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України з приводу обрання належного способу захисту прав та пред`явлення позовної вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду; від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № З59/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 щодо обрання позивачем неналежного способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

3.4. Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова зазначає, що такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування визначено законодавством України, а тому, на думку Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, Прокурор обрав належний спосіб захисту. Крім того, за доводами Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, позовні вимоги Прокурора про скасування рішень державних реєстраторів із одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельні ділянки відповідають приписам статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

3.5. Крім того, не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 922/1987/22, до Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а справу № 922/1987/22 передати для продовження розгляду до апеляційного господарського суду.

3.6. ОСОБА_1 є особою, яка не брала участі у справі № 922/1987/22. Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки.

3.7. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ОСОБА_1 , звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.8. ОСОБА_1 вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494, від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-з/3, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1974/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.

3.9. Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 922/1987/22. Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова вважає, що оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду не вирішувалися питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 .

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на підставі рішення 17 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 20.12.2017 № 860/17 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 1,3800 га, у тому числі: ділянки № 1 площею орієнтовно 1,2000 га; ділянки № 2 площею орієнтовно 0,1800 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді АДРЕСА_1 .

4.2. У подальшому пунктом 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 1 та АДРЕСА_2 ; надано ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" у власність земельну ділянку № 1 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га, земельну ділянку № 2 з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків на в`їзді Буковому, 4 (будівництво об`єкта виконати до 17.04.2022).

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га зареєстровано 21.05.2019 за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" державним реєстратором Ісаєнко І. А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.4. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га зареєстровано 21.05.2019 за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" державним реєстратором Дейнеко Т. В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.5. Господарські суди зазначили, що Офіс Генерального прокурора здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні від 10.03.2021 № 42021000000000511 за фактами неправомірних дій службових осіб органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та інших осіб під час виділення земельних ділянок, у тому числі за фактами заволодіння земельними ділянками штучно створеними обслуговуючими кооперативами (житло-будівельними кооперативами) нібито для поліпшення житлових умов засновників та членів кооперативів, та встановлено, зокрема, факт незаконного вибуття з володіння територіальної громади м. Харкова земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га та земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що пунктом 1.1 Статуту ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" (у редакції від 21.12.2015) визначено, що ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" створено 21.12.2015 в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу та за напрямом діяльності - житлово-будівельний.

4.7. Відповідно до протоколу установчих зборів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" від 17.12.2015 № 1 засновниками ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Головою ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" обрано ОСОБА_3 .

4.8. 21.12.2015 здійснено державну реєстрацію ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" шляхом внесення до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідних відомостей за номером 14801020000068083 та присвоєно ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" ідентифікаційний код юридичної особи 40187246.

4.9. Відповідно до пункту 3.1 Статуту ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" організовується з метою забезпечення житлом (будівництва житла) учасників кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), або одноквартирних чи багатоквартирного житлового будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, та (або) залученням банківських кредитів чи/або позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

4.10. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 26.01.2016 у члени ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" прийнято ОСОБА_6 , який у подальшому звертався з запитами до Харківської міської ради від 01.02.2016, від 08.02.2016, від 11.10.2016 та від 12.04.2017, зазначаючи відомості щодо кількості членів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" (понад 300 членів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" станом на 08.02.2016 та 178 членів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" станом на 11.10.2016 при фактичній кількості упродовж періоду з 26.01.2016 до 20.11.2017 у складі ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" 5 осіб, з проханням виділити земельну ділянку під забудову житлового багатоквартирного будинку у житлово-будівельному кооперативу учасників антитерористичної операції "ПАТРІОТ".

4.11. Господарські суди зазначили, що станом на 11.02.2019 відповідно до нової редакції Статуту ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" учасниками (членами) ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" зазначені співробітники поліції та учасники бойових дій (учасники АТО та ООС) в Донецькій та Луганській областях: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 .

4.12. Прокурор зазначав, що відповідно до нової редакції Статуту ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" від 11.02.2019 членами ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" є 43 особи; Статут направлено на адресу Харківського міського голови разом з листом від 11.02.2019 № В-01-1, в якому також повідомлялося, що на земельних ділянках планується будівництво 43 зблокованих будинків для учасників АТО/ООС та поліцейських, які перебувають на черзі щодо поліпшення житлових умов в Харківській міській раді.

4.13. Проте, як зазначав Прокурор, відповідно до матеріалів кримінального провадження від 10.03.2021 № 42021000000000511, зокрема, протоколів допиту осіб, які зазначені як учасники ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", що надали показання ( ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_46 , ОСОБА_20 ), ці особи не були учасниками ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", не брали участі у зборах учасників ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", заяв про вступ та вихід з ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не писали та здивовані, що хтось без їх відома використав їх персональні дані нібито як учасників ОК "ЖБК "ПАТРІОТ". Лише ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 звернулися до Виконавчого комітету Харківської міської ради із заявами про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Прокурор також посилався на те, що ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" не створено при Виконавчому комітеті Харківської міської ради, при підприємстві, установі чи організації. Крім того, Прокурор зазначав, що рішення про створення ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" та список членів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" всупереч вимогам статті 137 Житлового кодексу Української РСР не затверджено Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 15.05.2019 проведено загальні збори ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" і прийнято рішення про виключення з числа членів кооперативу 20 осіб як помилково внесених, яке оформлене протоколом № 9 загальних зборів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", що, на думку Прокурора, є приховуванням ОСОБА_3 , ОСОБА_6 і ОСОБА_69 своїх протиправних дій, спрямованих на незаконне заволодіння належними територіальній громаді м. Харкова земельними ділянками.

4.15. Прокурор, посилаючись на наведені обставини, звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача-1, дослідивши доводи, наведені в касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави до Харківської міської ради та ОК ЖБК "ПАТРІОТ" про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 6 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 № 1541/19 та скасування рішень державних реєстраторів.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку Прокурора, є невідповідність ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" вимогам до житлово-будівельного кооперативу, оскільки ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" створений усупереч вимогам статей 133, 134, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. Однак Харківська міська рада з порушенням законодавства безоплатно передала у власність ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040 площею 1,2000 га.

5.6. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 922/1987/22 по суті позовних вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави.

5.7. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку зазначене рішення господарського суду першої інстанції, не погодився з висновками місцевого господарського суду, а тому скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги Прокурора в інтересах держави.

5.8. Харківська міська рада та ОСОБА_1 не погоджуються з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулися з касаційними скаргами на постанову в цій справі.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .

5.9. ОСОБА_1 є особою, яка не брала участі у справі № 922/1987/22. Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки.

5.10. Водночас ОСОБА_1 вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494, від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-з/3, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1974/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.

5.11. Перевіривши та надавши оцінку доводам ОСОБА_1 , які наведені в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.

5.12. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.13. Пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

5.14. Отже, наведена стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.15. Водночас на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в касаційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 910/14138/22, від 12.09.2024 у справі № 902/33/24, від 11.03.2024 у справі № 922/5628/14.

5.16. Таким чином, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливає із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

5.17. Оскаржуване рішення може безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи у разі якщо судом розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

5.18. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 914/2444/23, від 12.09.2024 у справі № 902/33/24, від 14.11.2024 у справі № 916/4088/23.

5.19. ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що є учасницею ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", а апеляційний господарський суд, ухваливши оскаржувану постанову, вплинув не тільки на права, інтереси та обов`язки ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", але й безпосередньо на права, інтереси та обов`язки членів ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", які не були залучені до участі у справі.

5.20. Проте Верховний Суд не погоджується з наведеними доводами скаржниці, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з незаконною, на думку Прокурора, безоплатною передачею Харківською міською радою двох земельних ділянку у власність ОК "ЖБК "ПАТРІОТ".

5.21. Водночас доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 , жодним чином не свідчать про наявність тих умов, з якими законодавець пов`язує можливість оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі. Зокрема, ОСОБА_1 не довела вирішення апеляційним господарським судом питання про її право, інтерес чи обов`язок. При цьому скаржниця не зазначає, в якій частині оскаржуваної постанови (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про її права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

5.22. При цьому колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржниці про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494, від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-з/3, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1974/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, що стосуються вирішення судами питання про права, обов`язки чи інтереси осіб, які не брали участі у справі, оскільки в кожній із наведених справ, на які посилається скаржниця, суди виходили з конкретних обставин, які встановлювалися під час дослідження зазначеного питання.

5.23. Наведеним спростовуються доводи скаржниці про те, що апеляційний господарський суд, не залучивши ОСОБА_1 у якості третьої особи на стороні відповідача-2, позбавив її можливості скористатися правами та надати суду докази, які би могли вплинути на ухвалення законної постанови у справі.

5.24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.25. Оскільки ОСОБА_1 не довела, а Верховний Суд не встановив обставин, які давали би підстави вважати, що судом апеляційної інстанції вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки скаржниці, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України касаційне провадження за касаційною скаргою такої особи належить закрити.

Щодо касаційної скарги Харківської міської ради

5.26. На думку Харківської міської ради, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 щодо застосування належного способу захисту та пред`явлення позовних вимог, спрямованих на уникнення застосування приписів статей 387, 388 Цивільного кодексу України; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України з приводу обрання належного способу захисту прав та пред`явлення позовної вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду; від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № З59/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 щодо обрання позивачем неналежного способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

5.27. Верховний Суд, перевіривши та надавши оцінку доводам Харківської міської ради, зазначає таке.

5.28. За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

5.29. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.30. Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

5.31. Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

5.32. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

5.33. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі № 914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

5.34. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

5.35. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.36. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

5.37. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

5.38. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

5.39. Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

5.40. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, відповідати встановленим обставинам.

5.41. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

5.42. Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку в задоволенні позову слід відмовити. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.43. Водночас Харківська міська рада в касаційній скарзі посилається, зокрема, на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, відповідно до яких вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на момент звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи.

5.44. Розглянувши наведені доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що згідно з установленими обставинами справи на момент звернення Прокурора з позовом до суду оспорюване рішення Харківської міської ради було виконане, зокрема, шляхом реєстрації за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" права власності на земельні ділянки. Тому визнання незаконним і скасування зазначеного рішення саме по собі, без заявлення позовних вимог, спрямованих на відновлення володіння земельними ділянками, не зможе забезпечити ефективного захисту прав та інтересів держави. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 924/1369/20.

5.45. Однак апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував наведеного, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави.

5.46. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 2, 4 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

5.47. Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України перебачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

5.48. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

5.49. Згідно із частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

5.50. Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

5.51. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 52 Земельного кодексу України). Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, на який обґрунтовано посилається скаржник у касаційній скарзі.

5.52. Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

5.53. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника цього майна.

5.54. Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, на які обґрунтовано посилається скаржник у касаційній скарзі та які не враховані апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови.

5.55. Крім того, колегія суддів установила, що останню правову позицію в питанні визначення способу захисту в разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, враховуючи мету позову про витребування та підстави для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 914/1334/22.

5.56. Оскільки господарські суди попередніх інстанцій установили, що право власності на земельні ділянки зареєстровано за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", то колегія суддів зазначає, що скасування оспорюваного рішення Харківської міської ради без заявлення позовних вимог, спрямованих на відновлення володіння майном, не зможе забезпечити ефективного захисту прав та інтересів держави.

5.57. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, на яку обґрунтовано посилається скаржник у касаційній скарзі та які не враховані апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови.

5.58. Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 914/1334/22.

5.59. Однак апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував наведеного, а тому помилково задовольнив позовні вимоги Прокурора в інтересах держави та вирішив скасувати рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельні ділянки з одночасним припиненням права власності ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" на земельні ділянки.

5.60. Водночас Верховний Суд вважає помилковими висновки господарського суду першої інстанції про те, що приписи Житлового кодексу Української РСР та постанова Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, якою затверджено Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, є застарілими та такими, що суперечать Конституції України та Закону України "Про кооперацію".

5.61. Верховний Суд зазначає, що на цей час Житловий кодекс Української РСР та постанова Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, якою затверджено Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, є чинними, їх положення не суперечать чинному законодавству України, а тому обов`язкові до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 904/5221/23, 02.10.2024 у справі № 911/61/21, від 02.03.2021 у справі № 911/261/20, від 11.03.2020 у справі № 922/651/17, які обґрунтовано враховані апеляційним господарським судом.

5.62. За таких обставин колегія суддів вважає, що в цьому випадку підтвердилися наведені Харківською міською радою підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, на які обґрунтовано посилається Харківська міська рада в касаційні скарзі.

5.63. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи Харківської міської ради, викладені в касаційній скарзі, не впливають на результат розгляду справи, оскільки обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

5.64. Оскільки підтвердилися доводи касаційної скарги Харківської міської ради, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції - залишити в силі з мотивів, викладених у цій постанові.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. Частинами 1, 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

6.4. Пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.5. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.6. За змістом пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

6.7. Враховуючи положення законодавства та встановлені судами фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що касаційну скаргу Харківської міської ради слід задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції - залишити в силі з мотивів, викладених у цій постанові. Водночас касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного господарського суду належить закрити.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки за касаційною скаргою ОСОБА_1 суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

7.2. Водночас за результатами розгляду касаційної скарги Харківської міської ради з огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Харківської міської ради належить покласти на Шевченківську окружну прокуратуру міста Харкова.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 922/1987/22 закрити.

2. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 922/1987/22 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі № 922/1987/22 залишити в силі з мотивів, викладених у цій постанові.

4. Стягнути з Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області на користь Харківської міської ради 11 908 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісім) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак