Постанова

від 25.02.2025 по справі 903/622/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 903/622/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Михальченко С. П. (в режимі відеоконференції, самопредставництво),

відповідача - Савчука Ю. М. (в режимі відеоконференції, адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (колегія суддів: Петухов М. Г. - головуючий, Мельник О. В., Олексюк Г. Є.) та рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2024 (суддя Кравчук А. М.) у справі

за позовом Городоцької міської ради

до Приватного підприємства "Універсам"

про стягнення 1 958 024,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Городоцька міська рада звернулася до Господарського суду Волинської області із позовом до Приватного підприємства "Універсам" (далі - ПП "Універсам") про стягнення 1 958 024,90 грн.

1.2. Позовна заява Городоцької міської ради обґрунтована неналежним виконанням ПП "Універсам" зобов`язань з оплати орендних платежів згідно з договором оренди землі від 10.08.2005.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2024, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 903/622/24, відмовлено у задоволенні позовної заяви Городоцької міської ради до ПП "Універсам" про стягнення 1 958 024, 90 грн.

2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в договорі оренди землі сторони визначають розмір та умови внесення орендної плати, а Податковий кодекс України встановлює лише строки внесення та порядок визначення орендної плати. Суд першої інстанції, дослідивши розрахунок орендної плати за землю Городоцької міської ради, дійшов висновку, що методологія його проведення є неправильною. Суд першої інстанції зазначив, що позивач безпідставно застосував щорічні коефіцієнти інфляції за попередні періоди року з наростаючим підсумком, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про внесення сторонами таких змін до договору оренди щодо розрахунку орендної плати. Враховуючи помилковий механізм розрахунку орендної плати, застосований позивачем, значну переплату відповідачем орендних платежів, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Городоцької міської ради.

2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що кумулятивний порядок нарахування інфляційних не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Тому, зважаючи на помилковий механізм розрахунку орендної плати, застосований позивачем, встановлену судами переплату відповідача та відсутність заборгованості у спірний період, визнав обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову в позові Городоцької міської ради.

.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Городоцька міська рада, не погодившись із судовими рішеннями у справі № 903/622/24, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 903/622/24, стягнути з ПП "Універсам" на користь Городоцької міської ради 1 958 024,90 грн, а також стягнути з ПП "Універсам" на користь Городоцької міської ради витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

3.2. Городоцька міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Городоцька міська рада зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", зокрема, щодо сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

3.3. ПП "Універсам" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 903/622/24 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням позицій Верховного Суду, а касаційна скарга не містить доводів, які би спростовували висновки судів попередніх інстанцій. Тому ПП "Універсам" просить залишити без задоволення касаційну скаргу Городоцької міської ради.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 10.08.2005 між Городоцькою міською радою (орендодавець) та ПП "Універсам" (орендар) укладено договір оренди землі.

4.2. Згідно з умовами договору оренди землі від 10.08.2005 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування цілісного майнового комплексу, яка знаходиться в м. Городку, на вул. Заводська Площа, вул. Саксаганського, площею 2 087 860 м2.

4.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27 623 104,68 грн (пункт 5 договору оренди землі від 10.08.2005).

4.4. Договір оренди землі від 10.08.2005 укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 8 договору оренди землі від 10.08.2005).

4.5. Відповідно до пункту 9 договору оренди землі від 10.08.2005 орендна плата вноситься орендарем за рік у грошовій формі у гривнях 414 346,56 грн.

4.6. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься у такі строки: кожний місяць до 10-го числа поточного місяця.

Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункти 10- 12 договору оренди землі від 10.08.2005).

4.7. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору оренди землі від 10.08.2005).

4.8. Додатковою угодою від 30.11.2012 до договору оренди землі від 10.08.2005 сторони виклали пункти договору у новій редакції:

- пункт 2 - в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 158,5079 га, з яких: з кадастровим номером 6821210100:15:045:0001 площею 157,3057 га; з кадастровим номером 6821210100:14:034:0001 площею 1,2022 га;

- пункт 5 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 46 980 369,15 грн;

- пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1 409 411,08 грн 3 % від нормативної грошової оцінки.

4.9. Додатковою угодою від 28.12.2007 сторони виклали пункт 2 договору оренди землі від 10.08.2005 у новій редакції, відповідно до якої в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 208,6939 га.

4.10. Додатковою угодою від 01.08.2011 сторони виклали пункти договору у новій редакції:

- пункт 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61 383 751,15 грн;

- пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1 841 512,54 грн, 3 % від нормативної грошової оцінки;

- пункт 11 - орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця рівними частинами протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

4.11. Додатковою угодою від 30.11.2012 сторони виклали пункти договору оренди землі від 10.08.2005 у новій редакції:

- пункт 2 - в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 158,5079 га, з яких: з кадастровим номером 6821210100:15:045:0001 площею 157,3057 га; з кадастровим номером 6821210100:14:034:0001 площею 1,2022 га;

- пункт 5 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 46 980 369,15 грн;

- пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1 409 411,08 грн, 3 % від нормативної грошової оцінки.

4.12. Додатковою угодою від 09.01.2014 сторони виклали пункти договору оренди землі від 10.08.2005 у новій редакції:

- пункт 2 - в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 144,6519 га, з яких: з кадастровим номером 6821210100:15:002:0009 площею 143,4497 га; з кадастровим номером 6821210100:14:034:0001 площею 1,2022 га;

- пункт 5 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 41 457 424,32 грн;

- пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1 243 722,73 грн, 3 % від нормативної грошової оцінки.

4.13. Додаткова угода від 09.01.2014 до договору оренди землі від 10.08.2005 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом установлено, що розмір орендної плати додатковою угодою від 09.01.2014 визначений у сумі 1 243 722,73 грн.

4.14. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 924/186/22, відмовлено у позові ПП "Універсам" про визнання недійсним договору оренди землі від 10.08.2005.

4.15. Як зазначили суди попередніх інстанцій, під час розгляду справи № 924/186/23 суд установив, що договір оренди землі від 10.08.2005 на момент укладення відповідав істотним умовам, визначеним згідно з чинним на час укладення договору законодавством. У подальшому у зв`язку зі зміною чинного законодавства договір оренди землі від 10.08.2005 з додатковими угодами приведено у відповідність до визначених законом обов`язкових вимог щодо договору оренди землі. Тому у вказаному судовому рішенні у справі № 924/186/22 суд дійшов висновку, що ПП "Універсам" не довело наявності обставин, які визначені у позовній заяві як підстави для визнання спірного договору недійсним.

4.16. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 924/976/22, стягнуто з ПП "Універсам" на користь Городоцької міської ради 4 242 560,66 грн заборгованості з орендної плати; розірвано договір оренди землі від 10.08.2005, із змінами та доповненнями, укладений між Городоцькою міською радою та ПП "Універсам"; зобов`язано ПП "Універсам" повернути Городоцькій міській раді земельні ділянки площею 143,4497 га з кадастровим номером 6821210100:15:002:0009 та площею 1,2022 га з кадастровим номером 6821210100:14:034:0001.

4.17. Суди попередніх інстанцій зазначили, що під час розгляду справи № 924/976/22 суд задовольнив вимоги Городоцької міської ради про стягнення з ПП "Універсам" орендної плати в сумі 4 242 560,66 грн за період із січня 2018 року до листопада 2022 року.

4.18. У цій справі виник спір щодо наявності чи відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 1 958 024,90 грн орендної плати за період із грудня 2022 року до січня 2024 року, зокрема:

- за грудень 2022 року - 97 747,42 грн, з урахуванням того, що орендна плата становить 312 977, грн, сплачена відповідачем - 215 229,84 грн;

- за 2023 рік - 1 784 578,81 грн, нарахована в сумі 4 754 750,53 грн, сплачена відповідачем у сумі 2 970 171,72 грн;

- за січень 2024 року - 75 698,67 грн, нарахована в сумі 335 836,21 грн, сплачена в сумі 260 137,54 грн.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Городоцької міської ради про стягнення з ПП "Універсам" заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 10.08.2005.

5.4. Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, спір між сторонами виник у зв`язку із різною методологією проведення розрахунків розміру орендної плати за період із грудня 2022 року до січня 2024 року.

5.5. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією з істотних умов договору.

5.6. У статті 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

5.7. Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платник орендної плати - орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

5.8. Згідно із частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

5.9. За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

5.10. Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

5.11. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, на яку посилається Городоцька міська рада.

5.12. Як установлено судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, відповідно до пунктів 10, 11 договору оренди землі від 10.08.2005 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: кожний місяць до 10-го числа поточного місяця.

5.13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір орендної плати згідно з додатковою угодою від 09.01.2014 визначений в сумі 1 243 722,73 грн за рік, тому відповідач як орендар за договором мав би сплачувати орендну плату:

- за грудень 2022 року в сумі 104 369,06 грн шляхом множення розміру місячної орендної плати згідно з договором (103 643,56 грн) на індекс інфляції за грудень 2022 року (100,70%);

- за 2023 рік в сумі 1 250 977,77 грн шляхом множення розміру місячної орендної плати згідно з договором (103 643,56 грн) на індекс інфляції за січень - грудень 2022 року з урахуванням того, що орендна плата в період дефляції не може бути нижчою ніж встановлена в додатковій угоді (100,80 %, 100,70 %, 100,20 %, 100,50 %, 100,80 %, -99,40 %, -98,60 %, 100,50 %, 100,80 %, 100,50 %, 100,70 %);

- за січень 2024 року (16 днів, оскільки договір оренди розірвано рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2023 у справі № 924/976/22, яке набрало законної сили 17.01.2024 (дата постанови Північно-західного апеляційного господарського суду) в сумі 53 707,42 грн, шляхом множення розміру місячної орендної плати згідно з договором (103 643,56 грн) на індекс інфляції за січень 2024 року (100,40 %).

5.14. Апеляційний господарський суд зазначив, що погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач безпідставно застосував щорічні коефіцієнти інфляції за попередні періоди року з наростаючим підсумком, оскільки докази про внесення сторонами таких змін до договору оренди в частині розрахунку орендної плати в матеріалах справи відсутні.

5.15. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, Городоцька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, Городоцька міська рада посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.17. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

5.18. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, на яку посилається скаржник, викладено правову позицію щодо методики розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. За висновком Верховного Суду, методика розрахунку передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

5.19. У постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, на яку посилається скаржник, зазначено, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватися з урахуванням індексу інфляції.

5.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, на яку посилається скаржник, викладено правову позицію щодо впливу зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності на розмір орендної плати за такі ділянки.

5.21. Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах. Так, ураховуючи положення пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, на які посилається скаржник, відповідач повинен був сплатити орендну плату шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до якого при обчисленні проіндексованого боргу за наступний період до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

5.22. Оскільки суди неправильно застосували положення пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.23. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Городоцька міська рада зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", зокрема про сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

5.24. Колегія суддів зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

5.25. Колегія суддів установила, що відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, якщо договором оренди не передбачено іншого порядку обчислення розміру орендної плати за землю, то обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 922/1658/19

5.26. При цьому в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 викладено висновок про неможливість одночасної подвійної індексації орендної плати та індексації нормативної грошової оцінки. Зокрема, в пункті 66 цієї постанови зазначено, що нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Враховуючи наведену правову позицію, суди при розгляді спорів щодо стягнення орендної плати з урахуванням індексів інфляції повинні досліджувати умови договору оренди як щодо порядку обчислення орендної плати, так і щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5.27. Згідно з висновками, наведеними в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, необхідно розраховувати інфляційні втрати таким чином: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Колегія суддів зазначає, що наведена правова позиція щодо порядку розрахунку інфляційних втрат має загальний характер та може застосовуватися, зокрема, до правовідносин щодо внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції. Проте суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у цій справі, наведеного не врахували та дійшли помилкового висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин кумулятивного порядку нарахування індексу інфляції.

5.28. Таким чином, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, частину 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, відтак неправильно здійснили обчислення розміру орендної плати, яка підлягала стягненню з відповідача за період із грудня 2022 року до січня 2024 року. Тому доводи скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права підтвердилися. Отже, суди, перевіряючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, помилково здійснили обчислення розміру заборгованості без урахування умов договору оренди землі від 10.08.2005, відтак дійшли передчасних висновків про те, що кумулятивний порядок нарахування інфляційних втрат не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

5.29. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 73- 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

5.30. Отже, доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку частково підтвердилися.

5.31. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не врахували вимог норм матеріального права, не надали належної оцінки доводам сторін, не дослідили докази, наявні у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а тому висновки цих судів про відмову в задоволенні позову є передчасними.

5.32. Водночас Верховний Суд позбавлений можливості перевірити наведені обставини справи, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.33. Ураховуючи наведене, ухвалені у справі судові рішення належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалені у справі судові рішення - скасувати з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Городоцької міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2024 у справі № 903/622/24 скасувати, справу № 903/622/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак