Ухвала

від 04.03.2025 по справі 914/1150/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.03.2025 Справа №914/1150/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа»

про: забезпечення доказів

у справі

за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване будівельне управління №14»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України

за участю: Заступника Генерального прокурора

про: визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна

та за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»

про: визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна,

представники:

позивача: Зубашевський Н.П.,

відповідача: Семиренко П.Я. (ТзОВ «Спеціалізване будівельне управління №14»),

третьої особи: Матяшук В.К.,

прокурор: Майорчак В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа №914/1150/24 за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізване будівельне управління №14» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, за участю: Заступника Генерального прокурора про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна та за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна.

27.02.2025р. Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» подано до суду заяву про забезпечення доказів (вх.№820/25).

У поданій заяві (вх.№820/25 від 27.02.2025р.) заявник просить суд забезпечити докази шляхом витребування у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024, ЄДРПОУ 23272864) належним чином посвідчену копію другого примірника висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи щодо порівняння будівель і споруд, що входять до складу об`єкта нерухомості по вул.Авіаційна, 7 у м. Львові, проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження №42024142410000107 від 19.04.2024р.

Вказана заява обгрунтована наступним.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2025р. витребувано у СВ ВП №1 Львівського РУП ГУНП у Львівській області копію висновку судової будівельно-технічної експертизи щодо порівняння будівель і споруд, що входять до складу об`єкта нерухомості по вул.Авіаційна,7 у м.Львові, проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження №42024142410000107 від 19.04.2024р.

Разом із тим, та твердженням заявника, виконати вказане судове рішення не видалося можливим з огляду на те, що постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 29.01.2025р. досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000107 доручено Другому слідчому відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління ДБР, відтак, розгляд даного клопотання територіально підсудний Личаківському районному суду м.Львова. Відтак, матеріали даного кримінального провадження знаходяться поза межами СВ ВП №1 Львівського РУП ГУНП у Львівській області.

Крім того, як слідує із листа прокурора Левецької М.О. від 10.02.2025р. №4674 у вказаному кримінальному провадженні до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова на даний час матеріали кримінального провадження слідчим до свого провадження не прийняті, оскільки після зміни органу досудового розслідування скеровані до Офісу Генерального прокурора.

Листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції голові правління АГК №15 Галицького району м.Львова відмовлено у наданні зазначеного експертного висновку.

Ухвалою суду від 03.03.2025р. заяву про забезпечення доказів (вх.№820/25 від 27.02.2025р.) призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2025р.

03.03.2025р. прокурором подано до суду заперечення на заяву про забезпечення доказів (вх.№5474/25), в яких зазначено про те, що заявником не доведено існування наміру або факту знищення або підроблення доказів. Прокурором вказано на те, що, заявляючи про необхідність вжиття заходів забезпечення доказів, заявник не навів обставин та не подав належних доказів, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Метою процесуального інституту забезпечення доказів є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.

Частинами 1, 2 ст.110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч.1 ст.111 ГПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому, збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень (подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №9901/845/18, від 09.10.2019р. у справі №9901/385/19). Вказані правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 31.05.2023р. у справі №910/9677/21.

Висновок експерта в розумінні ст.73 ГПК України являється засобом доказування. Жодних аргументів відносно того, що цей засіб доказування може бути втрачений, позивачем не наведено.

Отже, в даному випадку позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст.110 ГПК України.

Із змісту заяви про забезпечення доказів слідує, що вона за своєю правовою природою має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично є заявою про витребування доказів, що не узгоджується зі змістом ст.110 ГПК України та не відповідає способам забезпечення доказів, визначеним частиною другою вказаної статті.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 110, 112, 232-235 ГПК України, суд

УХ В А Л И В:

В задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» про забезпечення доказів відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повну ухвалу складено 06.03.2025 р.

Суддя Мар`яна КОРОЛЬ