Постанова

від 06.03.2025 по справі 638/15327/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

справа № 638/15327/16

провадження № 61-12568св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року в складі судді Хайкіна В. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Дорош А. І., Триголов В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, правонаступником якого є Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» (далі - ТОВ «Спецгазбуд») та з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати недійсним акт від 25 вересня 2013 року № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, в частині посилання в ньому на самовільні і незаконні виробничі дії позивача;

визнати недійсним акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 16 вересня 2013 року, від 24 вересня 2013 року в частині посилання в ньому на самовільні і незаконні виробничі дії позивача;

визнати недійсним протокол № 1 засідання комісії з охорони праці ТОВ «Спецгазбуд» від 04 червня 2014 року в частині посилання в ньому на самовільні і незаконні виробничі дії позивача;

стягнути одноразово з ТОВ «Спецгазбуд» на його користь 208 011, 25 грн в рахунок відшкодування заробітку (доходу), втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, за період з 16 вересня 2013 року по 01 жовтня 2017 року;

стягнути щомісячно з ТОВ «Спецгазбуд» на його користь, починаючи з 01 жовтня 2017 року, 8 000, 00 грн в рахунок відшкодування заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності;

стягнути одноразово з ТОВ «Спецгазбуд» на його користь моральну шкоду у розмірі 300 000, 00 грн.

Позов мотивований тим, що він з 08 липня 2013 року по 12 лютого 2014 року працював у ТОВ «Спецгазбуд» підсобним робітником 2 розряду.

16 вересня 2013 року на дільниці відділу автотранспорту ТОВ «Спецгазбуд» за адресою: місто Харків, провулок Механічний, 5, з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тяжку виробничу травму: тотальне відсічення лівої кисті на рівні п`ястних тканин.

По факту травми складений акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та акт проведення розслідування нещасного випадку, які затверджені директором ТОВ «Спецгазбуд» 25 вересня 2013 року.

До вказаних актів внесені відомості, що не відповідають дійсності і обставинам виробничої травми, а на засідання комісії, яка була утворена наказом директора товариства щодо розслідування цього нещасного випадку, його не запрошували.

Комісія дійшла висновку, що він самовільно взяв горизонтальну шліфмашинку інв. № 23 в складському приміщенні і підключив її до електричного щитку з наміром відрізати дерев`яну рейку, яку знайшов на території ділянки автотранспорту, чим порушив вимоги пункту 1.5 Інструкції з охорони праці № 25-Н ТОВ «Спецгазбуд», а начальник відділу транспорту порушив вимоги розділу II пункту 5 Посадової інструкції начальника відділу транспорту TOB «Спецгазбуд».

ОСОБА_2 як посадовою особою, відповідальною за дотримання вимог законодавства про охорону праці на цьому виробництві, було приховано той факт, що шліфмашинка інв. №23 взагалі не мала захисного кожуху, відрізний диск, що стояв на ній, не був призначений для роботи з деревиною, а усі ці роботи виконувались за виробничим завданням начальника ОСОБА_3 , а не самовільно.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Докази, надані позивачем, не підтверджують факт того, що дії (бездіяльність) посадових осіб ТОВ «Спецгазбуд» знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками у вигляді травми ОСОБА_1 , також вказаний доказ не підтверджує того, що підсобний робітник ОСОБА_1 діяв за вказівкою керівництва та отримав травму під час виконання виробничого завдання.

Причиною настання нещасного випадку з позивачем є невиконання безпосередньо самим постраждалим вимог пунктів 1.5, 1.7, 1.13 Інструкції № 25-Н з охорони праці для підсобного робітника ТОВ «Спецгазбуд», що виразилося у самостійному (без доручення та допуску) виконання ним робіт з електроінстументом без дотримання вимог безпеки

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був незгоден із висновками спеціальної комісії щодо обставин нещасного висновку, жодних скарг та/чи заперечень він не подавав, тобто повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку не проводилось, а з позовом до суду позивач звернувся лише через 3 роки після події.

Вимоги про стягнення з ТОВ «Спецгазбуд» відшкодування заробітку (доходу), втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові виплатило ОСОБА_1 всі належні йому страхові виплати у повному розмірі, відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці». Предявлення майнових вимог до роботодавця не ґрунтується на вимогах закону.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ТОВ «Спецгазбуд» на користь ОСОБА_1 50 000,000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої виробничим травматизмом.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач просить визнати недійсними акти від 24 вересня 2013 року та від 25 вересня 2013 року в частині посилання в них на самовільні і незаконні виробничі дії позивача, а також ці відомості, що зазначені в протоколі засідання комісії з охорони праці ТОВ «Спецгазбуд» від 04 червня 2014 року.

Між тим, визнанню недійсним в актах розслідування нещасного випадку на виробництві підлягають саме висновки, а не посилання на будь-які відомості, які ОСОБА_1 вважає такими, що не відповідають дійсності.

Протокол № 1 засідання комісії з охорони праці ТОВ «Спецгазбуд» від 04 червня 2014 року, який ОСОБА_1 просить визнати недійсним, не є адміністративно-розпорядчим документом, а тому не підлягає визнанню недійсним.

Зміст ухвали Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2018 року не спростовує висновків комісії щодо розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем в частині самовільного виконання ним робіт, зазначених в оскаржуваних актах.

Разом з тим, до нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що стався з позивачем 16 вересня 2013 року, призвела окрім порушення ОСОБА_1 вимог Інструкції з охорони праці також бездіяльність начальника відділу транспорту ТОВ «Спецгазбуд» , який не забезпечив безпечну роботу механізмів, внаслідок чого постраждалий працівник втратив 50% професійної працездатності.

Отже, вказаним нещасним випадком позивачу завдано фізичного болю та душевних страждань, які виникли також з вини ТОВ «Спецгазбуд» , що є підставою для стягнення на його користь 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , апеляційний суд врахував глибину та ступінь моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав та зазнає внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлення йому втрати професійної працездатності, характер ушкодження здоров`я, який є незворотнім, а також принцип розумності і справедливості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Також просив змінити постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнути на його користь 300 000,00 грн.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У 2014 році Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Харківській області) виплатив лише 50 % одноразової допомоги йому як потерпілому, що склало 74 541, 60 грн, оскільки комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження його здоров'я настало внаслідок порушення ним нормативних актів.

Суди попередніх інстанцій помилково зазначили, що в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2018 року у справі № 643/5946/14-к про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогочастиною першою статті 271 КК України, відсутній висновок про його винуватість у вчиненні цього кримінального правопорушення, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності застосовується лише у випадку, якщо особа є винною у вчиненні кримінального правопорушення.

З 2013 року він зазнає моральних страждань, спричинених не лише отриманою травмою та змінами в організації його життя, а й судовим розглядом, який триває понад шість років, тому стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн є справедливою компенсацією.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.

26 жовтня 2023 року справа № 638/15327/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 16 вересня 2013 року о 10:25 год на дільниці відділу транспорту ТОВ «Спецгазбуд» з позивачем ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті якого у нього відбувся субтотальний відрив лівої кисті на рівні п`ястних тканин.

Згідно акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 24 вересня 2013 року, затвердженого директором ТОВ «Спецгазбуд» ОСОБА_5 25 вересня 2013 року, ОСОБА_1 працює в товаристві підсобним робітником 2 розряду з 08 липня 2013 року. Він розпочав свій робочий день 16 вересня 2013 року о 07:45 год на ділянці відділу автотранспорту за адресою: місто Харків, провулок Механічний, 5. Робочих завдань від безпосереднього керівника - начальника відділу транспорту ОСОБА_3 не отримував, знаходився в режимі очікування робіт на новому об`єкті. Приблизно о 10:25 год ОСОБА_1 самовільно взяв горизонтальну шпіфмашинку інв. № 23 в складському приміщенні і підключив її до електричного щитку з наміром відрізати дерев`яну рейку, яку знайшов на території ділянки автотранспорту. Відрізок дерев`яної рейки йому знадобився для заміни рукоятки молотка, яка була пошкоджена напередодні при виконанні робіт зі зняття пінополіуританової ізоляції з труби. ОСОБА_1 тримав інструмент обома руками. При включенні шліфмашинки стався ривок інструменту. Ліва рука зіскочила з корпусу працюючого інструменту і попала під дію відрізного диску. Робітники: водій ОСОБА_6 , агент з постачання ОСОБА_7 , тракторист-машиніст ОСОБА_8 , які знаходились на території в цей час, почувши крик потерпілого, підбігли до ОСОБА_1 та надали першу допомогу, наклали медичний джгут, пов`язку і викликали швидку медичну допомогу. ОСОБА_3 повідомив керівництво про нещасний випадок. Машиною швидкої медичної допомоги потерпілого доставили до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №31».

Наведений акт містить відомості про основну причину нещасного випадку (невиконання вимог інструкцій з охорони праці) та додаткову (невиконання посадових обовязків), а також про осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: 1) ОСОБА_1 - підсобний робітник 2 розряду ТОВ «Спецгазбуд», який порушив вимоги пункту 1.5 Інструкції по охороні праці для підсобних робітників № 25 ТОВ «Спецгазбуд»; 2) ОСОБА_3 - начальник відділу транспорту ТОВ «Спецгазбуд», який порушив вимоги розділу ІІ пункту 5 Посадової інструкції начальника відділу транспорту ТОВ «Спецгазбуд».

В акті проведення розслідування нещасного випадку, затвердженому директором ТОВ «Спецгазбуд» ОСОБА_5 25 вересня 2013 року, зроблено наступні висновки: 1) підсобний робітник ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1.5 Інструкції по охороні праці для підсобних робітників № 25 ТОВ «Спецгазбуд» №25-Н, де вказано про заборону включати та зупиняти електроінструмент, станки та механізми, робота яких не доручена керівництвом; 2) начальник відділу транспорту ОСОБА_3 порушив вимоги розділу ІІ пункту 5 Посадової інструкції начальника відділу транспорту ТОВ «Спецгазбуд», де вказано, що останній забезпечує та контролює безперебійну та безпечну роботу зварювальних агрегатів, шліфувальних машин та іншого обладнання для будівельно-монтажних робіт.

І в акті №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 24 вересня 2013 року, і в акті проведення розслідування нещасного випадку, що стався 16 вересня 2013 року о 10: 25 год в ТОВ «Спецгазбуд», від 25 вересня 2013 року, вказано про те, що підсобному робітнику ОСОБА_1 проведено інструктаж та перевірку знань з охорони праці: вступний - 08 липня 2013 року, первинний - 10 липня 2013 року, стажування - з 10 липня 2013 року по 15 липня 2013 року, позаплановий - 27 липня 2013 року.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребу у додаткових видах допомоги серії ХАР-08 № 001972 від 13 січня 2014 року, ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності - 50 % з 10 січня 2014 року по 01 лютого 2015 року.

Відповідно до протоколу № 1 засідання комісії з охорони праці ТОВ «Спецгазбуд» від 04 червня 2014 року, вирішено зменшити розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 на 10 % за порушення ним вимог законодавства про охорону праці, що і було причиною травмування.

16 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові із заявою про призначення йому страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Згідно постанови відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові від 16 червня 2014 року № 2030/61360/61360/2, потерпілому ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 74 541, 60 грн.

Відповідно до постанови відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові від 16 червня 2014 року № 2030/61360/61360/3, потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну допомогу в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 1963, 84 грн, виплати призначено з 10 січня 2014 року по 31 січня 2015 року включно.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 254670 від 22 січня 2015 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності - 40 %.

Згідно постанови відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові від 31 січня 2015 року № 2030/61360/61360/11 потерпілому ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 2 118, 98 грн, виплати проводити з 01 березня 2014 року по 31 січня 2015 року включно.

Відповідно до постанови відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові від 03 лютого 2015 року № 2030/61360/61360/13 ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 695, 18 грн, виплати проводити з 01 лютого 2015 року по 31 січня 2018 року включно.

Постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові від 04 січня 2017 року № 2030/61360/35 ОСОБА_1 призначено розраховану суму індексації щомісячної страхової виплати (з урахуванням виплат на необхідний догляд за ним) за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року в розмірі 2 983, 29 грн.

Відповідно до висновку експертного дослідження в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 12619, складеного 24 грудня 2013 року експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса, причиною настання нещасного випадку з підсобним робітником 2-го розряду ТОВ «Спецгазбуд» ОСОБА_1 є невиконання безпосередньо самим постраждалим вимог пунктів 1.5, 1.7, 1.13 Інструкції №25-Н з охорони праці для підсобного робітника ТОВ «Спецгазбуд, що виразилося у самостійному (без доручення та допуску від керівника робіт) виконання ним робіт з електроінструментом без дотримання вимог безпеки, викладених в Керівництві з експлуатації та інструкції по безпеці при робот і углошліфовальної машини. Дії (бездіяльність) ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням досліджуваної події нещасного випадку. Дії (бездіяльність) посадових осіб ТОВ «Спецгазбуд» не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками у вигляді травми ОСОБА_1 , оскільки особисті дії підсобного робітника ОСОБА_1 призвели до настання нещасного випадку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з частиною другою статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначена Порядком проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Відповідно до пункту 14 Порядку комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Пунктом 15 Порядку передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов`язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.

Згідно з пунктом 33 Порядку контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Пунктом 34 Порядку визначено, що посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з висновками комісії щодо обставин нещасного випадку, жодних скарг та/чи заперечень не подавав, тому повторне розслідування нещасного випадку не проводилось.

За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надав належні та достатні докази на підтвердження неправдивості відомостей, викладених в оскаржуваних актах та протоколі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні цих вимог.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема, потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання (пункт 1 частини першої статті 40 Закону).

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем покладений в повному обсязі на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 127/20705/16-ц.

Суди встановили, що з 10 січня 2014 року МСЕК встановило ОСОБА_9 стійку втрату професійної працездатності на рівні 50 % і саме з цього часу органами Фонду соціального страхування його взято на облік осіб, які мають право на страхові виплати, та йому здійснюються страхові виплати.

Розмір і порядок здійснення відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, нарахувань ОСОБА_9 не є предметом судового розгляду.

Оскільки нарахування і здійснення страхових виплат ОСОБА_9 проведено органами соціального страхування у передбачений законом спосіб з часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, підстави для стягнення майнової шкоди з ТОВ «Спецгазбуд» відсутні.

Врахувавши тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_9 , та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд апеляційної інстанції правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн.

Такий розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини ТОВ «Спецгазбуд» у завданні моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги про неправильну оцінку судами ухвали Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2018 року у справі № 643/5946/14-к є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, і висновки суду є достатньо аргументованими.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко