Рішення

від 05.03.2025 по справі 450/2229/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2229/24 Провадження № 2/450/363/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про розірвання договору, повернення вкладених коштів та стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив розірвати договір № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року, укладений між ним як покупцем та ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» як продавцем, стягнути з відповідача на його користь вкладені грошові кошти у розмірі 1843268 грн. 96 коп., 12000 грн. штрафу та 100000 грн. моральної шкоди.

Мотивував позовні вимоги тим, що 30 липня 2021 року між ним як покупцем та відповідачем як продавцем укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 на квартиру АДРЕСА_1 . Вказав, що ним виконано умови договору та сплачено на користь продавця 1240481 грн. 80 коп., що становить 100% вартості за таким. За умовами пунктів 2.5, 2.6 вказаного договору, будинок мав бути збудованим у строк до 30 березня 2022 року з терміном прийняття його в експлуатацію до 30 липня 2022 року. В порушення своїх зобов`язань станом на 22 квітня 2024 року ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» не закінчено будівництво будинку та такий не здано в експлуатацію, що позбавляє його можливості користуватись і володіти належним йому майном. Сторони обумовили у пунктах 7.3, 7.3.2 договору, що такий може бути розірваний в односторонньому порядку у разі невиконання продавцем термінів будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію. Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов`язань, продавець повертає усі кошти оплачені покупцем в гривнях, з розрахунку еквівалентному 629-ти доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної оплати покупця без індексації. Крім цього, в п. 6.4 сторони узгодили, що у випадку якщо введення в експлуатацію відбудеться пізніше ніж на чотири місці після дати зазначеної у п. 2.6., то продавець сплачує штраф в розмірі 1000 грн. за кожен місяць після спливу чотирьох місяців від дати зазначеної в п. 2.6. Таким чином, сума штрафу за невиконання договору складає 20000 грн. Повідомив, що 07 березня 2024 року він звернувся до відповідача з письмовим повідомленням про розірвання договору та повернення коштів, однак ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» проігнорувало його звернення. Вказав, що з врахуванням істотності порушення його прав, глибини та тривалості моральних страждань, які спричинені позбавленням очікуваного та важливого для нього об`єкта нерухомого майна, майнова шкода, спричинена йому незаконними діями відповідача, становить 100000 грн. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 23 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв.

03 липня 2024 року позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Супровідним листом № 450/2229/24/8609/2024 від 14 серпня 2024 року судом повідомлено сторін про зміну дати підготовчого судового засідання на 28 серпня 2024 року о 10 год. 20 хв.

28 серпня 2024 року представником відповідача ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» Думич Н.Б. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 28 серпня 2024 року відкладено розгляд справи на 09 вересня 2024 року о 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 09 вересня 2024 року розгляд цивільної справи відкладено на 25 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв. у зв`язку із неявкою сторін.

Розгляд справи 25 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 04 грудня 2024 року о 12 год. 00 хв.

20 листопада 2024 року представником позивача Білаш П.В. Гут Е.З. подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначила, що у відповідності до п. 4.1 договору, вартість одного квадратного метра становить 16900 грн., що еквівалентно 629 доларам США за курсом 26,8867 грн. за 1 долар США. При цьому, кінцева вартість визначається сторонами станом на дату передання об`єктів нерухомості за актом приймання передачі, різниця фактичної площі виплачується з розрахунку еквівалентно 629 доларам США по курсу НБУ на день оплати. З огляду на те, що по курсу НБУ станом на 13 вересня 2024 року 1 долар США еквівалентний 41,2743 грн., сума до стягнення за договором становитиме 1843268 грн. 96 коп. Крім цього, у п. 6.4.1 договору сторони обумовили, що загальна сума штрафу відповідно до п. 6.4 не може перевищувати в сукупності суму за дванадцять місяців. Таким чином, сума штрафу за невиконання договору складатиме 12000 грн.

20 листопада 2024 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 21 листопада 2024 року.

Розгляд справи 04 грудня 2024 року о 12 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку із відсутністю в Пустомитівському районному суді Львівської області електропостачання. Розгляд справи відкладено на 19 лютого 2025 року о 09 год. 00 хв.

19 лютого 2025 року представником відповідача ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» Думич Н.Б. подано клопотання, згідно мотивів якого вважає, що у даному випадку можливе досудове врегулювання спору, оскільки 18 лютого 2025 року між відповідачем, ТзОВ «Девелоперська Компанія «Мальви Плюс» та ГО «Захисту прав інвесторів «ЖК ЕТНО ДІМ» укладено меморандум про врегулювання взаємовідносин при забудові земельної ділянки кадастровий номер 4623685100:02:001:0474 ЖК «ЕТНО-ДІМ», відповідно до якого сторони домовились про здійснення завершення будівництва житлових будинків ТзОВ «Девелоперська Компанія «Мальви Плюс», для забезпечення чого учасниками ГО «Захисту прав інвесторів «ЖК ЕТНО ДІМ» здійснюються доплати у розмірі 150 доларів США за 1 метр квадратний.

Протокольною ухвалою від 19 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 05 березня 2025 року не з`явились усі учасники судового розгляду, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У вказаний день представником відповідача ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» Думич Н.Б. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із її перебуванням у відрядженні в м. Києві, зумовлене наданням юридично-консультаційних послуг. 05 березня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання, згідно мотивів якого просила провести розгляд справи у їх відсутності.

Щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити, що представником ОСОБА_3 не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження її перебування у відрядженні та неможливості у зв`язку із цим прибути в судове засідання. Крім того, юридичні особи не обмежені лише одним представником, в таких наявний юридичний відділ та філії, які здійснюють всі або частину її функцій, представництво і захист інтересів юридичної особи. Вказані обставини свідчать про зловживання стороною відповідача процесуальним правом на заявлення клопотання про відкладення розгляду справи, що у даному випадку спрямовано на затягування розгляду справи.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зіст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 30 липня 2021 року між ОСОБА_1 як покупцем та ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» як продавцем укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57, за умовами якого продавець зобов`язується за плату передати покупцю у приватну власність майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 , а покупець зобов`язується сплатити продавцю ціну продажу майнових прав та прийняти квартиру.

Згідно квитанцій № 30-1360398/1/С від 30 липня 2021 року та № 28-1551299/1/С від 28 липня 2022 року позивачем сплачено на користь ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 1240481 грн. 80 коп. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року.

З довідки директора ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» Іваньо Т.Р. від 28 липня 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 внесено грошові кошти у розмірі 1240481 грн. 80 коп. в повному обсязі.

Із акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості від 28 липня 2022 року встановлено, що продавець передав, а покупець прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

У пунктах 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року сторони узгодили, що плановий термін завершення будівництва до 30 березня 2022 року, а плановий термін введення в експлуатацію до 30 липня 2022 року.

Як зазначено стороною позивача та не заперечується стороною відповідача, на момент розгляду справи багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , недобудований та не введений в експлуатацію.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Вказаний висновок викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 міститься висновок, що за загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Суд вважає за необхідне зазначити також те, що оскільки договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру, яка буде здана в експлуатацію у визначений договором термін, то в цих відносинах позивачі виступають споживачами, а тому на такі правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічна правова позиція висловлена, в постановах Верховного Суду по справі № 755/3509/18 від 07 жовтня 2020 року, № 524/8390/20 від 16 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Порушення відповідачем строків будівництва і не введення об`єкта будівництва в експлуатацію у строки, визначені пунктами 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року, є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем є значним, а об`єкт будівництва так і недобудований та не зданий в експлуатацію, як на час пред`явлення позову до суду, так і на час розгляду справи по суті.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку щодо доведеності факту істотного порушення ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» умов договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року та наявності підстав для його розірвання, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про те, що ТзОВ «Девелоперська Компанія «Мальви Плюс» згідно меморандуму від 18 лютого 2025 року зобов`язувалось здійснити завершення будівництва житлових будинків суд не бере до уваги, оскільки погоджуючи умови договору, відповідач (продавець) запевняв, а позивач (покупець) усвідомлював, що укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав сторони дійшли згоди про те, що запланований термін завершення будівництва до 30 березня 2022 року, а плановий термін введення в експлуатацію до 30 липня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц.

Оскільки договір купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року підлягає розірванню за рішенням суду, то ОСОБА_1 має право вимагати від ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» повернення сплачених грошових коштів з врахуванням узгоджених між сторонами у договорі положень.

В пункті 6.3 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року сторони узгодили, що в разі невиконання своїх зобов`язань за договором, продавець повертає всі кошти оплачені покупцем в гривнях, з розрахунку еквівалентному 629 доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної оплати покупця без індексації.

Встановлено, що останній платіж ціни майнових прав ОСОБА_1 вніс 28 липня 2022 року на рахунок товариства у розмірі 119735 грн.

Щодо мотивів заяви про збільшення позовних вимог, зокрема обрахунку суми стягнення у розмірі 1843268 грн. 96 коп. по курсу НБУ станом на 13 вересня 2024 року, слід вказати, що такі вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та суперечать умовам п. 6.3 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року, а тому в цій частині позовна вимога підлягатиме частковому задоволенню.

Станом на 28 липня 2022 року згідно офіційного курсу НБУ 1 долар США еквівалентний 36,5686 грн.

Таким чином, сума, яка підлягатиме поверненню ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь позивача становитиме 1629666 грн. 86 коп. (629 доларів США * 70,85 кв.м * 36,5686 грн.).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу вимог пунктів 6.4, 6.4.1 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року сторони узгодили, що у випадку якщо введення в експлуатацію відбудеться пізніше ніж на чотири місці після дати зазначеної у п. 2.6., то продавець сплачує штраф в розмірі 1000 грн. за кожен місяць після спливу чотирьох місяців від дати зазначеної в п. 2.6. Загальна сума штрафу відповідно до п. 6.4 не може перевищувати в сукупності суму за дванадцять місяців.

Враховуючи викладене вище, а також те, що станом на 21 травня 2024 року (день звернення з позовною заявою) відповідачем пропущено строк введення багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію на 22 місяці, 4 з яких не застосовуються при здійсненні нарахувань, а також обмеженням загальної суми штрафу, яка не може перевищувати в сукупності суму за дванадцять місяців, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 12000 грн. у відповідності до вимог пунктів 6.4, 6.4.1 договору купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 100000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц сформулювала висновок, згідно яким, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначено у постанові ВП Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Встановивши, що у договорі купівлі-продажу майнових прав № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року строк готовності об`єкта будівництва є таким, що визначений певним періодом, суд вважає, що наявні підстави для покладення на ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду.

Позивач свою вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн. обґрунтовує тим, що його права порушені внаслідок неможливості користуватись та розпоряджатись квартирою АДРЕСА_1 , а також реєстрації права власності на таку. Значна невідповідність фактичного стану будівництва строкам завершеного будівництва, що зафіксовані у договорі, завдає йому окрім майнових збитків, пов`язаних із орендою іншого житлового приміщення, нематеріальні збитки, адже він розраховував саме у зазначені в договорі строки отримати проінвестовану житлову нерухомість.

Враховуючи викладене вище, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, виходячи з підстав пред`явленого позову, враховуючи характер і обсяг психологічних страждань позивача, істотність вимушених змін у житті, відсутністю в останнього протягом тривалого часу можливості користуватись та розпоряджатись проінвестованим житловим приміщенням, суд вважає, що справедливою компенсацією моральних страждань, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити частково та розірвати договір № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 як покупцем та ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» як продавцем, стягнути з відповідача на користь позивача вкладені грошові кошти з розрахунку еквівалентному 629-ти доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної остаточної оплати у розмірі 1629666 грн. 86 коп., 12000 грн. штрафу та 20000 грн. завданої моральної шкоди.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу немайнового характеру, 15140 грн. за вимогу майнового характеру та 3028 грн. за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82,89,141, 263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 23, 213, 526, 549, 610-612, 629, 637, 651, 653, 1167, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір № Б2-06/С3/300721-57 від 30 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» як продавцем.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь ОСОБА_1 1641666 грн. 86 коп., які складаються з 1629666 грн. 86 коп. вкладених грошових коштів, з розрахунку еквівалентному 629-ти доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної остаточної оплати, та 12000 грн. штрафу.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь ОСОБА_1 20000грн.завданої моральноїшкоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 19379 грн. 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.