Ухвала

від 04.03.2025 по справі 307/223/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/223/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/57/24, за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, не працюючого, інваліда третьої групи, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йомузалишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,у період з 22 години по 6 годину наступного дня.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальні обов`язки.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, - відмовлено.

Встановлено строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 23 березня 2025 року.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071160000024від 17 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

25 січня 2025 року ОСОБА_6 було вручено повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри врученої ОСОБА_6 в інкримінованому правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом проведення обшуку від 24.01.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , довідки про категорію вибухонебезпечності від 24.01.2025 року.

Отже, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

Просить суд, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, строком на 60 діб.

В ухвалі слідчим суддею вказано, що 24 січня 2025 року слідчим ОСОБА_7 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України та в порядку, визначеному ст.ст.135, 278 КПК України його було вручено ОСОБА_6 25 січня 2025 року в присутності його захисника.

Також встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненізлочину, санкція статті якого передбачає покаранняу виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі,і за матеріалами провадження підозра ОСОБА_6 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_6 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а тому вважав, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В апеляційнійскарзі прокурорвказує нате,що оскаржуванаухвала слідчогосудді єнеобґрунтованою,незаконною,такою,що підлягаєскасуванню.Просить ухвалуслідчого суддіскасувати,постановити нову,якою відноснопідозрюваного ОСОБА_6 обратизапобіжний захід триманняпід вартоюв межахстроку досудовогорозслідування,тобто до25.03.2025року.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Апеляційний розгляд проводиться за відсутності учасників судового процесу, неявка яких, з огляду на положення частини 4 статті 405 КПК України, не перешкоджає його проведенню.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяз ухвали,слідчим суддеювстановлено,що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на недоведеність ризиків, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 (був учасником бойових дій, має інвалідність ІІІ групи внаслідок війни), слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклав на підозрюваного ОСОБА_6 йпевні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема:1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; 2) у період з 22 по 6 годину не залишати місце постійного проживання -: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон ,інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 4) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання або роботи; 5) утримуватися від спілкування зі свідками.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьомуапеляційний судвраховує,відсутність вматеріалах судовогопровадження данихпро недотриманняпідозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

Доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, у зв`язку із чим, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.176-179,183,194,376,404,405,407,418,419,422КПКУкраїни,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді