Рішення

від 27.02.2025 по справі 132/19/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/19/24

Провадження № 2/132/62/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" лютого 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

адвокатів Старого М.В.

Семенчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Поділля Н» про визнання недійсним договору оренди землі, та поновлення договору шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2024 представник позивача - адвокат Старий М.М., який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1092065 від 27.12.2023, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі, та поновлення договору шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, в редакції вказаній у позові.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі площею 3,0317 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521684000:06:002:022, яка розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району (нині Хмільницького) Вінницької області. Строк дії договору оренди землі закінчився 05.09.2023.

21.06.2023 позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом-повідомленням №70 в якому повідомив про намір скористатися переважним правом на переукладення договору оренди від 05.09.2016 року на новий строк. До даного листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди. Відповідач даний лист отримав 04.07.2023. Позивач вважав договір оренди землі №б/н від 05.09.2016 поновленим відповідно до умов наданої додаткової угоди. 25.10.2023 позивач дізнався про порушення його прав на підставі інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема про передачу права оренди землі на підставі договору оренди землі №248/0923 від 06.09.2023, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Поділля Н». Відповідачі порушили переважне право позивача на поновлення договору оренди землі №б/н від 05.09.2016, у зв`язку з чим ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» змушено звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Одночасно із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, стосовно земельної ділянки, площею 3,0317 га., кадастровий номер 052164000:06:002:0322, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Калинівської ОТГ, Хмільницького району Вінницької області (раніше Лемешівська сільська рада Калинівського району Вінницької області).

05.01.2024 ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено повністю.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 08.01.2024 відкрито провадження у справі №132/19/24 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

14.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ФГ «Поділля Н» - адвокатом Семенчук О.А., яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1115072 від 02.02.2024, в якому остання зазначила, що ФГ «Поділля Н» заперечує проти заявленого позову у зв`язку з необґрунтованістю й просить відмовити повністю у задоволенні позову, з наступних підстав: 21.02.2023 ОСОБА_1 , як орендодавцем земельної ділянки, на адресу позивача було надіслано заяву, відповідно до якої останній виразив свою незгоду щодо укладання договору на новий строк; в травні 2023 року ОСОБА_1 було отримано лист ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» вих. № 28 від 04.05.2023, яким Товариство повідомило про намір скористатись переважним правом продовження договору оренди на новий строк (до листа було додано проект додаткової угоди); у відповідь на лист ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» від 04.05.2023, ОСОБА_1 надіслав позивачу лист-повідомлення від 30.05.2023, яким повідомив, що укладати договір оренди або додаткову угоду на новий термін не має наміру; до позовної заяви не додано доказів щодо погодження ОСОБА_1 істотних умов, викладених у проекті додаткової угоди ТОВ «Лемешівка Агро Плюс». Підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» відсутні, оскільки реалізація переважного права на укладання договору оренди землі можливе лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін.

25.03.2024 до суду надійшли заперечення на відзив, подані представником ФГ ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» - адвокатом Старим М.М., в яких останній зазначив, що відповідач ФГ «Поділля Н» надало відзив на позовну заяву в якому посилаючись на практику Верховного суду, а також на той факт, що ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від 21.02.2023 року та від 30.05.2023 року і з цих підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Дана позиція відповідача є не законною, не обґрунтованою та такою, що не відповідає реальним обставинам справи з огляду на наступне:

У своєму відзиві ФГ «Поділля Н» вказує на факт дотримання ним вимог чинного законодавства при укладенні договору оренди землі від 06.09.2023 року з відповідачем ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що позивач втратив своє право на поновлення договору оренди землі № б/н від 05.09.2016 року.

Підставами цього на думку ФГ «Поділля Н» є той факт, що ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» про «відсутність наміру укладати договір оренди або додаткову угоду на новий термін». Дане на думку ФГ «Поділля Н» підтверджується листами-повідомленнями від 21.02.2023 та від 30.05.2023 доданими до відзиву надісланого представником ФГ «Поділля Н». В свою чергу відсутність відповіді ОСОБА_1 , на лист № 70 від 21.06.2023 року надісланого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» на адресу ОСОБА_1 позивач вважає повністю законною з огляду на те, що законодавством не передбачено обов`язку орендодавця повторно повідомляти орендаря про небажання укладати договір на новий строк.

З даним не можливо погодитися так як:

Відповідно до умов укладеного договору №б/н від 05.09.2016 року, п. 8 Договору «Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на переукладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Позивач свій обов`язок згідно умов договору виконав направивши лист-повідомлення на адресу ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі та намір продовжити його дію. Такі повідомлення були направленні 04.05.2023 року за № 28 та 21.06.2023 року за № 70. На дані повідомлення позивач відповіді не отримував. Разом з доданими до відзиву листами від 21.02.2023 року та 30.05.2023 року ФГ «Поділля Н» додає повідомлення про вручення відправлення, виплату поштового переказу, що на його думку підтверджує направлення таких листів.

Таке твердження не відповідає дійсності. Так в рекомендованому повідомленні про вручення відправлення, виплату поштового переказу доданому до відзиву в графі найменування адресата вказаний адресат - «ТОВ «Лемешівка Агропродукт», в графі поштова адреса вказана «вул. Трамвайна 3, м. Вінниця», № поштового відправлення 2153500005023.

Згідно з даними з сайту АТ Укрпошта в розділі відслідкування поштових відправлень, за електронним посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html вказано, що - «Дані про відправлення за номером 2153500005023 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.».

Також представником позивача зазначено, що Орендарем згідно Договору оренди землі від 05.09.2016 року є ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», а не ТОВ «Лемешівка Агропродукт». Крім того місцезнаходженням позивача відповідно до умов договору від 05.09.2016 року та Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань доданої до позову є наступне: АДРЕСА_1 .

Таким чином позивач даного листа від 21.02.2023 року не отримував та не міг отримати адже він адресований іншій особі, за іншою адресою.

Що стосується листа-повідомлення ОСОБА_1 від 30.05.2023 року то в рекомендованому повідомленні про вручення відправлення, виплату поштового переказу додане до листа доданому до відзиву в графі найменування адресата вказаний адресат - «ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», в графі поштова адреса вказана «21036, а/с 3604, Вінницька область, м. Вінниця», № поштового відправлення 2153500007727.

Згідно з даними з сайту АТ Укрпошта в розділі відслідкування поштових відправлень, за електронним посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html вказано, що - «Дані про відправлення за номером 2153500007727 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.».

Також адреса відправки такого повідомлення не відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс».

Крім того навіть якщо якесь повідомлення могло бути відправлене ОСОБА_1 на адресу позивача, що з доданих до відзиву документів не зрозуміло, що саме було направлене, адже опис вкладення до даного повідомлення відсутній, а в рекомендованому повідомленні про вручення відправлення, виплату поштового переказу додане до листа не вказується інформація про вміст такого відправлення.

Таким чином з доданих ФГ «Поділля Н» до відзиву доказів не можливо встановити факту відправлення саме позивачу відправлення від 30.05.2023 року а також його вмісту.

Ні листа від 21.02.2023, ні листа від 30.05.2023 року ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», доданих разом з відзивом ФГ «Поділля Н», не отримувало.

Враховуючи викладені в даних запереченнях обставини, а також той факт, що позивач виконав всі умови поновлення договору оренди землі на новий строк, а також те, що позивач фактично продовжує користуватися спірною земельною ділянкою просить задовольнити позов в повному обсязі.

10.04.2024 до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), подані представником ФГ «Поділля Н» - адвокатом Семенчук О.А., в яких остання зазначила, що у запереченнях на відзив позивач, між іншим, наголошує на тому, що в рекомендованому повідомленні про вручення відправлення, виплату поштового переказу від 30.05.2023 року в графі найменування адресата вказаний адресат - «ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», в графі поштова адреса вказана «21036, а/с 3604, Вінницька область, м. Вінниця», № поштового відправлення 2153500007727.

Представник позивача наголошує на тому, що нібито адреса відправки такого повідомлення не відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс». Однак з такими доводами позивача неможливо погодитися з огляду на наступне. Так, позивачем у позовній заяві наведено редакцію додаткової угоди №1 до Договору оренди землі б/н від 05 вересня 2016 року, в якій в розділі «Реквізити сторін» зазначені реквізити Позивача, в т.ч.: «Адреса поштова: 21036, м. Вінниця, а/с №3604». До позовної заяви позивачем було додано, між іншим лист вих. №70 від 21.06.2023 року та додаток до нього - проект Додаткової угоди №1 до Договору оренди землі №б/н від 05 вересня 2016 року, в якій в розділі «Реквізити сторін» вказані реквізити Позивача, в т.ч.: «Адреса поштова: 21036, м. Вінниця, а/с №3604». ОСОБА_1 було отримано лист позивача вих. №28 від 04.05.2023 року до якого було додано проект додаткової угоди №1 до Договору оренди землі №б/н від 05 вересня 2016 року, в якій в розділі «Реквізити сторін» вказані реквізити позивача, в т.ч.: «Адреса поштова: 21036, м. Вінниця, а/с №3604». Таким чином, направлення ОСОБА_1 листа-повідомлення від 30.05.2023 року саме на поштову адресу позивача, зазначену ним самостійно в документах, є абсолютно правильним і промірним. Також, позивач стверджує, що згідно з даними з сайту АТ Укрпошта в розділі відслідковування поштових відправлень про відправлення за номером 2153500007727 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Однак, на сайті Укрпошти інформація про поштові відправлення зберігається лише протягом шести місяців, а тому інформація про поштове відправлення від 30.05.2023 року на момент перевірки позивачем (21.03.2024 року) уже відсутня на сайті, що не є провиною ОСОБА_1 . При цьому у ОСОБА_1 наявний належний і допустимий доказ вручення поштового відправлення - рекомендоване повідомлення про вручення відправлення, яке містить відповідні штрих-коди та поштові штампи. Також позивач наголошує на тому, що «навіть якщо якесь повідомлення могло бути відправлене ОСОБА_1 на адресу позивача, що з доданих до відзиву документів не зрозуміло, що саме було направлене відповідачу, адже опис вкладення до даного повідомлення відсутній, а рекомендованому повідомленні про вручення відправлення, виплату поштового переказу додане до листа не вказується інформація про вміст такого відправлення». Однак такі доводи позивача є безпідставними. Ні вимогами чинного законодавства, ні умовами договору оренди землі б/н від 05.09.2016 року не передбачено обов`язку ОСОБА_1 здійснювати листування з позивачем виключно шляхом надсилання листів з описом вкладення. Таким чином, ОСОБА_1 направляючи лист-повідомлення від 30.05.2023 року рекомендованим листом не допустив жодних порушень вимог чинного законодавства чи умов договору, а, відтак, в належній формі повідомив позивача про своє небажання продовжити дію договору оренди землі. Крім того, позивачем не надано доказів, того, що у періоді з 30.05.2023 року по 01.06.2023 року ними було отримано будь-які інші документи, надіслані ОСОБА_1 , що, відповідно, вказує на те, що твердження позивача про те, що відправлення могло містити інші документи, ніж лист-повідомлення від 30.05.2023 року є необґрунтованими та не доведеними, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

12.04.2024 представником позивача ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» - адвокатом Старим М.М. подано заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 3,0317 га., кадастровий номер 052164000:06:002:0322, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Калинівської ОТГ, Хмільницького району Вінницької області (раніше Лемешівська сільська рада Калинівського району Вінницької області).

14.05.2024 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області задоволено заяву про забезпечення позову.

14.05.2024 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представник позивача - адвокат Старий М.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та запереченнях на відзив на позовну заяву. ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» бажає продовжити строк дії договору з відповідачем та просить визнати недійсним договір оренди землі №248/0923 від 06.09.2023, що укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Поділля Н»; визнати поновленим договір оренди землі №б/н від 05.09.2016 року, що укладений між ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» та ОСОБА_1 шляхом визнання укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди землі №б/н від 05.09.2016 в редакції вказаній у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», оскільки він неодноразово повідомляв позивача, що укладати договір оренди або додаткову угоду на новий термін не має наміру.

Під час судового розгляду представник відповідача ФГ «Поділля Н» - адвокат Семенчук О.А. позов не визнала у повному обсязі, з підстав того, що ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» знало про те, що ОСОБА_1 не мав наміру та відмовився укладати договір оренди землі на новий строк з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» укладено договір оренди землі №б/н, за яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0317 га, що знаходиться на території Лемешівської сільської ради Калинівського району (нині Хмільницького) Вінницької області, кадастровий номер 0521684000:06:002:022.

Відповідно до пункту 8 договору, договір укладено строком на сім років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 34 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У заяві від 21.02.2023, та у листі-повідомленні від 30.05.2023 ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» про своє не бажання поновлювати (продовжувати) дію договору оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521684000:06:002:022, та просить не обробляти його земельну ділянку у зв`язку із закінченням дії договору оренди.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України)

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди), об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (ст. 27 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Відповідно до ч. 1 - 5, 8, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Отже, під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» на виконання вимог п. 8 Договору оренди землі №б/ від 05.09.2016 за 30 днів до спливу строку договору оренди землі, а саме до 05.09.2023, 04.05.2023 надіслало письмове повідомлення орендодавцю про намір продовжити його дію разом з проектом додаткової угоди; 30.05.2023 відповідач ОСОБА_1 надіслав на адресу позивача лист-повідомлення про своє небажання поновлювати (продовжувати) дію договору оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі №б/н від 05.09.2016.

Крім того, 21.06.2023 ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» повторно надіслало письмове повідомлення орендодавцю ОСОБА_1 про намір продовжити дію договору оренди землі №б/н від 05.09.2016 разом з проектом додаткової угоди. Відповідь на даний лист відповідач ОСОБА_1 не надавав, оскільки висловив своє небажання продовжувати поновлювати (продовжувати) дію договору оренди землі у попередніх листах, а повторно надавати відповідь чинним законодавством не передбачено.

ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», як це передбачено вимогами ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди), не звернулося до суду з приводу відмови й зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди №248/0923 від 06.09.2023), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі згідно з ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди №248/0923 від 06.09.2023) є: 1) об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) дата укладення та строк дії договору оренди; 3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди №248/0923 від 06.09.2023) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац 4 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що переважне право орендаря - ТОВ «Лемешівка Агро Плюс» на поновлення договору оренди землі №б/н від 05.09.2016 на новий строк орендодавцем ОСОБА_1 не порушено, оскільки: сторонами були дотримані вимоги п. 8 Договору оренди землі №б/н від 05.09.2016 та відсутнє волевиявлення орендодавця на поновлення договору оренди землі №б/н від 05.09.2016, яке підтверджується листом-повідомленням про відмову на укладання (поновлення/продовження) на новий строк від 30.05.2023, а тому відсутні підстави визнавати недійсним договір оренди землі №248/0923 від 06.09.2023, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Поділля Н». Інші підстави визнання спірного договору оренди землі недійсним позивачем не зазначаються та під час розгляду справи не встановлені.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року, після набрання судовим рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 158, 259, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемешівка Агро Плюс» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Поділля Н» про визнання недійсним договору оренди землі, та поновлення договору шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року, після набрання судовим рішенням законної сили.

Суд повідомляє, що повне рішення суду буде складено 07.03.2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

СУДДЯ: