Ухвала від 17.02.2025 по справі 390/2379/24

Справа № 390/2379/24

Провадження № 4-с/390/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі Кондратовій Г.О.,

за участю: представника стягувача ОСОБА_1

представника боржника Зайко О.Є.,

державного виконавця - Короба І.С.,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Піденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Короба Івана, боржник: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла вказана скарга, в якій скаржниця просить визнати дії державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) Короба І. щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №73580812 з примусового виконання виконавчого листа №390/2089/23, виданого 05.12.2023 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області, викладеної у розрахунку зі сплати аліментів станом на 30.09.2024 року неправомірними. Зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів та здійснити такий перерахунок без врахування сплачених ОСОБА_3 на її рахунок сум в період з червня 2022 року по серпень 2023 року, на загальну суму 218 236,75 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги скаржниця зазначила, що 05.12.2023 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області видано дублікат виконавчого листа № 390/2089/23 на виконання рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2015 № 390/1101/15 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина ОСОБА_4 . Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у Подільському відділі ДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) ВП № 73580812.

У зв`язку із тим, що зазначене рішення суду не виконувалося боржником у добровільному порядку, заборгованість зі сплати аліментів станом на 09.05.2024 становила 490 780,08 грн. В серпні 2024 року в порядку примусового виконання зазначеного рішення, з боржника було стягнуто 355 600 грн. В жовтні 2024 року на адресу Виконавчої служи надійшла заява від боржника, згідно якої він просив здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у зв`язку із тим, що він добровільно сплачував аліменти на її рахунок.

15.10.2024 вона засобами поштового зв`язку отримала розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого вбачається, що державним виконавцем було враховано сплачені боржником в період з червня 2022 року по серпень 2023 року суми, як такі що є добровільною сплатою аліментів, а саме: в червні 2022 року - 7 000 грн, в листопаді 2022 року - 86 050 грн, в грудні 2022 року - 38 682,67 грн, в січні 2023 року - 38 135,08 грн, в травні 2023 року - 10 000 грн, в червні 2023 року - 28 369 грн, в серпні 2023 року - 10 000 грн, Загалом з врахуванням зазначених сум, заборгованість зі сплати аліментів була зменшена на загальну суму 218 236,75 грн.

Скаржниця вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними, а зазначені суми не могли бути ним зараховані у якості сплати заборгованості, зважаючи на викладене нижче.

26 лютого 2011 року вона уклала шлюб із боржником, який було розірвано рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2015. Через деякий час після розірвання шлюбу вона з боржником знов почали приживати разом у належному їй будинку разом із дітьми.

Скаржниця категорично заперечує той факт, що ОСОБА_3 надавав кошти на утримання дітей, так як всі кошти, які ним були зароблені, він витрачав виключно на себе. Через те, що ОСОБА_3 не фінансував потреби дітей та родини в цілому, вона вимушена була неодноразово укладати кредитні договори із банківськими установами, які фактично, разом із її заробітною платою були джерелом існування її та дітей.

Грошові перекази, які ОСОБА_3 здійснював на її рахунок, на підтвердження чого він надає копії дублікатів чеків, перераховувалися ним з метою здійснення обробітку земельної ділянки, яка йому належить. Зокрема на придбання посівного матеріалу, добрив, кропіння від шкідників, придбання сільськогосподарської техніки, сплата земельного податку, тощо. Так як вони проживали однією сім`єю, а сам Боржник на той час проходив військову службу, то дані витрати здійснювалися нею за рахунок вказаних вище коштів.

На підтвердження виконання свого обов`язку зі сплати аліментів, боржник мав би надати докази отримання нею коштів саме в рахунок сплати аліментів, у встановленому судом розмірі. В той же час, у наданих ним дублікатах чеків не зазначено, що переказані ним кошти сплачуються саме у якості аліментів на утримання дітей.

Скаржниця вважає, що державному виконавцеві надано недостовірні докази добровільного перерахування аліментів на її рахунок, тому здійснений на підставі таких доказів перерахунок розміру заборгованості із аліментів є неправомірним.

Державний виконавець Короб І. подав до суду заперечення на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні вказаної скарги. Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 73580812 з примусового виконання виконавчого листа № 390/2089/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , яке відкрите 13.12.2023.

На адресу відділу 01.10.2024 надійшла заява від представника боржника про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, до якої додано квитанції про сплату на користь стягувача коштів.

Державним виконавцем було перевірено автоматизовану систему виконавчих проваджень та реєстр судових рішень для перевірки наявності боргових зобов`язань, аліментів між боржником та стягувачем за минулі 10 років, тобто починаючи з 2014 р.

В результаті перевірки зазначених реєстрів державним виконавцем не виявлено боргових зобов`язань, окрім аліментів, між боржником та стягувачем.

08.10.2024 державним виконавцем було проведено перерахунок заборгованості з урахуванням наданих представником боржника квитанцій, який був надісланий сторонам виконавчого провадження.

Представником боржника до суду подані письмові пояснення, в яких вона просить відмовити в задоволенні скарги та в яких вказала, що зазначення ОСОБА_2 що ОСОБА_3 не фінансував потреб дітей, внаслідок чого вона укладала кредитні договори із банківськими установами відповідно - не зрозуміло на які потреби використовувалися кошти з кредитів, їх призначення, та виникає питання щодо походження коштів, якими ОСОБА_2 погашала кредитні заборгованості в короткі терміни. Також зазначила, що закривалися кредитні зобов`язання саме ОСОБА_2 , а не боргові зобов`язання між боржником і стягувачем, в період спільного проживання з ОСОБА_3 за рахунок спільних сімейних коштів, окрім цього додатково ОСОБА_3 перераховував ОСОБА_2 грошові кошти для утримання дітей та на сімейні витрати.

Звернула увагу суду, що кошти на сплату податків та зборів перераховувалися на рахунок ОСОБА_2 з її дозволу - ОСОБА_3 у значно більшому розімірі, ніж надано чеків на підтвердження, і боржник значну частину коштів не просить врахувати у виконавця для перерахунку заборгованості.

В період 2015-2023 років, як і на сьогоднішній день інших боргових зобов`язань між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не було й немає, окрім заборгованості по аліментам, а дублікати чеків підтверджують отримання коштів саме стягувачем на її рахунки. Зокрема, й на рахунок зазначений у заяві про прийняття до виконання виконавчого листа. Тобто, всі кошти, які переказувалися боржником на рахунок стягувача - ОСОБА_6 з 05.06.2015, були призначені на утримання дітей, і дані кошти були отримані та прийняті стягувачем.

На підставі викладеного, представник вважає, що дії державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м.Одеса) Короба І. правомірними, а скарга є безпідставною та необґрунтованою.

У судовому засіданні сторони надали пояснення, аналогічні тим, які подані ними письмово.

Дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження № 7380812, суд вважає, що вимоги скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно дост.1ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 447-1 ЦПК Українипередбачено,що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У частинах першій, третій та восьмійстатті 71 Закону України "Про виконавче провадження"закріплено,що порядокстягнення аліментіввизначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченогоСімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСімейним кодексом України. . Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Статтею 195 СК Українивстановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Згідно із частиною третьоюстатті 195 СК Українирозмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно дочастини першоїцієї статті.Виконавець зобов`язанийповідомити пророзрахунок заборгованостістягувачу іборжнику уразі: надходженнявиконавчого документана виконаннявід стягувача; поданнязаяви стягувачемабо боржником; надісланняпостанови напідприємство,в установу,організацію,до фізичноїособи -підприємця,фізичної особи,які виплачуютьборжнику відповіднозаробітну плату,пенсію,стипендію чиінші доходи; надісланнявиконавчого документаза належністюдо іншогооргану державноївиконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Суд установив, що рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2015 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , аліменти, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, стягнення проводиться з 26 травня 2015 року до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання вказаного рішення 05.12.2023 видано виконавчий лист № 390/2089/23.

Постановою державного виконавця від 13.12.2023 відкрито виконавче провадження № 73580812 для примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Відповідно до довідки про розмір заборгованості зі сплати аліментів від 09.05.2024 № 43635/30.18-26/11 розмір заборгованості по аліментах у ВП № 73580812 становить 490780,08 грн.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на підставі виконавчого листа № 390/2089/23 вбачається, що станом на вересень 2024 заборгованість ОСОБА_3 по аліментам згідно виконавчого листа № 390/2089/23 від 05.12.2023 становить 4029,63 грн та останнім сплачено аліменти: 355600,00 грн у серпні 2024; 10000,00 грн у серпні 2023 року; 28369,00 грн у червні 2023 року; 10000,00 у травні 2023 року; 38115,08 грн в січні 2023 року; 38682,67 грн у грудні 2022 року; 86050,00 грн у листопаді 2022 року та 7000,00 грн у червні 2022 року.

Згідно наданих представником боржника копій квитанцій, які також містяться в копії матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_3 сплачував на рахунок ОСОБА_6 кошти згідно наступних квитанцій: № Р24А2323374046С5278 від 04.06.2022 7000,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № P24A455330805D91863 від 05.11.2022 у сумі 20050,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А455322543D73961 від 05.11.2022 у сумі 66000,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А583864438D23846 від 10.12.2022 у сумі 1507.54 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № P24A592904979D13992 від 12.12.2022 у сумі 5025.13 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А610125317D51034 від 16.12.2022 у сумі 12050,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А621464029D87942 від 19.12.2022 у сумі 10050,00 грн; призначення платежу: переказ власних коштів; № P24A666235374D38589 від 30.12.2022 у сумі 10050,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № 24А726672011D65777 від 16.01.2023 у сумі 10050,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А726695364D25643 від 16.01.2023, у сумі 3015,08 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № P24A738475850D40944, від 19.01.2023 у сумі 25050,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № Р24А1248163504D7889 від 25.05.2023 у сумі 10000,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів. Борг; № Р24А1368374196D3424 від 23.06.2023 у сумі 28114,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів борг дітям; № Р24А1388399434D0824 від 29.06.2023 у сумі 255,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів; № BASS 21086149017 від 10.08.2023 у сумі 10000,00 грн, призначення платежу: ТСО, поповнення карти/рахунка.

Таким чином, під час проведення розрахунку заборгованості по аліментам державним виконавцем були враховані кошти, які були сплачені ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_6 згідно вказаних вище квитанцій.

Відповідно до п. 3,4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012,У разі,якщо боржникне працюєі сплачуєаліменти самостійностягувачу,квитанції (абоїх копії)про перерахуванняаліментів надаютьсявиконавцю непізніше наступногоробочого дняпісля сплатита долучаютьсядо матеріаліввиконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбаченихчастиною четвертоюстатті 71Закону,повідомляти пророзрахунок заборгованостістягувача іборжника. Розрахунокзаборгованості обчислюєтьсяв автоматизованійсистемі виконавчогопровадження напідставі відомостей,отриманих із: звітупро здійсненівідрахування тавиплати; квитанцій(абоїх копій)про перерахуванняаліментів,наданих стягувачемчи боржником; заявта (або)розписок стягувача; інформаціїпро середнюзаробітну платупрацівника дляцієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

У постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 642/6906/16-ц викладений правовий висновок, що відсутність інших грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість зазначення призначення платежу "добровільна сплата аліментів" у таких грошових переказах в сукупності можуть свідчити про добровільне виконання боржником своїх обов`язків.

У постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20) та від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) Верховний Суд зробив висновки, що виконавець повинен враховувати кошти, сплачені боржником на користь стягувача, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов`язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім`я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.

Згідно АСВП та ЄДРСР інші боргові зобов`язання окрім аліментних у ОСОБА_3 перед ОСОБА_6 відсутні.

У свої скарзі ОСОБА_2 зазначає, що кошти, які ОСОБА_3 сплачував їй згідно вказаних вище квитанцій були витрачені нею на здійснення обробітку земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , однак лише одна квитанція № 0.0.2600614164.1 від 07.07.2022, підтверджує, що з рахунку, який вказала ОСОБА_5 , як рахунок для сплати аліментів при написанні заяви державному виконавцю для зарахування аліментів ( НОМЕР_2 ) сплачувала за ОСОБА_3 земельний податок у сумі 1608.25 грн. Дві квитанції № 0.0.2538032434.1 та № 0.0.2537976946.1 датовані від 09.05.2022, тобто до червня 2022 часу, коли кошти, які ОСОБА_3 сплачував на рахунок ОСОБА_6 , та які зараховані державним виконавцем як аліменти. В інших долучених квитанціях в графі призначення платежу не зазначено, що оплата здійснюється за ОСОБА_3 .

В той же час, суд зазначає, що ОСОБА_6 достовірно знала про існування рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів, не відмовлялася від отриманих грошових переказів, здійснених боржником та використовувала отримані кошти на власний розсуд.

Щодо кредитів, які ОСОБА_6 отримувала у відповідних установах, суд зазначає, що доказів, які б підтверджували, що отримані нею кошти були витрачені на потреби дітей, відсутні, тому не приймає до уваги зазначену обставину.

Як передбачено частиною першоюстатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин цієї справи, суд вважає, що описані вище перекази коштів на рахунок стягувача на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів вірно враховані державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості боржника за аліментами, оскільки доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем матеріали справи не містять, як і відсутні докази відмови стягувача від отримання грошових переказів від боржника.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи покладений на сторони обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються, зважаючи на відсутність переконливих доказів, що ОСОБА_3 перераховував кошти згідно зазначених вище квитанцій не в рахунок аліментів, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.447-452,259,262,268,272 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні ОСОБА_2 на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Піденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Короба Івана, боржник: ОСОБА_3 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.А. Бойко