Рішення

від 25.02.2025 по справі 906/1297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1297/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бохан С.О. - адвокат, діє на підставі довіреності від 31.12.2024 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СУПРОВІД"

2) ОСОБА_1

про стягнення 312 824,11 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 222 150,22 грн. основного боргу, 10 386,27 грн. пені, 14 329,66 грн. 36% річних, 65 957,43 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В послідуючому ухвалою від 28.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

03.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 48 670,24 грн.

05.02.2025 від позивача до суду надійшов супровідний лист з оригіналами договору поставки №93/24-Ж від 25.04.2024 з додатками, видатковими накладними № 22285, 22286 від 26.04.2024 та договору поруки № П/93/24-Ж від 25.04.2024.

11.02.2025 до суду повернувся примірник ухвали суду від 28.01.2025 з відміткою працівника пошти "адресат відсутній за сказаною адресою".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронного листа.

Також слід відзначити, що на адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 23.12.2024, 28.01.2025, які належним чином направлялися на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/1297/24 відповідачем-2 не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача-2 про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач-2 вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1297/24 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Оскільки явка представників відповідачів в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідачів, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників відповідачів та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (постачальнику, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО СУПРОВІД" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №94/24-Ж, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п.2.2-2.3 договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується у додатках до договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару .

Згідно з п.2.2 договору зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані Постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн. Зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за цим договором є договірною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару Постачальником у порядку, передбаченому п.п.2.2.1-2.2.3, сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін.

Згідно п.2.4 договору умови розрахунків за Товар:

- п. 2.4.1. Покупець проводить розрахунки з Постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п.2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок Постачальника, вказаного в тексті цього договору. У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати Покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені додатками до договору, Постачальник має право: - вимагати сплати Покупцем всієї суми основного боргу за увесь поставлений товар за даним договором та всіх нарахованих відсотків за користування товарним кредитом; - з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, вказаному в додатках до договору, притягнути Покупця до відповідальності, відповідно до п.7.2 договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції Постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованості за увесь поставлений товар за даним договором.

- п. 2.4.2. Ціна товару, що був повернутий Покупцем Постачальнику, за згодою останнього, або непоставлений Покупцю, зменшує розмір останнього платежу Покупця за договором. Якщо розмір останнього платежу за договором є меншим за ціну повернутого або непоставленого товару, то різниця між ними зменшує розмір передостаннього платежу за договором, і так далі. Ця умова поширюється на невиконані платежі Покупця і якщо їх за договором більше ніж один. Строки (терміни) виконання платежів при цьому не змінюються. Отримані ж Постачальником суми авансової частини, як оплати за товар, що не був переданий Покупцю внаслідок його прострочення приймання або його відмови в прийманні товару, або був повернутий Покупцем Постачальнику за згодою останнього (у випадках, не пов`язаних з якістю товару), залишаються в Постачальника як оплата іншого товару за цим договором, у т.ч. такого, що буде поставлений Покупцю в майбутньому.

- п. 2.4.3. Якщо в Покупця немає невиконаних зобов`язань за цим договором, положення п.2.4.2 договору поширюються на невиконані зобов`язання за іншими договорами, укладеними між Покупцем та Постачальником.

- п. 2.4.4. Якщо в Покупця немає невиконаних зобов`язань за цим договором та за іншими договорами, укладеними між Покупцем та Постачальником, то суми авансової частини, як оплати за товар, що був повернутий Покупцем Постачальнику за згодою останнього або непоставлений Покупцю (за умови, що Постачальник відмовився від поставки Покупцю неотриманого ним Товару), підлягають поверненню Постачальником Покупцю протягом 20 банківських днів з моменту отримання Постачальником письмової вимоги Покупця про це.

Відповідно до п. 2.5 договору товар, що був переданий Покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення додатків), підлягає повній оплаті з врахуванням умов п.п. 2.2 - 2.4 цього договору, не пізніше наступного дня після його прийняття (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України). Номенклатура, асортимент та кількість фактично поставленого товару визначається у видаткових накладних. Сплачена авансова частина зараховується в оплату товару, який було поставлено в першу чергу.

Згідно з п.п. 2.6-2.8 договору за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки в розмірі 12% річних, якщо інший розмір відсотків не передбачений додатком до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті Покупцем. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару Покупцем, та закінчується в день розрахунку Покупцем за поставлений товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку, відсотки нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 2.10 договору у випадку недостатності коштів, отриманих від Покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому договору, Постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

- в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6 договору;

- в рахунок сплати відсотків, нарахованих за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) договору;

- в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) договору;

- в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) договору;

- в рахунок оплати вартості (ціни) товару, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого товару;

- в рахунок оплати різниці ціни товару, передбаченої п. 2.2.3 Договору.

Згідно з п. 2.11 договору відсотки за користування товарним кредитом нараховуються Постачальником відповідно до п. 2.6 та 2.7 договору Постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає його в двох примірниках на адресу місцезнаходження Покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов`язується підписати акт та повернути один примірник підписаного акта Постачальнику протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний примірник акта не повертається Постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним Покупцем. Нараховані відсотки за користування товарним кредитом Покупець зобов`язується сплатити у строки, визначені в додатках до договору для оплати вартості (ціни) товару.

Відповідно до п. 3.2.1 договору Покупець зобов`язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п.2 договору та додатку до договору.

Згідно з п. 5.1 договору господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків Покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадках порушення умов даного договору, Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. За порушення даних умов договору Покупець:

а) сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

в) сплачує на користь Постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.3 договору керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов`язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідними додатками до договору №93/24-Ж від 25.04.2024 сторонами визначено погоджено перелік товару, його вартість, строк оплати та розмір відсотків за користування товарним кредитом - 1%.

Окрім того, 25.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (Кредитор, позивач), ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО СУПРОВІД" (Боржник, відповідач-1) укладений договір поруки № П/93/24-Ж, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником всіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим п. 2 цього договору (основний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки у випадку порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору поруки під Основним договором в цьому договорі розуміється Договір поставки № 93/24-Ж від 25.04.2024, укладений між Кредитором (в основному договорі іменується Постачальник) та Боржником (в основному договорі іменується Покупець). Строк дії основного договору становить один рік із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім зобов`язань Покупця по виконанню грошових зобов`язань та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору поруки передбачений цим договором обов`язок Поручителя перед Кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань Боржника за основним договором. Підписанням цього договору Поручитель, без додаткового повідомлення Поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збільшення обсягу обов`язку Боржника перед Кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку Поручителя перед Кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти Поручителя про зміну обсягу обов`язку Боржника перед Кредитором.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4 договору поруки Поручитель несе відповідальність за сплату Боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором. Сторони договору поруки домовились, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 договору поруки Поручитель зобов`язаний у разі порушення Боржником обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок Боржника перед Кредитором в строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, вказаний в даному договорі. У випадку виконання Поручителем обов`язку Боржника за основним договором у повному обсязі, Кредитор на підставі письмової вимоги Поручителя зобов`язується передати Поручителю всі документи, що підтверджують обов`язок Боржника у 5- денний строк з дня отримання такої вимоги. У випадку виконання Поручителем обов`язку Боржника за основним договором у повному обсязі, Поручитель набуває усі права Кредитора щодо обов`язку Боржника за основним договором, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно з п. 6.1 договору поруки цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення даного договору.

Також господарським судом встановлено, що позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 409 522,27 грн. згідно видаткових накладних № 22285 та № 22286 від 26.04.2024 (а.с. 20). Вказані видаткові накладні підписані відповідачем-1 та скріплені печаткою відповідача-1.

Поставлений позивачем товар відповідач-1 оплатив частково на суму 187 371,52 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні платіжні інструкції:

- 26.04.2024 сплатив суму 79 735,14 грн.;

- 02.12.2024 сплатив суму 50 000,00 грн.;

- 05.12.2024 сплатив суму 20 000,00 грн.;

- 10.12.2024 сплатив суму 17 636,38 грн. (Фактично була сплачена сума в розмірі 20000,00 грн., але сума в розмірі 2 363,62 грн. була зарахована в рахунок оплати відсотків за користування товарним кредитом);

- 13.12.2024 сплатив суму 20 000,00 грн.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом сума боргу за поставлений позивачем відповідачу-1 товар становить 222 150,75 грн.

На виконання умов договору сторонами також складені та підписані відповідні акти нарахування відсотків за користування товарним кредитом |(а.с. 24-30).

Неналежне виконання відповідачем-1 умов договору поставки № 93/24-Ж від 25.04.2025 та відповідачем-2 умов договору поруки №П/93/24-Ж від 25.04.2025 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що борг відповідача-1 за поставлений позивачем товар становить 222 150,75 грн.

Умовами п.п. 2.6, 2.7 та 2.11 договору поставки, передбачено, що за користування товарним кредитом Позивач щомісячно нараховує, а Відповідач-1 зобов`язаний сплачувати, відсотки в розмірі та в строк, які передбачені Додатком до Договору поставки (1 % річних).

Всього, згідно актів нарахування відсотків за користування товарним кредитом були нараховані відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 2 363,62 грн., які Відповідачем-1 були повністю сплачені, а наведені вище оплати, згідно п. 2.10 договору поставки, були зараховані в рахунок оплати відсотків за користування товарним кредитом:

10.12.2024 р. було зараховано суму в розмірі 2 363,62 грн.

Отже, за користування товарним кредитом було сплачено 2 363,62 грн. Тобто, станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем по відсоткам за користування товарним кредитом відсутня.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору поставки сторонами визначено збільшення розміру річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України до 36% річних від простроченої суми.

У п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 7.2 договору поставки сторонами узгоджено, що за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день такого прострочення, а також, у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 36% річних та пені, господарським судом встановлено, що такий розрахунок обрахований вірно, а вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Також судом перевірено наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір штрафу становить 65 957,43 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача-1.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вище встановлено господарським судом, відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх грошових зобов`язань за договором поставки №93/24-Ж від 25.04.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ГПК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений договором поруки обов`язок відповідача-2 щодо виконання всіх грошових зобов`язань відповідача-1 перед позивачем за договором поставки, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу у розмірі 222 150,75 грн., 10 386,27 грн. пені, 14 329,66 грн. 36% річних, 65 957,43 грн. штрафу.

Іншого сторонами не доведено.

Інші матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 670,24 грн.

На підтвердження понесених відповідачем витрат до матеріалів справи надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги №20 від 02.01.2023, укладений між адвокатом Боханом С.О. (Адвокат) та ТОВ "Спектр-Агро" (Замовник), згідно з яким Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами;

- Додаток №42 від 12.12.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №20 від 02.01.2023;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6846/10 від 05.09.2018, видане на ім`я Бохан С.О.;

- довіреність від 31.12.2023;

- детальний опис робіт (наданих послуг) за позовом ТОВ "Спектр-Агро" до ТОВ "АГРО СУПРОВІД" за договором №93/24-Ж від 25.04.2024, та Ємчура П.В. за договором поруки №П/93/24-Ж від 25.04.2024;

- акт здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від 03.02.2025.

У п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, які в силу вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача та у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з вищенаведеним, суд зауважує, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (в т. ч. на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши вищевикладене, суд покладає витрати по оплаті професійної правничої допомоги на відповідача в сумі 48 670,24 грн.

Також суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СУПРОВІД" (12113, Житомирська область, Житомирський район, Новоборівська ТГ, с. Ягодинка, вул. Лесі Українки, 1А, код ЄДРПОУ 31199853) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів(пн), вул. Промислова, 20, код ЄДРПОУ 36348550) 222 150,75 грн. основного боргу, 10 386,27 грн. пені, 14 329,66 грн. 36% річних, 65 957,43 грн. штрафу, а також 3 753,89 грн. витрат по сплаті судового збору та 48 670,24 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.03.25

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику позивача - адвокату Бохану С.О. в Електронний кабінет

3 - відповідачу-1 в Електронний кабінет

4 - відповідачу-2 (рек. з повід.)