Постанова від 05.03.2025 по справі 2-78/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2539/25 Справа № 2-78/2011 Суддя у 1-й інстанції - Багбая Є. Д. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за поданням державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бакун А.Д. про звернення стягнення на майно боржника,яке не зареєстровано в установленому законом порядку

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2024 року державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бакун А.Д. звернулася до суду із поданням про звернення стягнення на майно боржника,яке не зареєстровано в установленому законом порядку (том 2 а.с.162-164).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2024 року у задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бакун А.Д. про звернення стягнення на майно боржника,яке не зареєстровано в установленому законом порядку - відмовлено (том 2 а.с.200).

В апеляційній скарзі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання в повному обсязі (а.с. 215-220).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження за №71601943 з примусового виконання виконавчою листа № 78/2011 від 16.03.2023 року виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинськ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний бані України» у особі філії у м. Кривий Ріг у сумі 397 404,97 грн. Також державним виконавцем винесені постанови про стягнення витрат виконавчого провадження на суму 305,01 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 39 740,49 грн. Загальна сума заборгованості за ВП 71601943 складає 437 142,69 гривень.

В ході здійснення виконавчих дій, в порядку ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем систематично вживаються заходи щодо перевірки майнового стану боржника, шляхом надсилання запитів, а саме: до МВС У Даній - про зареєстровані за боржником транспортні засоби, до ДІЮ України про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи та про наявні відкриті рахунки в фінансових установах, до ПФУ - про осіб-боржників, які отримують пенсії та формуються витяги з Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно витягу з Реєстру прав власності па нерухоме майно за боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 35,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . Загальна сума заборгованості за виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 437 142,69 грн.

З даного вбачається, що після реалізації квартири загальна сума заборгованості за виконавчим провадженням буде погашена в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд 1 інстанції виходив з того, що державний виконавець посилається на норми закону, які не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки майно, на яке державний виконавець просить здійснити стягнення зареєстроване у встановленому законом порядку та має власника, а також додаткового до квартири застосовано такий вид обтяження як арешт нерухомого майна, що не дає підстав для звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до п. З ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт не будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення звернення стягнення на таке майно.

Згідно положень ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконання.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України, суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, а саме, з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (том 2 а.с.а.с.172-173,174-175) власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , проте згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.07.2013 року по справі № 209/3207/13 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 на майно особи, права якої оскаржуються, а саме на іншого власника - ОСОБА_2 . Тобто, до спірного майна застосовано додаткове обтяження, питання щодо скасування якого в судовому порядку не вирішувалося.

Досліджуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та наведені правові норми у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на те, що норми закону на які посилається державний виконавець не можуть бути застосовані, оскільки майно, на яке державний виконавець просить здійснити стягнення зареєстроване у встановленому законом порядку та має власника, а також додаткового до квартири застосовано такий вид обтяження як арешт нерухомого майна, що не дає підстав для звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Посилання апелянта в апеляційні скарзі на те, що при вирішенні справи судом 1 інстанції не взято до уваги, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2024 рок скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.07.2013 року по справі № 209/3207/13-ц у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_3 , колегія суддів не бере до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що на день постановлення ухвали, вказана ухвала набрала законної сили та чи доведена вона до відповідних органів, які здійснюють відповідні дії.

Інші викладені в апеляційній скарзі доводи, є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 жовтня 2021 року по справі №209/3207/13-ц

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 367,368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини проголошені 05 березня 2025 року.

Повний текст постанови складено 06 березня 2025 року.

Судді: