Рішення

від 07.03.2025 по справі 922/4472/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4472/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 4 до Фізичної особи - підприємця Гарібова Тимура Тамерлановича, АДРЕСА_1 простягнення 8 300,83 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Гарібова Тимура Тамерлановича про стягнення 8300,83 грн., у тому числі 6 590,79 грн. боргу за договорами, 1 017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 437,42 грн. інфляційних втрат, а також суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року, та договором № 01/15 від 28.01.2015 року на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі.

17.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 31685/24) про долучення доказів.

17.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 31699/24) про об`єднання позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (вх. № 4472/24) залишено без руху. Встановлено Харківському національному університету імені В.Н. Каразіна строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення 3-ї особи (вх. № 32634/24), у якому останній, просить суд, залучити до участі у справі №922/4472/24 у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

27.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду (вх. № 32640/24) у якій позивач зокрема зазначає, що у позовній заяві виявлено технічну помилку, а саме зазначено реквізити договору оренди «5001-Н» замість «№5801-Н». До позовної заяви додано копію договору оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року. У позовній заяві виявлено технічну помилку, а саме - в розрахунках суми позовних вимог та в прохальній частині позовної заяви помилково зазначено суму «437,42 грн. інфляційних втрат» замість «473,42 грн. інфляційних втрат». При цьому загальна сума позовних вимог 8300,83 грн. є коректною та відповідає розрахункам заборгованості. У позовній заяві виявлено технічну помилку, а саме за договором № 01/15 від 28.01.2015 року зазначено суму заборгованості «2006,0 грн.» замість «2006,1 грн.». При цьому загальна сума позовних вимог розмірі 8300,83 грн. є коректною та відповідає розрахункам заборгованості з урахуванням виправлення зазначено технічної помилки. У додатку 15 «Зведений розрахунок заборгованості, неустойки (пеня, штраф) та штрафних санкцій за прострочення грошового зобов`язання (інфляційні втрати та 3% річних) з вивозу ТПВ за договором з орендарем Фізичною особою-підприємцем Гарібовим Тимуром Тамерлановичем» виявлено технічну помилку, а саме в рядку «Усього» помилково зазначено цифру «12,47» замість «12.48». При цьому загальна сума позовних вимог розмірі 8300,83 грн. є коректною та відповідає розрахункам заборгованості з урахуванням виправлення зазначено технічної помилки. Ціна позову із урахуванням прохальної частини позовної заяви 8300,83 грн., у тому числі 6590,79 грн. боргу за договорами, 1017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 473,42 грн. інфляційних втрат.

30.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду (вх. № 32649/24), у якій позивач зокрема зазначає, що на виконання ухвали ухвала Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2024 у справі № 922/4472/24 надаємо позовну заяву із урахуванням виправлених технічних помилок, у прохальній частині якої просить суд, стягнути із відповідача 8300,83 грн., у тому числі 6590,79 грн. боргу за договорами, 1017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 473,42 грн. інфляційних втрат, а також суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4472/24. Розгляд справи № 922/4472/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. У клопотанні позивача від 17.12.2024 року (вх. № 31699/24) про об`єднання позовних вимог відмовлено. Клопотання позивача від 27.12.2024 року (вх. № 32634/24) про залучення 3-ї особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, строк на подачу пояснень протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання копії даної ухвали (із доказами направлення їх учасникам справи, опис вкладення у цінний лист, або використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

10.01.2025 року від 3-ї особи, через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 668/25).

17.02.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 4268/25) про доручення документів.

Як вбачається із Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у 3-ї особи наявний зареєстрований електронний кабінет, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в електронний кабінет, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 30.12.2024 року у справі № 922/4472/24 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 30.12.2024 року о(б) 18:35 год.

Як вбачається із Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в його електронний кабінет, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 30.12.2024 року у справі № 922/4472/24 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Фізичній особі - підприємцю Гарібову Тимуру Тамерлановичу в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 30.12.2024 року о(б) 18:35 год.».

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання сторонами у справі ухвали суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 07.03.2025 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 11.07.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець, 3-я особа) та фізичною особою-підприємцем Гарібовим Тимуром Тамерлановичем (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №5801-Н.

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - бетонну площадку поруч з гуртожитком № 4, інв. № 103100215 (далі - Майно), загальною площею 10,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 13, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 13 січня 2014 року і становить 16900,00 грн.

Згідно пункту 3.1. договору, сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2014 року - 124,45 грн. (додаток № 2).

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень - липень 2014 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2. договору).

Згідно з пунктом 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50 %.

У разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (пункт 3.11 договору).

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 11 липня 2014 року до 11 липня 2015 року.

11.07.2014 року між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме акт приймання передачі орендованого майна.

23.07.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 10.1. викладено у новій редакції «10.1. цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 11.07.2016 року».

08.09.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 10.1. викладено у новій редакції «10.1. цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 11.07.2017 року».

17.10.2017 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 1.1. після слів: «вартість якого» читати: визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 11.07.1017 року і становить за незалежною оцінкою 323000,00 грн. без ПДВ.

Пункт 3.1. викладено у новій редакції з 11.07.2017 року:

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2017 року (із урахуванням індексу інфляції за липень 2017 року) - 215,76 грн. (згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди)

Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 11.07.2017 року до моменту набрання чинності цією додаткової угоди, повинно бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання».

17.10.2017 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 10.1. викладено у новій редакції «10.1. цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 11.07.2018 року».

03.07.2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 10.1. викладено у новій редакції «10.1. цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 11.07.2019 року».

27.06.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, а саме пункт 10.1. викладено у новій редакції «10.1. цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 11.07.2020 року».

09.03.2021 року між сторонами було укладено договір № 7 про внесення змін до договору оренди від 11.07.2014 року № 5801-Н нерухомого майна, що належить до державної власності в новій редакції.

Згідно з пунктом 4.1 розділу І Змінюваних умов договору договору, об`єктом оренди є нерухоме майно, а саме - бетонна площадка поруч з гуртожитком № 4, інвентарний №103100215, загальною площею 10,50 кв.м., за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 13 (далі - Майно).

Відповідно до пункту 9.1 розділу І Змінюваних умов договору договору, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 404,00 грн.

Згідно з п. 12.1 розділу І Змінюваних умов договору договору, договір продовжено строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців, що діє до 10.03.2025 року.

Відповідно до пункту 16 розділу І Змінюваних умов договору договору співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору становить: балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати, державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Пунктом 3.2 розділу ІІ Незмінювані умови договору договору визначено, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Згідно пункту 3.3 розділу II Незмінювані умови договору договору орендар повинен сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Пунктом 7.1. розділу ІІ Незмінювані умови Договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний: протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати Майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, на користь балансоутримувача згідно з Порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати балансоутримувачу та орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів); поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застрахованим, і надавати балансоутримувачу та орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Якщо договір страхування укладений на строк, що є іншим, ніж один рік, такий договір повинен бути поновлений після закінчення строку, на який він укладено. Якщо строк дії договору оренди менший, ніж один рік, то договір страхування укладається на строк дії договору оренди. Оплата послуг страховика здійснюється за рахунок орендаря (страхувальника).

Також, позивач зазначає, що 28.01.2015 року між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна (позивач, балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Гарібовим Тимуром Тамерлановичем (відповідач, орендар) було укладено договір № 01/15 на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі.

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що предметом договору є відшкодування орендарем балансоутримувачу земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, у якій орендується приміщення.

Згідно договору оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно бетонна площадка поруч з гуртожитком № 4, інв. № 103100215, загальною площею 10,50 кв.м. за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 13, що перебуває на балансі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Майно передане в оренду з метою розміщення кіоску, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, орендар зобов`язується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відшкодовувати балансоутримувачу земельний податок згідно з розрахунком, що додається (додаток № 2). У разі зміни ставок чи коефіцієнтів податку, орендар зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу земельний податок з урахуванням нових ставок чи коефіцієнтів з дня їх введення без укладання додаткових угод на підставі наданих балансоутримувачем розрахунків.

Пунктом 2.3. договору, сторони визначили, що орендар зобов`язується самостійно сплачувати вартість спожитої електроенергії шляхом укладання договору з КП «Харківобленерго». Копію такого договору орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу причтом 10 днів з моменту його укладання. У разі не укладання вказаного договору або ненадання його копії балансоутримувачу у встановлений даним договором строк, балансоутримувач має право вимагати від орендаря відшкодування вартості фактично спожитої електроенергії на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків із обов`язковим подальшим внесенням відповідних змін у даний договір.

Сторони дійшли згоди, що орендар користується іншими комунальними послугами (теплопостачання, водопостачання, водовідведення). У разі виникнення необхідності в користування іншими комунальними послугами, орендар зобов`язаний повідомити про це баланесоутримувача та внести зміни у даний договір або укласти відповідні договори з комунальним підприємством (КП «Водоканал», КП «Харківські теплові мережі» та ін.), копії яких надати балансоутримувачу протягом 10 днів з моменту їх укладання (пункту 2.4. договору).

Згідно пункту 3.1. договору, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої розділом 2 цього договору, балансоутримувач має право вимагати від орендаря сплатити пеню із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Цей договір укладено на строк дії договору оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року, тобто з 11 липня 2014 року до 11 липня 2015 року відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України та частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (пункт 4.1. договору).

Продовження строку дії даного договору відбувається за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод на строк, передбачений договором оренди приміщення (пункт 4.2. договору).

06.05.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 відповідно до умов якої, сторони погодили розрахунок витрат на утримання будівлі, що є додатком № 2 до договору № 01/15 на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, викласти у новій редакції, що додається до даної додаткової угоди.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 8, умови даної угоди застосовується до відносин між сторонами, які виникли до її укладання, тобто з 01 січня 2021 року, відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України та частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Проте, за твердженнями позивача, в порушення умов договору оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року про своєчасне внесення орендної плати відповідач (орендар) більш ніж 3 місяці підряд не вносив плату за користування державним майном Балансоутримувачу у розмірі 50 відсотків суми орендної плати.

Також в порушення умов договору №01/15 від 28.01.2015 року про своєчасне відшкодування витрат відповідач (орендар) більш ніж 3 місяці підряд не компенсував Балансоутримувачу витрати на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг та сплату земельного податку.

Як зазначає позивач, останній звернувся до відповідача з листом від 06.11.2023 року № 0614/29, у якому було повідомлено відповідача про наявність заборгованості, та про необхідність її сплати. Проте, зазначений лист було повернуто поштовим оператором із позначкою: «повертається за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідачем не здійснено повного та своєчасного розрахунку, станом на час подання позовної заяви заборгованість відповідача (орендаря) перед позивачем (балансоутримувачем) становить 8 300,83 грн., у тому числі 6 590,79 грн. боргу за договорами, 1 017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 437,42 грн. інфляційних втрат, яка складається із:

1) за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року - 6294,82 грн. із розрахунку 4944,54 грн. заборгованість за договором, 762,67 грн. пені, 150,00 грн. 3% річних та 437,61 грн. інфляційних втрат;

2) за договором № 01/15 від 28.01.2015 року - за зобов`язанням із відшкодування витрат на утримання будівлі - 435,29 грн. із розрахунку 339,86 грн. заборгованість із відшкодування витрат на утримання будівлі, 62,20 грн. пені, 27,79 грн. 3 % річних та 5,44 грн. інфляційних втрат. - за зобов`язанням відшкодування плати за землю 1558,24 грн. із розрахунку 1296,65 грн. заборгованість із відшкодування плати за землю, 190,58 грн. пені, 40,80 грн. 3 % річних та 30,21 грн. інфляційних втрат. - за зобов`язанням відшкодування витрат на вивезення сміття - 12,48 грн. із розрахунку 9,74 грн. заборгованість із відшкодування витрат на вивезення сміття, 1,78 грн. пені, 0,80 грн. 3 % річних та 0,16 грн. інфляційних втрат.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до пункту 16 розділу І договору № 7 від 09.03.2021 року (договором оренди № 5801-Н) співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору становить:

балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати,

державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Пунктом 3.2 договору № 7 від 09.03.2021 року (договором оренди № 5801-Н) визначено, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Згідно пункту 3.3 договору № 7 від 09.03.2021 року (договором оренди № 5801-Н) орендар повинен сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Пунктом 3.4 договору № 7 від 09.03.2021 року (договором оренди № 5801-Н) визначено, що орендар сплачує оренду плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надасилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Пунктом 4.1. договору № 7 зокрема визначено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті поверненню майна з оренди.

Майно вважається повернутим орендодавцю / балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 12.12 договору № 7 (договором оренди № 5801-Н)).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у прохальній частині позовної заяви, заявлено до стягнення із відповідача суму боргу за договорами у загальному розмірі 6 590,79 грн.

Судом встановленого, що вказана позивачем загальна сума боргу у розмірі 6 590,79 грн. зокрема складається із:

- заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року у загальному розмірі - 4 944,54 грн. (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог за період з жовтня 2022 року по листопад 2024 року) та

- заборгованості за договором № 01/15 від 28.01.2015 року на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі у загальному розмірі 1 646,25 грн.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення позивачем суми боргу у розмірі 4 944,54 грн. (за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року) за заявлений позивачем загальний період жовтня 2022 року по листопад 2024 року відповідно до наданого до суду розрахунку суми позовних вимог, та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно та із урахуванням умов договору.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано до суду, ані доказів повернення майна, ані доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягає до задоволення.

У зв`язку зі неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивачем у прохальній частині позовної заяви було заявлено до стягнення із відповідача загальні суми штрафних санкцій, а саме: - 1 017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 437,42 грн. інфляційних втрат.

При цьому, як вбачається із наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог, судом встановленого, що вказані позивачем загальні суми нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, складаються із наступних нарахувань:

- за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року 762,67 грн. пені, 150,00 грн. 3% річних та 437,61 грн. інфляційних втрат (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог);

та за договором 01/15 від 28.01.2015 року на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, а саме:

- 62,20 грн. пені, 27,79 грн. 3 % річних, 5,44 грн. інфляційних втрат (нарахованих на заборгованість у розмірі 339,86 грн. із відшкодування витрат на утримання будівлі)

- 190,58 грн. пені, 40,80 грн. 3 % річних, 30,21 грн. інфляційних втрат (нарахованих на заборгованість у розмірі 1296,65 грн. із відшкодування плати за землю);

- 1,78 грн. пені, 0,80 грн. 3 % річних, 0,16 грн. інфляційних втрат (нарахованих на заборгованість у розмірі 9,74 грн. із відшкодування витрат на вивезення сміття).

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 150,00 грн. 3% річних та 437,61 грн. інфляційних втрат (за договором оренди № 5801-Н), суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Як зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 150,00 грн. - 3% річних (за загальний період з 16.10.2022 року по 30.11.2024 року) та 437,61 грн. інфляційних втрат (за загальний період з 16.10.2022 року по 30.11.2024 року) (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у сумі 762,67 грн. (за загальний період з 16.10.2022 року по 01.12.2024 року) (відповідно до наданого розрахунку за договором оренди № 5801-Н), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 762,67 грн. (за загальний період з 16.10.2022 року по 01.12.2024 року) (відповідно до наданого розрахунку), у онлайн системі ЛігаЗакон, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Щодо заявленої позивачем до стягнення із відповідача заборгованість за договором № 01/15 від 28.01.2015 року на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог на загальну суму 2006,01), а саме:

- за зобов`язанням із відшкодування витрат на утримання будівлі - 435,29 грн. із розрахунку:

339,86 грн. заборгованість із відшкодування витрат на утримання будівлі,

62,20 грн. пені,

27,79 грн. 3 % річних,

5,44 грн. інфляційних втрат;

- за зобов`язанням відшкодування плати за землю 1558,24 грн. із розрахунку:

1296,65 грн. заборгованість із відшкодування плати за землю,

190,58 грн. пені,

40,80 грн. 3 % річних,

30,21 грн. інфляційних втрат.

- за зобов`язанням відшкодування витрат на вивезення сміття - 12,48 грн. із розрахунку:

9,74 грн. заборгованість із відшкодування витрат на вивезення сміття,

1,78 грн. пені,

0,80 грн. 3 % річних,

0,16 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.1. договору, орендар зобов`язується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відшкодовувати балансоутримувачу земельний податок згідно з розрахунком, що додається (додаток № 2).

У разі зміни ставок чи коефіцієнтів податку, орендар зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу земельний податок з урахуванням нових ставок чи коефіцієнтів з дня їх введення без укладання додаткових угод на підставі наданих балансоутримувачем розрахунків.

Пунктом 2.3. договору, сторони визначили, що орендар зобов`язується самостійно сплачувати вартість спожитої електроенергії шляхом укладання договору з КП «Харківобленерго». Копію такого договору орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу причтом 10 днів з моменту його укладання. У разі не укладання вказаного договору або ненадання його копії балансоутримувачу у встановлений даним договором строк, балансоутримувач має право вимагати від орендаря відшкодування вартості фактично спожитої електроенергії на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків із обов`язковим подальшим внесенням відповідних змін у даний договір.

Сторони дійшли згоди, що орендар користується іншими комунальними послугами (теплопостачання, водопостачання, водовідведення). У разі виникнення необхідності в користування іншими комунальними послугами, орендар зобов`язаний повідомити про це баланесоутримувача та внести зміни у даний договір або укласти відповідні договори з комунальним підприємством (КП «Водоканал», КП «Харківські теплові мережі» та ін.), копії яких надати балансоутримувачу протягом 10 днів з моменту їх укладання (пункту 2.4. договору).

Згідно пункту 3.1. договору, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої розділом 2 цього договору, балансоутримувач має право вимагати від орендаря сплатити пеню із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд, здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем із відповідача сум, а саме:

- заборгованості за зобов`язанням із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн. (за період лютий 2022 року);

- заборгованості за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн. (за період з лютий 2022 року, жовтень 2023 грудень 2023 року, лютий березень 2024 року);

- заборгованості за зобов`язанням відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн. (за період з лютий 2022 року) відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, дійшов висновку, що такі нарахування здійснено вірно, та вони відповідають відносинам, що виникли між сторонами.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору, позивачем відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, заявлено до стягнення із відповідача:

- пеню у сумі 62,20 грн., 3 % річних у розмірі - 27,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5,44 грн. (на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн.;

- пеню у сумі 190,58 грн., 3 % річних у розмірі - 40,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30,21 грн. (на суму боргу за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн.);

- пеню у сумі 1,78 грн., 3 % річних у розмірі - 0,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 0,16 грн. (на суму боргу відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн.)

Щодо стягнення із відповідача нарахованих позивачем

- пені у сумі 62,20 грн. (нарахованої на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн.);

- пені у сумі 190,58 грн. (нарахованої на суму боргу за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн.) за загальний період з 11.03.2022 року по 11.04.2024 року);

- пені у сумі 1,78 грн. (нарахованої на суму боргу відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн.) за період з 11.03.2022 року по 11.09.2022 року відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, суд зазначає наступне.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що при несвоєчасному внесення плати, передбаченої розділом 2 цього договору. балансоутримувач має право вимагати від орендаря сплати пені із розрахунком подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми пені відповідно до наданого розрахунку із урахуванням вимог діючого законодавства за заявлений позивачем період, судом було встановлено, що позивачем визначено у розрахунку суми позовних вимог пеню у сумі 62,20 грн. (нарахованої на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн.) проте, не надано її розрахунку. При цьому, як вбачається із розрахунку, період прострочення є з 11.03.2022 року.

У зв`язку із чим, суд приймає до уваги, що як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Враховуючи вищевикладене, пеня нарахована позивачем на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн. із урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України має складати період з 11.03.2022 року по 11.09.2022 року.

У зв`язку із чим, судом було здійснено перевірку заявленої до стягнення пені, а саме

- пені у сумі 62,20 грн. (нарахованої на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн.) за період з 11.03.2022 року по 11.09.2022 року;

- пені у сумі 190,58 грн. (нарахованої на суму боргу за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн.) за загальний період з 11.03.2022 року по 11.04.2024 року);

- пені у сумі 1,78 грн. (нарахованої на суму боргу відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн.) за період з 11.03.2022 року по 11.09.2022 року відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, із урахуванням встановленого періоду, в онлайн системі "Ліга Закон", та встановлено, що такі нарахування не перевищують розрахунку суду, а тому підлягають до задоволення.

Щодо стягнення із відповідача нарахованих позивачем

- 3 % річних у розмірі - 27,79 грн. за період з 11.03.2022 року по 30.11.2024 року та інфляційні втрати у розмірі 5,44 грн. за період з лютий 2022 року (нарахованих на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн.);

- 3 % річних у розмірі - 40,80 грн. за період з 11.03.2022 року по 30.11.2024 року та інфляційні втрати у розмірі 30,21 грн. за період лютого 2022 року по березень 2024 року (нарахованих на суму боргу за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн.) за період з

- 3 % річних у розмірі - 0,80 грн. за період з 11.03.2022 року по 30.11.2024 року та інфляційні втрати у розмірі 0,16 грн. за період лютий 2022 року (нарахованих на суму боргу відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було здійснено перевірку заявлених до стягнення

- 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем на суму боргу із відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 339,86 грн., суму боргу за зобов`язанням відшкодування плати за землю у розмірі 1 296,65 грн. та суму боргу відшкодування витрат на вивезення сміття у розмірі 9,74 грн. за вищевказаний період відповідно до розрахунку суми позовних вимог в онлайн системі "Ліга Закон", та встановлено, що такі нарахування не перевищують розрахунку суду, а тому підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів здійснення повної та своєчасної сплати суми боргу за договором, або спростування заявлених позивачем до стягнення сум, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення із відповідача 6 590,79 грн. боргу за договорами, 1 017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних та 473,42 грн. інфляційних втрат, яка складається із:

- заборгованості за договором оренди № 5801-Н від 11.07.2014 року - 6294,82 грн. із розрахунку - 4 944,54 грн. заборгованість за договором, 762,67 грн. - пені, 150,00 грн. -3% річних та 437,61 грн. - інфляційних втрат;

- заборгованості за договором № 01/15 від 28.01.2015 року на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, яка становить:

1. за зобов`язанням із відшкодування витрат на утримання будівлі - 435,29 грн. із розрахунку 339,86 грн. заборгованість із відшкодування витрат на утримання будівлі, 62,20 грн. пені, 27,79 грн. 3 % річних та 5,44 грн. інфляційних втрат;

2. за зобов`язанням відшкодування плати за землю 1558,24 грн. із розрахунку 1296,65 грн. заборгованість із відшкодування плати за землю, 190,58 грн. пені, 40,80 грн. 3 % річних та 30,21 грн. інфляційних втрат;

3. за зобов`язанням відшкодування витрат на вивезення сміття - 12,48 грн. із розрахунку 9,74 грн. заборгованість із відшкодування витрат на вивезення сміття, 1,78 грн. пені, 0,80 грн. 3 % річних та 0,16 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 331,Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гарібова Тимура Тамерлановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 4, ЄДРПОУ 02071205) 8300,83 грн. у тому числі 6 590,79 грн. боргу за договорами, 1 017,23 грн. пені, 219,39 грн. 3% річних, 473,42 грн. інфляційних втрат та 2 422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 4 ЄДРПОУ 02071205);

відповідача: Фізичної особи - підприємця Гарібова Тимура Тамерлановича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "07" березня 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова