ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 761/16888/23
провадження № 61-11364св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року в складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року в складі колегії суддів: Євграфової Є.П., Желепи О. В., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка заробітну плату за період з 24 грудня 2021 року по 04 січня 2023 року в розмірі 674 189,98 грн; грошову компенсацію втрати частини грошових доходів працівника внаслідок порушення строків виплати заробітної плати в період з 24 грудня 2021 року по 04 січня 2023 року в розмірі 165 188,71 грн; грошову компенсацію за невикористану відпустку станом на 24 грудня 2021 року в розмірі 369 300,00 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу в період із 06 серпня 2021 року по 23 грудня 2021 року в розмірі 157 041,06 грн; грошову компенсацію втрати частини грошових доходів працівника внаслідок порушення строків виплати середнього заробітку в період з 06 серпня 2021 року по 23 грудня 2021 року в розмірі 69 797,91 грн, а всього 1 435 517,66 грн, а також 300 000,00 грн моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Верховного Суду від 19 травня 2020 року його поновлено на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України з 06 квітня 2019 року.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 316 від 16 березня 2021 року «Про реорганізацію закладів освіти» Національну академію державного управління при Президентові України приєднано до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На виконання рішення суду Верховного Суду від 19 травня 2020 року Міністерство освіти і науки України видало наказ № 508-к від 24 грудня 2021 року про поновлення його на посаді президента академії.
28 грудня 2021 року він приступив до роботи.
Однак, починаючи з дня його поновлення на роботі й до дня звільнення (04 січня 2023 року) відповідач безпідставно не виплачував йому заробітну плату, чим грубо порушив законодавство про працю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Київського національного університету імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 серпня 2021 року по 23 грудня 2021 року в розмірі 157 041,06 грн; грошову компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати середньої заробітної плати в період з 06 серпня 2021 року по 23 грудня 2021 року в розмірі 69 797,91 грн; заробітну плату за період затримки з дати поновлення позивача на посаді, а саме з 24 грудня 2021 року по дату звільнення - 04 січня 2023 року в розмірі 427 152,00 грн; та грошову компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати заробітної плати в період з 24 грудня 2021 року по 04 січня 2023 року в розмірі 113 636,29 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості зазначених вимог позивача. Розрахунок середньої заробітної плати позивача здійснений з урахуванням відомостей, що вже були встановлені рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року в справі № 761/36033/20.
Підстав для стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 369 300,00 грн немає, оскільки така вимога стосується періоду, який охоплювався позовною заявою в рамках розгляду справи № 761/36033/20, у якій ухвалено рішення про стягнення усіх належних позивачу виплат.
Факт завдання моральної шкоди позивач не довів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року в частині стягнення грошової компенсації втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати середньої заробітної плати в період з 06 серпня 2021 року по 23 грудня 2021 року в розмірі 69 797,00 грн скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи цю позовну вимогу,суд першої інстанції не врахував, що вимога про стягнення з відповідача компенсації, яка пов`язана з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставною, адже стосується не раніше нарахованих і вчасно невиплачених доходів, а виплати разового характеру.
Висновки суду першої інстанції в іншій частині вимог законні та обґрунтовані.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У серпні 2024 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 9901/226/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що обов`язок з виплати позивачу заробітної плати лежить на Міністерстві освіти та науки України, до якого перейшли права як засновника Національної академії державного управління при Президентові України, так і роботодавця її керівника. У період з 24 грудня 2021 року по 04 січня 2023 року заробітна плата позивачу не нараховувалась. Позивач звернувся до суду з пропуском строків звернення, встановлених законом.
Також у серпні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якійпросить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2019 року в справі № 814/1428/18, від 14 травня 2019 року в справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року в справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року в справі № 420/7633/20, від 04 квітня 2023 року в справі № 640/8348/21, від 21 серпня 2023 року в справі № 460/6767/20, від 18 жовтня 2023 року в справі № 161/8287/22.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, суд апеляційної інстанції не врахував, що доходи громадян є рівнозначними та не мають разового характеру.
Суди залишили поза увагою те, що в справі № 761/36033/20 питання компенсації за невикористану відпустку не вирішувалось, а позовні вимоги з цього приводу не заявлялися. Відповідач у суді першої інстанції фактично визнав цю вимогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 29 серпня 2024 року та від 16 жовтня 2024 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2024 року зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині, яка стосується задоволених позовних вимог, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
11 вересня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Верховного Суду від 19 травня 2020 року визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 05 квітня 2019 року № 105/2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України», поновлено ОСОБА_1 на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України з 06 квітня 2019 року.
Указом Президента України від 05 листопада 2020 року № 487/2020 «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами», Національну академію державного управління при Президентові України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
На виконання зазначеного Указу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147 «Деякі питання реорганізації закладів освіти» Національну академію державного управління при Президентові України реорганізовано шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2021 року № 316 «Про реорганізацію закладів освіти» уточнено, що Національна академія державного управління при Президентові України реорганізовується шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурний підрозділ.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року в справі № 761/36033/20 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення середньої заробітної плати за весь період затримки розрахунку, починаючи з 06 квітня 2019 року по день ухвалення рішення та моральної шкоди. Стягнуто з Національної академії державного управління при Президентові України на користь ОСОБА_1 880 752,12 грн та 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2021 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, у справі № 9901/226/19 задоволено подання державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінено сторону виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення суду в справі № 9901/226/19, а саме боржника - Президента України на Міністерство освіти і науки України.
На виконання цього судового рішення наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2021 року № 508-к позивача поновлено на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України з 06 квітня 2019 року.
28 грудня 2021 року позивач був ознайомлений з наказом про поновлення.
Міністерство освіти і науки України листом від 13 січня 2022 року № 1/534-22 повідомило відповідача про поновлення ОСОБА_1 на посаді президента академії з 06 квітня 2019 року.
На підставі заяви позивача від 04 січня 2023 року наказом Голови комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові Українивід 04 січня 2023 року № 01-ос ОСОБА_1 звільнено з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України 04 січня 2023 року в порядку переведення до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (пункт 5 статті 36 К3пП України).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем.
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.
Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, грошової компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів позивача внаслідок порушення строків виплати заробітної плати.
Позовні вимоги пов`язані з тривалим невиконанням рішення Верховного Суду від 19 травня 2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України та невиплатою заробітної плати після поновлення на цій посаді.
Такі вимоги позивач пред`явив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважав, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка як правонаступник Національної академії державного управління при Президентові України є належним відповідачем у справі.
Проте Верховний Суд такий висновок вважає передчасним, з огляду на таке.
Відповідно до статті 21 КЗпП України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України).
Тобто, виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця яким, зокрема, може бути власник установи чи уповноважений ним орган.
Відповідно відповідальність за затримку виплати заробітної плати також лежить на роботодавцеві.
Згідно з установленими в справі обставинами ОСОБА_1 був призначений та звільнений з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України засновником цієї академії - Президентом України.
Надалі, у зв`язку зі змінами в управлінні академії, повноваження її засновника перейшли до Міністерства освіти та науки України, що встановлено ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року в справі № 9901/226/19.
Саме наказом Міністерства освіти та науки України від 24 грудня 2021 року № 508-к позивач був поновлений на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України з 06 квітня 2019 року.
На час видачі цього наказу Національна академія державного управління при Президентові України була реорганізована шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який відповідно є правонаступником всіх її прав та обов`язків.
Проте ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах безпосередньо з Національною академією державного управління при Президентові України, керівником якої він був, а будь-яких доказів, які б свідчили про те, що саме Національна академія державного управління при Президентові України була тим органом, який зобов`язувався виплачувати йому заробітну плату, матеріали справи не містять.
При цьому на підставі судового рішення ОСОБА_1 був поновлений на посаді президента академії з 06 квітня 2019 року на тих же самих умовах, на яких він працював до звільнення.
Відповідно для встановлення належності відповідача у цій справі необхідно визначити орган, який був уповноважений здійснювати виплату заробітної плати позивачу на час його незаконного звільнення (05 квітня 2019 року), та після цього з`ясувати до якої саме установи чи органу такі повноваження перейшли.
Проте суд апеляційної інстанції зазначені обставини не з`ясував, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про те, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка є належним відповідачем у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить врахувати вищевикладеней ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Київського національного університету імені Тараса Шевченка задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2025 |
Оприлюднено | 10.03.2025 |
Номер документу | 125673421 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні