Ухвала

від 03.03.2025 по справі 160/6191/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 березня 2025 рокуСправа № 160/6191/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_1 користувачем місця родинного поховання в межах земельної ділянки де похована його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та його зять ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та які поховані на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро; визнати протиправним дії Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на поховання/підпоховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці родинного поховання на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро, користувачем якого є ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради щодо не видачі ОСОБА_1 свідоцтва про поховання, як користувачу місця родинного поховання де похованні його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та його зять ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та які поховані на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро; зобов`язати Комунальне підприємство «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради видати ОСОБА_1 свідоцтво про поховання його дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як користувачу місця родинного поховання в межах земельної ділянки де похована його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та його зять ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро; визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення з приводу надання дозволу на перепоховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який похований на місці родинного поховання на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро, користувачем якого є ОСОБА_1 ; зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2025 року, щодо надання дозволу на перепоховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який похований на місці родинного поховання на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро, користувачем якого є ОСОБА_1 ; стягнути солідарно з Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зміст позовних вимог та матеріали позовної заяви суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 статті 124 Конституції України, передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №813/1076/17 та від 14.11.2018 року у справі №817/986/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно частини 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За умовами частини 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Відповідно до частин 4, 5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом спірних правовідносин позивачем визначено протиправні дії Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на поховання/підпоховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці родинного поховання на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м.Дніпро, користувачем якого є ОСОБА_1 та протиправну бездіяльність Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради щодо не видачі ОСОБА_1 свідоцтва про поховання, як користувачу місця родинного поховання де похованні його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та його зять ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та які поховані на території кладовища ж/м Чаплі по вулиці Чаплинській, Самарський район в м. Дніпро.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Комунальним підприємством "Міська ритуальна служба" прийнято рішення про надання місця для поховання та надання дозволу на встановлення надгробку на місці родинного поховання позивача. Однак Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на заяву позивача щодо перепоховання ОСОБА_6 було повідомлено, що такі дії здійснити неможливо у зв`язку з відсутністю у позивача документів, які б підтверджували право користування місця родинного поховання.

Водночас згідно з положеннями Статуту Комунального підприємства "Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 20.12.2023 року № 64/45, Комунальне підприємства "Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради за є комунальним унітарним підприємством, створеним на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту метою створення і діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту предметом господарської діяльності підприємства для реалізації зазначеної мети є, зокрема, здійснення організації поховання померлих громадян на території міста Дніпра.

З огляду на положення Статуту, Комунальне підприємства "Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради не здійснює владних управлінських функцій ні на підставі закону, ні на підставі делегованих повноважень, а здійснює господарську діяльність з метою задоволення потреб населення в ритуальних послугах.

Тобто, відповідач-1 по даній справі не наділений ознаками суб`єкта владних повноважень, рішення, дії або бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Отже, подана позовна заява містить декілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства та щодо яких законом визначена підсудність різним судам.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, на підставі положень пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 160, 169, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська