Ухвала від 06.03.2025 по справі 280/420/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2025 року Справа № 280/420/25 Запорізький окружний адміністративний суд в порядку письмового провадження у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ІМПЕРІЯ РА про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ІМПЕРІЯ РА

до Дніпровської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ІМПЕРІЯ РА до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000037/1 від 17.09.2024.

Визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000179 від 17.09.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ІМПЕРІЯ РА судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

03.03.2025 за вх. №9746 (подано 01.03.2025 через систему "Електронний суд") до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивча витрат на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до частини 4 статті 229Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

Розглянувши заяву представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

З наведеної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд враховує, що у надісланій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача фактично порушував питання про розподіл судових витрат, про що зазначено в прохальній частині позовної заяви.

При цьому, в мотивувальній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №280/420/25 судом зазначено про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача не було надано належних доказів, які б підтвердили їх понесення.

Суд зауважує, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Отже, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, що вже вказує на відсутність підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

У силу частини третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що за обставин розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників на підставі пункту 2 частини першої статті 263 КАС України можливість вчинення учасниками справи окремих процесуальних дій (як-то подання заяви про уточнення, зміну, збільшення позовних вимог, подання клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу тощо) було обмежено п`ятнадцятиденним строком з дня відкриття провадження у справі. Такий строк у цій справі закінчився 09.10.2024, в його межах до суду заяви та клопотання позивача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №620/2936/20 зазначив, що правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Порядок розподілу судових витрат регламентований статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною сьомою цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Обов`язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження), що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. У такому випадку суд відмовляє у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

При цьому, відповідні докази було подано до суду після розгляду справи по суті, що є визначеною процесуальним законодавством підставою для відмови у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем або його представником на час ухвалення рішення Запорізьким окружним адміністративним судом від 25.02.2025 не подано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, як і не подано до суду заяву із обґрунтуванням поважних причин неможливості подати докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та надання до ухвалення рішення у справі, відтак судом у рішенні від 25.02.2025 питання про розподіл судових витрат вирішено на підставі наявних у справі документів.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних процесуальних дій в період з дня відкриття провадження у справ по день ухвалення судом рішення представником позивача у справі не здійснювалося, при цьому справа розглядалася в письмовому провадженні без участі представника позивача. Отже, причин неможливості надання позивачем доказів понесення судових витрат на правничу допомогу до винесення судового рішення судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності причин неподання доказів про понесені судові витрати на правничу допомогу до вирішення справи по суті та неподання відповідної заяви, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 по справі № 340/2449/19, яка є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 248, 252, 256, 294, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача у справі №280/420/25, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 06.03.2025.

Суддя М.С.Лазаренко