Рішення

від 25.02.2025 по справі 520/27906/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 р. № 520/27906/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ольги Горшкової,

за участю секретаря судового засідання - Юлії Кандиби,

представника відповідача - Юлії Павлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0873091-2416-2037 від 01.09.2021 року в частині 920683,81 грн., № 0873095-2416-2037 від 01.09.2021 року в частині 113078,26 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року по справі №520/27906/21, адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року по справі №520/27906/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 по справі 520/27906/21 - залишено без змін.

Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.02.2024 по справі №520/27906/21, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року скасовано. Справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року по справі №520/27906/21, адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.

Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2024 року по справі №520/27906/21, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №520/27906/21. Указану справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/27906/21 розподілено судді Ользі Горшковій.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що не згоден із позицією відповідача про віднесення належного позивачеві нерухомого майна до того чи іншого типу на підставі інформаційних систем податкового органу. На переконання представника позивача, податковий орган безпідставно відніс приналежне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно до офісних/торгівельних приміщень, що призвело до помилкового застосування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: у 2018 році - 37,23 грн/кв. м, у 2019 році - 41,73 грн/кв. м, у 2020 році - 47,23 грн/кв. м. Водночас у технічній документації спірний об`єкт нерухомості визначений як виробничий, що свідчить про його віднесення до промислового у розумінні Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000. За таких обставин ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мала б становити: у 2018 році - 9,18 грн/кв. м, у 2019 році - 4,17 грн/кв. м, у 2020 році - 4,72 грн/кв. м. Також представник позивача вказує, що відповідачем не доведено, що нежитлові приміщення використовуються ТОВ «Автрамат-Рембуд» як офісні, керівником якого є позивач.

Також вказав, що 04.04.2024 позивачем було отримано експертний висновок АС1 № 2408701 від 27.03.2024 року, виготовлений ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві", яким підтверджено класифікацію належного йому нерухомого майна за кодом 1251.8 ДК 018:2000 "Будівлі промислові. Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості". На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо цільового призначення нежитлових будівель відсутні. У графі "Тип майна" зазначено нежитлові приміщення, без конкретизації приналежності. Позивачем будь-яких правовстановлюючих документів до ГУ ДПС надано не було. Відтак, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень ГУ ДПС керувалось відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до інформаційних систем ГУ ДПС приміщення за адресою: вул. Плиткова, 12, м. Харків використовуються ТОВ "Автрамат-Рембуд" (код ЄДРПОУ 23142659) як офісні приміщення. Відповідно до ідентифікаційних даних, що додаються керівником ТОВ "Автрамат-Рембуд" позивач є керівником юридичної особи. Так, податок нараховано відповідно до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (далі Рішення № 542). Ставка податку у 2018 - 2020 роках становила 1% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.11.2024 прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 26.11.2024.

Розгляд справи переносився у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2025.

Розгляд справи неодноразово переносився у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, а також у зв`язку із зайнятістю судді у розгляді іншої справи, тимчасовим припиненням роботи компютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", тривалістю "Повітряної триваоги" у м. Харків.

У судовому засіданні 25.02.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засданні 25.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно з вимогами ст. 250 КАС України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 9898,1 кв. м., що складається з:

- нежитлового приміщення 1-го поверху № 17 в літ. «ГТ-1» площею 8814,8 кв. м (договір купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 4711);

- нежитлових приміщень підвалу № 1, 2, 1-го поверху № 1-:-16, 18-:-29, антресоль 1-го рівня № 30-:-33, антресоль 2-го рівня № 34-:-38 в літ. «ГТ-1» загальною площею 1083.3 кв. м (договір купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 4717).

Це підтверджується також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

01 вересня 2021 року Головне управління ДПС у Харківській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- №0873091-2416-2037, яким позивачу відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 1077646,02 грн, зокрема: 328175 грн - за 2018 рік, 367841,60 грн - за 2019 рік, 381629,42 грн - за 2020 рік;

- №0873095-2416-2037, яким позивачу відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 132437,94 грн, зокрема: 40331,26 грн - за 2018 рік, 45206,11 грн - за 2019 рік, 46900,57 грн - за 2020 рік.

29 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою для звірки даних щодо розміру ставки податку та нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Листом №52130/6/20-40-24-16-21 від 19 листопада 2021 року Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що на теперішній час позивачем не надано доказів, які б свідчили, що впродовж 2018-2020 років належна йому нежитлова будівля використовувалась за функціональним призначенням та в межах власної господарської діяльності, не надано документів, які б дали змогу визначити класифікаційну ознаку будівель, тому підстави для застосування пільг, передбачених підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлює, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

За правилами підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таким чином, відповідно до приписів пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України органи місцевого самоврядування, серед іншого, встановлюють ставки податку на нерухоме майно, а саме для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому у підпункті 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України законодавець встановив максимальну межу розміру такого податку (1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування) та надав право органу місцевого самоврядування на диференціацію розміру ставки податку залежно від місця розташування (зональності), виду нерухомості та особи платника податку.

На виконання означених вище вимог Харківська міська рада рішенням №572/17 визначила диференційовані ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від їх виду, встановивши, що 1% від розміру мінімальної заробітної плати підлягає сплаті за готельні, офісні, торговельні будівлі та будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), 0,25 % - за будівлі промислові та склади, 0,1% - за гаражі та інші будівлі, 0% - за господарські (присадибні) будівлі. З 01 січня 2019 року ставка 0,25 % від розміру мінімальної заробітної плати взагалі була виключена відповідно до рішенням Харківської міської ради від 28 листопада 2018 року № 1284/18.

Отже, у 2018 році у місті Харкові фізичні та юридичні особи мали сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належні їм на праві власності промислові будівлі та склади у розмірі 0,25%.

З 01 січня 2019 року (набрання чинності рішенням Харківської міської ради від 28 листопада 2018 року №1284/18) такий вид нерухомості як промислові будівлі та склади для цілей застосування ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був виключений, і, відповідно, зазначений вид нерухомого майна охоплювався категорією «інші будівлі», для яких ставка податку була встановлена 0,1%.

Так, позивач вказує, що згідно з технічними характеристиками належні йому нежитлові приміщення належать до промислових, на підтвердження чого посилався на технічний паспорт від 03 березня 2009 року, який долучив до матеріалів справи. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах ставка податку мала складати: у 2018 році - 0,25 % від розміру мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр, а у 2019-2020 роках - 0,1 %.

Натомість, податковий орган указував, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у графі «Тип майна» зазначено лише нежитлові приміщення без детальної конкретизації, тоді як інформацією у базах даних контролюючого органу підтверджується, що спірні приміщення належать до категорії офісних, у зв`язку з чим ставка податку має складати 1%.

Так, у постанові від 23.10.2024 Верховний Суд вказав, що враховуючи характер спору, для його правильного вирішення необхідно встановити факт приналежності спірного нерухомого майна до відповідного виду нерухомості. У такому випадку, визначення виду (типу) майна буде достатнім для перевірки правомірності застосування податковим органом ставки податку. Так, у разі якщо спірні нежитлові приміщення дійсно належать до категорії офісних, то у такому випадку податковий орган правильно застосував ставку податку у розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр. Зі свого боку, якщо буде встановлено приналежність спірних приміщень до іншого типу нерухомості, то визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями сума грошового зобов`язання має бути переглянута згідно з належними ставками податку.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачає, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У постанові від 29 червня 2023 року (справа № 520/342/21), ухваленій у подібних до цієї справи правовідносинах, Верховний Суд, застосовуючи наведену вище норму податкового законодавства, виснував, що платник податків не позбавлений можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподатковуваних будівель для правильного розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом застосування відповідних коефіцієнтів для обчислення такого податку.

Суд касаційної інстанції у цій справі також зазначає, що у випадку нереалізації платником податків права на проведення звірки даних відсутні підстави для посилань в подальшому на відомості, що можуть мати вплив або на віднесення належного йому нерухомого майна до об`єкта оподаткування взагалі, або ж на розмір ставки податку. Подібний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 09 серпня 2022 року (справа №819/1339/16).

Як зазначив Верховний суд при касаційному розгляді даної справи: встановлення обставин звернення позивача до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних має визначальне значення у цій справі, оскільки може вплинути на результат вирішення спору.

Водночас суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, і це підтверджується матеріалами справи, що 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звертався до податкового органу із заявою в порядку підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, до якої на підтвердження своєї позиції про приналежність нерухомого майна до промислових будівель долучив копію технічного паспорта на виробничий будинок № 3236 від 03 березня 2009 року. Вказана заява була розглянута контролюючим органом, проте відповідачем не було внесене будь-яких змін до розрахунків податку.

Також, матеріали справи містять експертний висновок АС1 № 2408701 від 27.03.2024, виготовлений ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», відповідно до якого будівлі за ДК 018-2000 відносяться до класу 1251 «Будівлі промислові», підкласу 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості» з функціональним призначенням «Виготовлення будівельних металоконструкцію».

Суд звертає увагу, що вказаний експертний висновок було складено на підставі технічної документації на приміщення, яка з 2018-2020 років не зазнавала змін, а тому при розгляді вказаної справи висновок є належним доказом для об`єктивного розгляду даної справи.

Як вбачається з правової позиції відповідача, податковим органом визначено призначення приміщень як офісних виключно на підставі того, що позивач - ОСОБА_1 є керівником юридичної особи ТОВ "Автрамат-Рем", поряд із тим, матеріали справи не містять жодних доказів здійснення ТОВ "Автрамат-Рем" своєї господарської діяльності у вказаних приміщеннях за адресею: вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків ТОВ "Автрамат-Рем".

Враховуючи в сукупності встановлені обставини, відповідач не довів суду правильності застосування процентної ставки до нежитлових приміщень в розмірі 1% як і не довів, що об`єкт оподаткування підпадає під категорію офісних приміщень.

Отже, на підставі викладеного можливо зробити висновок, що відповідачем невірно здійснено розрахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, без урахування звернення позивача із заявою про звірку даних, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зауважує, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми такого податкового зобов`язання.

При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17) та від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670).

Так, відповідачем не надано жодних пояснень, підтверджених належними та достатніми доказами, щодо розміру застосовної у спірному податковому повідомленні-рішенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як то посилання на відповідне рішення сільської, селищної, міської ради та ради об`єднаних територіальних громад, якими було прийнято таке рішення, та не конкретизовано код об`єкту, класифікацію будівель/споруд відповідно до такого рішення, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження судом правомірності застосування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності нарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі, зазначеному у податковових повідомленнях-рішеннях №0873091-2416-2037 від 01.09.2021, № 0873095-2416-2037 від 01.09.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Г.Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №0873091-2416-2037 від 01.09.2021, № 0873095-2416-2037 від 01.09.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Г.Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) сплачений судовий збір в розмірі 10337,62 грн (десять тисяч триста тридцять сім грн 62 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2025.

Суддя Ольга ГОРШКОВА