Ухвала від 06.03.2025 по справі 340/1455/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1455/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року в адміністративній справі №340/1455/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Вищезазначена апеляційна скарга на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року в адміністративній справі №340/1455/24 надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 07.01.2025 року через систему "Електронний суд".

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 в адміністративній справі №340/1455/24 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав щодо такого пропуску та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали суду від 13.01.2025 року, скаржником подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 04.10.2024 року в обґрунтування якої зазначено, що первинна апеляційна скарга була подана в строк, визначений ст. 295 КАС України, проте, ухвалою суду від 03.12.2024 року повернута скаржнику. Підставою повторного звернення до суду апеляційної інстанції слугувала несплата судового збору при першій подачі апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Так, на момент звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року, відповідач був позбавлений можливості здійснити оплату судового збору, оскільки залишок коштів на казначейському рахунку або їх відсутність по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не дозволяв здійснити оплату судового збору. Варто зазначити про те, що протягом жовтня грудня 2024 року, Головне управління ДПС у Кіровоградській області не отримувало у достатній мірі фінансування видатків, пов`язаних зі сплатою судового збору, яке б забезпечило сплату судового збору по всім справам, що перебувають у провадженні. Більш того, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування в необхідних обсягах. У зв`язку з чим, ГУ ДПС у Кіровоградській області було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі. Отже, зважаючи на запровадження воєнного стану на всій території України, внаслідок чого було обгрунтовно зменшенно фінансування видатків для сплати судового збору у податкових органах, вбачається наявність дійсно об`єктивних непереборних обставин, що не залежали від волевиявлення Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Також, такі обставини зафіксовані торгово-промисловою палатою України листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1. Торгово-промислова палата засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що податковий орган скористався правом на апеляційне оскарження із незначним пропуском строку на апеляційне оскарження і звернувся з клопотанням про його поновлення в установленому КАС України порядку, вважаємо, що в даному випадку апелянт не допустив безпідставного зволікання з поданням повторної апеляційної скарги.

Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданому клопотанні, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявність поважних причин причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Крім того, посилання скаржника на воєнний стан та пов`язані з ним обставини, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» воєнний стан було введено з 24 лютого 2022 року по всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та не скасований як на момент винесення рішення суду першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги.

Вказаний Указ стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків даний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Скаржник не зазначає, яким саме чином введення на території України воєнного стану, який не скасовано (не припинено) і на теперішній час, перешкоджало своєчасно подати апеляційну скаргу (в тому числі через систему «Електронний суд») на рішення суду від 06.12.2023 року в межах строку апеляційного оскарження суб`єктом владних повноважень, який працює у штатному режимі та щоденно подає до апеляційного суду процесуальні документи. Крім того, скаржник знаходиться в місті Дніпрі та має можливість подати документи безпосередньо до суду, який працює в штатному режимі.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відповідно не усунув інші недоліки апеляційної скарги.

Слід також зауважити на тому, що Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), колегія суддів вважає необґрунтованими, адже вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, скаржником не було вказано, яким саме чином обставини непереборної сили, про які йдеться у зазначеному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, перешкоджали йому виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявність поважних причин причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Крім того, скаржником подана заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із несплатою судового збору.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, суд не вбачає наявності підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме задля сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Таким чином, ухвала суду від 13.01.2025 року не виконана скаржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник станом на 06.03.2025 року недоліки апеляційної скарги не усунуто в повному обсязі, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року в адміністративній справі №340/1455/24 повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко