Рішення

від 27.02.2025 по справі 214/6171/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6171/24

2/214/848/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 лютого 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Виконкому Саксаганської районної в місті ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Виконком Саксаганської районної в місті ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягнувши аліменти на їх утримання, посилаючись на злісне ухилення відповідачів від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачі мають на вихованні шістьох дітей та мешкають по АДРЕСА_1 . Неповнолітня ОСОБА_11 з батьками не проживає, а мешкає у сім`ї рідних бабусі, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 . 27 червня 2024 року приблизно о 22.10 годині надійшло повідомлення сусідів сім`ї відповідачів про те, що мати близько 22.00 години покинула п`яток дітей самих вдома та пішла у невідомому напрямку. Виїздом на місце події встановлено, що у квартирі антисанітарія, стоїть стійкий неприємний запах, діти брудні та з педикульозом. Запас продуктів харчування та засобів гігієни майже відсутній. ОСОБА_2 повернулась додому після 00.00 години 28.06.2024 поводячи себе агресивно, кричала із застосуванням нецензурної лайки, погрожувала членам комісії у присутності дітей. 29.05.2024 дітей тимчасово влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради, вони знаходяться на обліку дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах з 19.03.2019 та сім`я перебуває під соціальним супроводом Криворізького міського центру соціальних служб, проте батьки не виконують рекомендацій фахівців. Відповідачі неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за ст. 184 та ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, що свідчить про ухилення їх від виховання дітей, свідоме нехтування ними своїми обов`язками, тому просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судовому засіданні 28.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 на вимогах наполягала з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судовому засіданні 28.01.2025 проти вимог заперечували, відзиву на позов не подали.

Третя особа ОСОБА_4 проти вимог заперечував.

Представник третьої особи директор Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради письмових заперечень до суду не подав.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15-20 - копії свідоцтв про народження).

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на доведення зазначених в позові обставин ухилення відповідачів від виконання покладених на них законом обов`язків надано письмові докази.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 28 червня 2024 року, складеного комісією у складі начальника Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та інспектора Сектору ювенальної поліції Відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, помешкання за місцем проживання дітей потребує ремонту, запас продуктів харчування та засобів гігієни майже відсутній, постіль на об лаштованих у дітей спальних місцях брудна та не в достатній кількості , куточок для виконання домашніх завдань захаращений брудними речами, дитячі речі брудні та знаходяться на брудній підлозі, комісією встановлено факт перебування дітей без нагляду дорослих, а тому прийнято рішення вилучити дітей із сім`ї, що підтверджується відповідним рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 04.07.2024 № 518 (а.с. 57).

При цьому аналогічні акти були складені комісією 12 червня 2024 року та 02 жовтня 2023 року, при комісійному виході 25 грудня 2023 року за адресою проживання відповідачів, двері ніхто не відчинив, доступу до приміщення не забезпечено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі неодноразово попереджались про недопустимість залишення дітей в подібних умовах проживання, проводились профілактичні бесіди, відносно матері дітей було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП та постановами судів вона неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за факт невиконання батьківських обов`язків відносно дітей, що в силу частини 6 статті 82 ЦПК України не потребує доказуванню.

Суд також приймає до уваги наявність у матеріалах справи акту проведення рівня безпеки дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до яких комісією в складі начальника Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та інспектора Сектору ювенальної поліції Відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, проведеного 28 червня 2024 року, відповідно до яких встановлено факт відсутності матері вдома після 22.00 години, перебування житлового приміщення за місцем знаходження дітей в антисанітарному стані, встановлення дуже небезпечного рівня безпеки дітей та прийняте рішення про негайне відібрання дітей у батьків.

Указані обставини підтверджуються також повідомленням Криворізького міського центру соціальних служб Виконкому Криворізької міської ради від 10 травня 2024 року та повідомленням адміністрації Криворізької гімназії № 51 Криворізької міської ради від 13.05.2024, відповідно до яких сім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 09.12.2022 перебуває на обліку сімей, які знаходяться в складних життєвих обставинах з низьким батьківським потенціалом батьків та незадовільними умовами проживання дітей. З відповідачами неодноразово було проведено профілактичну бесіду з батьками та надавались відповідні рекомендації щодо належного виконання батьківських обов`язків, однак 09.05.2024 комісійним виходом було встановлено факт залишення матір`ю дітей без нагляду більше ніж на 6 годин: в оселі було брудно, всюди пил, павутиння, пліснява на стінах, таргани, постільна білизна брудна і частково відсутня, діти неохайні та несистематично відвідують заняття в начальному закладі. Зі слів сусідів мати часто залишає дітей без нагляду і в нічний час, не виводить наймолодшу доньку на прогулянку, часто чутно плач молодших дітей. ОСОБА_2 ігнорувала та ігнорує надані рекомендації, в присутності членів комісії вела себе агресивно та постійно підвищувала голос на представників комісії (а.с.51).

Мати дітей у письмових поясненнях неодноразово зобов`язувалась навести лад у помешканні, не залишати дітей без нагляду, навіть за час перебування дітей у реабілітаційному центрі (а.с. 52-54), однак доказів на виконання цього суду не надано, в судовому засіданні було заявлено відповідачами про ремонтні роботи у житловому приміщенні без достатніх та допустимих доказів на підтвердження цього, доказування ж не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Батько дітей ОСОБА_3 у період відібрання дітей перебував в ЗСУ, згідно письмових доказів у справі, однак за час розгляду справи не надав доказів на підтвердження виправлення поведінки батьків стосовно виховання та утримання дітей, приведення житлового приміщення у належний лад, свідому поведінку на підтвердження своїх заперечень проти позову.

При цьому за відомостями Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Криворізької міської ради від 28.11.2023 № 1706, неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 знаходиться на диспансерному обліку у дитячого невролога та кардіоревматолога зі скаргами на частий головний біль. 28.11.2023 дитина самостійно була на прийомі у дитячого лікаря-невролога де повідомила, що її та матір б`є батько, коли повертається зі служби у лавах ЗСУ та зазначила нову адресу проживання по АДРЕСА_3 , де зі слів лікаря-педіатра проживають її бабуся та дідусь. Дівчинка неохайна, з мишачим запахом та вирішувалось питання про її госпіталізації до неврологічного відділення медичного закладу (а.с. 56).

Більш того, в ході розгляду справи представником позивача в якості доказів продовження злісного ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків було надано повідомлення Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради за вих. № 01/412 від 14.11.2024, відповідно до якого на момент зарахування дітей до закладу у них були відсутні амбулаторні картки, укладені з п`ятьма дітьми декларації були не дійсні. У ОСОБА_13 декларація не була укладена на медичне обслуговування і дитину не можливо було задекларувати без участі батьків (на відміну від решти) у зв`язку з відсутністю паспорта, яки, за словами ОСОБА_13 , знаходився у матері. ОСОБА_2 неодноразово просили принести паспорт дитини, але вона цього так і не зробила. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували на стаціонарному лікуванні у медичних закладах (а.с. 114), де за результатами медичних обстежень встановлено, що ОСОБА_14 потребує обстеження в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» і підлягає оформленню соціальної допомоги терміном на 2 роки, а тому Центр клопотав посприяти у вирішенні питання та визначити офіційного представника інтересів малолітньої дитини (а.с. 113).

Указане підтверджується наданою медичною документацією відносно дітей.

Згідно висновку Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 10.07.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , враховуючи викладене у ньому та те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків, керуючись інтересами дітей та чинним законодавством, Виконком вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 8-10).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

У судовому засіданні встановлено та не спростовано відповідачами, що вони тривалий час не беруть участі у вихованні дітей, не піклуються про них, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечують матеріально, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду і лікування дітей, як складову частину виховання. У матеріалах справи відсутні відомості, що з часу тимчасового влаштування дітей до Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради, відповідачі відвідують дітей, ініціюють процес по їх поверненню на їх виховання. Фактично відповідачі самоусунулись від виконання покладених на них законом батьківських обов`язків, свідомо нехтуючи потребами дітей, що порушує права останніх на належне батьківське виховання, що не спростовано відповідачами в судовому засіданні. За час розгляду справи в суді, відповідачі не довели зміну своєї поведінки щодо дітей, прагнення здійснювати належне піклування за ними, факт заперечення відповідачів проти позову не свідчить про їх інтерес та реальне бажання змінити поведінку.

Установлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя. При цьому позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок між ними та їх дітьми, підтвердило відсутність фактичного духовного зв`язку між батьками та дітьми (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984 св 21).

Суд при ухваленні судового рішення ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21), відповідно до якої лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, згідно частин другої, третьої статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частинами першою-другою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Виходячи з обов`язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, суд вважає, що є підстави для призначення аліментів, починаючи з дати пред`явлення позову згідно вимог частини першої статті 191 СК України.

Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Тому з відповідачів відповідно до положень статті 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статями 150, 164, 166, 182 Сімейного кодексу України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Виконкому Саксаганської районної в місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - повністю.

Позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/2 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 12 липня 2024 року.

Стягувати із ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/2 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 12 липня 2024 року.

Стягнути із ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. . Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 34339916, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 25843219, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 51А.

Третя особа ОСОБА_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 07 березня 2025 р.

Суддя А.В. Ткаченко