Ухвала від 10.03.2025 по справі 187/278/25

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/278/25

2-о/0187/24/25

У Х В А Л А

"10" березня 2025 р. селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного піклування над бабусею за рішенням виконавчого комітету та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати вказаний догляд, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Лобойківської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного піклування над бабусею за рішенням виконавчого комітету та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати вказаний догляд, в якій позивач просить суд:

- встановити факт, що ОСОБА_1 є єдиним піклувальником своєї бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно хворіє і потребує постійного нагляду та піклування за станом здоров`я на підставі Рішення № 25 від 18.02.2004 Виконавчого комітету Лобойківської сільської ради, інші особи, які можуть здійснювати відповідний догляд відсутні.

З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Лобойківської сільської ради Виконавчого комітету від 18 лютого 2004р. за № 25 встановлено піклування ОСОБА_1 над престарілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вирішено призначити ОСОБА_1 піклувальником над престарілими громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які постійно хворіють і потребують нагляду за станом здоров`я. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дідусем та бабусею за лінією матері заявника.

Після 2022р. стан ОСОБА_2 лише погіршився по теперішній час він продовжує виконувати Рішення Лобойківської сільської ради Виконавчого комітету від 18.02.2004 за № 25 щодо здійснення піклування над бабусею.

Наразі йому повідомлено, що Рішення Лобойківської сільської ради Виконавчого комітету від 18 лютого 2004р. за № 25, яким встановлено піклування ОСОБА_1 над престарілою ОСОБА_2 наразі недостатньо, як підстава, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким передбачено надання саме рішення суду, а не рішення виконавчого комітету про встановлення піклування та надання доказів щодо відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд (піклування), за особою, яка за станом здоров`я потребує постійного догляду.

Факт здійснення ним постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків у нього, як заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат і виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою від 28.02.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного піклування над бабусею за рішенням виконавчого комітету та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати вказаний догляд залишено без уху. 07.03.2025 заявником подано до суду заяву про усунення недоліків заяви від 26.02.2025 та зазначено про те, що ним не заявлено вимоги щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення його опікуном. Його бабуся потребує стороннього догляду саме через похилий вік (84 роки на час звернення до суду) та стан здоров`я, але це не пов`язано з хронічними психічними розладами. На теперішній час він продовжує здійснювати догляд за бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виконувати Рішення Лобойківської сільської ради Виконавчого комітету від 18 лютого 2004р. за № 25, яким встановлено піклування ОСОБА_1 над престарілою ОСОБА_2 . Зазначене рішення прийнято щодо піклувальння над престарілою ОСОБА_2 , яка постійно хворіє і потребує нагляду за станом здоров`я. Рішення Лобойківської сільської ради Виконавчого комітету є чинним, воно ним виконується. У заяві, яка подана до суду ним зазначено та документально підтверджено, як факт родинних зв`язків між ним і бабусею, так і підстави відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за бабусею, окрім нього.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі № 283/1199/23 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства.

Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

За поданою до суду заявою заявник просить встановити факт здійснення ним постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 оскільки такий факт породжує виникнення прав та обов`язків у нього, як заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат і виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною першою статті 315 ЦПК України встановлення судом такого факту не передбачено, тому суд перевіряє, чи може взагалі така заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Законом № 3633-IX від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 передбачає зміни до законодавства про мобілізацію та статтю 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закону) викладено в новій редакції.

Так, згідно положень Закону чинних на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 цього Закону. (п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону).

Згідно абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Суд зазначає, що законодавець аналогічним чином унормував позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою постійного догляду у чинному законодавстві про мобілізаційну підготовку та порядок мобілізації.

Зокрема, у місцевому органі виконавчої влади перебачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 61, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).

Так, зокрема. пунктом 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 передбачено, що для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов`язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім`я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки розгляд заяви ОСОБА_4 .Ввіднесено до повноважень інших органів і за законом не підлягає судовому розгляду, суд відмовляє у відкритті провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 186, 297, 315 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного піклування над бабусею за рішенням виконавчого комітету та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати вказаний догляд, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Лобойківської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Суддя:В. О. Говоруха