Ухвала

від 27.02.2025 по справі 344/3500/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3500/25

Провадження № 1-кс/344/1818/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області майора юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025090000000020 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий ОСОБА_4 звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_7 , в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що за невстановлених обставин представниками спеціальних служб російської федерації для здійснення підривної діяльності проти України в інформаційній сфері, проведення деструктивної пропаганди, поширення дезінформації, маніпулювання свідомістю жителів України, проведення заходів, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, містять заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України залучено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше травня 2024 року, невстановленою досудовим розслідуванням особою створено у соціальній мережі «TikTok» обліковий запис, з ідентифікатором користувача « ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 який нею використовувався будучи відкритим для публічного огляду та поширення інформації невизначеному колу осіб.

Упродовж жовтня-листопада 2024 року представники спеціальних служб російської федерації, використовуючи особисті відносини між невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та ОСОБА_5 , використовуючи Інтернет месенджер «Telegram», залучили його для поширення дезінформації через соціальні мережі та Інтернет месенджери, в тому числі реалізації інформаційних операцій, спрямованих на погіршення морально-психологічного стану громадян України, зокрема залучених до заходів з оборони України від військової агресії російської федерації.

13 листопада 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи в додатку для обміну повідомленнями «Telegram» профіль з ідентифікатором користувача « ОСОБА_10 » з номером телефону « НОМЕР_1 », під час листувань з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує в додатку для обміну повідомленнями «Telegram» профіль « ОСОБА_11 » з номером телефону « НОМЕР_2 », отримав завдання на поширення відеозаписів опублікованих на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в соціальної мережі «TikTok» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 та розміщення під ними коментарів.

Так, в невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 13 листопада 2024 року, ОСОБА_5 , діючи з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові та державній безпеці України, на виконання попередньо досягнутих домовленостей з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує профіль « ОСОБА_11 » з номером телефону « НОМЕР_2 » в Інтернет месенджері «Telegram», вирішив розповсюдити до значного кола осіб в соціальній мережі «TikTok» публічні заклики до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією та здачі в полон, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації.

При цьому, з метою приховання своєї злочинної діяльності ОСОБА_5 вирішив використовувати для поширення вказаних відеозаписів профіль користувача « ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній мережі «TikTok», доступ до якого наявний у ОСОБА_5 та який належить невстановленій досудовим розслідуванням особі.

Так, реалізовуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , на виконання попередньо досягнутих домовленостей з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує профіль « ОСОБА_11 » з номером телефону « НОМЕР_2 » в Інтернет месенджері «Telegram», перебуваючи у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи функцію «репост» поширив на сторінці соціальної мережі «TikTok» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_9 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію користувача « ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді відеозапису за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тривалістю 0 хв 59 с, з висловлюваннями наступного змісту: «Мы, военнослужащие НОМЕР_3 бригады НОМЕР_4 батальона отдельной механизированной бригады ВСУ. Попадя в плен, буквально на следующий день, мне разрешили связаться с одним из наших командиров. С русской стороны было предложение организовать обмен буквально по горячим следам. Здесь нас много уже накопилось, просто сделали предложение и просто хотели обговорить. То есть ждали и предложений с нашей стороны, на что он, грубо говоря, отморозил, сказал: «Это не мои компетенции», и просто отключился и пропал со связи. Вот и все, ребята. Призываю вас приостановить выполнение задач, чтобы в это время командиры разобрались в ситуации. Просто на время, заставить командиров немножко подумать и решить все эти проблемы. Подумать о нас, также, военнослужащие, которые здесь находятся в плену, разобраться во всем и понять вообще, зачем эта операция в Курской области. Потому что скоро здесь… Большинство поляжет, а остальные будут здесь находиться рядом с нами.», які містять заклик від полонених військовослужбовців НОМЕР_4 батальйону НОМЕР_5 окремої механізованої бригади Збройних сил України, адресований українським військовослужбовцям, до тимчасового невиконання завдань свого командування.

Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи функцію «репост» поширив на сторінці соціальної мережі «TikTok» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_9 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію користувача « ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді відеозапису за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », тривалістю 1 хв 40 с, з висловлюваннями наступного змісту: «Мы из 22ой бригады МБР и хотел бы обратиться в первую очередь к командованию Украины с таки ми вопросами: «Какого чёрта вы отправляете меня, которому 21 год, и моего побратима, которому 22.» Хотелось бы обратиться к своим побратимам, которые только начинаю жизнь: «Здесь никому не рады. Мы здесь не какие-то там друзья или еще кто-то. Здесь вы либо ляжете в землю. Либо вас свиньи доедят, собаки, куры. Либо вы попадёте к нам. Здесь тоже не сладко. Командиры никому не отвечают, командиры не берет трубки. Они меняют номера. Пацаны, вы здесь не будете здесь так спокойно сидеть. Это плен. Когда будет обмен - никто, ничего не знает. Говорите со своим командиром, спрашивайте: «А где мои побратимы, которые вот недавно пришли.» Поднимайте бунты, поднимайте у себя родных, что б они что-то начинали чем-то заниматься, какие-то делали митинги или еще что-то, что б хотя бы остановить эту гребённую войну. Командиры не факт ли нас услышат, а вот люди они поднимутся, они начнут заниматься этими делами. Пусть командиры перестают пока выводить людей на позиции. Пусть они приостанавливают эту пока войну, пока они не разберутся с пленными, с пропавшими без вести. С теми, кто вообще непонятно, где сейчас валяются, по ходу в земле. И пусть мои побратимы у вас спросят, у вас - командиров: «А где та предыдущая группа или бригада, которая шла на Курск? Где она пропала?», які містять заклик від полонених військовослужбовців НОМЕР_6 окремої механізованої бригади, адресований військовослужбовцям НОМЕР_6 окремої механізованої бригади, піднімати бунти, змусити своїх командирів тимчасово в односторонньому порядку зупинити бойові дії з Російською Федерацією до того моменту, коли ці командири розберуться в ситуації з полоненими та тими, хто пропав безвісти.

За таких обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, вчинив дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, які виразились у поширенні публічних закликів до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації.

26 лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується:

- протоколами оглядів профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_9 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok» в яких зафіксовано факт поширення ОСОБА_5 відеозаписів з публічними закликами до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколами оглядів додатків до протоколів НСРД якими підтверджено факт отримання ОСОБА_5 завдання на поширення в соціальній мережі «TikTok», з використанням функції «репост», відеозаписів користувача « ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 та поширення ним вказаних відеозаписів з використанням профілю « ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2

- висновком за результатами проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення відеозаписів поширених ОСОБА_5 з використанням профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_9 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok»;

- протоколами обшуків території, приміщень, будівель, споруд розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:115:0003, 8000000000:90:115:0004, 8000000000:90:115:0075 (адреса: АДРЕСА_2 ), та квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- допитами свідків, відповідями на доручення слідчого, відповідями на запити та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вищевказана особа усвідомлює про можливість покарання за вчинення злочину. Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку із чим, може виїхати на ТОТ України, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєння ним кримінального правопорушення на території підконтрольній українським органам влади;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані. Також, на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та вичерпне коло причетних осіб, про діяльність яких обізнаний ОСОБА_5 ;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину проти основ національної безпеки України, вчиненого у воєнний час. У свою чергу, ОСОБА_5 може підтримувати контакт з іншими особами, які ймовірно причетні до протиправної діяльності, перебуваючи на волі, може розголошувати останнім інформацію про хід досудового розслідування та приховувати докази їхніх злочинних дій;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та зможе вчинити інші кримінальні правопорушення проти національної безпеки України або продовжити здійснювати вищевказане кримінальне правопорушення. При цьому, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, то застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави зіславшись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків.

Слідчий в судовому засідання клопотання підтримав, просив задоволити.

Захисник у судовому засідання просив відмовити у задоволені клопотання, застосувати домашній арешт. Враховуючи, що підзахисний працює, має соціальні зв`язки.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчим відділом УСБУ в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025090000000020 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

26.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме в тому, що він підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яке того ж дня йому вручено.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протокол огляду від 23.01.2025, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних інформаційних систем» від 26.12.2024, протокол обшуку від 26.02.2025.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 114-1 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме найбільш значним ризиком є те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку із чим, може виїхати на ТОТ України, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєння ним кримінального правопорушення на території підконтрольній українським органам влади.

Також, наявний ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані. Також, на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та вичерпне коло причетних осіб, про діяльність яких обізнаний ОСОБА_5 ..

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище особи не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали під час досудового розслідування.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови», заява №9190/03).

Так, слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, відсутність достатніх даних про тісні соціальні зв`язки, зі слів офіційно працевлаштований.

Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5частини першої цієї статті.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Також, слідчим суддею береться до уваги : ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зокрема, таке інкримінується проти основ національної безпеки України; наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведені норми, слідчий суддя вважає, що обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження підозрюваного права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у такому їх ступені, який є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосування більш м`якого запобіжний захід, відтак суд вважає доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком до 25 квітня 2025 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

При вирішенні питання про можливість визначення застави, слідчий суддя враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, що відноситься за своєю суттю проти основ національної безпеки, зміст підозри повідомленої ОСОБА_5 підстави і обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, наявність яких, на переконання слідчого судді, доведена, відтак слідчий суддя не знаходить підстав щодо застосування розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк дії ухвали до 25 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області майора юстиції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 28.02.2025.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1