Ухвала

від 10.03.2025 по справі 640/36548/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

10 березня 2025 року справа № 640/36548/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві заяву представника позивача - адвоката Григоренка А. О. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив зобов`язати Управління житлово комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надати відповідь на звернення ОСОБА_1 № 07/09/21-6 від 07 вересня 2021 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління житлово комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Управління житлово комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 № 07/09/21-6 від 07.09.2021. Зобов`язано Управління житлово комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_1 №07/09/21-6 від 07.09.2021 та надати обгрунтовану відповідь.

До суду від представника позивача - адвоката Григоренка Андрія Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача 7750 грн., а також 3000 грн за подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Вказана заява мотивована тим, що при ухваленні рішення у справі судом не було вирішено питання про судові витрати щодо стягнення судового збору з відповідача та витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, зазначає, що 12.06.2024 між адвокатом Григоренком А. О. та позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги. Позивачем додатково понесено витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн у зв`язку з необхідністю підготовки та подання заяви про ухвалення у справі додаткового рішення.

Вказана заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була розподілена судді Дісці А. Б. 26.11.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, оскільки рішення в цій справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та доводи поданої заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини першої та другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. (частина третя статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частин першої, сьомої та дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такі висновки щодо надання доказів про підтвердження понесення витрат на правову допомогу, викладені в постановах Верховного Суду від 19.02.2025 у справ № 520/2948/23 та від 26.02.2025 у справі № 200/11893/19-а.

Як вбачається судом з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано до суду копії документів, а саме: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 09.07.2021, договору про надання правової допомоги № 0706/21 від 07.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Володимир Бондар і партнери в особі керуючого Бондаря Володимира Борисовича, додатку № 1 від 07.06.2021, додаткової угоди № 2 від 07.06.2021 та Акту №29/10/21-6 про прийняття-передачу наданої правової (правничої) допомоги від 29.10.2021.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В той час, в матеріалах справи міститься заява представника позивача - адвоката Бондаря Володимира Борисовича про припинення повноважень представника позивача, додатком до якої було долучено лист (повідомлення-вимогу) від 20.12.2021 щодо розірвання договору про надання правової допомоги від 07.06.2021 та про сплату гонорару за фактично надану правничу допомогу відповідно до підписаних позивачем Актів приймання-передачі в десятиденний термін з моменту отримання такого повідомлення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7750 грн, про які заявив адвокат Григоренко А. О. є необґрунтовані, оскільки документально не підтверджені достатніми доказами, тому стягненню не підлягають.

При цьому, також є необґрунтованими і доводи адвоката Григоренка А. О. щодо не вирішення судом питання про стягнення витрат зі сплати судового збору, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Також адвокатом Григоренком А. О. було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за подання заяви про ухвалення додаткового рішення в сумі 3000 грн.

Однак, суд зазначає, що складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, в розумінні ст. 139 КАС України. А тому, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача таких витрат.

Таким чином, заява адвоката Григоренка А. О. про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 248, 252, 256, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви адвоката Григоренка А. О. про ухвалення додаткового рішення по справі № 640/36548/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.