Рішення від 10.03.2025 по справі 173/3089/24

Справа №173/3089/24

Провадження №2/173/265/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бурхана С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Салтикової С.І.,

представника позивача, адвоката Сагайдак А.В.,

представника відповідача, адвоката Переверзева І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмалепатоковий комбінат до ОСОБА_1 про зобов?язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпровський крохмалепатоковий комбінат звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про зобов?язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ВД №0155 від 08.04.1997 року ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат має у постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 0,5 га, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . 31.07.2024 року відбулося обстеження земельної ділянки з метою відновлення її меж. За результатами обстеження виявлено, що на цій земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомого майна, власником яких є ОСОБА_1 . Відповідач самочинно збудував на частині земельної ділянки позивача будівлі, встановив бетонну огорожу з колючим дротом, проклав електромережі та водопровід, розмістив автомобільну і будівельну техніку. Відповідач не надав жодних документів на підтвердження правомірності забудови та правомірності користування земельною ділянкою.

У зв?язку з чим позивач просив суд усунути перешкоди ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат в користуванні частиною земельної ділянки загальною площею 0,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у попередній стан шляхом знесення самочинно зведених ОСОБА_1 об?єктів нерухомості (будівель, споруд), знесення бетонної огорожі з колючим дротом, демонтажу дороги, електромереж та водопроводу на цій земельній ділянці, вивезення автомобільної та будівельної техніки, розміщеній на ній, вивезення будівельного сміття та його утилізації за власний рахунок відповідача з одночасним відшкодуванням позивачу 84072 грн. підтвердження витрат на таке знесення.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 відкрито провадження у справі.

23.01.2025 року у судовому засіданні у клопотанні представника відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено, підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 10.03.2025 року.

10.03.2025 року у судовому засідання представник позивача підтримав обставини, фактично викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1207102352019 від 17.01.2019 року ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія ДП, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ВД №0155 від 08.04.1997 року, має у постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 64,3267 га (кадастровий номер 1221055400:01:006:0051) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд. Межі земельної ділянки визначено на кадастровий план земельної ділянки. В описі меж зазначено, що по межі від В до Г спірна земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_1

31.07.2024 року проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат. Обстеження земельної ділянки проведено з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до Державного акту. За результатами обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ПРАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КПК», конфігурація якої визначена в державному акті, згідно плану зовнішніх меж землекористування (ділянка V) знаходиться нерухоме майно (ангар) власником якого є ПРАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КПК» також на даній земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомого майна власником яких є ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт та складено план-схему земельної ділянки, на якій зображено, де саме розміщено об?єкти, власником якого є відповідач відносно земельної ділянки, постійним користувачем якої є позивач.

Також позивач надав фотографії, на яких зображено паркан з колючим дротом, автомобільна та будівельна техніка, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 зайняв частину земельної ділянки, постійним користувачем якої є позивач, розмістив на ній техніку, споруди, фактично використовував її як автостоянку за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання відповідних дозвільних документів на будівництво, на земельній ділянці, законним володільцем якої є ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 124-126 ЗК України, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у зазначеної особи таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст.376ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проєкту;

3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376ЦК України ознак, свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові у справі № 6-1328цс15 від 02 грудня 2015 року, а також Верховним Судом у постановах у справі № 308/5988/17-ц від 18 лютого 2019 року, у справі № 202/3520/16-ц від 20 березня 2019 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) від 05.06.2018, у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) від 11.09.2018, у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) від 30.01.2019, у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) від 04.06.2019, у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) від 11.09.2019, у справі № 145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) від 16.06.2020, у справі № 469/1044/17 (провадження №14-317цс19) від 15.09.2020 року.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом б частини 3 даної статті встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 755/16890/17 від 19.01.2022 передбачено, що згідно зі статтею 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням володіння. При цьому право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення діями відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цього права із застосуванням наслідків, у тому числі і звільнення ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

З урахування змісту наведеної вище правової норми у поєднанні з положеннями статей 16,386,391 ЦК України, вимоги про знесення самочинного збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 296/1033/18 від 17.05.2021, збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України:

а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці;

б) якщо така забудова порушує права інших осіб;

в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим;

г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Судом встановлено що відповідач чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИИ? КПК», оскільки на спірніи? земельніи? ділянці розташовані об`єкти нерухомості, які ним побудовані.

Відповідно до статті 391 ЦК Украі?ни власник маи?на має право вимагати усунення перешкод у здіи?сненні ним права користування та розпоряджання своі?м маи?ном.

Відповідно до висновку Великоі? Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 року по справі 653/1096/16-ц, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здіи?сненні права користування та розпорядження маи?ном (стаття 391 ЦК Украі?ни). Вказании? спосіб захисту може бути реалізовании? шляхом подання негаторного позову.

Негаторнии? позов - це позов власника, якии? є фактичним володільцем маи?на, до будь - якоі? особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним маи?ном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення діи?, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого маи?ном власника до третіх осіб про усунення порушень и?ого права власності, що перешкоджають и?ому належним чином користуватися та розпоряджатися цим маи?ном тим чи іншим способом. Однією з умов подання негаторного позову є триваючии? характер правопорушення і наявність и?ого в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізаціі? ним повноважень розпорядження або (та) користування належним и?ому маи?ном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаціи?ного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі No911/1659/19.

У постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 369/3261/17 Верховнии? Суд у складі колегіі? суддів Першоі? судовоі? палати Касаціи?ного цивільного суду діи?шов висновку, що за обставин справи, коли належнии? власник земельноі? ділянки не надавав згоди на будівництво на и?ого земельніи? ділянці об`єкта нерухомого маи?на, він має право вимагати усунення будь-яких порушень и?ого прав як власника земельноі? ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема и? самочинного, будівництва навіть у разі и?ого державноі? реєстраціі?, здіи?сненого не власником або без и?ого згоди. Власник вправі вимагати усунення із земельноі? ділянки усіх результатів діяльності (господарювання) відповідача на ніи?. Оцінка самочинності здіи?сненого будівництва не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки будь - яке будівництво на чужіи? земельніи? ділянці, має розглядатися як таке, що вчинене без правомірних підстав для ведення такоі? діяльності. Отже, відповідно до вимог цивільного закону незаконнии? набувач земельноі? ділянки не набуває права власності на збудовані ним за час незаконного володіння споруди і має право лише на належні и?ому будівельні матеріали та конструктивні елементи без набуття права власності на споруди, які і?х складали.

За змістом норми ч. 4 ст. 376 ЦК Украі?ни та роз`яснень, наведених в абз. 3 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду Украі?ни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу Украі?ни (про правовии? режим самочинного будівництва)", позов може бути пред`явлено до особи, яка здіи?снила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельноі? ділянки за рахунок особи, яка здіи?снила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на и?ого знесення.

Тобто, вимога про усунення перешкод користування земельною ділянкою може пред`являтися до суду разом із зобов`язанням знесення забудови користувачем або знесення самим власником за рахунок користувача з одночасним відшкодуванням витрат на таке знесення.

На підтвердження розміру таких витрат позивач надав Специфікацію з розрахунку вартості на демонтаж будівлі надану позивачеві гол. Інженером ТОВ «ТБМ-ІНВЕСТ», відповідно до якоі? передбачено: перебазування техніки з (екскаватор, самоскид та ін.) з місця дислокаціі? та назад; відключення будівель від сітеи? електромережі та водопроводу; демонтаж несучих конструкціи? будівель; перевезення відходів з утилізацією разом на суму 84072 грн. з ПДВ.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №442/302/17 (провадження № 61-20491св19) зазначено, що «задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здіи?снила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача)».

Відповідно до ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зайняв частину земельної ділянки, постійним користувачем якої є позивач, розмістив на ній техніку, споруди, фактично використовував її як автостоянку за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання відповідних дозвільних документів на будівництво, на земельній ділянці, законним володільцем якої є ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат. Тим самим чинить перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

Водночас за приписами частини 4 статті 12ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати в сумі 3028 грн. (платіжна інструкція №1347 від 10.09.2024) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмалепатоковий комбінат до ОСОБА_1 про зобов?язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) усунути перешкоди ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат (ЄДРПОУ 00383372, Дніпропетровська область, Кам?янський район, сел.Дніпровське, вул. Островського Олександра, 11) в користуванні частиною земельної ділянки загальною площею 0,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у попередній стан шляхом знесення самочинно зведених ОСОБА_1 об?єктів нерухомості (будівель, споруд), знесення бетонної огорожі з колючим дротом, демонтажу дороги, електромереж та водопроводу на цій земельній ділянці, вивезення автомобільної та будівельної техніки, розміщеній на ній, вивезення будівельного сміття та його утилізації за власний рахунок відповідача.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ Дніпровський крохмалепатоковий комбінат (ЄДРПОУ 00383372, Дніпропетровська область, Кам?янський район, сел.Дніпровське, вул. Островського Олександра, 11) понесені судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.03.2025 року.

Суддя С.М. Бурхан