Рішення від 06.03.2025 по справі 903/1028/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

06 березня 2025 року Справа № 903/1028/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: Саліхов О. О. адвокат (ордер серія АІ № 1766258 від 25.11.2024),

від відповідача: н/з,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус

про ухвалення додаткового рішення

по справі № 903/1028/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус, м. Київ

до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз, м. Луцьк

про стягнення 593243,15 грн.,

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 26.02.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз 593243,15 грн.; стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус 368980 грн. 80 коп. заборгованості за переданий товар; 138 775 грн. 48 коп. збитків, завданих інфляцією; 30 216 грн. 21 коп. процентів річних; 55 270 грн. 66 коп. пені; 7118 грн. 92 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

27.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус через систему «Електронний суд» надійшла заява від 27.02.2025 про ухвалення додаткового рішення, в якій товариство просить стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус 50000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 06.03.2025.

05.03.2025 Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Волиньгаз подало пояснення, у яких просить зменшити розмір витрат до 5000 грн, посилаючись на те, що витрати у розмірі 50000 грн., заявлені до стягнення з відповідача, є завищеними; розгляд заяви здійснювати за відсутності представника відповідача.

06.03.2025 в судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.

06.03.2025 представник відповідача в судове засідання не з`явився. Ухвала суду від 28.02.2025 була надіслана до електронного кабінету відповідача.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз 50000 грн. витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення (ухвала) є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Унормовані названою статтею процесуального закону підстави для його ухвалення є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, приписами вищенаведеної норми визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує й Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус просить стягнути з відповідача 50000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв`язку з розглядом у господарському суді справи №903/1028/24.

На підтвердження надання адвокатом Саліховим О.О. послуг з професійної правничої допомоги під час розгляду справи позивач подав: договір про надання правової допомоги №18/11-24 від 18.11.2024, рахунок на оплату №3 від 11.12.2024, акт приймання-передачі юридичних послуг правової допомоги від 27.02.2025, платіжну інструкцію №736 від 13.12.2024 на суму 25000 грн., ордер серії АІ №1766258 від 25.11.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4650/10 від 27.10.2011.

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Співмірність витрат суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте, дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, проте, їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також із складністю та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заявив про зменшення розміру судових витрат, надіславши до суду пояснення від 04.03.2025, у яких просить зменшити суму витрат до 5000 грн.

18 листопада 2024 року між ТОВ «НВЦ «ВАЛІДУС» як замовником та АО «Лекс Юстум» як виконавцем було укладено договір про надання правової допомоги №18/11-2024. Строк дії договору - до 31.12.2026 (п.9.1. договору).

Згідно із п.1.1. договору сторони погодили, що виконавець за завданням замовника зобов`язується надавати замовникові правову допомогу - юридичні послуги з представництва інтересів замовника в Господарському суді Волинської області щодо стягнення з боржника - АТ «ОГС «Волиньгаз» на користь замовника заборгованості, що виникла за договором поставки №13А 430-23811-21 від 20.03.2020.

Відповідно до п.1.2. договору, юридичні послуги (правова допомога) за цим договором передбачають: аналіз договору поставки та первинної документації, якими підтверджуються здійснення господарських операцій з поставки замовником 3-х партій товару на адресу АТ «ОГС «Волиньгаз»; підготовку позовної заяви та всіх доданих до неї документів та її подання до суду для подальшого відкриття судового провадження за позовом замовника до боржника; представництво інтересів замовника у суді першої інстанції за позовом замовника до боржника; представництво інтересів замовника у судах апеляційної та касаційної інстанції (за потреби); здійснення всіх необхідних дій щодо відкриття виконавчого провадження та контроль за виконанням судового рішення державним або приватним виконавцем.

Відповідно до п.5.1. договору, загальна вартість надання юридичних послуг, визначених у розд.1 цього договору, в суді першої інстанції відповідно до умов цього договору, становить 50 000 грн. 00 коп., при цьому:

25 000, 00 грн. замовник сплачує виконавцеві не пізніше 15.12.2024 на підставі рахунку, виставленого виконавцем замовникові;

залишок грошових коштів в сумі 25 000, 00 грн. замовник сплачує виконавцеві не раніше 90 днів після набрання судовим рішенням законної сили (рахунок виконавцем замовникові не виставляється).

Зважаючи на встановлення у пункті 5.1. договору фіксованої межі вартості наданих послуг, відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21, детальний опис робіт не потрібний.

Проте, позивач надав акт приймання-передачі юридичних послуг (правової допомоги) від 27.02.2025, з якого випливає, що замовнику надано наступну правову допомогу та юридичні послуги: аналіз матеріалів та доказів, наданих замовником, якими підтверджується наявність боргу у відповідача перед замовником; підготовка позовної заяви та здійснення розрахунку сум заборгованості відповідача до замовника з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені; направлення позову відповідачеві та подання позову до суду (засобами «Електронного суду»); контроль призначення справи до розгляду; підготовка клопотання про розгляд в судовому засіданні 08.01.2025 року без участі представника позивача; аналіз відзиву відповідача на позовну заяву у справі; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву; направлення відповіді на відзив на позовну заяву відповідачеві та подання позову до суду (засобами «Електронного суду»); представництво інтересів позивача у підготовчому судовому засіданні; представництво інтересів позивача в судових засіданнях при розгляді справи по суті.

Дослідженням змісту послуг щодо надання правничої допомоги у справі та доказів на підтвердження їх надання встановлено, що такі види послуг як аналіз матеріалів та доказів, наданих замовником, якими підтверджується наявність боргу у відповідача перед замовником; підготовка позовної заяви та здійснення розрахунку сум заборгованості відповідача до замовника з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені; направлення позову відповідачеві та подання позову до суду (засобами «Електронного суду») охоплюються послугою з підготовки позовної заяви, у зв`язку з чим Адвокатське об`єднання «Лекс Юстум» помилково визначило такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки позовної заяви. Крім цього, у заяві не обґрунтовано, яка правова допомога була надана позивачу наданням послуги з контролю призначення справи до розгляду; підготовкою клопотання про розгляд в судовому засіданні 08.01.2025 року без участі представника позивача. Також аналіз відзиву відповідача на позовну заяву у справі; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву; направлення відповіді на відзив на позовну заяву відповідачеві та подання позову до суду (засобами «Електронного суду») охоплюються послугою з підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим Адвокатське об`єднання «Лекс Юстум» помилково визначило такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду №922/1964/21 від 16.11.2022.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та враховуючи наведені приписи законодавства, які регулюють питання розподілу судових витрат, витрати позивача у розмірі 50000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом послугами, затраченим ним часом на надання послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру ( вартість заявлених послуг на правову допомогу фактично становить майже 10% від ціни позову).

Справа №903/1028/24 не є справою значної складності, обсяг матеріалів у справі є незначним, кількість підготовлених процесуальних документів адвокатом становить 2 документи: позовна заява та відповідь на відзив, представник позивача брав участь у підготовчому засіданні суду 23.01.2025, у засіданні з розгляду справи по суті 12.02.2025, 26.02.2025.

А тому, враховуючи заперечення відповідача про неспівмірність розміру витрат на правовому допомогу, заявлених до стягнення позивачем, порівняно зі складністю справи, доводи, які наведені ним на обґрунтування цієї заяви, виходячи із засад розумності і справедливості, до стягнення з відповідача на користь позивача слід стягнути 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а в решті - відмовити.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус про ухвалення додаткового рішення від 27.02.2025 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Франка, буд. 12, код ЄДРПОУ 03339459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, код ЄДРПОУ 39076496) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволені решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Валідус відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту додаткового судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 10.03.2025.

Суддя Якушева І. О.