Ухвала

від 10.03.2025 по справі 916/5157/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 916/5157/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіроскоп"

про стягнення коштів, розірвання договору та виселення,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 (повний текст складено 30.01.2025) та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі № 916/5157/23. Вказана касаційна скарга була надіслана 13.02.2025 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установив Верховний Суд, Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав позовну заяву у 2023 році. Її предметом, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка була подана до місцевого господарського суду у 2024 році, є 1 вимога майнового характеру та 2 вимоги немайнового характеру про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіроскоп" заборгованості з орендної плати у сумі 170 323,53 грн, з яких: 159 826,43 грн - заборгованість з орендної плати та 10 497,10 грн - пеня;

- розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 10.06.2002 № 37/70;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіроскоп" з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 210,1 м2, яке розташоване за адресою: м. Одеса вул. Степова, 31, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (у редакції, що діяла на час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовна вимога Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіроскоп" заборгованості з орендної плати у сумі 170 323,53 грн, сформована в заяві про збільшення розміру позовних вимог у 2024 році, є вимогою майнового характеру, ставка судового збору за її подання становить 1,5 % від ціни заявленого позову. Однак, враховуючи те, що вказана сума (170 323,53 грн х 1,5 % = 2554,85 грн) менша 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік, Суд застосовує при обрахунку мінімальну ставку судового збору (3028,00 грн) за подання позовної заяви майнового характеру у 2024 році.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі № 916/5157/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025, у задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі № 916/5157/2, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 16 792,00 грн, а саме (3028,00 грн + 2684,00 грн х 2) х 200 %, де 3028,00 грн - мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у 2024 році; 2684,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2023 році; 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Департамент комунальної власності Одеської міської ради додав до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 06.02.2025 № 43 на суму 16 104,00 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 688,00 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі № 916/5157/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).