Ухвала від 10.03.2025 по справі 910/1759/24

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1759/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 770 496,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 770 496,00 грн.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, у задоволенні позову відмовив.

3. 13.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

5. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв`язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК, та зазначає, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 526, 530, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК) та не врахували висновки Верховного Суду щодо їх застосування, викладені у постанові від 06.04.2018 у справі №910/23881/16№

- суди попередніх інстанцій мали надати оцінку вжитим сторонами діям на виконання договору у їх сукупності з огляду саме на умови договору підряду (посилається на постанови Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №922/610/19; від 20.05.2020 у справі №910/6217/19; від 12.07.2023 у справі №904/8883/21; від 31.05.2022 у справі №916/693/21; від 18.06.2024 у справі №910/97/22 (щодо застосування норм статей 526, 530, 629, 837, 853 ЦК, ст.193 ГК);

- встановлення термінів виконання договірних зобов`язань підрядником безпосередньо пов`язано з встановленням термінів виконання своєї частини зобов`язань на певному етапі приймання-здачі робіт; встановлення та дослідження заперечень підрядника стосовно факту виконання замовником умов договору (та доказів, на які він посилається) має важливе значення для правильного вирішення спору (постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №904/8883/21 (щодо застосування статей 530, 629, 837 ЦК));

- суди попередніх інстанцій не дослідили докази на предмет дотримання самим відповідачем умов Договору підряду під час відхилення актів виконаних робіт, надісланих позивачем (умов пунктів 5.2 та 5.4);

- у постанові від 31.05.2022 у справі №916/693/21 Верховний Суд звертав увагу, що обґрунтованість відмови замовника (від підписання акту) є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін; суди мали врахувати ці висновки, застосовуючи норми статей 526, 853 ЦК, ст.193 ГК; суди не перевірили, чи були обґрунтованими заперечення відповідача проти підписання актів виконаних робіт в контексті обставин цієї справи;

- суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, від 10.07.2024 у справі №906/1108/23; від 25.06.2020 у справі №910/2683/19, оскільки фактично відмовились досліджувати обґрунтованість відмови відповідача від підписання актів №20 та №21;

- суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.09.2022 у справі №913/703/20 (щодо застосування ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України); суди мали оцінити, чи дотримався відповідач форми заяви про недоліки, передбаченої пунктами 5.2, 5.4 Договору підряду, відхиляючи примірники актів №20 та №21; також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2018 у справі №923/9/17; від 03.04.2020 у справі №910/17626/18; від 04.06.2024 у справі №910/466/22; від 12.06.2019 у справі №910/6002/18 (щодо застосування статей 526, 853 ЦК, ст.193 ГК).

- суди проігнорували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2018 у справі №914/2505/17; від 20.05.2019 у справі №910/3536/18, від 13.02.2020 у справі №910/2932/19; від 08.06.2022 у справі №910/9397/20; від 20.05.2020 у справі №910/6217/19, та не застосували норми статей 612-613 ЦК до спірних відносин, хоча позивач послідовно заявляв про обставини прострочення відповідача;

- позивач покладався на поведінку відповідача собі на шкоду, оскільки це призвело до скорочення строку виконання робіт (на один календарний місяць) і до стягнення відповідачем суми банківської гарантії; така поведінка відповідача є недобросовісною, оскільки він суперечить сам собі (статті 3, 509 ЦК), а тому відповідач не має права на отримання гарантії; суди не застосували норми статей 3, 509 ЦК та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21; від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №910/97/22, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20; від 03.08.2022 у справі №910/5408/21);

- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказів (клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6. Відповідно до пп."а", "в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

7. Скаржник наголошує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, враховуючи існування низки рішень судів першої та апеляційної інстанцій у аналогічних справах з протилежними правовими висновками.

8. Скаржник також вказує, що винятковість значення справи для нього полягає в тому, що суди першої та апеляційної інстанцій перекрутили заявлені підстави позову у частині суперечливої поведінки відповідача щодо настання обставин форс-мажору у 2022 році; суди тлумачили доводи позивача як аргументи про звільнення його від відповідальності внаслідок дії обставин непереборної сили, проте позивач не заявляв таких підстав позову.

9. Враховуючи обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

10. Згідно з ч.4 ст.301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

11. Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Керуючись статтями 8, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/1759/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь".

2. Призначити до розгляду справу №910/1759/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у порядку письмового провадження.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 31.03.2025.

4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/1759/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець