Окрема думка від 04.03.2025 по справі 280/1997/23

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гімона М.М.

04 березня 2025 року

Київ

справа №280/1997/23

адміністративне провадження №К/990/4554/25

щодо відкриття провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 280/1997/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВІНОК-ІНВЕСТ» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Вважаю за необхідне викласти свою окрему думку відносно питання поновлення судом касаційної інстанції строку на касаційне оскарження при прийнятті рішення про відкриття касаційного провадження у цій справі.

Так, ухвалою від 04.03.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду більшістю голосів постановив відкрити касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС, одночасно поновивши строк на касаційне оскарження.

Однак, на моє переконання наведені скаржником причини не були для суду касаційної інстанції достатніми для поновлення строку на касаційне оскарження.

У цій справі вперше касаційна скарга подана ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 23.09.2024, яку Верховний Суд ухвалою від 02.10.2024 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не було викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд визнав, що посилання скаржника на пункту 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України не було обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та як такі норми мають застосовуватись. Суд звернув увагу, що апеляційний суд враховував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.12.2023 у справі №280/1998/23, від 16.05.2024 у справі №280/176/23. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 02.10.2024 о 21:49.

Вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 30.10.2024. Верховний Суд ухвалою від 18.11.2024 касаційну скаргу залишив без руху і надав скаржникові десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд визнав необґрунтованим, оскільки повторне звернення відбулося через чотири тижні, але скаржник не вказав на причини таких зволікань. Також суд зазначив про недостатність наведених скаржником доводів для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки саме собою посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та/або необхідності відступлення від існуючих, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Суд визнав, що доводи касаційної скарги зводились до тлумачення законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження. Ухвалою від 18.12.2024 Верховний Суд зазначену касаційну скаргу повернув, визнавши, що подана на виконання вимог суду її уточнена редакція не усуває виявлених недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 19.12.2024 о 00:11.

Втретє касаційну скаргу ГУ ДПС направило до суду через підсистему «Електронний суд» 27.12.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 23.01.2025 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не було викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Суд повторно звернув увагу скаржника на недостатність приведеного обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 24.01.2025 о 03:20.

Вчетверте касаційну скаргу ГУ ДПС подало 05.02.2025, яку Верховний Суд ухвалою від 12.02.2025 залишив без руху і надав скаржникові десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що скаржник має надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, оскільки у своєму клопотанні він лише зазначав, що вперше касаційну скаргу подано своєчасно, а повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції. Суд акцентував увагу на тому, що раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 02.10.2024, від 18.12.2024, від 23.01.2025 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження, а підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин може бути тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом. Також суд зазначив про недостатність наведених скаржником доводів для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки саме собою посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та/або необхідності відступлення від існуючих, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Суд знову визнав, що доводи касаційної скарги зводились до тлумачення законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, на обґрунтування якого зазначило, що вважає, що в скаргах були зазначені всі необхідні реквізити касаційної скарги, відповідно до вимог КАС України, що надає йому право звертатись повторно та клопотати про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою. ГУ ДПС звернуло увагу на наявність ухвали Верховного Суду у справі №280/1998/23 від 13.02.2025 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області, яка містить ідентичні підстави для звернення та ідентичне викладення таких підстав.

Відкриваючи касаційне провадження ухвалою від 04.03.2025, колегія суддів більшістю голосів визнала, що відповідач навів обґрунтовані підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим поновила строк на касаційне оскарження.

Вважаю, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважаю, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

При цьому, приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

За усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині обов`язкового викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг. Крім того, за своїм змістом касаційні скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень були майже аналогічними, але повторні звернення з ними відбувалися з проміжками часу у 28, 8, 12 днів. У клопотанні про поновлення строку ГУ ДПС не зазначило об`єктивних обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із вимогами КАС України у строк, встановлений КАС України для касаційного оскарження судових рішень або у найкоротший термін після повернення першої касаційної скарги. У цілому клопотання про поновлення строку зводилося до того, що підстави для касаційного оскарження містили усі подані ним касаційні скарги у цій справі, які скаржник окремо зазначив і в заяві про усунення недоліків. Додаткового обґрунтування наведених підстав для касаційного оскарження судових рішень, вимогу про наведення якого зазначено в ухвалі Верховного Суду від 12.02.2025, ГУ ДПС не навело.

Отже, у цій справі мають місце такі обставини: касаційна скарга, яка подана 05.02.2025, є четвертою, а попередні касаційні скарги суд повернув через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження; загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції (22.08.2024) і до моменту подання касаційної скарги вчетверте становить більше п`яти місяців, що значно виходить як за межі встановленого у КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі; залишаючи касаційну скаргу, подану вчетверте, без руху, суд запропонував скаржникові надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, однак, подане ГУ ДПС клопотання посилання на такі причини не містить; додаткового обґрунтування наведених підстав для касаційного оскарження судових рішень на вимогу ухвали Верховного Суду від 12.02.2025 ГУ ДПС не навело.

Враховуючи викладене, на моє переконання, у суду були відсутні підстави для поновлення ГУ ДПС строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки поважних причин, які б були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, ГУ ДПС не навело.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, вважаю, що у відкритті касаційного провадження належало відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є неповажними.

Суддя Микола ГІМОН