Рішення

від 07.03.2025 по справі 908/3455/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/5/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025 Справа № 908/3455/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3455/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача: БЕРЕСТІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (вул. Миру, буд. 177А, с. Берестове, Бердянський район, Запорізька область, 71130)

про стягнення 8 943,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

30.12.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № б/н від 30.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ до відповідача: БЕРЕСТІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про стягнення 5628,53 грн. основного боргу; 1188,93 грн. пені, нарахованої за період з 16.04.2022 по 15.10.2022; 436,31 грн. 3% річних, нарахованих за період з 16.04.2022 по 14.11.2024; 1690,05 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.05.2022 по 31.10.2024.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021 постачання природного газу.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

22.01.2025, у встановлений судом строк, надійшов відзив на позовну заяву. Визнано укладення договору № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021 постачання природного газу. Відповідач за період споживання газу зарекомендував себе як добросовісний споживач, проводив своєчасний та повний розрахунок згідно наданих актів приймання-передачі. Реєстрація зобов`язання та платіж через Державну казначейську службу без оформленого належним чином акту приймання-передачі природного газу неможливе. Наданий позивачем документ, як доказ часткової оплати, свідчить, що платежі проводилися виключено в строк і згідно наданого позивачем акту без заборгованостей до кінця лютого 2022. Позивач не надав листування щодо невчасного повернення відповідачем акту, отже його твердження щодо ігнорування відповідачем обов`язку з надання відповідних актів розподілу природного газу за періоди: листопад 2021 лютий 2022 є безпідставним. Враховуючи втрату відповідачем підтверджуючих документів в зв`язку з окупацією території місцезнаходження відповідача, не може надати докази своєчасного оформлення та передачі актів. За поставлений у листопаді 2021 газ відповідач розрахувався повністю в сумі 2156,16 грн. За результатами проведеного розрахунку в грудні 2021, виникла переплата на січень 2022 у сумі 7101,66 грн. У січні 2022 відповідачем спожито газ на суму 17311,01 грн., яка була сплачена відповідачем. У лютому 2022 відповідачем спожито газ на суму 12730,19 грн. Враховуючи переплату в розмірі 7101,66 грн., за підрахунками позивача, відповідач є винним 5628,53 грн. В усіх призначеннях платежу є посилання на відповідні рахунки та акти, що підтверджує безпідставність звинувачення позивача стосовно ігнорування відповідачем оформлення актів. Заборгованість відповідача виникла виключно з вини позивача, оскільки саме він відповідно п. 3.5.2 готує та надає 2 примірника акту приймання-передачі природного газу, без яких відповідач провести оплату не може. Будь-яких вимог щодо досудового врегулювання спору від відповідача не надходило. Враховуючи наведене вважає нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати безпідставно нарахованими. У зв`язку з фізичною втратою можливості доступу до обладнання та документації БЕРЕСТІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ через окупацію території, відповідач не в змозі провести перевірку правильності обрахування спожитого природного газу за лютий 2022. У разі надходження складеного, офіційно завіреного підписом та печаткою позивача акту прийому-передачі, відповідач готовий здійснити остаточний розрахунок за природний газ у лютому 2022 у сумі 5629,53 грн. Просив зобов`язати позивача виставити до сплати такий акт; не розглядати нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати та вважати як такі, що виникли з невідповідного виконання договірних зобов`язань позивачем та є безпідставно нарахованими. Сплачений позивачем судовий збір просив залишити без розгляду.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3455/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3455/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала від 06.01.2025 доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 06.01.2025 о 21:06 год., що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

17.01.2025, у встановлений судом строк, через канцелярію суду надійшов відзив, який відповідачем (його представником) не підписаний. Також, у порушення ч. 5 ст. 165 ГПК України, до відзиву не було додано доказів його надіслання позивачу.

У зв`язку з наведеним, ухвалою від 21.01.2025 відзив повернутий відповідачу без розгляду.

21.01.2025 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив.

Оскільки відзив, на який подано відповідь, повернуто відповідачу без розгляду, суд ухвалою від 23.01.2025 не прийняв до розгляду відповідь позивача на цей відзив.

Разом з тим, оскільки до відповіді на відзив долучені докази на спростування заперечень відповідача, вказані докази прийняті судом до розгляду. Суд враховує, що відповідь на відзив не була прийнята судом до розгляду лише з тієї підстави, що подавалася на відзив, який не був прийнятий судом до розгляду.

22.01.2025, у встановлений судом строк, через канцелярію суду надійшов належно оформлений відзив, який прийнятий судом до розгляду ухвалою від 23.01.2025.

Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочинається з 06.02.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Дотримуючись розумності строку розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 07.03.2025, складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (постачальник, позивач) та БЕРЕСТІВСЬКОЮ СІЛЬСЬКОЮ РАДОЮ (споживач, відповідач) (ЕІС-код 56XS000049RQ100J) укладено договір постачання природного газу № 07-1180/21-БО-Т.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в період з листопада 2021 по грудень 2022 (п. 2.1).

У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4).

Відповідно п. 3.1, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційні платформі Оператора ГТ (п. 3.2).

Згідно п. 3.4, постачальник із застосування ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Пунктом 3.5 договору закріплено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп. 3.5.1).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп. 3.5.1 цього договору, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційні платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (пп. 3.5.4).

Згідно з п. 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно пп. 6.2.2, 6.2.4 п. 6.2, споживач зобов`язаний: самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором; своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу.

Відповідно п. 7.2, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п. 13.1 договору, він набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

З матеріалів справи слідує, що позивачем були складені та підписані ним акти приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2022 за період: січень 2022 на суму 17311,01 грн. (обсяг споживання 1,04573 тис.куб.м);

- від 28.02.2022 за період: лютий 2022 на суму 12730,19 грн. (обсяг споживання 0,76901 тис.куб.м).

21.01.2025 акт від 28.02.2022 за період: лютий 2022 на суму 12730,19 грн. був надісланий позивачем на електронну пошту відповідача, що зазначена останнім у договорі № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021.

Як вказано в листі ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» від 21.11.2024 № ТОВВИХ-24-17917, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000049RQ100J (відповідач) за період з 26.11.2021 по 31.12.2022 та внесений в алокацію ТОВ Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ становить: з 26.11.2021 по 30.11.2021 130,25 кубм.; з 01.12.2021 по 31.12.2021 841,00 куб.м; з 01.01.2022 по 31.01.2022 1045,73 куб.м; з 01.02.2022 по 28.02.2022 769,01 куб.м.

Вказані обсяги природного газу, використаного відповідачем, підтверджуються також інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000049RQ100J за відповідні періоди.

Згідно листа АТ ОЩАДБАНК» від 18.11.2024 № 77/4-11/142124/2024, відповідачем здійснювалися перерахування за договором № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021: 20.12.2021 у сумі 2156,16 грн. за листопад 2021; 30.12.2021 у сумі 21023,57 грн. попередня оплата за грудень 2021; 18.02.2022 у сумі 17311,01 грн. за січень 2022; всього сплачено загальну суму 40490,74 грн. У призначенням платежу відповідачем зазначався період, за який здійснюється оплата, а також реквізити актів, договору та рахунку за грудень 2021.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022, які відповідачем не підписані.

Позивач у позовній заяві зазначив про ухилення відповідача від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за періоди: листопад 2021 лютий 2022.

Оскільки предметом позову не є стягнення заборгованості за періоди: листопад 2021 січень 2022 суд не досліджує вказану обставину.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, відповідач у призначеннях платежу посилався на реквізити актів за період з листопада 2021 по січень 2022 та рахунок за грудень 2022. Отже, відповідач був ознайомлений зі змістом вказаних документів.

Щодо акту від 28.02.2022 за період: лютий 2022 на суму 12730,19 грн., то вказаний акт був надісланий 21.01.2025 позивачем на електронну пошту відповідача, що зазначена останнім у договорі № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021.

Договором № 07-1180/21-БО-Т не визначено порядку надання позивачем відповідачу акту приймання-передачі газу для підписання. Отже, позивач мав право надіслати акт на електронну пошту відповідача, що зазначена останнім у договорі № 07-1180/21-БО-Т від 23.11.2021.

Відповідач не заперечив отримання ним акту в електронному вигляді від позивача.

Суд враховує, що згідно умов договору (пункт 3.4), споживач (відповідач) із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС може здійснювати щоденний моніторинг фактично відібраного ним обсягу природного газу.

Відтак, відповідач міг самостійно встановити обсяг спожитого ним газу в лютому 2022.

Також відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача щодо надіслання йому в разі такої необхідності оригіналу акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022. Відповідне листування в матеріалах справи відсутнє.

Щодо зобов`язання судом позивача виставити до сплати відповідачу акт за лютий 2022, суд зазначає, що БЕРЕСТІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА у даному випадку є відповідачем та господарським процесуальним законодавством України не передбачено зобов`язання судом на вчинення позивача дій за договором.

Відповідач міг звернутися до позивача з пропозицією щодо мирного врегулювання спору до ухвалення судом рішення в цій справі.

За умовами п. 5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно матеріалів справи, відповідач здійснював оплату поставленого газу, однак оплата за лютий 2022 здійснена з порушенням строку, встановленого договором, та здійснена не в повному обсязі.

Відповідно матеріалів справи, заборгованість за фактично переданий у лютому 2022 природний газ складає суму 5628,53 грн. (12730,19 грн. (сума по акту) 7101,66 грн. (попередня оплата) = 5628,53 грн.).

Відповідач наявність заборгованості не заперечив та не спростував, докази оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 5628,53 грн. основного боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сторонами в договорі не визначено більшого строку для нарахування пені, ніж вказано в ч. 6 ст. 232 ГК України. Позивач нарахував пеню в межах вказаного строку.

Розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, зроблені позивачем, судом перевірені та визнаються арифметично правильними.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що порушення ним зобов`язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 436,31 грн. пені, 1690,05 грн. інфляційних втрат та 1188,93 грн. пені.

На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з БЕРЕСТІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (вул. Миру, буд. 177А, с. Берестове, Бердянський район, Запорізька область, 71130, код ЄДРПОУ 04351937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 5628 (п`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 53 коп. основного боргу, 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 93 коп. пені, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 31 коп. 3% річних, 1690 (одна тисяча шістсот дев`яносто) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 10 березня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко