Рішення

від 27.02.2025 по справі 909/821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/821/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засідання справу

за позовом: Управління комунальної власності Калуської міської ради,

до відповідача: Комунального підприємства "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради,

про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення та розірвання договору оренди нежитлових приміщень

за участю:

від позивача: Чижевський С.М.

установив: Управління комунальної власності Калуської міської ради (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради (далі відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м., за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська,5 та розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 320/1 від 30.07.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не повернув орендоване на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №320/1 від 30.07.2021 нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м. за адресою: вул. Дзвонарська, 5 м. Калуш. Позивач вказує на Лист-звернення до відповідача про повернення орендованого приміщення, мотивуючи вкрай необхідним використанням цього приміщення для власних потреб. Стверджує, що неповернення орендованого приміщення порушує законні права та інтереси позивача. За наведеного просить суд розірвати договір оренди та зобов`язати відповідача повернути орендоване приміщення.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просив суд в позові відмовити, про що подав суду письмові заперечення. В запереченні зазначив про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди, мотивуючи тим, що у відповідності до Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" дія спірного договору продовжується на час дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Разом з тим, відповідач зазначає, що орендодавець не повідомив орендаря за 30 календарних днів до дати закінчення договору про непродовження договору оренди з підстав визначених ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і з підстав визначених договором, зокрема і необхідності використання цього приміщення для потреб територіальної громади міста.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що у відповідності до п.1.1. положення про управління комунальної власності Калуської міської ради, Управління є виконавчим органом Калуської міської ради, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові.

30.07.2021 між Управлінням комунальної власності Калуської міської ради (по договору - орендодавець/по справі - позивач) та Комунальним підприємством "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради (по договору - орендар/по справі - відповідач) укладено Договір оренди нежитлових приміщень №320/1, а саме нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Дзвонарська, 5, м. Калуш (далі - договір оренди/Договір).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 55,7 кв.м., яке знаходиться в будівлі за адресою: вул. Дзвонарська, 5, м. Калуш (далі - приміщення).

Приміщення передається в оренду під гараж для службового автотранспорту (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1та п.2.2 Договору оренди вступ орендаря у користування приміщенням настає після укладання цього договору та підписання сторонами акту приймання-передачі, який оформляється одночасно з передачею їх в оренду від орендодавця до орендаря.

Згідно п. 2.4. Договору повернення приміщення оформляється актом приймання-передачі приміщень.

Вступ орендаря/відповідача у користування спірним приміщенням підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 30.07.2021, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.6.1 Договору термін дії договору до 30.07.2023.

Пунктом 6.4. Договору визначені підстави припинення вказаного договору.

Зокрема, п.п.6.4.1 Договору сторонами обумовлено, що припинення дії цього Договору оренди може мати місце у разі закінчення строку, на який його укладено. Про припинення Договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього Договору.

Пунктами 6.6 та 6.7 Договору визначено порядок продовження строку дії Договору.

Пунктом 6.8.2 Договору сторонами встановлено, що договір оренди не підлягає продовженню у разі необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Пунктом 6.5 Договору сторонами обумовлена можливість дострокового розірвання договору на вимогу однієї сторони за рішенням суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобовязань за цим Договором та інших підстав передбачених чинним законодавством. Одночасно визначено, які порушення умов договору можуть слугувати підставою для розірвання останнього.

Про те, 14.02.2024 позивач звернувся з Листом №01-15/1-3/05 до відповідача, в якому просить повернути з оренди нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м, яке знаходиться в будівлі за адресою: вул. Дзвонарська, 5, м. Калуш, вказуючи необхідністю використання цього приміщення територіальною громадою.

Аналогічного змісту позивач направив відповідачу Лист № 01-15/1-3/48 від 24.06.2024.

Листом №01-15/1-2/159 від 11.07.2024 Управління комунальної власності Калуської міської ради звернулось до Комунального підприємства "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради, в якому з посиланням на норми ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , вказало, що спірний договір буде розірвано 12.08.2024.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м., за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 5 та розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 320/1 від 30.07.2021.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог (повністю чи частково) або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 320/1 від 30.07.2021, який за правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В даному випадку позивач, як на підставу розірвання договору, посилається на вкрай необхідне використання орендованого відповідачем приміщення для потреб територіальної громади міста Калуша.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до умов договору, зокрема його п.6.8 регулює випадок, в якому договір оренди не підлягає продовженню , тобто у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста, але сторони у договорі такої підстави для дострокового розірвання договору не обумовили.

Підстави розірвання договору , припинення дії, умови зміни - визначені розділом 6 Договору. Але в і цьому розділі не визначено такої підстави для розірвання договору, а позивач не посилається на інше.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як зазначалось вище термін дії договору сторонами визначено до 30.07.2023.

Відповідно до ч. 4 ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За приписами статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд звертає увагу зокрема на п.п.6.4.1 Договору, де сторонами обумовлено, що припинення дії цього Договору оренди може мати місце у разі закінчення строку, на який його укладено. Про припинення Договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього Договору.

Доказів повідомлення позивачем відповідача в обумовлений строк про припинення договору оренди позивач не надав. А отже відсутні підстави вважати, що договір припинив свою дію.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указами Президента України неодноразово продовжувався вказаний строк, зокрема, Указом Президента від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

В спірному випадку закінчення строку дії договору (до 30.07.2023) припало на період дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 визначено обов`язок балансоутримувача (в даному випадку орендодавця, оскільки майно перебуває у його віданні) повідомити орендарю про непродовження договору оренди із зазначенням підстав, визначених статтею 19 Закону.

Згідно приписів ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні орендодавця, поданому ним орендарю.

Позивач рішення про відмову у продовженні договору оренди до закінчення строку дії договору не приймав, про що і не повідомляв відповідача по справі, документальних доказів в підтвердження іншого суду не надав.

У відповідності до 6.4.1 Договору припинення дії цього Договору оренди може мати місце у разі закінчення строку, на який його укладено та про припинення Договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього Договору.

З урахуванням норм чинного законодавства та умов договору Управління комунальної власності Калуської міської ради, у віданні якого перебуває спірне орендоване майно, відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 № 634 та умов договору за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди до відповідача по справі про припинення вказаного договору та про непродовження договору оренди не звертався.

За наведеного, строк дії договору не закінчився, а тому правових підстав для зобов`язання відповідача повернути позивачу орендоване приміщення - немає, як і відсутні правові підстави для розірвання договору .

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку в позові Управлінню комунальної власності Калуської міської ради до Комунального підприємства "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м., за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська,5 та розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 320/1 від 30.07.2021 слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (платіжна інструкція № 268 від 22.08.2024). Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату вирішення спору (в позові відмовлено) судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 13, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

в позові Управління комунальної власності Калуської міської ради до Комунального підприємства "Калуська районна телерадіоорганізація "Незалежність" Калуської районної ради про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 55,7 кв.м., за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 5 та розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 320/1 від 30.07.2021 - відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 10.03.2025

Суддя С. М. Кобецька