Рішення

від 11.02.2025 по справі 399/815/23

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/815/23

провадження № 2/399/18/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання - Москаль Т.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача, адвоката Давиденко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни у актові записи про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши відомості про батька дітей ОСОБА_5 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвища дітей з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », залишивши без змін імена та по-батькові дітей. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в сумі 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7100,00 грн.

Обґрунтовані позовні вимоги тим, що в 2019 році позивач ОСОБА_8 , проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем - ОСОБА_2 , від якого вона завагітніла. В листопаді 2019 року відповідач вчинив сварку та повідомив, що не визнає себе батьком дітей, у зв`язку з чим сторони припинили спільне проживання. 25 грудня 2019 року від спільного проживання з відповідачем позивач народила синів (двійню) - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батько яких записаний за вказівкою матері. Згодом відповідач періодично відвідував дітей та зближувався з сім`єю і сторони примирилися, про що свідчать спільні фото. 16 серпня 2022 року сторони уклали шлюб в Онуфріївському відділі ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 50. Внаслідок укладення шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Після укладення шлюбу відповідач фактично не заперечував батьківство, однак не виявив бажання написати заяву у відділі РАЦС про визнання батьківства та був категорично проти. З даного приводу між ними виникали суперечки через які відповідач у 2023 році покинув сім`ю. Малолітні діти залишилася проживати з матір`ю. Відповідач не визнає своє батьківство та не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Відповідач є працездатним та може отримувати дохід. Інформація про розмір поточних доходів, на день подачі позову до суду, у позивача відсутня. Неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні відповідач не має.

Наводила наступне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей. Відповідно до цієї ж Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків. Отже право дитини знати свого батька охороняється законом та підлягає захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька може бути встановлено за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані у встановленому законом порядку, як це передбачено, ч. 2 ст. 128 СК України.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема, ч. 2 ст. 128 СК, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з яких жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою від 07.11.2023 позов залишено без руху.

Ухвалою від 17.11.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з викликом учасників справи. Встановлено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 16.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Замінено третю особу.

Ухвалою суду від 08.03.2024 призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 13.09.2024 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.10.2024 визнано потрібним, щоб позивач надала суду в підготовчому судовому засіданні особисті пояснення.

Ухвалою суду від 14.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених у позові, просили позов задовольнити. Позивач додала, що після укладення шлюбу відповідач не заперечував батьківство дітей. В кінці 2023 покинув сім`ю та перестав визнавати своє батьківство щодо дітей. Може отримувати дохід, відомо, що він є військовослужбовцем. Відповідач ухилився від проведення генетичної експертизи, не прибув до експертної установи на виклик. Натомість позивач з дітьми прибула до експертної установи та у них відібрано біологічний матеріал. Посилалися на положення ст. 109 ЦПК України. Вважали, що відповідач свідомо ухиляється від визнання батьківства, оскільки якби він дійсно заперечував своє батьківство щодо дітей, то з`явився б на експертизу. Станом на дату розгляду справи шлюб не розірвано. Позивач зазначила, що у період, коли їх викликали на експертизу, відповідач перебував у с. Вишнівці, за місцем свого проживання. Позивач телефонувала свекрусі, матері відповідача, яка говорила, що відповідач у селі. На експертизу експертна установа викликала їх і листом і по телефону, так само викликали і відповідача, про що їй наголосив судовий експерт. Додала, що на облік по вагітності в Онуфріївській ЦРЛ ставали разом, відповідач був присутній з позивачем під час УЗД, яке проводили двічі в м. Кропивницький в перинатальному центрі. Ближче до народження дітей, відповідач не був із сім`єю. Після народження дітей позивач телефонувала відповідачу з приводу реєстрації народження дітей та запису їх батьками, на що відповідач зазначав, що він приїде в лікарню, напише заяву, щоб діти були записані на нього, але так і не приїхав. Під час виписки з лікарні позивача та дітей відповідач не забирав, а забрала їх з лікарні мати позивача. Відповідач зі своєю матір`ю приїхав до позивача та дітей через тиждень після виписки з пологового будинку, про що свідчить фото на а.с. 12. Після чого помирилися та почали жити далі разом. Зазначила, що відповідач обіцяв, але нічого не виконував. На запитання, чи йому сподобалися імена дітей, відповідач здвинув плечима. Зі свекрухою позивач наразі спілкуються.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань від останнього не надходило. Відзив відповідачем не подано.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, завчасно подав заяву про розгляд справи без участі представника, вирішення справи залишили на розсуд суду.

За правилами ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши позивача та її представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, врахувавши, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала суду наступні показання, а саме, що у 2018 р. позивач познайомилася з відповідачем, вони дружили сім`ями, позивач завагітніла від відповідача. У серпні 2022 році позивач і відповідач офіційно зареєстрували шлюб. Відповідач на той час вже був військовослужбовцем. Жили дуже добре, відповідач допомагав в утриманні дітей, вів соціальні сторінки - фейсбук та інше де викладав себе з дітками. Відповідач повинен був приїхати перед народженням дітей, орієнтовно 18-19 грудня 2023 року. Приїхав та одразу поїхав у м. Кременчук обміняти гроші і пропав. Заявили в поліцію. Свідкові відомо, що 25.12.2023 головний по частині вийшов на відповідача та повідомив йому, що, якщо він не з`явиться на службу, то буде СЗЧ, після чого відповідач з`явився в телефонній мережі, а коли з`явився додому, то так і не зізнався де він був, лише говорив, що був у друзів у смт Павлиш де випивали та він виключив телефон. Після чого перестав спілкуватися із знайомими, почав ігнорувати усіх, все пішло не так. З дітьми перестав говорити по телефону. До цієї ситуації відповідач завжди говорив, що він щасливий, що у нього є діти, був дбайливим батьком, любив дітей, а діти любили його, називав їх синочки, зайчики, гарно до них ставився, висилав дітям гроші. Діти до нього ставилися, як до батька. Говорив, що не думав, що буде одразу двоє синів і таких схожих на нього. На момент коли позивач завагітніла, вона мала стосунки лише з відповідачем. Останній був дуже радий, що позивач вагітна і в нього будуть діти. Навіть написав на асфальті фарбою перед двором позивача «Я тебя кохаю». Це бачили усі в селі і не тільки. Фарба на асфальті трималася дуже довго. Коли позивача виписували із пологового будинку, то відповідач у себе на сторінці у Фейсбуці написав: «дякую за синів». Свідок також зазначила, що відповідач переписувався з нею та радився з нею про вибір подарунків для позивача. У свідка в магазині з дітьми скуплявся. Діти говорили, що їм тато машинки подарував та гроші вислав. Після того, як пропав та об`явився, відповідач декілька разів приїздив до сім`ї, але в подальшому перестав допомагати та спілкуватися, цікавитися дітьми. 25.12.2023 відповідач зателефонував до позивача попросив забрати його на зупинці, був на Дні народженні у дітей, до дітей ніяк не проявляв увагу, і через день поїхав. Почав погрожувати позивачу, зазначав їй «оглядайся», причини такої поведінки відповідача нікому невідомі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надала суду наступні показання, а саме, що не розуміє чому відповідач відмовився від сім`ї - дружини, дітей, що його змусило покинути їх і вирішити, що все це не для нього, свідок не знає. Відповідач був хорошим батьком, діти його обожнювали, а що з ним потім сталося, не знає. Абсурдом назвала те, що діти не від нього. Свідкові відомо, що відповідач сам говорив, що діти схожі на нього - гордився цим, вихвалявся. З дітьми з малечку грався, говорив, що у нього чудова сім`я. Свідок вважає, що відповідач колись одумається. Дітей називав лагідно - сонечки, зайчики, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Свідок не чула, щоб відповідач колись грубив. Коли був дома, а не на службі, то завжди приймав участь у вихованні дітей, грав з ними у футбол. Діти його дуже любили, ставилися до нього, як до тата і зверталися до нього на - тато. Вів себе, як батько з дітьми. Свідок вважає, що відповідач любив позивача і дітей. Він довго бігав за позивачем. Запитував у свідка, чому позивач не хоче вийти за нього заміж, говорив, що любить її. Розписатися офіційно була його ініціатива. Але різко ставлення до сім`ї змінилося, шкода, що діти ростуть без батька. Зазначила, що відповідач не заперечував проти вагітності, для них з позивачем було велике щастя, коли дізналися, що буде двійня. Хлопці схожі на їхній рід. Не розуміє, чому не прийшов не експертизу. Позивач і відповідач спілкувалися не один рік. І в цей період у позивача не було нікого іншого, якби хтось був інший, то знало б усе село, оскільки живуть усі в селі. Свідок достеменно знає, що відповідач батько дітей. У свідка є фото, де відповідач з маленькими дітками на фото, прийшов до свідка додому, прогулянка така була у них, поки позивач поралася по хатніх справах. І так прогулюючись з дітьми відповідач часто заходив до свідка додому в гості. І памперси дітям змінював, ніколи на них не кричав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.08.2022, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.32). Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_6 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №829 від 27.12.2019 (а.с.9) судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_13 .

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.10) судом встановлено, що витяг сформовано по актовому запису №829 від 27.12.2019 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками є батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_13 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №830 від 27.12.2019 (а.с.7 на звороті) судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_13 .

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.8) судом встановлено, що витяг сформовано по актовому запису №830 від 27.12.2019 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками є батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_13 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Судом встановлено, що позивач та діти зареєстровані за адресою місця проживання АДРЕСА_1 (а.с.6, 9, 11 на звороті).

Із фотографії а.с.12 та на звороті судом встановлено, що на фото зображений відповідач у спальній кімнаті біля дітей, того ж дня позивач приїхала з дітьми з лікарні з м. Кропивницький, дітям близько тижня. На звороті, а.с.12, судом встановлено, що на фото зображені сторони до народження дітей.

Із відповіді лікувально-діагностичного центру Європейська медицина від 20.08.2024 №107 (а.с.112) судом встановлено, що з метою виконання ухвали суду від 08.03.2024 про судову молекулярно-генетичну експертизу проведено виклики сторін у справі та дітей на 11:30 06.08.2024 та на 11:30 09.08.2024 до зазначеного центру за вказаною адресою. Позивач у справі прибула до центру разом з дітьми, експертом відібрано у малолітніх дітей зразки букального епітелію для проведення експертизи, які поміщено для зберігання в лабораторії. ОСОБА_2 за викликами на 06.08.2024 та 09.08.2024 до центру не прибув, зразків біологічного матеріалу не здавав, що унеможливило проведення експертизи, у зв`язку з чим повернуто до суду ухвалу від 08.03.2024 без виконання.

Із фотографії а.с.176-177 судом встановлено, що на них зображені сторони та їхні спільні діти, яким 2 місяці та більше, спільне проведення часу в колі друзів та родичів.

Із копії довідки від 23.12.2024 №221 виданої Онуфріївською селищною радою (а.с.192) судом встановлено, що позивач зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своїми дітьми, зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на зазначене, судом встановлено, що сторони у справі орієнтовно з 2018 р. проживали однією сім`єю, були період коли сварилися та жили окремо один від одного, після чого мирилися та знову жили однією сім`єю. Діти у позивача народжені від спільного проживання з відповідачем до реєстрації шлюбу. У серпні 2022 року сторони зареєстрували шлюб. Відповідач не з`явився в пологовий будинок для подачі спільної заяви батьків для реєстрації народження дітей та запису його батьком дітей. Відповідно, відомості про батька дітей записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Відповідно до зазначеної норми Закону при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК ( 2947-14 ), зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК ( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК ( 1618-15 ) може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.

Відповідач не з`явився до лікувально-діагностичного центру Європейська медицина на судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення батьківства. При цьому ухвалу від 08.03.2024 відповідач отримав (а.с.105). Лікувально-діагностичним центром викликався на 06.08.2024 та 09.08.2024, проте до центру не прибув, зразків біологічного матеріалу не здав, що унеможливило проведення експертизи, у зв`язку з чим повернуто до суду ухвалу від 08.03.2024 без виконання.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дітей та про його ухилення від проведення експертизи.

Проте, батьківство відповідача щодо дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 доводиться показами свідків та доказами, що знаходяться при матеріалах справи, які суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання відповідача батьком малолітніх дітей підлягає задоволенню.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про визнання батьківства, підлягають задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дітей.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених у розділі ІІІ СК України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

За змістом ст.180 СК, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За положеннями ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями ч.ч.1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про визнання батьківства, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення аліментів на утримання дітей.

З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку визначеному ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. ст.ст.263-265, 272-273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 829 від 27.12.2019 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Фортечним районним у місті Кропивницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України та зазначивши прізвище дитини ОСОБА_7 .

Внести зміни до актового запису № 830 від 27.12.2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Фортечним районним у місті Кропивницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України та зазначивши прізвище дитини ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 02.11.2023 до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір в сумі 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7100,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , раєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

Третя особа: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 25010, м. Кропивницький, вул. Незалежності, 26.

Повний текст рішення суду складено 26.02.2025 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у період з 20.02.2025 до 25.02.2025.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко