Постанова

від 05.03.2025 по справі 183/12187/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/290/25 Справа № 183/12187/23 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року та на додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року в цивільній справі номер 183/12187/23 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки Новомосковського міського голови Адамяна Сергія Погосовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання незаконним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до виконуючого обов`язки Новомосковського міського голови Адамяна Сергія Погосовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання незаконним та скасування розпорядження, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позиваючка працює на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська. Новомосковський міський голова 22.06.2021 року незаконно звільнив позивачку з посади, проте постановою апеляційного суду від 01.12.2022 року її поновлено на посаді. На позивачку постійно чинився тиск з боку міського голови. Одним із заходів тиску була перевірка органу Держпраці 17.08.2023 року всупереч Закону. Розпорядженням відповідача від 29.09.2023 року до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. При цьому, мотивація спірного розпорядження повністю ґрунтується на діях і висновках не відповідача, а іншого органу державної влади Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, викладених у листі від 04.09.2023 року. Відповідач самостійно не встановив будь-яких обставин діяльності позивача на посаді директора територіального центру, жодних порушень не перевіряв і не фіксував. Резолютивна частина оскаржуваного розпорядження містить вимогу, якою відповідач зобов`язує оголосити догану позивачці, проте не зазначено кого саме зобов`язано оголосити догану, за результатами розпорядження жодних доган не було оголошено. Крім того, пояснювальні записки позивача міському голові з приводу преміювання працівників відбувалось в травні-липні 2023 року, тому станом на 29.09.2023 року відповідач не мав законодавчих підстав когось зобов`язувати оголошувати догану з огляду на сплив місячного строку притягнення до відповідальності. Вважає, що відповідач не мав права використовувати результати перевірки Управління Держпраці, оскільки на підставі перевірки може бути видано лише припис.

Позивачка, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача від 29.09.2023 року №601-к Про зобов`язання оголосити догану ОСОБА_1 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки Новомосковського міського голови Адамяна Сергія Погосовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання незаконним та скасування розпорядження відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року судові витрати позивачки на професійну правничу допомогу покладено на позивачку ОСОБА_1 .

Із вказаними рішеннями не погодилась позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Є.В., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 06 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 22 травня 2024 року скасувати, стягнути з виконуючого обов`язки новомосковського міського голови - заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Адамяна С.П. на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції ухвалено всупереч встановленим обставинам справи, визнанням доведеними обставин, які не доведені жодними доказами, з порушенням процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права.

Відповідач жодним чином не встановлював самостійно будь-яких обставин діяльності позивача на посаді директора Територіального центру, жодних порушень відповідач не перевіряв і не фіксував.

Суд допустив до участі у справі на боці відповідача не уповноважену особу, яка не мала жодних повноважень представляти Адамяна Сергія Погосовича. Також надана неналежна довіреність в простій письмовій формі, в якій виконавчий комітет Новомосковської міської ради в особі Новомосковського міського голови Сергія Рєзніка уповноважує представника представляти інтереси. Отже всі вчинені представником Матвієнко Тетяною дії в судовому процесі юридично нікчемні.

Суд протиправно залучив до участі у справі третю особу орган Держпраці, чиї права жодним чином не зачіпаються цією справою. Суд допоміг відповідачу збирати докази, порушивши принципи змагальності і диспозитивності сторін, витребував в порушення статті 84 ЦПК України докази, які мав надати відповідач Положення про преміювання і Колективний договір.

В оскаржуваному рішенні не надано належної оцінки формулюванню спірного розпорядження «зобов`язати оголосити догану», вказав лише про допустимість таких розпоряджень, допустивши невизначеність ухваленого відповідачем рішення.

Судом проігноровані строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Оскільки з питанням призначення премій міський голова як особа, яка має право притягувати позивача до дисциплінарної відповідальності, був обізнаний з травня 2023 року. Наведені обставини свідчать про явний пропуск місячного строку притягнення позивачку до дисциплінарної відповідальності, оскільки спірне розпорядження ухвалене 29.09.2023 року через майже 5 місяців після виявлення (неіснуючого) порушення.

Суд першої інстанції в порушення статті 61 Конституції України допустив притягнення позивачки до подвійної відповідальності за одне порушення (якого позивач взагалі не вчиняла). Вважає, що результати перевірки органу Держпраці не можуть використовуватись іншими органами і посадовими особами для притягнення до відповідальності.

Суд вийшов за межі предмету доказування в цій справі, оскільки замість аналізу правомірності дій відповідача в.о. міського голови заглибився в аналіз результатів перевірки, здійсненої органом Держпраці.

Аналізуючи перевірку органу Держпраці, суд проігнорував, що результати перевірки акт,

який став підставою для догани суперечить підставам такої перевірки і виходить за межі дозволеного предмету перевірки. Так, перевірка ініційована і погоджена Державною службою України з питань праці як центральним органом державної виконавчої влади виключно в частині перевірки питання преміювання однієї особи ОСОБА_2 .

Міський голова має діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жодним законом не передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника комунальної установи міським головою на підставі акта перевірки органів Держпраці.

Судом першої інстанції не досліджено необхідний в цій справі предмет доказування і не встановлено, за що конкретно було винесене спірне розпорядження, яке саме порушення інкримінується позивачці невиконання акту перевірки, порушення прав працівників на премію, перевищення повноважень при призначенні премій, невиконання припису, тощо.

Додатковим рішенням від 22 травня 2024 року суд вирішив судові витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на позивачку ОСОБА_1 через відмову в позові. Враховуючи протиправність рішення суду від 06.05.2024 року, додаткове рішення також підлягає скасуванню з розподілом судових витрат згідно положень статей 137, 141 ЦПК України.

Від третьої особи Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційну скаргу позивачки залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

До Міжрегіонального управління надійшло звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам. Враховуючи викладене, Державна служба України з питань праці погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) листом від 10.08.2023 року №ЦА-3580/1/2.1.6-23а з питань зазначених у зверненні фізичної особи в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства за участі фахівців Держпраці.

За результатами розгляду інформації видано наказ Міжрегіонального управління від 15.08.2023 року №198/ПС-3К «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» та направлення від 16.08.2023 року №ПС/1/17889-23 на проведення позапланового заходу здійснення державного нагляду (контролю).

За результатами проведення позапланового заходу у формі перевірки складено Акт від 30.08.2023 року №ПС/ДН/27798/0270 та припис від 30.08.2023 року №ПС/ДН/27798/0270/П. В акті перевірки викладено детальний опис виявлених порушень, які полягали у виданні наказів про преміювання з порушенням вимог пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2. та 3.8. Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП України.

Відповідно до підпункту 16 пункту 6 Положення про Міжрегіональне управління, затвердженого наказом Держпраці від 23092022 №167, 05.09.2023 року до Виконавчого комітету Новомосковської міської ради надійшов лист Міжрегіонального управління від 04.09.2023 року, адресований Новомосковському міському голові С. Рєзніку.

Перевірка, яку провело Міжрегіональне управління, та виданий за її результатами припис у встановленому порядку не оскаржувалися та не визнавались протиправними.

Відповідач на момент притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності з`ясував усі обставини, які свідчили про порушення трудової дисципліни, мав достатньо доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та її вину у його вчиненні.

Для встановлення факту порушень не достатньо звернень працівників, а відтак вважати, що роботодавцем виявлено порушення у липні 2023 року, у суду були відсутні на це підстави. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачу було відомо про зміст зазначених документів раніше дати отримання листа від Міжрегіонального управління від 04.09.2023 року. При цьому остаточна оцінка діям позивачки, тобто виявлення проступку, було зафіксовано в листі Міжрегіонального управління від 04.09.2023 року, який надійшов до відповідача 05.09.2023 року, тому суд першої інстанції правильно виходив із того, що місячний строк притягнення позивачки до дисциплінарного стягнення, передбачений частиною першою статті 148 Кодексу законів про працю України, повинен рахуватися саме з дати отримання листа третьої особи. Зазначене узгоджується з правовими висновкам Верховного Суду України, викладеними у постановах від 20.06.2018 року у

справі №516/268/15-ц та від 09.12.2020 року у справі №390/1374/19.

Від інших учасників справи відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Матвієнко Т.Ж. апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник третьої особи Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Котлярова Т.С. апеляційну скаргу вважала необґрунтованою, просила в її задоволенні відмовити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 113, 114, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю доповідача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 07.12.2018 року ОСОБА_1 розпорядженням міського голови № 706-к від 06.12.2018 року призначено на посаду директора територіального центру з випробувальним терміном три місяці (а.с. 46, том 1).

11.03.2019 року розпорядженням міського голови №141-к Решетняк Т.Ю. призначено на посаду директора територіального центру, як таку, що пройшла випробувальний термін (а.с. 47, том 1).

15.08.2023 року заступником начальника Управління Держпраці призначено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у період з 17.08.2023 року по 30.08.2023 року у формі перевірки (надалі перевірка) у територіальному центрі з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань надання щорічних відпусток та законності припинення трудових договорів (а.с. 144-145, том 1).

За результатами проведення позапланового заходу у формі перевірки складено Акт №ПС/ДН/27798/0270 від 30.08.2023 року (надалі Акт перевірки) та припис №ПС/ДН/27798/0270/П від 30.08.2023 року (а.с. 152-175, том 1).

В акті перевірки викладено детальний опис виявлених порушень, які полягали у виданні наказів про преміювання з порушенням вимог пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2. та 3.8. Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП України, а саме: директор територіального центру ОСОБА_1 позбавила премій у березні 2023 року працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; у квітні 2023 року зменшила премії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; у травні 2023 року зменшила премії працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; у червні 2023 року зменшила премії працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; у липні 2023 року зменшила премію працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . Зменшення розміру премій та позбавлення премій відбувалося шляхом видання директором наказів про преміювання у розмірах менших, ніж визначено у поданнях керівників структурних підрозділів та рішеннях комісії з питань контролю дисципліни та розподілу грошових премій територіального центру (надалі за текстом Комісія). Такі дії, за твердженням посадових осіб Управління Держпраці не відповідають вимогам пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2 та 3.8 Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець (роботодавець-фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановленні законодавством, угодами, колективними договорами, та свідчать про порушення частини першої статті 10 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачено: «Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором» (а.с. 152-175, том 1).

У листі №68 від 07.04.2023 року на адресу Управління Держпраці директор територіального центру Решетняк Т.Ю. надала пояснення, з питання преміювання завідувача відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковськ, згідно з яким розмір премій співробітників позивач вважає обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, та жодним чином не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб (а.с. 72-73, том 1).

19.04.2023 року Управління Держпраці направило директору територіального центру лист про надання інформації повторно з вимогою надати документи з питання преміювання завідувача відділення соціальної допомоги вдома або документи, які стали підставою для позбавлення стимулюючих виплат за березень 2023 року (а.с. 74, том 1).

01.05.2023 року Управління Держпраці направило лист Новомосковському міському голові про вжиття заходів, у якому повідомило про ненадання витребуваної у територіального центру інформації та запропонувало розглянути питання про притягнення винних посадових осіб до відповідальності (а.с. 77-78, том 1).

11.05.2023 року позивачка надала пояснення Новомосковському міському голові, у яких зазначила, що розмір премій співробітників є обґрунтованим та таким, що відповідає законодавству. Управління Держпраці з невідомих причин повторно вимагало надати ті ж самі документи, вважає, що Управління Держпраці діяло з перевищенням повноважень (а.с. 79, 80, том 1).

05.09.2023 року до Виконавчого комітету Новомосковської міської ради надійшов лист Управління Держпраці від 04.09.2023 року, адресований Новомосковському міському голові С. Рєзніку. У вказаному листі детально описано виявлені під час перевірки Управлінням Держпраці порушення порядку преміювання працівників територіального центру, зазначено, що директор територіального центру ОСОБА_1 в односторонньому порядку зменшувала розмір премій та позбавляла премій працівників шляхом видання наказів про преміювання у розмірах менших, ніж визначено у поданнях керівників структурних підрозділів та рішеннях комісії з питань контролю дисципліни та розподілу грошових премій територіального центру. Запропоновано міському голові розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності директора територіального центру ОСОБА_1 (а.с. 81-87, 102-108, том 1).

18.09.2023 року Новомосковський міський голова видав розпорядження №568-к, яким у зв`язку з відрядженням доручив ОСОБА_15 виконання обов`язків міського голови (а.с. 110, том 1).

25.09.2023 року розпорядженням відповідача зобов`язано директора територіального центру ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу фактів, вказаних в листі Управління Держпраці від 04.09.2023 року (а.с. 101, том 1).

26.09.2023 року директор територіального центру ОСОБА_1 надала письмові пояснення на виконання вищевказаного розпорядження від 25.09.2023 року, у яких зазначила, що територіальний центр не погоджується з приписом Управління Держпраці та буде оскаржувати дії

цього органу (а.с. 88,114, том 1).

Розпорядженням №601-к від 29.09.2023 року «Про оголошення догани директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська ОСОБА_1 », оголошено догану директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська Тетяні Решетняк (а.с. 96). У преамбулі розпорядження зазначено: Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування», розпорядженням міського голови від 18.09.2023 року №568-к «Про відрядження та покладання обов`язків міського голови», пунктом 1 частини 1 статті 147 Кодексу законів про працю України, відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття заходів після проведеної перевірки зі здійснення державного нагляду (контролю) територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська від 04.09.2023 року ПС/3.19035-23 (вхідний номер № 3184/0/1-23 від 05.09.2023 року), взявши до уваги пояснювальну записку ОСОБА_1 №3653/0/1-23 від 26.09.2023 року, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків (за неналежне здійснення керівництва територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська - п. 2.1. посадової інструкції директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська; за невідповідність прийнятих рішень згідно з вимогами діючого законодавства - п. 4.10 посадової інструкції директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська; за неналежне виконання своїх посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська) - п. 4.6 посадової інструкції директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська), а саме: за нарахування премій, що не відповідає вимогам пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2 та 3.8 Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП Україні, якою передбачено, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, та свідчать про порушення частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачено «Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором», за безпідставне та в односторонньому порядку зменшення відсотка премії працівникам Територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська за період з квітня 2023 року по липень 2023 року включно (посади та прізвища працівників, щодо яких допущені порушення при нарахуванні премій вказані в листі Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття заходів після проведеної перевірки із здійсненням державною нагляду (контролю) територіального центру соціальною обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська 04.09.2023 року № ПС/3.19035-23 (Вхідний номер № 3184/0/1-23 від 05.09.2023 року) (а.с. 70-71, том 1).

Рішенням ХХХІІІ сесії VІІІ скликання Новомосковської міської ради від 12 грудня 2023 року №1394 про ліквідацію Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська (ІК в ЄДРПОУ 21938147) припинено юридичну особу Територіальний центр шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію, головою якої призначено Галкіна М.Г. (а.с. 240, том 1).

Колективний договір, прийнятий на загальних зборах трудового колективу 28 лютого 2018 року (протоколом загальних зборів трудового колективу від 28.02.2018 № 4), укладено між керівництвом територіального центру та профспілковим комітетом трудового колективу в особі голови профспілкового комітету територіального центру (а.с. 241-243, том 1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Ухвалюючи додаткове рішення про покладення витрат на професійну правничу допомогу на позивачку, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки рішенням суду у позові ОСОБА_1 відмовлено, тому підстав для задоволення її заяви не вбачається.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що відповідають нормам

закону та фактичним обставинам справи.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

За змістом наведених положень закону судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право позивача.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якого сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Вказане положення узгоджується з пунктом 10 Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська, яким передбачено, що його очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку міським головою.

Отже, міський голова наділений повноваженнями накладення дисциплінарних стягнень на директора територіального центру, а у його відсутність такими повноваженнями наділений виконуючий обов`язки міського голови.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Положеннями частини четвертої статті 97 КЗпП України передбачено, що роботодавець (роботодавець-фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановленні законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 148 КЗпП України встановлено строки накладення дисциплінарних стягнень, за змістом якої дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №515/1087/17 зазначено, що «при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним

без поважних причин умисно або з необережності».

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі

яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11.03.2019 року розпорядженням міського голови №141-к від ОСОБА_1 призначено на посаду директора територіального центру, як таку, що пройшла випробувальний термін.

15.08.2023 року заступником начальника Управління Держпраці призначено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у період з 17.08.2023 року по 30.08.2023 року у формі перевірки (надалі перевірка) у територіальному центрі з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань надання щорічних відпусток та законності припинення трудових договорів.

За результатами проведення позапланового заходу у формі перевірки складено Акт №ПС/ДН/27798/0270 від 30.08.2023 року та припис №ПС/ДН/27798/0270/П від 30.08.2023 року.

В акті перевірки викладено детальний опис виявлених порушень, які полягали у виданні наказів про преміювання з порушенням вимог пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2. та 3.8. Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП України, а саме: директор територіального центру ОСОБА_1 позбавила премій у березні 2023 року працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; у квітні 2023 року зменшила премії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; у травні 2023 року зменшила премії працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; у червні 2023 року зменшила премії працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; у липні 2023 року зменшила премію працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . Зменшення розміру премій та позбавлення премій відбувалося шляхом видання директором наказів про преміювання у розмірах менших, ніж визначено у поданнях керівників структурних підрозділів та рішеннях комісії з питань контролю дисципліни та розподілу грошових премій територіального центру (надалі за текстом Комісія). Такі дії, за твердженням посадових осіб Управління Держпраці не відповідають вимогам пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2 та 3.8 Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець (роботодавець-фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановленні законодавством, угодами, колективними договорами, та свідчать про порушення частини першої статті 10 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачено: «Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором».

Листом №68 від 07.04.2023 року на адресу Управління Держпраці директор територіального центру Решетняк Т.Ю. надала пояснення з питання преміювання завідувача відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковськ, згідно з яким розмір премій співробітників позивач вважає обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, та жодним чином не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.

19.04.2023 року Управління Держпраці направило директору територіального центру лист про надання інформації повторно з вимогою надати документи з питання преміювання завідувача відділення соціальної допомоги вдома або документи, які стали підставою для позбавлення стимулюючих виплат за березень 2023 року.

01.05.2023 року Управління Держпраці направило лист Новомосковському міському голові про вжиття заходів, у якому повідомило про ненадання витребуваної у територіального центру інформації та запропонувало розглянути питання про притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

11 травня 2023 року позивачка надала пояснення Новомосковському міському голові, у яких

зазначила, що розмір премій співробітників є обґрунтованим та таким, що відповідає законодавству. Управління Держпраці з невідомих причин повторно вимагало надати ті ж самі документи, вважає, що Управління Держпраці діяло з перевищенням повноважень.

05.09.2023 року до Виконавчого комітету Новомосковської міської ради надійшов лист Управління Держпраці від 04.09.2023 року, адресований Новомосковському міському голові С. Рєзніку. У вказаному листі детально описано виявлені під час перевірки Управлінням Держпраці порушення порядку преміювання працівників територіального центру, зазначено, що директор територіального центру ОСОБА_1 в односторонньому порядку зменшувала розмір премій та позбавляла премій працівників шляхом видання наказів про преміювання у розмірах менших, ніж визначено у поданнях керівників структурних підрозділів та рішеннях комісії з питань контролю дисципліни та розподілу грошових премій територіального центру. Запропоновано міському голові розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності директора територіального центру ОСОБА_1

18.09.2023 року Новомосковський міський голова Рєзнік С. видав розпорядження №568-к, яким у зв`язку з його відрядженням доручив ОСОБА_15 виконання обов`язків міського голови.

25.09.2023 року розпорядженням відповідача зобов`язано директора територіального центру ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу фактів, вказаних в листі Управління Держпраці від 04.09.2023 року.

26.09.2023 року директор територіального центру ОСОБА_1 надала письмові пояснення на виконання вищевказаного розпорядження від 25.09.2023 року, у яких зазначила, що територіальний центр не погоджується з приписом Управління Держпраці та буде оскаржувати дії цього органу.

Розпорядженням №601-к від 29.09.2023 року «Про оголошення догани директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська ОСОБА_1 » оголошено догану директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська Тетяні Решетняк (а.с. 96). У преамбулі розпорядження зазначено: Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування», розпорядженням міського голови від 18.09.2023 року № 568-к «Про відрядження та покладання обов`язків міського голови», пунктом 1 частини 1 статті 147 Кодексу законів про працю України, відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття заходів після проведеної перевірки зі здійснення державного нагляду (контролю) територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська від 04.09.2023 року ПС/3.19035-23 (вхідний номер № 3184/0/1-23 від 05.09.2023 року), взявши до уваги пояснювальну записку ОСОБА_1 № 3653/0/1-23 від 26.09.2023 року, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків (за неналежне здійснення керівництва територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська - п. 2.1. посадової інструкції директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська; за невідповідність прийнятих рішень згідно з вимогами діючого законодавства - п. 4.10 посадової інструкції директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська; за неналежне виконання своїх посадових обов`язків згідно посадової інструкції директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська) - п.4.6 посадової інструкції директора територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Новомосковська), а саме: за нарахування премій, що не відповідає вимогам пункту 8 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, пунктів 3.2 та 3.8 Положення про преміювання, частини четвертої статті 97 КЗпП Україні, якою передбачено, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, та свідчать про порушення частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачено «Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором», за безпідставне та в односторонньому порядку зменшення відсотка премії працівникам Територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська за період з квітня 2023 року по липень 2023 року включно (посади та прізвища працівників, щодо яких допущені порушення при нарахуванні премій вказані в листі Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття заходів після проведеної перевірки із здійсненням державною нагляду (контролю) територіального центру соціальною обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська 04.09.2023 року № ПС/3.19035-23 (Вхідний номер № 3184/0/1-23 від 05.09.2023 року).

Згідно з п. 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 1 Положення про Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 23.09.2022 року №167, Управління Держпраці територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до п. 1.3 посадової інструкції директора територіального центру, затвердженого 07.12.2018 року, директор територіального центру підпорядковується безпосередньо міському голові, в випадку його відсутності особі, що виконує обов`язки міського голови, заступнику міського голови з питань соціального захисту населення та розвитку соціально-культурної сфери, начальнику управління праці та соціального захисту населення.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 «Завдання та обов`язки» посадової інструкції директора територіального центру, директор здійснює керівництво територіальним центром, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє створенню належних умов праці в територіальному центрі.

У п. 4.10 розділу 4 «Відповідальність» посадової інструкції передбачено відповідальність директора за невідповідність прийнятих рішень вимогам діючого законодавства, а у п. 4.6 - неналежне виконання посадових обов`язків.

Трудові договори між роботодавцем та працівниками територіального центру укладені шляхом написання заяви про прийняття на роботу і видання відповідного наказу.

Взаємні зобов`язання роботодавця та працівників, умови щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема умов нарахування та виплата заробітної плати, визначені Колективним договором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська на 2018 2022 роки (далі - Колективний договір).

Колективний договір, прийнятий на загальних зборах трудового колективу 28 лютого 2018 року (протоколом загальних зборів трудового колективу від 28.02.2018 року №4), укладено між керівництвом територіального центру та профспілковим комітетом трудового колективу в особі голови профспілкового комітету територіального центру. (а.с.241-243)

ОСОБА_1 , як директор територіального центру, на власний розсуд не мала права видавати накази про преміювання працівників у розмірі меншому, ніж визначено у поданнях та рішеннях комісії з питань контролю дисципліни та розподілу грошових премій.

Оскаржуване розпорядження від 29.09.2023 №601-к «Про оголошення догани директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг» м. Новомосковська Решетняк Т.Ю.» містить фактичні та конкретні дані щодо порушення трудової дисципліни, його формулювання пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустила у роботі позивачка, містять посилання на конкретні обставини вчинення правопорушення, що свідчить про порушення та належне виконання позивачкою обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією.

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушень відповідачем законодавства про працю та прав ОСОБА_1 при вирішенні питання про накладення на неї дисциплінарного стягнення.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачу було відомо про зміст зазначених документів раніше дати отримання листа від Управління Держпраці від 04.09.2023 року. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення накладено в межах місячного строку з дня виявлення порушення. Відтак, довід апеляційної скарги з цього питання є безпідставний.

Довід апеляційної скарги про незаконність покладення судових витрат позивачки на професійну правничу допомогу на неї, апеляційний суд також відхиляє як безпідставний, оскільки у частині другій ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду у позові ОСОБА_1 відмовлено.

У судовому рішенні не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, тому судом першої інстанції правомірно ухвалено додаткове рішення про покладення вказаних витрат на позивачку.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 367 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати позивачки по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, залишити без задоволення, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року та додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 10 березня 2025 року.

Судді: