Ухвала

від 10.03.2025 по справі 522/24485/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/24485/23

Провадження №4-с/522/31/25

УХВАЛА

10 березня 2025 рокуСуддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оскарження дій та рішень державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить: визнати дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Франчук М.А. неправомірними стосовно постанови про стягнення виконавчого збору; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у повному розмірі 16000,00 гривень, винесену державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Франчук М.А.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом, передбаченим у частині першійстатті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно дост. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1ст. 448 ЦПК Українивизначено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В порядку цивільного судочинства може бути оскаржено рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців визначено якЗаконом України «Про виконавче провадження», так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є окремим виконавчим документом.

На спірні правовідносини поширюється саме діяЗакону України «Про виконавче провадження», згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства,Закон України «Про виконавче провадження», зокрема ч. 2ст. 74 вказаного Закону, встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, згідно яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року у справі №927/769/16.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, скаржником оскаржуються дії державного виконавця щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, яка є окремим виконавчим документом.

Згідно п.1 ч.1ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявницею заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядкуЦПК України, вважаю за необхідне, на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, відмовити у відкритті провадження у вказаній цивільній справі, роз`яснивши заявниці її право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючисьст.ст. 19,186,260,353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оскарження дій та рішень державного виконавця, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія КОВТУН