Рішення

від 27.02.2025 по справі 950/2984/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/2984/24

Провадження № 2/950/76/25

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

прокурора Кузьміної Л.О.,

представника Лебединської міської ради Сумської області Звоновського Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедині цивільну справу за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури Колобиліна Максима Васильовича в інтересах держави в особі Лебединської міської ради Сумської області до головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , треті особи: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко Інна Алімовна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу про надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури Колобилін Максим Васильович звернувся до суду в інтересах держави в особі Лебединської міської ради Сумської області з позовом до головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , треті особи: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко Інна Алімовна у якому просить:

- усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 24.10.2017 № 18-8321/16-17-СГ, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га;

- усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки від 02.02.2018 із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 58;

- усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко І.А. індексний номер рішення: 39496146 від 02.02.2018 щодо реєстрації права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922989100:05:003:0419 площею 2 га за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1397415759229);

- усунути перешкоди у здійсненні Лебединською міською радою Сумської області права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом її повернення на користь Лебединської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 ;

- усунути перешкоди державі в особі Лебединської міської ради Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5922989100:05:003:0419 в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Сумської обласної ради від 27.06.2008 прийнято рішення про створення ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський». Відповідно до Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Грушевський», заказник займає площу 33,5 га та розташовується в західній частині Лебединського району Сумської області на південний захід від с. Грушеве на території Червленівської сільської ради, частково у лісовому фонді ДП «Лебединський агролісгосп» ОКАП «Сумиоблагроліс». Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Землі заказника перебувають у державній власності та віднесені до категорії земель природно-заповідного фонду.

Департамент захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації повідомив, що територія ботанічного заказника передана у приватну власність. За повідомленням інженера-землевпорядника, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 розташована в межах заказника.

Зокрема, наказом головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.09.2016 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність. У подальшому, наказом головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.10.2017 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5922989100:05:003:0419, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

01.11.2017 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку. На підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Єрмоленко І.А., земельна ділянка була продана ОСОБА_1 .

Прокурор указує на те, що спірна земельна ділянка передана у приватну власність з порушенням в тому числі положень Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Зазначає, що заказники належать до природно-заповідного фонду, а відповідно до п. «в» ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України землі під об`єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 у межах ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» свідчить про її статус як землі природно-заповідного фонду, яка не може бути передана у приватну власність фізичних чи юридичних осіб.

Встановлене спірній земельній ділянці цільове призначення для ведення особистого селянського господарства жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення ботанічного заказника місцевого значення, його територія набуває статусу природно-заповідного фонду.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не мало повноважень передавати у приватну власність спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду без зміни її цільового призначення. З урахуванням наведених обставин, на думку прокурора, земельна ділянка не могла бути предметом договору купівлі-продажу. Наявність такого договору є юридичною перешкодою для Лебединської міської ради користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угод недійсними. Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою недійсності правочину.

Право власності на спірну земельну ділянку належить територіальній громаді в особі Лебединської міської ради та в силу вимог закону приватна особа не може набути право власності на неї, що свідчить про незаконність набуття права власності на неї за договором купівлі-продажу. Такий договір може бути укладений лише власником Лебединською міською радою.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 зареєстровано на підставі рішення приватного нотаріуса Єрмоленко І.А. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 частини 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

За таких обставин прокурор вважає, що забезпечити Лебединській міській раді реальну та безперешкодну можливість реалізувати правомочності власника спірної земельної ділянки можливо шляхом усунення перешкод у користуванні нею шляхом скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419.

Також прокурор зазначає, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного кодексу України необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

На час прийняття оспорюваного наказу спірна земельна ділянка перебувала у державній власності. Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Таким чином територія об`єкта ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» площею 33,5 га, в тому числі і спірна земельна ділянка, перебуває у комунальній власності Лебединської міської ради.

Лебединська міська рада обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави.

10.10.2024 до суду надійшов відзив головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Зокрема головне управління заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Головне управління до 27.05.2021 розпоряджалося землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Сумської області. Порядок передачі земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації, визначений приписами ст. ст. 118, 121, 122, 186-1 Земельного кодексу України.

У серпні 2016 року до головного управління звернулась ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Наказом від 12.09.2016 головне управління надало ОСОБА_2 відповідний дозвіл. У подальшому наказом від 24.10.2017 було затверджено проект землеустрою, земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 передано у власність ОСОБА_2 . Проект землеустрою було погоджено та затверджено у відповідності до закону.

Відомості про обмеження у використанні земель щодо ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» та межі земель заказника у Державному земельному кадастрі відсутні. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ботанічному заказнику місцевого значення «Грушевський» в головному управлінні відсутній та у встановленому законом порядку не затверджувався. Проект землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду ботанічному заказнику місцевого значення «Грушевський» відсутній.

Земельні ділянки для користування ботанічному заказнику не вилучались, право постійного користування з 2007 року не оформлене. Положення про ботанічний заказник затверджене у 2019 році, тобто набагато пізніше ніж видано спірний наказ.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419, яка була передана у власність ОСОБА_2 відносилась до земель запасу, пасовища, землі сільськогосподарського призначення. Наявність обмежень, в тому числі територій природно-заповідного фонду, на такі земельній ділянці встановлено не було. При цьому відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених документацією, несуть розробники документації із землеустрою.

Головне управління також зазначає, що земельна ділянка природно-заповідного фонду може перебувати у приватній власності в тому числі для випасання худоби. Не можуть передаватися у приватну власність землі, які мають особливу цінність, які підлягають охороні на підставі положення, яке на момент видання наказу було відсутнє.

Також головне управління просило застосувати строки давності, зазначаючи про те, що спірний наказ було видано у 2017 році, а до суду прокурор звернувся лише 23.09.2024. Інформацію про проведення перевірок та збирання доказів в межах строку позовної давності не підтверджена належним чином, прокурором не доведено, що були вжиті заходи для отримання інформації (надсилалися запити, призначалися перевірки тощо), однак ці заходи не дали результатів з незалежних від прокурора причин.

Прокуратура мала об`єктивну можливість дізнатися про існування спірного наказу та наявність рішення про державну реєстрацію з моменту його видання.

На указаний відзив прокурором подано відповідь, яка за змістом фактично відтворює позовну заяву. Додатково прокурор зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з п. 26 додатку до Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 483 до переліку відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, належать планово-картографічні матеріали розташування територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Проект створення ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» розроблений 01.03.2007.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Також зазначив, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу. У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

У постанові від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що повернення державі земельної ділянки природно-заповідного призначення необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

14.10.2024 Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, як третя особа, подав до суду пояснення у яких позов прокурора підтримав. Зазначив, що на момент відведення спірна земельна ділянка перебувала у державній власності, знаходилась за межами населеного пункту та відносилась до земель природно-заповідного фонду, передана у власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки Кабінет Міністрів України рішень про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймав.

06.11.2024 представник головного управління Держгеокадастру у Сумській області подав до суду додаткові пояснення у яких зазначив, що в межах даної справи земельно-технічна експертиза не проводилась, однак прокурор подав до суду висновок експерта за результатами земельно технічної експертизи № 553 у якому зазначено про неможливість встановлення накладення в тому числі спірної земельної ділянки на земельну ділянку ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» через ненадання на дослідження даних каталогів координат поворотних точок межі території ботанічного заказника.

Представник головного управління указує на те, що дослідження аналітичним способом відбувається за координатами точок поворотів меж земельних ділянок і його результат є точним, а дослідження графічним способом відбувається за співставлення наявних графічних матеріалів, при цьому товщина ліній на карті, а також людський фактор свідчать про досягнення експертом лише приблизних висновків.

Тобто, на думку представника, неможливо встановити точний розмір та площу перетину спірної земельної ділянки з територією ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський», межі якого не встановлені.

Інформаційний шар «Природно-заповідний фонд» на Публічній кадастровій карті, де в тому числі наявне умовне відображення земель ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський», не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носить лише інформаційний характер.

ОСОБА_1 відзиву на позов прокурора не подавала.

Ухвалою від 24.09.2024 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419. Заборонено ОСОБА_1 та іншим особами вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 чи вплинути на її правовий статус.

Ухвалою від 26.09.2024 судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 26.12.2024 у головного управління Держгеокадастру у Сумській області витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Ухвалою від 03.02.2025 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні прокурор Кузьміна Л.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник міської ради позов прокурора підтримав, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що з 27.05.2021 на підставі п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землі державної власності перейшли у власність територіальної громади, тобто земля під ботанічним заказником фактично належить Лебединській міській раді.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Дереза М.Е., у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, підтримав позицію головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Зазначив, що межі ботанічного заказника не були установлені в натурі, а на час передачі земельної ділянки у власність у головного управління були відсутні відомості про категорію переданої земельної ділянки, а тому були наявні підстави для передачі землі у приватну власність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

У 2007 році ТОВ НВЦ «ЕКОС», на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, виготовлено проект створення ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» в Лебединському районі Сумської області (т. 1 а.с. 18-27).

При цьому, Лебединським районним відділом земельних ресурсів складено висновок від 28.02.2007 № 01-21/401 у якому останній не заперечував проти створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, в тому числі ботанічного заказника «Грушевський» на площі 33,5 га із земель запасу та лісового фонду, який перебуває у постійному користуванні ДП «Лебединський агролісгосп» (т. 1 а.с. 22).

ДП «Лебединський агролісгосп» надало згоду на включення до ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» з земель Червленівської сільради контур 256, на загальні площі 5,4 га, що підтверджується копією висновку від 02.03.2007 № 121 (т. 1 а.с. 24).

Розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації від 04.04.2008 № 182 погоджено оголошення в тому числі ботанічного заказника місцевого «Грушевський» площею 33,5 га (т. 1 а.с. 25).

Рішенням Червленівської сільської ради від 26.06.2007 погоджено оголошення об`єктом природно-заповідного фонду території балки зі збереженою степовою рослинністю поблизу с. Грушеве під назвою ботанічний заказник місцевого значення «Грушевський» на площі 33,5 га з земель запасу 28,1 га та земель лісового фонду ДП «Лебединський агролісгосп» 5,4 га (т. 1 а.с. 24 зворот. стор.).

27.06.2008 Сумською обласною радою прийнято рішення, яким затверджено перелік територій, які оголошуються об`єктами природно-заповідного фонду місцевого значення згідно з додатком 1.

У додатку 1 серед переліку природних територій, які оголошуються об`єктами природно-заповідного фонду місцевого значення у графі 4 наявний ботанічний заказник «Грушевський» (т. 1 а.с. 26-27).

Наказом Департаменту екології та охорони природних ресурсів від 16.07.2019 № 48-ОД затверджено Положення про ботанічний заказник «Грушевський» (т. 1 а.с. 28, 29-32).

Відомості про ботанічний заказник місцевого значення «Грушевський» внесено до Державного кадастру природно-заповідного фонду України (т. 1 а.с. 39-42).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до головного управління Держгеокодастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої за межами населеного пункту на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області, яка зареєстрована 10.08.2016 за № Б-8489/0/5-16 (т. 1 а.с. 107).

Наказом головного управління Держгеокодастру у Сумській області від 12.09.2016 № 18-3461/16-16-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою (т. 1 а.с. 106).

У подальшому, ОСОБА_2 звернулась до головного управління Держгеокодастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою, яка зареєстрована 18.10.2017 за № Б-14234/0/5-16 (т. 1 а.с. 105).

Спірним наказом головного управління Держгеокодастру у Сумській області від 24.10.2017 № 18-8321/16-17-СГ земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 передано у власність ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 103).

У Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 зареєстровано 13.10.2017 (т. 1 а.с. 34).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора від 03.11.2017, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав (т. 1 а.с. 37).

02.02.2018 між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу. Предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 площею 2 га (т. 1 а.с. 47).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення приватного нотаріуса Єрмоленко І.А. від 02.02.2018 № 39496744, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав (т. 1 а.с. 37).

ФОП ОСОБА_3 повідомила слідчому ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 розташована в межах заказника (т. 1 а.с. 46).

Як свідчить копія постанови прокурора Сумської окружної прокуратури Бойко Є.М. від 21.03.2023, у провадженні ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 42022202540000002 за ч. 3 ст. 358 КК України за фактом можливої підробки документів під час виділення та надання у власність громадянам земельних ділянок в межах ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» (т. 1 а.с. 52).

Згідно з висновком експерта № 553 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи за кримінальним провадженням № 42022202540000002, складеним 03.10.2024 з використанням аналітичного методу не видається за можливе встановити чи накладаються межі земельних ділянок, в тому числі 5922989100:05:003:0419, на межі території ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» у зв`язку з ненаданням на дослідження даних каталогів координат поворотних точок межі території ботанічного заказника.

З використанням графічного матеріалу встановлено, що межа земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 майже повністю розташована в межах території ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» відповідно до даних Плану об`єкту природно-заповідного фонду України ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області. Встановити розмір та площу перетину не видається за можливе в зв`язку з невідповідністю точності визначення площ перетину графічним методом, точності аналітичних методів співставлення (середньоквадратичній похибці визначення координат поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі) (т. 1 а.с. 146-160).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г)землі оздоровчогопризначення; ґ)землі рекреаційногопризначення; д)землі історико-культурногопризначення; е)землі лісогосподарськогопризначення; є)землі водногофонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зіст.43,44Земельного кодексуУкраїни землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні територіїта об`єкти-природні заповідники,біосферні заповідники,національні природніпарки,регіональні ландшафтніпарки,заказники,пам`ятки природи,заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно відпоходження,інших особливостейприродних комплексівта об`єктів,що оголошуютьсязаказниками чипам`ятками природи,мети інеобхідного режимуохорони заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, мікологічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції на момент прийняття рішення про створення ботанічного заказника) н а підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам`яток природи, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях.

Частинами 3, 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції на момент прийняття рішення про створення ботанічного заказника) передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Як встановлено судом, проект ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» розроблено у 2007 році.

При цьому у 2007 році Лебединський районний відділ земельних ресурсів погодив створення зазначеного об`єкта природно-заповідного фонду.

Слід зазначити, що Лебединський районний відділ земельних ресурсів входив до структури органів, пов`язаних з формуванням державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та моніторингу земель тощо (Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів України).

Таким чином документація щодо створення ботанічного заказника місцевого значення з урахуванням Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553, повинна бути доступна головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області для вирішення питання щодо категорії земельної ділянки та можливості її передачі у приватну власність.

Однак, як свідчить довідка управління Держгеокадастру у Лебединському районі Сумської області головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.02.2017 № 97-28-99.0-221/2-17, наявна у проекті землеустрою, головне управління обмежилось з`ясуванням виключно категорії землі без з`ясування інших обставин (т. 2 а.с. 30).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Стаття 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачає, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Відповідно дост.149Земельного кодексуУкраїни (вредакції,чинній намомент вилученняспірної земельноїділянки)вилучення земельнихділянок провадитьсяза згодоюземлекористувачів напідставі рішеньКабінету МіністрівУкраїни,Ради міністрівАвтономної РеспублікиКрим,місцевих державнихадміністрацій,сільських,селищних,міських радвідповідно доїх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Пункт «в» частини 4 ст. 83 Земельного кодексу України передбачає, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, відносить землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції на момент вирішення питання про розроблення проекту землеустрою) припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Однак Верховна Рада України не погоджувала вилучення земельної ділянки ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» для її передачі у приватну власність.

Набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів України заборонено.

За змістом наведених вище приписів, які характеризуються належною якістю як властивістю, що є умовою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах, як органи державної влади так і фізичні особи (зокрема відповідач) знали чи повинні були знати про неможливість всупереч закону передання й отримання у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський».

Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку (такий підхід не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому щодо земельних ділянок водного фонду у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц; від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц; від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц; від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Позовна давність поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц.

Таким чином доводи головного управління Держгеокадастру у Сумській області про пропуск прокурором строку позовної давності суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. «а», «б» ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Згідно з п. «в», «г» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення, за ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України наділений лише власник такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 02.02.2018 між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, укладено договір купівлі-продажу відповідно до якого стання набула у власність спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419.

Однак, ОСОБА_2 не могла розпоряджатися спірною земельною ділянкою, як власник, оскільки отримала її у власність на підставі спірного наказу головного управління Держгеокадастру у Сумській області, виданого поза межами повноважень останнього.

Відповідно до п.п. «в» п. 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (набув чинності 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Таким чином, оскільки спірний договір купівлі-продажу від 02.02.2018 суперечить інтересам держави та територіальної громади, спрямованим на створення, охорону та ефективне використання природно-заповідного фонду України, існування ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський» як цілісного природно-заповідного комплексу, з метою усунення перешкод власнику земельної ділянки Лебединській міській раді Сумської області, у розпорядженні спірною земельною ділянкою, суд вважає за необхідне визнати такий договір недійсним.

Крім того, з метою усунення перешкод у здійсненні Лебединською міською радою Сумської області права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду, земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419, як складову ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський», слід повернути Лебединській міській раді Сумської області.

Вимога про повернення земельної ділянки територіальній громаді є вимогою негаторного позову, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як встановлено судом, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення приватного нотаріуса Єрмоленко І.А. від 02.02.2018 № 39496744.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Крім того,відповідно доч.10ст.24Закону України«Про Державнийземельний кадастр»державна реєстраціяземельної ділянкискасовується Державнимкадастровим реєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За таких обставин похідні позовні вимоги в частині усунення перешкод власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко І.А. від 02.02.2018 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 в Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Права власника спірної земельної ділянки як складової частини об`єкта природно-заповідного фонду належать Лебединській міській раді Сумської області.

При цьому, листом від 12.09.2024 № 54-5982ВИХ-24 Сумська окружна прокуратура повідомила Лебединську міську раду Сумської області, як власника, про встановлення факту передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 у приватну власність всупереч її категорії як землі природно-заповідного фонду (т. 1 а.с. 49).

Листом від 19.09.2024 № 02-13/3388 міська рада повідомила прокурора про те, що не передавала у приватну власність землі ботанічного заказника місцевого значення «Грушевський», оскільки на момент утворення громади такі землі уже були передані у приватну власність (т. 1 а.с. 50).

У подальшому Сумська окружна прокуратура повідомила Лебединську міську раду про звернення до суду (т. 1 а.с. 51).

У даному випадку компетентний орган Лебединська міська рада Сумської області, знала про наявність порушень законодавства, яке полягало у передачі земель природно-заповідного фонду у приватну власність, однак не вживала жодних заходів щодо відновлення прав територіальної громади.

Таким чином підстави звернення прокурора до суду із позовом щодо захисту інтересів держави є обґрунтованими.

При зверненні до суду було сплачено 12112,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1211,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову (т. 1 а.с. 54, 74).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з головного управління Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 6661,60 грн. з кожного.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином застосовані заходи забезпечення позову слід залишити чинними до набрання рішенням законної сили та протягом дев`яноста днів в разі відсутності клопотань учасників справи про їх скасування.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури Колобиліна Максима Васильовича в інтересах держави в особі Лебединської міської ради Сумської області до головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , треті особи: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко Інна Алімовна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу про надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора, повернення земельної ділянки задовольнити.

Усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом визнання незаконним та скасування наказу головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.10.2017 № 18-8321/16-17-СГ, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.02.2018 із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко І.А., зареєстрованого у реєстрі за № 58.

Усунути перешкоди власнику Лебединській міській раді Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрмоленко І.А. індексний номер 39496146 від 02.02.2018 про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922989100:05:003:0419 площею 2 га за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1397415759229).

Усунути перешкоди у здійсненні Лебединською міською радою Сумської області права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 5922989100:05:003:0419 шляхом її повернення на користь Лебединської міської ради Сумської області з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Усунути перешкоди державі в особі Лебединської міської ради Сумської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5922989100:05:003:0419 в Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Стягнути з головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40022, м. Суми, вул. 2-га Революції Гідності, 32; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33; код ЄДРПОУ 03527891) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6661,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33; код ЄДРПОУ 03527891) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6661,60 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.03.2025.

Суддя Вадим КОСОЛАП