Постанова

від 06.03.2025 по справі 915/1243/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1243/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі про банкрутство:

Від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Сухая М.В.

Від Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» - адвокат Чміль В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024, суддя суду першої інстанції Адаховська В.С., м. Миколаїв, повний текст ухвали складено та підписано 17.12.2024

по справі №915/1243/21

боржник: Фермерське господарство «Колос»

кредитори:

1. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

3. Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

4. Головне управління ДПС України у Миколаївській області

5. Акціонерне товариство «Аграрний фонд»

6. Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

7. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства «Колос».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» (далі ФГ «Колос»); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ «Колос»; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ «Колос»; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).

Від ліквідатора банкрута Багінського А.О. до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024 про затвердження нарахування основної винагороди арбітражного керуючого, в якому арбітражний керуючий Багінський А.О. просив затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 задоволено клопотання ліквідатора банкрута Багінського А.О. про затвердження нарахування основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024; затверджено звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21.

Апелянт вказує, що під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора.

В той же час, апелянт послався на те, що такі дії ліквідатором здійснені не були. Крім того, ті звіти, що надавались, надавались невчасно, і лише після направлення адвокатських запитів.

Апелянт зазначає, що самостійно нарахована арбітражним керуючим Багінським А.О. винагорода за виконання повноваження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190 314,00 грн., є безпідставною.

На думку апелянта, Ліквідатор в рамках справи про банкрутство Фермерського господарства «Колос» фактично виконав роботу на суму 11 948,39 грн.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 у справі №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства «Колос» та задовольнити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 11 948,39 грн. В нарахуванні решти основної винагороди, зазначеної у звіті, відмовити.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшли заперечення на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21.

Ліквідатор зазначає, що від самого свого призначення ліквідатором у справу, апелянт жодного разу не продемонстрував конструктивної роботи та позиції. Починаючи від першого засідання комітету кредиторів, АТ «Банк кредит Дніпро» висловлює абсолютно не конструктивні зауваження до роботи ліквідатора і демонструє особисту неприязнь. Зазначене підтверджується протоколами засідань комітету кредиторів.

Ліквідатор вказує, що Кредитор АТ «Банк кредит Дніпро» вже звертався до суду із клопотанням про відсторонення ліквідатора ФГ «КОЛОС» арбітражного керуючого Багінського А.О. Відповідно до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 в задоволенні клопотання АТ «Банк кредит Дніпро» відмовлено. Апелянт ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 про відмову у відстороненні ліквідатора в апеляційному порядку не оскаржував. Натомість у своїй апеляційній скарзі фактично просить апеляційний суд переоцінити роботу ліквідатора, оцінку роботи якому Господарським судом Миколаївської області було надано в судовому рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, арбітражний керуючий Багінський А.О. зазначив, що звіт ліквідатора стосувався лише про нарахування, а не про виплату основної винагороди за період виконання повноважень. А відтак жодного порушення КУзПБ судом першої інстанції під час розгляду клопотання ліквідатора допущено не було.

Керуючись викладеним вище, ліквідатор просить в задоволенні апеляційної скарги кредитора АТ «Банк кредит Дніпро» відмовити.

27.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» надійшли письмові пояснення (заперечення) на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21.

В той же час, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 14.02.2025.

Копія даної ухвали була отримана Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в електронному кабінеті 21.01.2025.

Таким чином, дані письмові пояснення були подані після спливу строку на їх подання, який був встановлений судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У даному випадку, Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» не зверталось до суду з клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів залишає без розгляду письмові пояснення (заперечення) Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21, оскільки вони були подані після закінчення процесуальних строків.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1243/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 поновлено Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 14.02.2025; призначено справу №915/1243/21 до розгляду на 06.03.2025 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

06.03.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Сухая М.В., представник Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» - адвокат Чміль В.В.

Представники інших учасників у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 3, 5 ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, якою призначено справу №915/1243/21 до розгляду на 06.03.2025 о 12:30, була доставлено до електронного кабінету ТОВ «АМАКО Україна» - 22.01.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 22.01.2025, Головного управління ДПС України у Миколаївській області 22.01.2025, Акціонерного товариства «Аграрний фонд» - 22.01.2025.

Крім того, копія даної ухвали направлялася засобами поштового зв`язку та була отримана Регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області 28.01.2025.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.03.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства Колос.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства Колос (далі ФГ Колос); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном ФГ Колос; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнано банкрутом ФГ Колос; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О.

Від ліквідатора ФГ Колос арбітражного керуючого Багінського А.О. до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024 про затвердження нарахування щодо основної винагороди арбітражного керуючого, в якому арбітражний керуючий Багінський А.О. просив затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314 грн.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з абз. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Нормами ч. 2 ст. 34 КУзПБ встановлено, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У поданому до суду першої інстанції клопотанні про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024, арбітражний керуючий Багінський А.О. просив суд затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що комітетом кредиторів ФГ Колос (протокол засідання №4 від 15.11 2024), крім іншого, було прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора арбітражного керуючого Багінського А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 за рахунок майна боржника.

Відповідно до схваленого звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, загальна сума нарахованої основної грошової винагороди ліквідатора за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 становить 190314,00 грн.

В той же час, відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неналежне виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. повноважень ліквідатора у даній справі.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень.

У даному випадку, апелянт звертався до Господарського суду Миколаївської області з заявою про відсторонення арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Фермерського господарства "Колос".

В той же час, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" №б/н від 11.07.2024 (вх. № 8355/24 від 11.07.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Фермерського господарства "Колос" відмовлено.

Однак, Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" не оскаржувало дану ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024. Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою та наводячи доводи про неналежне виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. повноважень ліквідатора у даній справі, апелянт намагається здійснити ревізію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024, яка набрала законної сили та не оскаржувалась, у спосіб, не передбачений законом.

Колегією суддів також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про банкрутство боржника.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін самозайнята особа.

Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Необґрунтованими доводами апеляційної скарги апелянта також є і щодо пропорційного стягнення із кредиторів суми основної винагороди арбітражного керуючого. Як вбачається із ухвали Господарського суду Миколаївської області, яка оскаржується, суд першої інстанції не стягував із кредиторів суму відповідної винагороди, а лише її затвердив. Крім того, на розгляді у суду першої інстанції навіть не перебували вимоги про стягнення такої винагороди з кредиторів, адже на даному етапі розгляду справи це є передчасним.

Керуючись викладеним вище, беручи до уваги положення ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задовольнити клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 по справі №915/1243/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран