Постанова

від 06.03.2025 по справі 915/1243/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1243/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі про банкрутство:

Від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Сухая М.В.

Від Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» - адвокат Чміль В.В.

Арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024, суддя суду першої інстанції Адаховська В.С., м. Миколаїв, повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2024

по справі №915/1243/21

боржник: Фермерське господарство «Колос»

кредитори:

1. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

3. Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

4. Головне управління ДПС України у Миколаївській області

5. Акціонерне товариство «Аграрний фонд»

6. Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

7. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства «Колос».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» (далі ФГ «Колос»); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ «Колос»; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ «Колос»; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).

29.07.2024 від арбітражного керуючого Глеваського В.В. до суду надійшло клопотання №26/07/24-7 від 26.07.2024, в якому останній просить стягнути компенсацію витрат арбітражного керуючого Глеваського В.В., що пов`язані із здійсненням повноважень розпорядника майна ФГ Колос за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 в розмірі 1766,55 грн за рахунок кредиторів пропорційно їхнім кредиторським вимогам, що затверджені у встановленому порядку, а саме з Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 394,82 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 1,23 грн; з Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг 25,08 грн; Головного управління ДПС України у Миколаївській області 99,63 грн; Акціонерного товариства Аграрний фонд 413,01 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю АМАКО УКРАЇНА 832,22 грн, та просить стягнути основну грошову винагороду арбітражного керуючого Глеваського В.В. за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі 305031,81 грн за рахунок кредиторів пропорційно їхнім кредиторським вимогам, що затверджені у встановленому порядку, а саме з Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 68174,60 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 213,52 грн; з Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг 4331,45 грн; з Головного управління ДПС України у Миколаївській області 17203,79 грн; з Акціонерного товариства Аграрний фонд 71316,43 грн; з Товариства з обмеженою відповідальністю АМАКО УКРАЇНА 143700,48 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. №26/07/24-7 від 26.07.2024 (вх. № 9125/24 від 29.07.2024) про стягнення витрат, що здійснені в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос, основної грошової винагороди арбітражного керуючого в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що покладення обов`язку сплати основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого на кредиторів у справі про банкрутство можливе лише в тому випадку, якщо за підсумком ліквідаційної процедури майна боржника та наявних у боржника коштів недостатньо для оплати винагороди та витрат арбітражного керуючого, а таких обставин у справі не встановлено, оскільки ще триває ліквідаційна процедура, тому клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. про стягнення витрат, що здійснені в процедурі розпорядження майном, та основної грошової винагороди арбітражного керуючого в процедурі розпорядження майном боржника, подано арбітражним керуючим передчасно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21.

Апелянт зазначає, що арбітражний керуючий має справедливе очікування для оплати своїх послуг за виконання повноважень розпорядника майна в межах провадження, це право гарантується як Конституцією України, так і Кодексом України з процедур банкрутства.

Апелянт вказав, що кредитор у справі про банкрутство є споживачем послуг арбітражного керуючого (від його діяльності очікується економічний ефект - погашення грошових вимог, які кредитор стягує з боржника), відповідно кредитор має обов`язок оплатити ці послуги самозайнятої особи.

Крім того, апелянт зазначив, що рішення, яке оскаржується, фактично нівелює реальне виконання постанови від 29.02.2024, якою затверджено звіти розпорядника майна (щодо витрат, винагороди).

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 у справі № 915/1243/21, та прийняти нове рішення, яким постановити ухвалу про стягнення винагороди та компенсації витрат арбітражного керуючого В.В. Глеваського, що пов`язані із здійсненням повноважень розпорядника майна ФГ «Колос» за рахунок кредиторів пропорційно їхнім кредиторським вимогам.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

27.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» надійшли письмові пояснення (заперечення) на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21.

В той же час, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 14.02.2025.

Копія даної ухвали була отримана Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в електронному кабінеті 22.01.2025.

Таким чином, дані письмові пояснення були подані після спливу строку на їх подання, який був встановлений судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У даному випадку, Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» не зверталось до суду з клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів залишає без розгляду письмові пояснення (заперечення) Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21, оскільки вони були подані після закінчення процесуальних строків.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1243/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1243/21 в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. №26/07/24-7 від 26.07.2024 (вх. № 9125/24 від 29.07.2024) про стягнення витрат, що здійснені в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос, основної грошової винагороди арбітражного керуючого в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1243/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 - залишено без руху; встановлено Глеваському Віталію Васильовичу строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича надійшла заяв про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були долучені докази сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 поновлено арбітражному керуючому Глеваському Віталію Васильовичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 14.02.2025; призначено справу №915/1243/21 до розгляду на 06.03.2025 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

06.03.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Сухая М.В., представник Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» - адвокат Чміль В.В. та арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович.

Представники інших учасників у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 3, 5 ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, якою призначено справу №915/1243/21 до розгляду на 06.03.2025 о 12:00, була доставлено до електронного кабінету ТОВ «АМАКО Україна» - 21.01.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 21.01.2025, Головного управління ДПС України у Миколаївській області 21.01.2025, Акціонерного товариства «Аграрний фонд» - 21.01.2025, Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області 21.01.2025.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.03.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства Колос.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства Колос (далі ФГ Колос); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2023 задоволено клопотання розпорядника майна ФГ Колос арбітражного керуючого Глеваського В.В. №14/02/22-6 від 14.02.2022 (вх. №2394/22 від 16.02.2022), № б/н від 25.12.2022 (вх. №6717/22 від 26.12.2022); постановлено Фінансово-економічному відділу Господарського суду Миколаївської області здійснити сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Глеваському Віталію Васильовичу за виконання повноважень розпорядника майна ФГ Колос за період з 18.10.2021 по 14.02.2022 з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат на місяць у сумі 54000,00 грн за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024, серед іншого, затверджено звіт розпорядника майна ФГ Колос Глеваського В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна боржника за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 в сумі 305031,81 грн та звіт про здійснення та відшкодування витрат, що пов`язані із здійсненням повноважень розпорядника майна за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 в сумі 1766,55 грн; припинено процедуру розпорядження майном ФГ Колос; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнано банкрутом ФГ Колос; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О.

29.07.2024 від арбітражного керуючого Глеваського В.В. до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання №26/07/24-7 від 26.07.2024, в якому останній просить стягнути компенсацію витрат арбітражного керуючого Глеваського В.В., що пов`язані із здійсненням повноважень розпорядника майна ФГ Колос за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 в розмірі 1766,55 грн за рахунок кредиторів пропорційно їхнім кредиторським вимогам, що затверджені у встановленому порядку, а саме з Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 394,82 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 1,23 грн; з Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг 25,08 грн; Головного управління ДПС України у Миколаївській області 99,63 грн; Акціонерного товариства Аграрний фонд 413,01 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю АМАКО УКРАЇНА 832,22 грн, та просить стягнути основну грошову винагороду арбітражного керуючого Глеваського В.В. за період з 18.10.2021 по 27.04.2023 за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі 305031,81 грн за рахунок кредиторів пропорційно їхнім кредиторським вимогам, що затверджені у встановленому порядку, а саме з Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 68174,60 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 213,52 грн; з Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг 4331,45 грн; з Головного управління ДПС України у Миколаївській області 17203,79 грн; з Акціонерного товариства Аграрний фонд 71316,43 грн; з Товариства з обмеженою відповідальністю АМАКО УКРАЇНА 143700,48 грн.

Від ДПАТ НАК Украгролізинг до Господарського суду Миколаївської області надійшли письмові пояснення № б/н від 01.11.2024, у тому числі, щодо клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. про стягнення основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, в яких, посилаючись на судову практику, у тому числі Верховного Суду, зазначає, що на дату розгляду клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. ліквідаційна маса ФГ Колос перебуває в процесі формування, а тому звернення Глеваського В.В. з клопотанням про стягнення своїх витрат та основної винагороди з кредиторів пропорційно їх вимог є передчасним, оскільки таке стягнення можливе лише в разі відсутності майна банкрута, або недостатності коштів, отриманих від реалізації такого майна. Крім того, товариство зазначило, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) під час здійснення ним процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури розпорядження майном, а й фактичні дії, які вчинялись розпорядником майна протягом процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. Таким чином, заявляючи затвердження винагороди в розмірі 305031,81 грн за період фактичного виконання повноважень розпорядника майна з жовтня 2021 по квітень 2023, арбітражний керуючий Глеваський В.В. мав би довести вчинення ним відповідних дій на виконання своїх повноважень за кожен місяць, в якому нараховано винагороду. Проте таких доказів ні комітету кредиторів, ні до суду надано не було. Також ДПАТ НАК Украгролізинг зазначає, що на засіданні комітету кредиторів боржника, що відбулося 19.07.2024, одноголосно було прийнято рішення про скасування раніше прийнятого рішення зборів кредиторів від 16.05.2023 про затвердження звіту про нарахування і виплату винагороди арбітражному керуючому Глеваському В.В. та визнано роботу останнього незадовільною.

Від арбітражного керуючого Глеваського В.В. до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява (письмові пояснення) № б/н від 03.11.2024, в якій просить задовольнити раніше подане ним клопотання № 26/07/24-7 від 26.07.2024, оскільки: 1) КУзПБ не передбачає неоплатності послуг арбітражного керуючого; 2) процесуальною підставою для виплати винагороди арбітражного керуючого та компенсації витрат є ухвала суду, якою затверджено відповідні звіти (преюдиційний факт); 3) арбітражний керуючий, подаючи клопотання про стягнення винагороди та витрат, за рахунок кредиторів, реалізовує право на отримання винагороди (ст. 30 КУзПБ).

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 7 частини другої статті 30 КУзПБ).

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2)коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.

З матеріалів справи вбачається, що коштів від господарської діяльності боржника не отримано. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався.

Водночас, згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як вбачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури найповнішого задоволення вимог кредиторів, тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.

Близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012.

Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

Судом встановлено, що кредиторами банкрута фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718/2011, які є наступними «в разі якщо коштів одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційнї процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутись до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди."

Зазначений висновок ВП ВС ґрунтується на ч. 2 ст. 30 КУзПБ, а також ч.1 ст. 64 КУзПБ, відповідно до якої витрати арбітражного керуючого та винагорода арбітражного керуючого погашаються в першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, яке відповідно до ст. 62 Кодексу включається до ліквідаційної маси, яка реалізовується в порядку визначеному Кодексом.

З викладених норм права слідує, що винагорода арбітражного керуючого сплачується з коштів, отриманих від господарської діяльності боржника, в такому разі така винагорода сплачується щомісячно, або в разі відсутності таких коштів, сплата винагороди здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Отже, відшкодування витрат арбітражного керуючого та сплата його винагороди Кодексом України з процедур банкрутства покладається не на кредиторів, а на боржника.

Однак, як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі №916/3600/15 та від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011, у випадку неможливості сплатити основну грошову винагороду арбітражного керуючого за рахунок коштів, отриманих в результаті господарської діяльності банкрута, або за результатами продажу його майна, обов`язок сплати такої грошової винагороди покладається на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру їх вимог.

Таким чином, у кредиторів виникає обов?язок щодо сплати винагороди арбітражного керуючого лише в разі відсутності коштів від господарської діяльності, та в разі недостатності коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Як слідує з матеріалів справа №915/1243/21 про банкрутство ФГ «Колос» та звітів розпорядника майна Глеваського В.В., господарську діяльність боржник не здійснював.

Також, з 29.02.2024 справа №915/1243/21 перебуває в процедурі ліквідації, в межах якої на даний час формується ліквідаційна маса, вживаються заходити щодо розшуку майна боржника.

Зокрема, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 у справі №915/1243/21 підтримано клопотання ліквідатора Багінського А.О., щодо накладення арешту та оголошення в розшук 5 одиниць великої сільськогосподарської техніки (комбайни, трактори) та один легковий автомобіль.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 задоволено клопотання ліквідатора Багінського А.О. щодо ідентифікації права власності на 6 автомобілів та 6 автопричіпів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 підтримано клопотання ліквідатора Багінського А.О. щодо встановлення земельних ділянок, належних ФГ «Колос» в тій чи іншій формі.

З чого слідує висновок, що на дату розгляду клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. ліквідаційна маса ФГ «Колос» перебуває в процесі формування, а тому звернення Глеваського В.В. з клопотанням про стягнення своїх витрат та основної винагороди з кредиторів пропорційно їх вимог, як вірно встановив суд першої інстанції, є передчасним, оскільки таке стягнення можливе лише в разі відсутності майна банкрута, або недостатності коштів, отриманих від реалізації такого майна.

Тобто, арбітражний керуючий Глеваський В.В. в майбутньому буде мати таке право на пропорційне стягнення своїх витрат та винагороди в процедурі розпорядження майном з кредиторів, але лише в разі відсутності ліквідаційної маси.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Глеваського В.В. №26/07/24-7 від 26.07.2024 (вх. № 9125/24 від 29.07.2024) про стягнення витрат, що здійснені в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос, основної грошової винагороди арбітражного керуючого в процедурі розпорядження майном Фермерського господарства Колос.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 по справі №915/1243/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран