Постанова

від 13.02.2025 по справі 910/8367/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2025 р. Справа№ 910/8367/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Козир Т.П.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року

у справі №910/8367/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 повністю та прийняти нове рішення, яким клопотання задовольнити повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Козир Т.П.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8367/14.

21.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/8367/14/6659/24 від 20.11.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

03.12.2024 року через систему "Електронний суд", тобто в межах встановленого судом строку, скаржником надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою суду 09.12.2024 року поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/8367/14, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 13.02.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

11.12.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні 13.02.2025 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити, зокрема, поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 17.12.2025 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Арбітражний керуючий Голінний А.М. в судове засідання 13.02.2025 року не з`явився, надіславши до його початку клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

13.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволені апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України в редакції на дату прийняття оскаржуваної ухвали господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/8367/14 про банкрутство "Акрополь-К", провадження у якій порушено ухвалою суду від 19.05.2014 року за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014, з урахуванням її перегляду в апеляційному та касаційному порядку, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Акрополь-К" у справі №910/8367/14.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 року задоволено заяву арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поліщука А.П.

У березні 2024 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період з 17.05.2021 по 29.02.2024 в розмірі 616 209,68 грн., а також здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 04.03.2024 в розмірі 23 228,16 грн.

За наслідками розгляду заявленого арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

При прийнятті зазначеної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи не додано поточних звітів арбітражного керуючого про заходи, вжиті в ході проведення ліквідаційної процедури, а також доказів схвалення звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів боржника.

Арбітражний керуючий Голінний А.М. з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст.30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018.

При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).

Колегія зауважує, саме по собі настання стоку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов`язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов`язків арбітражним керуючим.

Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов`язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.

Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов`язки.

Як встановлено судом, у поданому суду клопотанні арбітражний керуючий просить суд затвердити звіти про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період з 17.05.2021 по 29.02.2024 в розмірі 616 209,68 грн., а також здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 04.03.2024 в розмірі 23 228,16 грн.

Тобто станом на дату подання відповідного клопотання до суду ліквідаційна процедура у справі тривала майже три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, до матеріалів справи не додано доказів звітування арбітражного керуючого не менше одного разу на два місяці про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів чи комітету кредиторів.

Також, матеріали справи не містять поточних щомісячних звітів ліквідатора банкрута комітету кредитора та суду про виконану ним роботу у ліквідаційній процедурі, окрім звітів від 18.05.2022, 21.10.2022 і від 22.11.2022.

Так, під час розгляду звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди, вирішуючи питання про його затвердження, судом встановлено, що ліквідатором надано лише звіти №1 та №2 у формі таблиці, в яких наведено розрахунок грошової винагороди.

Як було зазначено вище, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й дії, які вчинялись ним у цей період.

Разом з тим, звертаючись з відповідним клопотанням про затвердження звітів, арбітражним керуючим не зазначено про вжиті ним заходи в ході проведення ліквідаційної процедури та не надано доказів на їх підтвердження.

В свою чергу, відсутність у справі детального опису виконаної роботи щомісячно за період 17.05.2021 року по 29.02.2024 року позбавляє суд можливості перевірити діяльність арбітражного керуючого Голінного А.М. за період виконанням ним повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" та надати правову оцінку вжитим ним заходам у ліквідаційній процедурі на предмет їх повноти, достатності, дієвості, необхідності, доцільності та ефективності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, згідно положень процесуального законодавства, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, тобто збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Більш того, як встановлено колегією судів, в матеріалах справи міститься клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. від 08.09.2022 року про дострокове припинення його повноважень як ліквідатора банкрута у справі №910/8367/14, яке одержано Господарським судом міста Києва 05.04.2023 року, а також низка клопотань про подальший розгляд справи без його участі, зокрема, від 08.05.2023 року, від 20.09.2023 року, від 25.10.2023 року.

І хоча вказане вище клопотання про припинення повноважень ліквідатора було розглянуто та задоволено судом лише 04.03.2024 року, дані обставини свідчать про втрату арбітражним керуючим Голінним А.М. інтересу до даної справи, невжиття ним безпосередньо протягом даного періоду (з 05.04.2023 по 04.03.2024) всієї повноти заходів у ліквідаційній процедурі, спрямованих на виявлення активів боржника, та, як наслідок, неможливість затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди лише з підстав спливу певного періоду часу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

Здійснивши оцінку доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено порушень місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права, а відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 10.03.2025 року після виходу судді Козир Т.П. з відпустки.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Т.П. Козир

Б.В. Отрюх