Рішення від 04.03.2025 по справі 908/2986/24

номер провадження справи 3/114/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025Справа № 908/2986/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (вул. Академіка Амосова, буд. 111, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 33211175)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення коштів у розмірі 7 931 008,85 грн

за участю представників учасників справи:

представник позивача: Галюк Василь Васильович (в режимі відеоконференції), витяг з ЄДР, наказ №326;

представник відповідача 1: Сєдов Михайло Володимирович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001436 від 30.10.20217, ордер серії АР № 1181402 від 10.06.2024;

представник відповідача 2: НЕПОМНЯЩИЙ ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП 001452 від 30.10.2017, ордер серії АР № 1214450 від 25.12.2024, договір про надання правової допомоги № 70/24;

представник відповідача 3: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

14.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» (скорочене найменування АБ «УКРГАЗБАНК») до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (скорочене найменування ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 7 931 008,85 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 справу № 908/2986/24 передано на розгляд судді Педорича С.І.

Ухвалою суду від 19.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано АБ «УКРГАЗБАНК» строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати:

- усунути розбіжності в позовній заяві щодо місцезнаходження відповідача-2 ОСОБА_1 та зазначити правильне місцезнаходження відповідача-2;

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

- зазначити, які саме оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, наявні у позивача, а які у відповідачів;

- надати належні докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачам з описом вкладення, відповідачу-2 ОСОБА_1 на належну адресу АДРЕСА_1 .

22.11.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додані документи в підтвердження виконання ухвали суду 19.11.2024 та усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі №908/2986/24; присвоєно справі номер провадження 3/114/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.12.2024 о 10:00 год. Запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідно до ст.165 ГПК України надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

16.12.2024 від представника відповідача 1 (ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС») через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про вступ у справу як представника.

Також 16.12.2024 від представника відповідача 1 (ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС») через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 просить відмовити у задоволені позову ПАТ КБ «Укргазбанк» до ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 7 931 008,85 грн. заборгованості.

19.12.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив.

26.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 ( ОСОБА_1 ) надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з прийняттям участі в судовому засіданні Первомайського районного суду Дніпропетровської області в статусі захисника в справі № 186/1831/24 призначеному на 26.12.2024 о 08 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 26.12.2024 відкладено підготовче судове засідання на 21.01.2025 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 21.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 12.02.2025 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 12.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.03.2025.

У судовому засіданні 04.03.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечив та підтримав правову позицію відповідача-1, викладену у відзиві.

Повноважний представник відповідача-3 в судове засідання не з`явився. Про дату та час судового засідання відповідач-3 був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2024 (т. 1, а.с.126), а також про отримання ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 26.12.2024, про призначення справи до розгляду по суті від 12.02.2025, що вбачається з відомостей, отриманих з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (т.2, а.с.72, 73).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач-3 про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача-3.

У судовому засіданні 04.03.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 04.03.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником (відповідачем-1) зобов`язань за Договором від 03.06.2021 №1041/2021/ЗОД-МСБ-К про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9» в АБ «Укргазбанк», внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та заборгованість по процентам за користування кредитом на загальну суму 7 931 008,85 грн, та невиконання відповідачами-2, 3 (поручителями) умов договорів від 03.06.2021 про приєднання №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 та №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, посилаючись зокрема, на настання форс-мажорних обставин, які виникли внаслідок знищення військами Російської Федерації нерухомого майна (приміщення, яке належало відповідачу-1 на праві власності та в якому здійснювалась підприємницька діяльність товариства), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 111, що, в свою чергу, призвело до унеможливлення подальшого належного ведення господарської діяльності взагалі. Як зазначив відповідач, непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних втрат, які сторона понесла чи могла понести. У відповідача-1 укладений Дилерський договір про співпрацю у сфері сервісного обслуговування автомобілів «Skoda», у відповідності до якого відповідач-1 має відповідати стандартам та вимогам заводу виробника, як до офіційного дилера автомобільної марки «Skoda» на територію Держави Україна. Знищене приміщення було єдиним приміщенням, яке було збудоване та відповідало вимогам та стандартам імпортера автомобілів «Skoda» в Україну. Внаслідок знищення приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 111, відповідачі позбавлені можливості належним чином здійснювати власну господарську діяльність та отримувати прибуток з метою погашення існуючої кредиторської заборгованості перед позивачем. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-2 та ВІДПОВІДАЧА-3.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав правову позицію відповідача-1, викладену у відзиві, вважає, що дійсно для відповідачів настали форс-мажорні обставини, що в свою чергу призводить до неможливості виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що фактично поданим письмовим відзивом представник відповідача-1 вважає вимоги банку мотивованими, проте останній позбавлений можливості виконати взяті на себе зобов`язання за договором від 03.06.2021 року, оскільки для нього настали обставини непереборної сили (форс-мажор).

Вважає, що представником не доведено порушення прав та інтересів відповідача-1 в розумінні ст. 14-1 «Про торгово-промислові палати в Україні», та враховуючи знищення частини майна за адресою м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111, відповідач-1 продовжив проведення господарської діяльності за іншою адресою, не виконуючи при цьому своїх зобов`язань за кредитним договором.

Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається представник відповідача-1, не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 7 931 008,85 грн за Договором від 03.06.2021 №1041/2021/ЗОД-МСБ-К та не виконання відповідачами-2, 3 умов договорів від 03.06.2021 про приєднання №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 та №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками (чи наявні підстави для солідарного виконання грошового зобов`язання), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравто-Плюс» 03.06.2021 укладено договір №1041/2021/ЗОД-МСБ-К про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9» в АБ «Укргазбанк» (надалі Договір про приєднання), згідно умов якого отримано кредит в розмірі 8 250 000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом при дотримання умов Програми, виходячи із 9% річних (Компенсаційна процентна ставка) на дату укладення цього Договору до 02.06.2026. Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною у розділі 7 Правил відповідно до умов Програми. При недотриманні Позичальником умов Програми та/або умов цього Договору про приєднання, а також у випадках, передбачених цим Договором про приєднання, у розмірі який встановлюється та переглядається Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною у розділі 7 Правил, та станом на дату цього Договору про приєднання складає сума значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладення кредитного договору та значення фіксованої маржі 6 (шість) процентних пунктів (далі - Базова процентна ставка) (п.п.1, 2, 6 договору про приєднання).

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни передбачені Договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), у т.ч. строки, визначені у графіку погашення кредиту за цим Договором про приєднання, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту, встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором про приєднання, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюються у розмірі:

Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Компенсаційна процентна ставка;

Базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка (п.7 договору про приєднання).

Відповідно до умов п. 4, 5 Договору про приєднання кредитні кошти в розмірі 8 250 000,00 гривень перераховані за придбання будівель автомобільного центру за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111, що підтверджується меморіальним ордером № TR. 18468884.134029.11966 від 04.06.2021.

У пункті 11.8 договору сторонами визначено зобов`язання позичальника, на вимогу банку у випадках, передбачених п. 4.3.3 Правил, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Пунктом 16 Договору визначено, що інші умови надання кредитних коштів, не передбачені цим Договором про приєднання регулюються положеннями Правил.

Пунктом 1.1 Правил визначено, що ці Правила регулюють відносини, які виникають між Банком та Позичальником протягом строку дії Договору про надання кредиту.

Підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил та отримання кредиту на умовах, визначених у Правилах та Договорі про приєднання (п. 1.2 Правил). Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання кредиту (п. 1.3 Правил).

Згідно з п.п. 4.2.2, 4.2.3. Правил Позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені Договором про приєднання, повернути отриману суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії.

За умовами п. 4.3.3 Правил, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань про договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитним коштами, якщо відбулася, зокрема, така подія: позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів.

До вказаного договору сторонами укладено додаток 1 «Графік погашення кредиту».

Також сторонами 02.02.2022 укладено Додаткову угоду № 1 до договору №1041/2021/ЗОД-МСБ-К віл 03.06.2021, а 20.07.2022 укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої у новій редакції викладено додаток № 1 до договору «Графік погашення кредиту».

03.06.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали Договори поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 та №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2, відповідно, за якими несуть солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов`язань по кредитному договору в тому ж об`ємі, що і Позичальник (п.п.1.2., 1.3.).

У випаду невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок, номер якого зазначається в письмовій вимозі кредитора (п.п. 2.1, 2.2).

Згідно п. 5.1 цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток і діє по 02.06.2036 (включно).

02.02.2022 до вказаних договорів поруки укладено Додаткові угоди № 1 від 02.02.2022.

Як зазначає позивач, станом на 29 жовтня 2024 року, Відповідач-1 має невиконані зобов`язання за кредитним договором №1041/2021/ЗОД-МСБ-К по кредиту та відсотках перед АБ «Укргазбанк» за період з 04.06.2021 по 29.10.2024 (включно), яка становить 7 931 008,85 грн, з них: заборгованість по кредиту (строкова) 0,00 грн, заборгованість по кредиту (прострочена) 7 144 914,78 грн, заборгованість за нарахованими процентах (поточна) 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами (прострочена) 245 678,71 грн, заборгованість по процентах (компенсація ФРП) 540 415,36 грн.

27.10.2022 позивачем було надіслано на поштову адресу відповідача-1 вимогу №172/25529/2022 щодо дострокової сплати (протягом 30 календарних днів від дати пред`явлення вимоги) заборгованості, яка виникла за договором №1041/2021/ЗОД-МСБ-К від 03.06.2021 (а.с. 44-46).

02.10.2024 листи-вимоги були надіслані позивачем на поштові адреси поручителів зазначені в договорах поруки (відповідачів 2, 3), з вимогою протягом 2-х банківських днів з дати отримання вимоги повністю повернути всю суму за кредитним договором, а також сплатити проценти (а.с. 47-50).

Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня та сторонами суду не надана.

Враховуючи наявну заборгованість за кредитним договором позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний №1041/2021/ЗОД-МСБ-К від 03 червня 2021 року.

Відповідачем-1 у відзиві підтверджено укладання вказаного договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та надав відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі 8 250 000,00 гривень перераховані за придбання будівель автомобільного центру за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111, що підтверджується меморіальним ордером № TR. 18468884.134029.11966 від 04.06.2021.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем-1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

З урахуванням направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором від 27.10.2022, строк повернення кредиту настав 26.11.2022.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 7 144 914,78грн перед Банком, навпаки представник Відповідача-1 в судовому засіданні підтвердив факт отримання кредитних коштів, та наявність заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав, не виконання зобов`язань за кредитним договором пояснив настанням для підприємства форс-мажорних обставин.

А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми основної заборгованості у розмірі 7 144 914,78 грн є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 245 678,71 грн та заборгованість по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 540 415,36 грн (всього нараховано процентів на суму 786 094,10 грн).

Відповідачі свого контррозрухунку не надали. У судовому засіданні представник відповідача-1 надав усні пояснення, в яких заперечував проти нарахування процентів банком після направлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована по листопад 2022 року включно.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановівід 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16.

У п.п. 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про достроковепогашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

27.10.2022 позивачем надіслано на поштову адресу відповідача-1 вимогу №172/25529/2022 щодо дострокової сплати заборгованості, яка виникла за договором №1041/2021/ЗОД-МСБ-К від 03.06.2021.

За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після пред`явлення до позичальника вимоги про достроковепогашення кредиту згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за суд встановив, що проценти були нараховані за листопад 2022 року, тобто після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту від 27.10.2022.

Загальна сума нарахованих процентів за листопад 2022 року становить 81 372,59 грн.

За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості по процентах у сумі 81 372,59 грн за листопад 2022 року, адже остання була нарахована після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми заборгованості по процентах підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 704 721,48 грн.

Щодо солідарного обов`язку відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2 від 03.06.2021. Між позивачем та відповідачем-3 укладено Договір поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 від 03.06.2021

Відповідачами-2, 3 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договорів поруки.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2 від 03.06.2021 та №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 від 03.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок, номер якого зазначається в письмовій вимозі кредитора (п. 2.2.)

02.10.2024 листи-вимоги були надіслані позивачем на поштові адреси поручителів зазначені в договорах поруки (відповідачів 2, 3), з вимогою протягом 2-х банківських днів з дати отримання вимоги повністю повернути всю суму за кредитним договором, а також сплатити проценти.

Зазначені вимоги позивача залишилися без реагування.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом у розмірі 7 144 914,78 грн та процентам на суму 704 721,48 грн, станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1, 2, 3 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача-1 у відзиві на форс-мажорні обставини, непереборну силу, а саме: знищення військами Російської Федерації приміщення, яке належало товариству на праві власності, внаслідок чого відповідачі позбавлені можливості належним чином здійснювати власну господарську діяльність та отримувати прибуток з метою погашення існуючої кредиторської заборгованості перед позивачем, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

За змістом частини другої статті 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Позивачем не застосовано до відповідачів відповідальності за порушення умов Кредитного договору, а саме не стягується будь-яких штрафних санкцій.

Таким чином, саме умовами кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими.

Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (АБ «УКРГАЗБАНК») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за кредитним договором №1041/2021/ЗОД-МСБ-К від 03 червня 2021 року.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звільнення відповідачів від виконання основних зобов`язань за кредитним договором та договором поруки у вигляді стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках за користування кредитом.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором №1041/2021/ЗОД-МСБ-К від 03.06.2021 з додатковими угодами № 1 від 02.02.2022 та № 2 від 20.07.2022 (а.с. 10-20, 29-34), Договором поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П1 від 03.06.2021 та додатковою угодою № 1 до нього(а.с. 21-22, 26), Договори поруки №1041/2021/ЗОД-МСБ-К-П2 від 03.06.2021 та додатковою угодою № 1 до нього (а.с. 23-24, 27), Правилами надання кредиту (а.с.35 43), листами-вимогами (а.с. 44- 50), випискою по рахунку (а.с 51-82), розрахунком заборгованості (а.с. 8-9).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідачі не спростували доводи позивача, заперечення відповідачів спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 7 849 636,26 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 7 144 914,78 грн та відсотків у розмірі 704 721, 48 грн.

У стягненні нарахованих відсотків за листопад 2022 року у розмірі 81 372,59 грн слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів, пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату про сплату суми 95 172,11 грн судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 98,97% від заявлених сум, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 94 191,84 грн (95 172,11*98,97% =94191,84 грн).

При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну, а саме по 31 397,28 грн. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (вул. Академіка Амосова, буд. 111, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 33211175), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 7 849 636,26 грн (сім мільйонів вісімсот сорок дев`ять тисяч шістсот тридцять шість гривень 26 коп.) заборгованості за кредитним договором. Видати наказ.

В частині стягнення процентів у розмірі 81 372,59 грн - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (вул. Академіка Амосова, буд. 111, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 33211175) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 31 397,28 грн (тридцять одну тисячу триста дев`яносто сім гривень 28 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 31 397,28 грн (тридцять одну тисячу триста дев`яносто сім гривень 28 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 31 397,28 грн (тридцять одну тисячу триста дев`яносто сім гривень 28 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.03.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич