Ухвала

від 11.03.2025 по справі 405/6495/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6495/24

Номер провадження 1-кп/404/435/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Кропивницькому кримінальне провадження №42020121010000023 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Шостка Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ст.227 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Плужне Ізяславського району Хмельницької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ст.227 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Кіровограда, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , та проживає за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ст.227 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про покладення на обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, про які вказано в клопотаннях, строком на 60 днів.

Заслухавши захисників та обвинувачених, які заперечували проти задоволення клопотань, та дослідивши надані докази, суд вважає, що у задоволенні клопотань прокурора слід відмовити з огляду на таке.

Згідно зі ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України. При цьому, обов`язок доведення ризиків, які слугують підставою до застосування запобіжного заходу покладено на прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Судом встановлено, що ухвалами Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26.02.2024 року обвинуваченому ОСОБА_3 , та від 15.08.2024 року обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 було обрано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Надалі строк дії визначених вказаними ухвалами обов`язків стосовно обвинувачених було неодноразо продовжено, а їх обсяг змінювався та зменшувався.

Зокрема, відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.12.2024 року визначено кожному з обвинувачених обов`язки прибувати до Кіровського районного суду м. Кіровограда за викликом суду та утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, термін дії яких сплинув 17.02.2025 року.

З вказаного часу обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 належно виконували обов`язки обвинувачених, визначені ч.7 ст.42 КПК України, своєчасно прибули в судове засідання, випадків неналежного виконання обов`язків обвинуваченими не встановлено та прокурором не вказано.

При цьому, стосовно кожного з обвинувачених застосовано запобіжним заходом заставу. Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України визначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Таких підстав під час кримінального провадження не встановлено.

Водночас, згідно з п.1 ч.7 ст.42 КПК України визначено обов`язок обвинуваченого прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це. Таким чином прокурор фактично просить покласти на обвинувачених обов`язок, який прямо визначений законодавством, тому підстави додатково визначати ще й вказаний обов`язок згідно з положеннями ч.5 ст.194 КПК України, на переконання суду відсутні.

Крім цього, згідно з ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 17.12.2024 року встановлено, що відпала необхідність у покладенні на обвинувачених обов`язку здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС паспорту (паспортів) для виїзду за кордон або інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. З вказаного часу будь-які ризики, обставини або відомості, які б впливали та вказували на необхідність покладення такого обов`язку не встановлені, а припинення цього обов`язку не вплинуло на процесуальну поведінку обвинувачених, яка відповідає вимогам кримінального процесуального закону та є належною.

Більше того, обов`язок, покладення якого просить застосувати прокурор, у вигляді заборони спілкуватися із свідками у даному провадженні або будь-якою особою, визначеною судом, за винятком їх участі в процесуальних діях, неконкретно сформульований, не містить даних про осіб, яких має визначити суд, з якими заборонено спілкування. Також, відсутні відомості про те, що обвинувачені, на яких не було покладено протягом тривалого проміжку часу відповідних обов`язків, у будь-який спосіб намагалися впливати на свідків, спілкувалися з ними та вчиняли будь-які дії, які б перешкоджали кримінальному провадженню у зв`язку із цим.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч.2 ст.194 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Відтак, суд вважає, що достатнім для запобігання ризикам, визначеним у ст.177 КПК України буде застосований до кожного обвинувачених запобіжний захід у виді застави, який забезпечуватиме виконання ними обов`язків, які випливають із положень ч.7 ст.42 КПК України, та підстави для задоволення клопотань прокурора та покладення на обвинувачених додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відсутні, а відповідні ризики, які обґрунтовують необхідність у їх застосуванні у клопотанні прокурора не зазначені та не доведені останнім.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 194, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань прокурора про покладення відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обов`язків у зв`язкуіз застосуваннямзапобіжного заходуу виглядізастави відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда ОСОБА_1