Рішення

від 11.03.2025 по справі 521/18848/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 521/18848/24

Номер провадження № 2/521/1636/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників справи:

від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" не з`явився;

від ОСОБА_1 адвокат Чирка Ольга Олегівна, на підставі ордера.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, ЄДРПОУ 31681672) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У листопаді 2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", в інтересах якого діє Панченко Ю.В. до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ПАТ «СК «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 536995 грн. 91 коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 19.12.2023 року в Одеській області на 21 км а/д М-05 Київ-Одеса, с. Алтестове, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 525, д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz С220D, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався у зустрічній смузі руху. Внаслідок даної ДТП автомобіль Mercedes-Benz С220D, д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Також за доводами позивача, відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3023354405717346 виданої Управлінням поліції в Одеській області, дана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем п. 10.1 ПДР України, що встановлене суддею Біляївського районного суду Одеської області в постанові від 22.03.2024 року під час розгляду справи № 496/222/24.

Як зазначено позивачем, на момент скоєння ДТП автомобіль Mercedes-Benz С220D, д.н.з. НОМЕР_3 , був застрахований в ПАТ «СК «Перша» за договором добровільного страхування наземного транспорту №06-11.24.23.00061 від 09.11.2023 року та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 536 995,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Виплату страхового відшкодування здійснено наступним чином: частину коштів в розмірі 48 906,00 грн. зараховано в рахунок оплати на договір страхування, решту суми в розмірі 488 089,91 грн. сплачено на рахунок СТО згідно реквізитів, вказаних у заяві на виплату.

В той же час, за доводами позивача, згідно централізованої бази даних МТСБУ (інформації Національної поліції України під час вказаної ДТП) у відповідача був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач наголошує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, не звільняє від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відтак, у даному разі з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ст. 1191, 1166 ЦК України потребує стягнення сплачене на користь іншого учасника ДТП страхове відшкодування у зазначеному вище розмірі.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

11.12.2024 року ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/18848/24 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

03.01.2025 року року через підсистему «Електронний суд» до Малиновського районного суду міста Одеси від відповідача у справі надійшов відзив (вх. №236), у якому відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок ДТП є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву, відповідач вказав, що позов не визнає, заперечує проти його задоволення, зважаючи на те, що твердження позову не відповідають реальним обставинам справи та спростовується тим, що приблизно об 11:00 19.12.2023 року водій ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі BMW 525 д/н НОМЕР_4 по трасі автодорога М-05 Київ-Одеса 21 км біля села Алтестове при здійсненні розвороту, пересвідчившись в безпечності маневру, при вільних трьох полосах зустрічного руху, розпочав розворот та, побачивши автомобіль Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 , що рухався в зустрічному напрямку на швидкості не менше 150 км/год зупинився, пропустити вказане авто, та при наближені автомобіля Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 до місця знаходження автомобіля BMW 525 д/н НОМЕР_4 - автомобіль Mercedes Benz різко занесло вліво та відбулося зіткнення вказаних авто.

Відповідач зауважив, що після зіткнення автомобіль Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 не зупинявся, не тормозив (відсутній тормозний шлях взагалі) та проїхав з місця ДТП ще приблизно метрів 300, та вже після виклику поліції автомобіль Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 заднім ходом повернувся до місця ДТП та став справа від дороги.

В подальшому, за доводами відповідача, адвокатом Чиркою О.О. направлявся адвокатський запит до Управління Патрульної Поліції Одеської області з проханням надати відеозапис з нагрудних камер, копію фотофіксації ДТП, відеозаписів з відео-реєстратора від 19.12.2023 року, що зроблені співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №732661 від 19.12.2023 року відносно ОСОБА_1 проте, на адвокатський запит надійшла відповідь, що відеозаписи знищені та надати їх не має можливості, а до матеріалів даної адмінсправи не долучені ані фото, ані відеофіксація ДТП. Також, на даній ділянці дороги встановлені камери відеоспостереження готелю La Provincia, але в порушення п.6 та п.7 Інструкції УПП в Одеській області не витребувало додаткову інформацію, що могла б допомогти встановити істину по справі.

Відповідач також наголосив, що вважає, що реальним та безсумнівним винуватцем ДТП є водій ОСОБА_3 , що керував автомобілем Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 та не дотримавшись безпечної швидкості (на даній ділянці дороги діє обмеження швидкості - 70 км.год) під час руху здійснив зіткнення з автомобілем BMW 525 д/н НОМЕР_4 , що не рухався, а пропускав зустрічний транспорт для здійснення розвороту, тим самим водій автомобіля Mercedes Benz порушив п. 12.1, 12.3, 12.9 ПДР України.

Тим більш, як зазначено відповідачем, згідно постанови Біляївського районного суду м. Одеси від 22.03.2024 року по справі 496/222/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, а тому, фактично, жодним судовим рішенням не встановлено вину будь-якої особи у спричиненні ДТП, яка сталася за адресою автодорога М-05 Київ-Одеса 21 км біля села Алтестове 19.12.2023 року приблизно о 11:00 за участю автомобілів BMW 525 д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes Benz д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Разом з тим, на переконання відповідача, з правового аналізу ст. 1188 ЦК України вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, яка у даному разі не встановлена жодним судовим рішенням та не підтверджена з боку позивача належними та допустимими доказами.

06.01.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Малиновського районного суду міста Одеси від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №767, у якій позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, за його доводами, викладеними у відповіді на відзив, відсутність в матеріалах справи доказів притягнення судом учасника дорожньо-транспортної пригоди до відповідальності за її скоєння не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

На думку позивача, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, не звільняє від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.Водночас, як зауважено позивачем, протокол про адміністративне правопорушення було складено лише щодо одного учасника- відповідача по справі, (а не обох), що вкотре доводить те, з чиєї вини сталася ДТП, що понесло за собою збитки. Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що ОСОБА_1 не визнавав своєї вини під час розгляду справи та просив суд закрити провадження, але це ніяк не спростовує факту того, що саме він є винуватцем ДТП, а усвідомлюючи, що накоїв, звісно, не визнавав своєї провини, передбачаючи негативні наслідки для себе у майбутньому. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.02.2025 року у справі №521/18848/24 підготовче провадження було закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи без його участі суд вважає її такою, що потребує задоволення та виснує про наявність підстав для розгляду даної справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо вимог позовної заяви з мотивів, викладених письмово у відзиві, зазначила про наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши позицію особи, яка з`явилася до судового засідання, суд зазначає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування потребують задоволення у повному обсязі, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

09.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» та страхувальником ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 06-11.24.23.00061, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-benz С-200 D, державний номерний знак НОМЕР_3 . У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Пунктом 10 вказаного договору зазначено, що страховими ризиками є дорожньо-транспортна пригода, незаконне заволодіння транспортним засобом, інші ризики, згідно п. 2.2.2 ч. 2 договору.

За умовами п. 13 договору, страхова сума по транспортному засобу становить 2 200 000 грн.

Судом встановлено, що у березні 2024 року до Біляївського районного суду Одеської області від Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП.

Так, у постанові Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2024 року у справі № 496/222/24 судом було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 19.12.2023 року в Одеській області на 21 км автодороги М-05 Київ-Одеса, в селі Алтестове ОСОБА_5 , керуючи автомобілем BMW 525, державний номерний знак, НОМЕР_4 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Мercedes-benz С 220 D, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок даної ДТП автомобіль Мercedes-benz С 220 D та автомобіль BMW 525 отримали механічні пошкодження.

Одночасно з цим, судом встановлено, що вказаною вище постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП було закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

З довідки №3023354405717346 про дорожньо-транспортну пригоду, наданої Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається що 19.12.2023 року об 11:45 сталася ДТП, зіткнення бокове, учасники дорожньо-транспортної пригоди: автомобіль BMW 525, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , та інший учасник: автомобіль Мercedes-benz С 220 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .

З п. 4 вказаної довідки вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_5 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

За фактом правопорушення, який призвів до скоєння ДТП складено адміністративний протокол ААД №732661 за ст. 124 КУпАП, матеріали направлені до Біляївського районного суду Одеської області.

Вказані обставини також зазначені у відповіді від НПУ, у якій зазначено обставини та місце ДТП, реквізити транспортних засобів та учасників ДТП, зазначено про винуватця ДТП - ОСОБА_5 , пункт ПДР, що був порушений учасником ДТП - 10.1 ПДР, інші порушення ПДР , порушення правил перестроювання зміни напрямку руху, ст. КУпАП 124, серія номер протоколу ААД № 732661.

Також у матеріалах справи наявна схема місця ДТП, у якій судом встановлено місцезнаходження транспортних засобів відносно один одного на дорозі поблизу села Алтестове, дорога Київ-Одеса, 25 км.

Так, відповідно до вказаної схеми, судом встановлено, що учасниками ДТП було два транспортних засоби: автомобіль BMW та автомобіль Mercedes, під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно, на наявній схемі видно рух напрямку автомобілів, місце зіткнення, а також вказано пошкодження, які отримали автомобілі під час події ДТП. Зазначена схема підписана обома учасниками ДТП без застережень та зауважень.

Судом встановлено, що 20.12.2023 року страхувальник ОСОБА_4 повідомила страховика про настання події, що має ознаки страхової.

Зі страхового акту №ТР-11768, затвердженого головою правління Наталією Василиновою вбачається, що сума страхового відшкодування на підставі розрахунку становить 536 995 грн. 91 коп., суми 48906 грн. на договір страхування, тобто сума до виплати становить 488 089 грн. 91 коп.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 15.11.2024 року №816, частина страхового відшкодування по справі номер ТР-11768 від 26.12.2023 року була зарахована в оплату по договору страхування №06-11.24.23.00061 від 09.11.2023 року в сумі 48906 грн.

19.01.2024 року ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ Страхова компанія «Перша» із заявою про виплату страхового відшкодування за договором страхування від 09.11.2023 року.

З рахунку фактури №001073 від 25.01.2024 року, наданої ОСОБА_4 Філією «Автомобільний центр Київ», вбачається, що вартість ремонту з урахуванням ПДВ автомобіля Мercedes-benz становить 536 995 грн. 91 коп.

З платіжної інструкції №1078 від 15.02.2024 року вбачається, що СК «Перша№ на розрахунковий рахунок Філії «Автомобільний центр Київ» сплатила страхове відшкодування за ремонт авто у розмірі 188 089 грн. 91 коп., за платіжною інструкцією №859 від 09.02.24 року - 300 000 грн.

20.09.2024 року Страхова компанія «Перша» за вихідним №554 звернулася до ОСОБА_5 з вимогою про відшкодування страховику суми заборгованості у розмірі 536 995 грн. 91 коп.

При цьому, у вказаній претензії Страхова компанія, посилаючись на викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.12.2023 року обставини, а також на відомості, вказані в довідці про дорожньо-транспортну пригоду №3023354405717346, виданої Управлінням поліції в Одеській області, вказала, що ДТП, що виникла між учасниками, сталася внаслідок порушення відповідачем пункту 10.1 ПДР України.

Вказану вище претензію було направлено позивачем на адресу відповідача поштовим повідомленням з описом вкладення в цінний лист.

У відповідь на вказану претензію, відповідач повідомив Страхову компанію про те, що він не спричиняв ДТП за адресою: автодорога М 05 Київ-Одеса, 21 км біля села Алтестове 19.12.2023 року, а тому жодних законних підстав для стягнення з нього в порядку регресу сум відшкодування не існує.

Зазначаючи про те, що вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності не встановлюється у справах, в яких провадження закривається, а питання про доведення вини відповідача не вирішено та жодним судовим рішенням не встановлено вину будь-якої особи під час ДТП, яке сталося 19.12.2023 року, відповідач вказав, що у нього відсутній обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої ДТП.

Орім наведеного, у матеріалах цивільні справи наявне подане представником відповідача клопотання про призначення експертизи, яке було нею подане в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно її довірителя, яка розглядалася Біляївським районним судом Одеської області, відповідь на адвокатський запит від 06.02.24 року за вх. № 91, щодо видачі відеозаписів з нагрудних реєстраторів за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 , за якою повідомлено, що надати відеозаписи немає можливості, оскільки вони були знищені після закінчення строку їх зберігання; пояснення, які представником ОСОБА_5 подавалися в рамках справи про адміністративне правопорушення.

Також у матеріалах справи наявна роздрукована відповідачем монохромна фотографія частини автошляху невідомого розташування.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, наявних між сторонами, зокрема будь-яких інших доказів встановлення обставин події ДТП, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь страховика коштів на страхове відшкодування.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права під час вирішення справи по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст.2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.11 ЦК Українипередбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15ЦК Українивизначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбаченіст. 16 ЦК України.

Статтями10,81ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Суд зазначає, що відносини у сфері страхування регулюються Цивільним Кодексом України, Законом, який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ст. 30Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про страхування»,страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно дост. 980 ЦК Українипредметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно зіст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК Українидо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістомст. 979 ЦК Україниі ст. 16Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Судом у даній справі встановлено, що 09.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» та страхувальником ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 06-11.24.23.00061, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-benz С-200 D, державний номерний знак НОМЕР_3 . У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Пунктом 10 вказаного договору зазначено, що страховими ризиками є дорожньо-транспортна пригода, незаконне заволодіння транспортним засобом, інші ризики, згідно п. 2.2.2 ч. 2 договору.

Так, судом встановлено, що 19.12.2023 року в Одеській області на 21 км автодороги М-05 Київ-Одеса, біля с. Алтестове сталася ДТП за участі автомобіля BMW 525, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Мercedes-benz С 220 D, державний номерний знак НОМЕР_3 (застрахованого ТЗ), під керуванням ОСОБА_3 .

У постанові Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2024 року у справі № 496/222/24 судом було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 19.12.2023 року в Одеській області на 21 км автодороги М-05 Київ-Одеса, в селі Алтестове ОСОБА_5 , керуючи автомобілем BMW 525, державний номерний знак, НОМЕР_4 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Мercedes-benz С 220 D, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок даної ДТП автомобіль Мercedes-benz С 220 D та автомобіль BMW 525 отримали механічні пошкодження.

Одночасно з цим, судом у даній справі встановлено, що вказаною вище постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП було закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

У даній справі, звертаючись до суду із позовом, позивач вказав, що у відповідача наявний обов`язок по відшкодуванню Страховій компанії коштів, відшкодованих застрахованій особі в порядку укладеного між страховиком і страхувальником договору добровільного страхування, що у даній справі заперечується відповідачем з мотивів невстановлення його вини у ДТП, яка сталася, жодним судовим рішенням.

Зокрема, з відзиву на позовну заяву, поданого представником ОСОБА_5 , адвокатом Чиркою О.О., а також з наданих нею в судовому засіданні пояснень, судом встановлено, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача, відповідач вважає саме відсутність вини ОСОБА_5 у ДТП. При цьому, обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач надав суду клопотання про призначення у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, подане в рамках справи, яка наразі розглянута Біляївським районним судом Одеської області, судової експертизи, яке під час розгляду Біляївським районним судом Одеської області не вирішене, письмові пояснення, відповідь на запит адвоката в рамках тієї ж справи.

За ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Тож, можна зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

За ч. 1 ст. 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У постанові Верховного Суду від 26 .01.2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах:від 07.02.2018 року в справі № 910/18319/16; від 16.04.2019 року в справі № 927/623/18, від 04.03.2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16; від 16.04.2019 року у справі № 927/623/18, від 29.04.2020 року в справі №№ 686/4557/18.

У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 року в справі № 686/4557/18).

З огляду на зазначене, доводи представника відповідача про те, що оскільки жодним судовим рішенням вину у вчиненні ДТП за відповідачем не встановлено, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що у разі відсутності складу адміністративного правопорушення, справа не може бути закрита у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, а підлягає закриттю саме на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Відтак, враховуючи встановлені у справі обставини, суд виснує, що оскільки відповідачем у даній справі не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП, з урахуванням того, що останній не ініціював перед судом питання про витребування будь-яких доказів невинуватості у ДТП, яка сталася, зважаючи на те, що Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, наявні підстави вважати, що ДТП, яка сталася 19.12.2023 року сталася саме з вини відповідача.

Суд зауважує, що якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція винуватості особи не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Така позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 645/6088/18.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За вимогами п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. «г» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 статті 33 цього закону.

Згідно ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

У даному разі судом встановлено, а саме з довідки №3023354405717346 про дорожньо-транспортну пригоду, наданої Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається що 19.12.2023 року об 11:45 сталася ДТП, зіткнення бокове, учасники дорожньо-транспортної пригоди: автомобіль BMW 525, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , та інший учасник: автомобіль Мercedes-benz С 220 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .

З п. 4 вказаної довідки вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_5 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

За фактом правопорушення, який призвів до скоєння ДТП складено адміністративний протокол ААД №732661 за ст. 124 КУпАП, матеріали направлені до Біляївського районного суду Одеської області.

Вказані обставини також зазначені у відповіді від НПУ, у якій зазначено обставини та місце ДТП, реквізити транспортних засобів та учасників ДТП, зазначено про винуватця ДТП - ОСОБА_5 , пункт ПДР, що був порушений учасником ДТП - 10.1 ПДР, інші порушення ПДР , порушення правил перестроювання зміни напрямку руху, ст. КУпАП 124, серія номер протоколу ААД № 732661. На час настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, не була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що вбачається з відповіді від НПУ, наявної у матеріалах цивільної справи.

При цьому, доводи представника відповідача про те, що наявні у матеріалах справи довідку НПУ та відповіді НПУ слід розцінювати як неналежні докази суд не приймає до уваги, оскільки по перше, зворотного відповідачем у даній справі не доведено, а по друге, вказані документи ураховуючи принцип вірогідності доказів, підтверджують обставини події, яка сталася 19.12.2023 року та у поєднанні з іншими доказами можуть вважатися такими, що є достовірними.

Також у матеріалах справи наявна схема місця ДТП, у якій судом встановлено місцезнаходження транспортних засобів відносно один одного на дорозі поблизу села Алтестове, дорога Київ-Одеса, 25 км.

Так, відповідно до вказаної схеми, судом встановлено, що учасниками ДТП було два транспортних засоби: автомобіль BMW та автомобіль Mercedes, під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно, на наявній схемі видно рух напрямку автомобілів, місце зіткнення, а також вказано пошкодження, які отримали автомобілі під час події ДТП. Зазначена схема підписана обома учасниками ДТП без застережень та зауважень.

За наслідками ДТП ОСОБА_4 повідомила позивача про настання страхового випадку та їй було виплачено страхове відшкодування, з урахування платежу по договору страхування №06-11.24.23.00061 від 09.11.2023 року в сумі 48906 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, у загальному розмірі 536 995 грн. 91 коп.

Відповідно до договору від 09.11.2023 року добровільного страхування наземного транспорту 06-11.24.23.00061, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» та страхувальником ОСОБА_4 , предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-benz С-200 D, державний номерний знак НОМЕР_3 , позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Пунктом 10 вказаного договору зазначено, що страховими ризиками є дорожньо-транспортна пригода, незаконне заволодіння транспортним засобом, інші ризики, згідно п. 2.2.2 ч. 2 договору. За умовами п. 13 договору, страхова сума по транспортному засобу становить 2 200 000 грн. В той же час, за опціями страхування (розрахунок страхового відшкодування на підставі рахунку СТО за вибором страхувальника) сторони погодили, що страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим було сплачено страхове відшкодування за вирахуванням франшизи 00 грн. на підставі рахунку-фактури № №001073 від 25.01.2024 року, наданої ОСОБА_4 Філією «Автомобільний центр Київ» у розмірі 536995 грн. 91 коп., частина яких, з вирахуванням суми платежу по договору, була перерахована на рахунок СТО.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд встановив, що оскільки позивачем виплачено грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими передбачено, що після проведення виплати на користь потерпілої особи у позивача виникає право зворотної вимоги до відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем у даному разі належними та обґрунтованими доказами підтверджено підставність позовних вимог щодо права отримання ним від відповідача коштів, сплачених страховою компанією в рахунок страхового відшкодування страхувальнику, тобто позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, водночас доводи відповідача, зазначені ним у відзиві на позовну заяву не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, з мотивів, викладених за текстом даного рішення вище.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.993,1166,1187,1191,1194 ЦК України, ст.108 Закону України «Про страхування», ст. 12,13,76-81,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, ЄДРПОУ 31681672) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, ЄДРПОУ 31681672) завдані збитки у розмірі 536995 грн. 91 коп. грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6443 грн. 95 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено в судовому засіданні 11.03.2025 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2025 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, ЄДРПОУ 31681672);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: Н.О. Шевчук