Постанова

від 05.03.2025 по справі 202/4416/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 202/4416/19

провадження № 51-4875км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

представника ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Замріяний Сад» (далі - ТОВ «Замріяний Сад») ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 15 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ТОВ «Замріяний Сад», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42019040000000356 від 06 червня 2019 року.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката з тих мотивів, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На переконання адвоката, апеляційний суд неправомірно відмовив у перевірці ухвали слідчого судді, постановленої після закриття кримінального провадження, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Касатор уважає, що право на апеляційне оскарження рішення слідчого судді має бути забезпечено на підставі статей 124, 129 Конституції України та п. 17 ч. 1 ст. 7 і ч. 1 ст. 24 КПК.

Наголошує на тому, що ст. 309 КПК не містить заборони на оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів щодо скасування арешту майна, постановлених за клопотанням, поданим після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження органом досудового розслідування на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Також ОСОБА_6 указує на постанову об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23), відповідно до якої в разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію на підставі прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 , навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 висловила заперечення стосовно задоволення касаційної скарги захисника.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі представника ТОВ «Замріяний Сад», Суд дійшов висновку, що ця скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як визначено ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. КПК регламентує обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

З матеріалів провадження вбачається, що 06 червня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000356.

Постановою слідчого від 19 червня 2019 року земельні ділянки, розташовані в Новомосковському і Криничанському районах Дніпропетровської області, визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні, та ухвалою слідчого судді від 04 липня 2019 року на них накладено арешт шляхом позбавлення права будь-яким чином відчужувати і розпоряджатися нерухомим майном.

29 грудня 2021 року слідчий постановою закрив це кримінальне провадження у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, закінчився і жодній особі не було повідомлено про підозру.

Представник ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 звернулася з клопотанням до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, у якому просила скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1222083000:01:001:0312 площею 88,0268 га, розташовану на території Дніпропетровської області, накладений за ухвалою від 04 липня 2019 року.

Слідчий суддя ухвалою від 15 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_6 не надала доказів того, що ТОВ «Замріяний Сад» є особою, визначеною ст. 174 КПК, яка має право звертатися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Не погодившись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного суду.

Суддя апеляційного суду ухвалою від 22 жовтня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з тих підстав, що оскаржувана представником ухвала слідчого судді не входить до переліку ухвал слідчих суддів, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.

За змістом статей 173, 174 КПК під час досудового розслідування і судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ч. 3 ст. 307, ст. 309 КПК.

Статті 174, 309 КПК містять імперативи, які підлягають застосуванню в ході здійснення кримінального провадження, з огляду на що встановлена ними заборона оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді щодо скасування арешту майна поширює свою дію виключно на ті стадії кримінального провадження, які визначені положеннями пунктів 5, 24 ч. 1 ст. 3 КПК.

Указане кореспондує з висновком, сформульованим у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року в справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23), відповідно до якого ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі статей 124, 129 Конституції України, п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна після закриття кримінального провадження, постановлене поза межами процедури, передбаченої КПК, з огляду на положення п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 24 КПК, є передчасним, а вказане порушення, на переконання колегії суддів - істотним, оскільки перешкодило суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

З урахуванням зазначеного вище колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга представника ТОВ «Замріяний Сад» підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно зважити на викладене в цій постанові та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргупредставника ТОВ «Замріяний Сад» ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3